Постанова № 1371728, 11.01.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" січня 2008 р.

Справа № 14/215-4949

10 год. 30 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Махнач Р.В.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

про визнання нечинною першу податкову вимогу від 13 червня 2007 року № 1/830 в частині розповсюдження Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією права податкової застави на активи приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" з 05.01.2007 року.

За участю представників сторін:

позивача: Степанюк О.І., довіреність від 20.11.07 р.;

відповідача: Рацин Р.Р., довіреність № 37/7/10-015 від 08.01.08 р.;

Польовий С.В., довіреність № 546/7/10-015 від 11.01.08 р.

Суть справи:

Приватне підприємство "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль про визнання нечинною першу податкову вимогу від 13 червня 2007 року № 1/830 в частині розповсюдження Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією права податкової застави на активи приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" з 05.01.2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та згідно пояснень повноважного представника, позивач посилається на те, що оскаржуваний акт сформований та винесений податковим органом з перевищенням меж наданих законом повноважень, а відтак підлягає визнанню нечинним в судовому порядку. Дане твердження мотивоване положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі –Закон 2181).

У запереченнях на позов, та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржуваний акт винесений контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів. Також, посилається на те, що у провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №7а/229-4944 про визнання нечинною суперечливої першої податкової вимоги від 13.06.2007р. №1/830, з огляду на що просить залишити дану позовну заяву без розгляду на підставі п.3 п.1 ст. 155 КАС України, оскільки предметом позову є одна податкова вимога від 13.06.2007р. №1/830.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПП "Продторг-Тернопіль" (код. 34473634) по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, посадовими особами контролюючого органу 17.04.2007р. складено акт за №3549/23-222/34473634. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: з 18.07.2006 року по 31.12.2006 року.

Посадовими особами державної податкової служби проведено перевірку позивача за наслідками якої 07.05.2007 року складено акт № 4211/23-222/34473634 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Продторг-Тернопіль" (код.34473634) по питанню дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.07.2006 р. по 31.12.2006р., а по податку на додану вартість та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період з 18.07.2006р. по 31.01.2007р.".

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення підприємством вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97, в зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток за 3-4 кв. 2006р. на 21328 грн.; недотримання ним положень Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" від 09.04.1999р. №587-XIV в зв'язку з чим занижено суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за вересень-грудень та за січень 2006р. всього на суму 6435 грн.

Зважаючи на наведені обставини, 21.05.2007р. контролюючим органом відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) позивачу згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000472305/0/33697 визначено податкове зобов'язання по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 9652,5 грн. (в т.ч. 6435 грн. за основним платежем, 3217,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000452305/0/33696 податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 25757,4 грн. (в т.ч. 21328 грн. за основним платежем, 4429,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

За результатами проведеної перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, посадовими особами контролюючого органу 14.12.2006р. складено акт за №011059/23-03/1918/34473634.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення підприємцем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №1776-ІІІ (далі - Закон).

Зважаючи на наведені обставини, 22.12.2006 року контролюючим органом відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", позивачу згідно з рішенням №0012462303/0/ застосовано штрафні (фінансових) санкції в розмірі 30100,2 грн. Даний акт ненормативного характеру, як свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення одержаний позивачем 11.01.2007р.

13 червня 2007 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією сформовано та прийнято першу податкову вимогу №1/830 якою, поряд із іншим, повідомлено позивача, що за станом на 13.06.2007 року сума його податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями за платежами: податок на прибуток 25289,71 грн. (в т.ч. 20860,31 грн. за основним платежем, 4429,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); збір за розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства 7178,15 грн. (в т.ч. 3960,65 грн. за основним платежем, 3217,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій 29643,35 грн.

Наведений правовий акт індивідуальної дії оспорений підприємством у судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1.10 статті 1 Закону податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, а відтак дана форма акту ненормативного характеру може стосуватись виключно зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначений у ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такій особі податкові вимоги.

При цьому, перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону).

В силу вимог пункту 1.3 статті 1, п.п.5.4.1 п.5.4 статті 5 Закону, податковим боргом являється податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

В оспорюваній податковій вимозі міститься попередження податкового органу, що починаючи з 05.01.2007 року усі активи позивача, включаючи грошові кошти, рухоме і нерухоме майно та цінні папери, перебувають у податковій заставі, а на суму податкового боргу нараховується пеня; ДПІ, поряд з цим вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього; у разі неможливості повністю погасити податковий борг у 30-денний термін надати податковому органу перелік ліквідного майна, яке може бути використане для погашення боргу шляхом його реалізації у встановленому законом порядку, застерігаючи при цьому, що в разі несплати суми податкового боргу надалі до позивача будуть застосовані передбачені законодавством заходи стягнення податкового боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення №0000472305/0/33697 від 21.05.2007р. та №0000452305/0/33696 від 21.05.2007р. одержані позивачем 24.05.2007р.

Згідно із приписами абзацу 3 пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

А згідно із пп.5.3.3. п.5.3. ст.5 Закону 2181 якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 8.2.1. пункту 8.2. ст.8 Закону 2181 право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Отже, враховуючи вищенаведені норми Закону податковий борг, а відтак і право податкової застави по вказаних в податковій вимозі платежах, виникли лише 05.06.2007р.

12 червня 2007 року податковим керуючим Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №41362/7/24-0143.

Таким чином, перша податкова вимога від 13 червня 2007 р. №1/830 безпідставно обмежує права позивача щодо розпорядження його власністю з 05.01.2007 року, тобто за період коли у нього були відсутніми узгоджені суми податкових зобов'язань, що не сплачені у встановлені терміни (податковий борг).

Суд враховує посилання представників контролюючого органу про те, що податкова вимога сформована у автоматичному режимі, що і обумовило помилку у даті, починаючи із якої активи платника податків перебувають у податковій заставі, однак констатує при цьому, що наведена помилка контролюючим органом самостійно виправлена не була, що у свою чергу і слугувало підставою для звернення приватного підприємства із відповідним позовом до суду.

Згідно ст.3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене, оспорювана перша податкова вимога від 13 червня 2007 року № 1/830 в частині розповсюдження Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією права податкової застави на активи приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" з 05.01.2007 року, що прийнята внаслідок нез'ясування всіх обставин справи, всупереч вимогам Закону, підлягає визнанню нечинною судом, а позовні вимоги як обґрунтовані та доведені матеріалами справи задоволенню.

Посилання відповідача на те, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п.3 п.1 ст. 155 КАС України, оскільки предметом позову у справі №7а/229-4944 і у даній справі є одна податкова вимога від 13.06.2007р. №1/830 не заслуговує на увагу так як, у справі №7а/229-4944 предметом позову є визнання незаконним включення Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією до першої податкової вимоги від 13 червня 2007 р. №1/830 суми штрафних санкцій, а предметом позову даної справи є визнання нечинною першу податкову вимогу від 13 червня 2007 року № 1/830 в частині розповсюдження Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією права податкової застави на активи приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" з 05.01.2007 року.

При цьому, судом враховано і положення статті 71 КАС України, згідно із якою в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинною першу податкову вимогу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 13 червня 2007 року № 1/830 в частині розповсюдження Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією права податкової застави на активи приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" з 05.01.2007 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" (вул. Поліська,14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34473634, р/р 260048460 в ТОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" МФО 338501) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. сплаченого судового збору.

4. Видати виконавчий лист за заявою ПП "Продторг-Тернопіль".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя О.В. Руденко