Вирок № 137172748, 05.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5665/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170001348 від 08.11.2018, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, вдівця, працюючого викладачем в МПП «Крокус», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та будучи обізнаним із встановленим законом порядком обігу вогнепальної зброї і боєприпасів, оскільки є мисливцем та власником зареєстрованої мисливської зброї, незаконно носив та зберігав без передбаченого законом дозволу однозарядну гвинтівку саморобного виготовлення калібру 5,6 мм та 10 патронів кільцевого запалення калібру 5,6 мм.

07 листопада 2018 року ОСОБА_6 , маючи при собі зазначену вогнепальну зброю та боєприпаси, перебував поблизу річки Латориця на території с. Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, на відстані близько 500 метрів від лінії державного кордону, де о 21 год 05 хв був виявлений прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

У подальшому зазначені зброю та боєприпаси були вилучені працівниками поліції під час проведення огляду місця події.

Отже, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав та пояснив, що є мисливцем, понад 3040 років займається собаківництвом, неодноразово ставав переможцем змагань мисливських собак, є членом Українського товариства мисливців і рибалок, а також ТОВ «Хантер». Від УТМР мав дозвіл на вихід у мисливські угіддя щосереди. Дуже часто виходить на тренування з собаками.

У листопаді 2018 року, у середу, приблизно о 16:30 - 17:00 годині, коли починало сутеніти, він узяв дипломовану мисливську собаку та без будь-якої зброї вирушив на прогулянку неподалік державного кордону біля м.Чоп з метою перевірити, чи почався переліт качок. Прогулювався вздовж річки близько однієї години, після чого близько 18:00 години попрямував назад.

Під час повернення собака почула сторонні звуки, відбігла, а обвинувачений пішов за нею. Близько 18:30 години на березі річки собака знайшла предмет, схожий на чохол зі зброєю. Виявлена річ виглядала як стара, зламана та іржава рушниця, яка, зі слів обвинуваченого, була залишена нещодавно. Мушля на рушниці була відсутня, що унеможливлювало прицілювання. Рушниця була наполовину розібрана: ствол знаходився окремо, приклад окремо, усе розміщувалося у відкритому вигляді на чохлі. У чохлі також знаходилися патрони, а поруч порожня гільза.

ОСОБА_6 пояснив, що оглянув знахідку, виявив, що це однозарядна, незаводська, малокаліберна рушниця, у стволі патрону не було, затвор був наявний, приклад роз`єднаний. Порожню гільзу він поклав назад у чохол. Також намагався пустити собаку по сліду з метою встановлення власника зброї, однак безрезультатно. За зовнішніми ознаками не вважав, що річ була покинута давно, припускав, що її могли залишити діти під час ігор.

З метою недопущення потрапляння зброї до сторонніх осіб він вирішив віднести знайдену рушницю до прикордонників, попрямував у бік вишки, однак на місці нікого не було. Повертаючись назад, він йшов до машини, зустрів прикордонників, яким намагався пояснити обставини виявлення зброї. Йому повідомили, що на них уже надходив дзвінок про особу, яка перебуває в цій місцевості. Після цього ОСОБА_6 доставили до його автомобіля, двоє прикордонників сіли до нього, а згодом було викликано поліцію. Надалі його привезли на прикордонну заставу та передали працівникам поліції.

Обвинувачений зазначив, що на момент подій мав дві зареєстровані мисливські рушниці, а знайдена ним зброя була старою та іржавою. Також пояснив, що в прикордонній зоні діє роумінг, у зв`язку з чим він не мав можливості скористатися мобільним телефоном. Зброю він здав добровільно.

Під час судових дебатів захисник ОСОБА_8 просив ухвалити щодо ОСОБА_6 виправдувальний вирок у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

На обґрунтування своєї позиції захисник зазначав, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом жодного з інкримінованих ОСОБА_6 діянь. Зокрема, вказував на відсутність будь-яких доказів незаконного придбання зброї, оскільки у матеріалах провадження відсутні відомості про особу, яка могла передати чи продати зброю обвинуваченому, відсутні свідки такого придбання, документи, листування, аудіо- чи відеозаписи, які б підтверджували факт її набуття.

Також захисник звертав увагу на відсутність доказів зберігання зброї за місцем проживання ОСОБА_6 , оскільки у справі відсутні протоколи обшуку чи огляду житла, фототаблиці, показання свідків або інші докази, які б підтверджували перебування зброї за місцем його проживання.

Крім того, захисник наголошував, що стороною обвинувачення не доведено факту використання зброї або здійснення пострілів обвинуваченим, а показання свідка ОСОБА_9 , допитаного в порядку ст. 225 КПК України, не підтверджують винуватості ОСОБА_6 , оскільки свідок не впізнав особу, яку бачив, та не повідомив жодних відомостей про те, що бачив саме ОСОБА_6 зі зброєю або що саме він здійснював постріли.

На думку сторони захисту, версія обвинуваченого про те, що він виявив предмет, схожий на зброю, під час прогулянки та вигулу собаки, стороною обвинувачення належними доказами не спростована. При цьому не встановлено походження зброї, особу, яка її виготовила чи могла передати обвинуваченому, а також спосіб її потрапляння до нього.

Окремо захисник зазначав, що матеріали кримінального провадження не містять належних доказів затримання ОСОБА_6 у розумінні вимог КПК України, а також посилався на порушення права на захист у зв`язку з ненаданням стороні захисту можливості належним чином оглянути речовий доказ зброю, що, на його думку, свідчить про недотримання вимог ст. 290 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, кваліфікацію органом досудового розслідування здійснено правильно, яку доведено в судовому засіданні наданими суду доказами, а тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Документи, надані стороною обвинувачення:

1.Витяг з ЄРДР №12018070170001348 від 08.11.2018, відповідно до якого підставою внесення відомостей до ЄРДР є те, що: «07.11.2018 до Ужгородського РВП УВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.11.2018 за адресою: Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Яблунева, старшим прапорщиком ОСОБА_10 , черговим ВПС «Соломоново» було виявлено особу чоловічої статі, який здійснював незаконне полювання із незареєстрованої зброї» /т.1, а.с.106-107/.

2. Рапорт про отримання та реєстрацію заяви ЄО №8676 від 07.11.2018, відповідно до якого, 07.11.2018 о 21:05 зі служби «102» надійшло повідомлення чергового ВПС «Соломонова» старшого прапорщика ОСОБА_10 про те, що 07.11.2018 о 21:04 год Соломоново, АДРЕСА_2 виявлено особу чоловічої статі із незареєстрованою саморобною зброєю. Виїздом СОГ встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , інструктор ПП «Крокус МГ»(автошкола), який пояснив, що 07.11.2018 близько 19:00 год на березі р. Латориця біля с. Соломоново, знайшов предмет схожий на рушницю, кустарного виробництва, одноствольну та 10 набоїв без маркування калібром 5,6 мм без маркування, після чого був помічений працівниками прикордонної служби /т.1, а.с.108/.

3. Рапорт оперативного чергового Ужгородського РВП УВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 про отримання та реєстрацію заяви ЄО №8676 від 07.11.2018, відповідно до якого 07.11.2018 о 21:05 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.11.2018 о 21:04 год за адресою: АДРЕСА_2 старший прапорщик ОСОБА_10 , черговий ВПС «Соломоново» повідомив, що ним було виявлено особу чоловічої статі (без документів), який здійснював незаконне полювання із незареєстрованої зброї (саморобна зброя) /т.1, а.с.109-110/.

4. Протокол огляду місця події від 07.11.2018, фото таблиця до протоколу огляду місця події від 07.11.2018, об`єктом огляду являється предмет, схожий на саморобну зброю, яку виявлено у громадянина ОСОБА_6 /т.1, а.с.111-114/.

5. Заява ОСОБА_6 від 07.11.2018, адресована старшому слідчому Ужгородського РВ ГУНП в Закарпатській області капітану поліції ОСОБА_12 , відповідно до якої ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції предмет, схожий на гвинтівку з десятьма патронами і однією гільзою /т.1, а.с.115/.

6. Постанова про визнання речовим доказом від 08.11.2018, яким визнано предмет зовні схожий до зброї кустарного виробництва, десять предметів схожих до набоїв та одну гільзу до набоїв, речовими доказами по кримінальному провадженню №12018070170001348 /т.1, а.с.116/.

7. Інформація Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НП України №27-14112018/21011 від 14.11.2018, з якої вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності не притягувався /т.1, а.с.117/.

8. Довідка головного лікаря відділу охорони здоров`я Ужгородської міської ради Ужгородська міська поліклініка ОСОБА_13 №1502/01-7 від 12.11.2018, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , на психіатричному та фтизіатричному диспансерному обліку Ужгородської міської поліклініки не перебуває /т.1, а.с.118/.

9. Довідка ТОВ «Управління житлом» №4036 від 22.11.2018 відповідно до якої ОСОБА_6 , 1957 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним зареєстровані син ОСОБА_14 , 1988 року народження, син ОСОБА_15 , 2004 року народження /т.1, а.с.119/.

10. Характеристика ТОВ «Управління житлом», видана на ім`я ОСОБА_6 , відповідно до якої останній проживає на території, яку обслуговує ТОВ «Управління житлом», за період проживання ніяких заяв або скарг з боку сусідів чи мешканців району наданого громадянина не надходило /т.1, а.с.120/.

11. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта не рухового майна №145173857 від 13.11.2018, з якої вбачається, що квартира АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 /т.1, а.с.121-122/.

12. Клопотання слідчого СВ УРВП УВ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_16 , яке погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_17 від 09.11.2018, про призначення судово-балістичної експертизи /т.1, а.с.123-125/.

13. Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2018 /справа №308/12849/18/, якою доручено експертам Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведення судово-балістичної експертизи /т.1, а.с.126-128/.

14. Супровідний лист №19/107-373 від 29.01.2019 /т.1, а.с.129/.

15. Довідка про витрати на проведення експертизи №1/431 від 28.01.2019 в кримінальному провадженні №12018070170001348 від 08.11.2018 /т.1, а.с.130/.

16. Висновок експерта №1/431 від 28.01.2019, відповідно до якого надані на дослідження 11 предметів схожих на патрони є: 10 патронів є боєприпасами, 1 гільза є частиною боєприпасу. Надані на дослідження 11 предметів схожих на патрони є: 10 патронів є цільовими гвинтівочними, спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм, які призначені для стрільби з гвинтівок та карабінів: ТОЗ-8, ТОЗ-8м, ТОЗ-9, ТОЗ -11, ТОЗ-12, ТОЗ-16, ТОЗ- 17, ТО318, ТО3-21, ТО3-21-1, ТО3-52 «Лань», ТОЗ-61 «Соболь», БК-1, БК-2, БКЗ, СМ-1, СМ-2, СМ3, СМ, БИ-4, БИ-6, БИ -7, «Тайфун», «Тайфун-5,6», «Тайфун- 3», «Темп», «Урал», «Урал-2», МЦВ-50, МЦВ-52, МЦВ-55, «Стрела», «Стрела-2», «Стрела-3», «Стрела-5», «Тайга», «Тайга-2», «Тайга-б», МЦ-12, МЦ-12-1, МЦ 12-2, МЦ-12-3, МЦ-112, МЦ 55-1, МЦ 65-1, МЦ 70-1, МЦ 80-1 и др., комбінованих мисливських рушниць: ИЖ-56-1 «Белка», ИЖ-56-1 «Белка», ИЖ-56-2 «Белка», ИЖ-56-3 «Белка», МЦ 5-35, МЦ 30-20, МЦ 29-03, ТО3-34, вкладного стволика в патронник рушниці Иж-15; пістолетів: Р-3, Р-4, МЦ-М, МЦ 55-1, МЦ 2- 3, МЦ 102-1, ТОЗ-35, ТОЗ 35м, ТОЗ-60, Иж-1, Иж-35, Иж-Хр- 30, револьвера Смірнского та іншої зброї відповідного калібру, виготовлені промисловим способом та придатні для проведення пострілу; 1 (одна) гільза є стріляною гільзою цільового гвинтівочного, спортивно-мисливського патрону кільцевого запалення калібру 5,6мм. Наданий на дослідження предмет схожий на рушницю є вогнепальною зброєю. Наданий на дослідження предмет схожий на гвинтівку, є однозарядною гвинтівкою, яка виготовлена в саморобний спосіб з використанням частин та механізмів саморобного виготовлення, для стрільби гвинтівочними патронами кільцевого запалення калібру 5,6мм. В наданому на дослідження стані гвинтівка придатна до стрільби гвинтівочними спортивно мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6мм. Надана на дослідження гвинтівка виготовлена в саморобний спосіб /т.1, а.с.131-145/.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_18 показав, що за результатами проведеної експертизи технічних перешкод для використання наданої на дослідження зброї за її функціональним призначенням не встановлено.

17. Квитанція №2 про прийняту зброю і боєприпаси від 29.01.2019 /т.1, а.с.145-1/.

18. Супровідний лист №408/106/25/2-2019 від 29.01.2019 /т.1, а.с.146/.

19. Клопотання заступника начальника СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_19 про допит свідка експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_18 /т.1, а.с.147/.

20. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що у 2018 році працював на посаді дільничного інспектора прикордонної служби. Поблизу міста Чоп, неподалік державного кордону, біля річки Латориця, у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено незареєстровану зброю.

21. Клопотання слідчого Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_16 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_21 , про допит свідка слідчим суддею (вх. №12960 від 26.03.2019), яким проситься допитати свідка ОСОБА_9 щодо обставин незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами, що мали місце 07.11.2018 у с. Соломоново Ужгородського району, за переліком питань, наведених у клопотанні /т.2, а.с.62-64/.

22. Журнал судового засідання Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/1208/19 від 27.03.2019 та копія аудіо- і відеозапису його проведення, з яких вбачається, що допитаний слідчим суддею свідок ОСОБА_9 повідомив: 07.11.2018 перебував на рибалці у с. Соломоново Ужгородського району, повертаючись бачив чоловіка, який з автомобіля золотистого кольору марки «Джелі» (номерний знак не пам`ятає) виймав рушницю в чохлі; відійшовши, почув близько трьох пострілів (точну кількість не пам`ятає); впізнати особу не зміг, оскільки вже було темно/сутеніло; DVD Rдиск із фотознімком до протоколу допиту свідка /т.2, а.с.65-68/.

23. Запит слідчого Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_16 №ви.1644 від 14.04.2019, адресований Закарпатське обласне управління лісового і мисливського господарства, щодо надання належним чином завірених копій матеріалів, складених стосовно громадянина ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копія повідомлення першого заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_23 про те, що всі матеріали адміністративного правопорушення, складені відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому порядку направлені до зазначеного управління /т.2, а.с.69/.

24 Матеріали справи про адміністративне правопорушення /т.2, а.с.73-79/ (6 арк.) за ч.1 ст.85 КУпАП щодо ОСОБА_6 , які включають:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №327311 від 07.11.2018, який складений начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » старшим лейтенантом ОСОБА_24 відносно громадянина України ОСОБА_6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КупАП, а саме: 07.11.2018 о 21 год 09 хв. виявлений прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на напрямку 353 прикордонного знаку Словацької Республіки на відстані 500 метрів до лінії державного кордону за порушення правил використання об`єктів тваринного світу, тобто порушення правил полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, заборонений час, забороненим знаряддям нарізною рушницею кустарного виробництва, чим порушив вимоги ст. ст. 12, 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання від 22.02.2000. В протоколі також містяться письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 , який повідомив, що 07.11.2018 о 17 год приїхав на березі Латориця з псом прогулятися, в 17:30 год почув вистріл і пішов подивитись, метрів через 300 пес почав ритися в кущах, де біла гвинтівка з кульком в якому щось було, після чого взяв це щоб роздивитись, після чого побачив людей з ліхтариками, побачивши їх спочатку хотів втекти, але потім вирішив зупинитись /т.2, а.с.75-76/.

25. Рапорт начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ст. лейтенанта ОСОБА_24 від 07.11.2018, який доповів начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » , що з 20 год. 45 хв 07.11.2018 по 21 год 30 хв. 07.11.2018 виконував наказ на охорону держаного кордону України у прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів» відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що о 20:40 год від місцевого жителя надійшла інформація про те, що напрямку 353 п/зн в тилу ділянки, можливо, здійснюється незаконне полювання. О 20 годині 45 хвилин піднято п/н « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по команді «Ривок» в складі НВІПС «Соломоново», яку очолив особисто +2. Проінформовано п/н на ДК, ВВБ,ОЧ НПУ в Закарпатській обл.,

ВКР, ОЧ СБУ, ОРВ м.д. н.п. Ужгород, сусідні відділи прикордонної служби, мисливствознавця Ужгородського державного лісгоспу. О 21 годині 05 хв. прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 353 п\зн СР 500 м

від ДК виявлено 1(одного) громадянина України з нарізною рушницею кустарного виробництва калібру 22мм-LR. В подальшому, доставлений на відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для складання процесуальних документів/т.2, а.с.77/.

26. Копія письмових пояснень ОСОБА_6 від 07.11.2018, який повідомив, що 07.11.2018 близько 19 год його було затримано працівниками прикордонної служби на березі річки Латориця, 500 метрів до лінії державного кордону. Повідомив, що мав в наявності при собі зброю ймовірно гвинтівку кустарного виробництва, яку він знайшов близько 20 хв назад до того як його було затримано. Зброя яка була виявлена не його, та боєприпаси до неї йму не належать /т.2, а.с.78/.

27. Довідка про виявлення 1-го громадянина України від 07.11.2018 (ділянка ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 ), з якої вбачається, що 07.11.2018 близько 20:40 надійшла інформація про незаконне полювання; о 21:05 виявлено особу з нарізною рушницею кустарного виробництва та набоями без документів; особу доставлено до підрозділу, складено протокол за ч.1 ст.85 КУпАП, а також зафіксовано ознаки кримінального правопорушення за ст.263 КК України, проведено огляд і вилучено рушницю калібру 22 мм LR та 10 набоїв; у довідці наведено опис вжитих заходів та правову оцінку дій особи /т.2, а.с.79/.

28. У судовому засіданні було безпосередньо досліджено речовий доказ однозарядну гвинтівку саморобного виготовлення калібру 5,6 мм.

Явка свідків сторони обвинувачення ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_9 прокурором забезпечена не була, незважаючи на вимоги ч. 1 ст. 92 та ч. 3 ст. 23 КПК України, якими обов`язок доказування та забезпечення присутності свідків покладається саме на сторону обвинувачення. Суд неодноразово відкладав розгляд справи з метою виклику зазначених свідків, роз`яснюючи прокурору відповідний обов`язок. Свідкам направлялись судові повістки, однак вони повертались органом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У подальшому ухвалами суду від 18.07.2025 та 16.09.2025 до свідків застосовувався привід, який, згідно з рапортами працівників поліції, виконати не вдалось. Протокольною ухвалою від 08.12.2025 стороні обвинувачення було надано додатковий строк для забезпечення явки свідків, однак і ці заходи результату не дали.

Свідок ОСОБА_9 був допитаний під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України слідчим суддею, тобто його показання отримані у судовому засіданні з дотриманням процесуальних гарантій. Водночас у судове засідання він не з`явився, а будь-які відомості про причини неявки чи можливість забезпечення його допиту, у тому числі щодо факту перебування його в живих, відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних та непереборних обставин, що унеможливлюють безпосередній допит свідка у судовому засіданні. Враховуючи положення ч. 4 ст. 95 та ст. 225 КПК України, показання ОСОБА_9 , отримані під час досудового розслідування у встановленому законом порядку, є допустимими доказами та підлягають оцінці судом при ухваленні вироку.

Документи, надані стороною захисту:

1.Характеристика ТОВ «Управління житлом» №5 від 06.01.2015, видана на ім`я ОСОБА_6 , відповідно до якої останній проживає на території, яку обслуговує ТОВ «Управління житлом», за період проживання ніяких заяв або скарг з боку сусідів чи мешканців району наданого громадянина не надходило /т.1, а.с.70/.

2.Довідка ТОВ «Управління житлом» №6 від 06.01.2025 відповідно до якої ОСОБА_6 , 1957 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним зареєстровані син ОСОБА_14 , 1988 року народження, син ОСОБА_15 , 2004 року народження /т.1, а.с.71/.

3.Довідка ДВНЗ Ужгородський національний університет» №70 від 14.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_15 є студентом 2 курсу денної форми навчання фізичного факультету ДВНЗ «УжНУ», термін закінчення навчання 30.06.2027 /т.1, а.с.72/.

4.Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.03.2017, видане на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії довічно /т.1, а.с.73/.

5.Характеристика навчального центру «ШАФРАН», автошкола МПП «КРОУС МГ» №01/2025 від 09.01.2025, видана на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останній працює в автошколі «ШАФРАН» МПП «КРОУС МГ з 2004 року, має кваліфікацію «викладач 1 категорії», «інструктор навчання водінню 1 категорії», за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник /т.1, а.с.74/.

6.Свідоцтво про смерть видане на ім`я ОСОБА_26 серії НОМЕР_2 від 20.03.2009 /т.1, а.с.75/.

7.Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 31.10.1987, відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_27 уклали шлюб 31.10.1987 /т.1, а.с.76/.

8.Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 25.08.2004, видане на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 /т.1, а.с.77/.

9.Характеристика голови ЗОО ФСМУ видана на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останній вступив до Федерації мисливського собаківництва України з моменту створення закарпатського осередку, активно займався його діяльність, ОСОБА_6 має неконфліктний, врівноважений і спокійний характер /т.1, а.с.78/.

Оцінка наданих сторонами документів та доказів.

Позиція сторони захисту ґрунтується на твердженні, що ОСОБА_6 не придбавав зброю та боєприпаси, а, за його словами, виявив їх під час прогулянки та мав намір передати правоохоронним органам. Захист вважає, що передача обвинуваченим зброї мала добровільний характер, а стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом обставини незаконного набуття, носіння та зберігання зброї і боєприпасів, у зв`язку з чим просить ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка добровільно здала органам влади зброю та боєприпаси. Добровільна видача означає, що особа має реальну можливість і надалі безперешкодно володіти предметами злочину, однак за власною ініціативою передає їх органам влади.

З огляду на наведені доводи захисту суд повинен встановити фактичні обставини виявлення зброї, момент встановлення контролю над обвинуваченим правоохоронними органами та послідовність подальших дій щодо вилучення зброї і боєприпасів.

Як убачається з досліджених судом доказів, 07.11.2018 о 20 год 40 хв від місцевого жителя надійшла інформація про можливе здійснення незаконного полювання на напрямку 353 прикордонного знаку. У зв`язку з цим о 20 год 45 хв за командою «Ривок» було піднято прикордонний наряд « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який о 21 год 05 хв на зазначеному напрямку, на відстані близько 500 метрів до лінії державного кордону, виявив ОСОБА_6 , у якого при собі знаходилися однозарядна гвинтівка саморобного виготовлення калібру 5,6 мм та боєприпаси до неї, після чого цього ж часу до служби «102» було передано повідомлення про виявлення особи із незареєстрованою зброєю.

Після виявлення обвинуваченого прикордонним нарядом його було доставлено до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для оформлення відповідних матеріалів. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, дослідженими письмовими доказами та показаннями свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні підтвердив, що саме у ОСОБА_6 поблизу річки Латориця було виявлено та в подальшому вилучено незареєстровану зброю.

Отже, на момент складання будь-яких подальших заяв, пояснень чи передачі зброї правоохоронним органам вона вже була виявлена прикордонним нарядом, а ОСОБА_6 перебував під фактичним контролем правоохоронців.

Доводи обвинуваченого про те, що він випадково виявив зброю, мав намір передати її прикордонникам та діяв добровільно, суд оцінює критично.

Так, із письмових пояснень самого ОСОБА_6 , зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №327311 від 07.11.2018, вбачається, що після виявлення предмета, схожого на зброю, він, утримуючи його при собі, був помічений працівниками прикордонної служби, при цьому сам зазначив, що спочатку хотів уникнути зустрічі з ними, однак згодом зупинився. Такі пояснення свідчать про те, що контакт із правоохоронцями відбувся не з ініціативи обвинуваченого, а внаслідок його виявлення прикордонним нарядом.

Крім того, версія обвинуваченого про намір самостійно передати зброю спростовується відсутністю будь-яких активних дій з його боку, спрямованих на повідомлення правоохоронних органів до моменту його виявлення.

Суд також враховує, що відповідно до заяви ОСОБА_6 від 07.11.2018, адресованої слідчому, він видав зброю вже працівникам поліції, тобто після його виявлення прикордонним нарядом та доставлення до підрозділу прикордонної служби.

Заява ОСОБА_6 про добровільну видачу зброї подана вже після того, як його було виявлено зі зброєю та боєприпасами і доставлено до підрозділу прикордонної служби. За таких обставин передача зброї відбулася вже після втрати ним можливості самостійно розпоряджатися нею та після встановлення над ним контролю правоохоронними органами.

Таким чином, суд доходить висновку, що поведінка ОСОБА_6 не містить ознак добровільності у розумінні ч. 3 ст. 263 КК України, оскільки він не реалізував можливість самостійно та за власною ініціативою здати зброю до моменту її виявлення правоохоронними органами, а діяв в умовах неминучості викриття.

Таким чином, версія сторони захисту про випадкове виявлення обвинуваченим зброї та його намір добровільно передати її правоохоронним органам не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту про недоведеність факту здійснення пострілів обвинуваченим. Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не передбачає обов`язкового встановлення факту використання зброї або здійснення пострілів, а тому недоведеність таких обставин сама по собі не спростовує наявності в діях особи складу кримінального правопорушення.

Посилання сторони захисту на показання свідка ОСОБА_9 також не спростовують висновків суду. Показання цього свідка не є визначальними для встановлення винуватості обвинуваченого та не покладені судом в основу обвинувального вироку як самостійний доказ. Навіть без урахування зазначених показань сукупність інших доказів є достатньою для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_6 . Вирішальне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення мають показання свідка ОСОБА_20 , протокол огляду місця події, висновок експерта, а також інші досліджені судом матеріали кримінального провадження, які підтверджують факт виявлення у ОСОБА_6 вогнепальної зброї та боєприпасів.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту про порушення вимог ст. 290 КПК України у зв`язку з ненаданням можливості ознайомитися з речовим доказом.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана надати стороні захисту доступ та можливість ознайомитися з речовими доказами, які прокурор має намір використати як докази у суді. Разом із тим ця норма не покладає на орган досудового розслідування обов`язку здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності відповідної ініціативи сторони захисту.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про звернення сторони захисту під час досудового розслідування з клопотаннями щодо надання можливості ознайомитися з речовим доказом чи про існування перешкод у реалізації такого права. До моменту огляду речового доказу в судовому засіданні сторона захисту також не заявляла про неознайомлення з ним. Лише під час огляду речового доказу та в подальшому під час судових дебатів захисник послався на зазначені обставини як на порушення права на захист.

Верховний Суд у постановах від 11.05.2021 у справі №276/95/19 та від 18.07.2022 у справі №698/937/13-к зазначив, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок забезпечити стороні захисту можливість ознайомитися з речовими доказами у разі виявлення такого бажання, однак він не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності відповідної ініціативи сторони захисту.

Крім того, під час судового розгляду речовий доказ однозарядна гвинтівка був безпосередньо оглянутий судом та учасниками кримінального провадження, а тому сторона захисту мала можливість висловити свої доводи щодо його зовнішнього вигляду, конструкції, стану та інших характеристик.

За таких обставин суд не вбачає порушення права обвинуваченого на захист чи підстав для визнання недопустимими доказів у зв`язку з недотриманням вимог ст. 290 КПК України.

Висновком експерта встановлено, що вилучений у ОСОБА_6 предмет є вогнепальною зброєю однозарядною гвинтівкою саморобного виготовлення калібру 5,6 мм, придатною для здійснення пострілів, а вилучені патрони є боєприпасами. Зазначений висновок стороною захисту не спростований.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_6 у незаконному носінні та зберіганні вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу доведена поза розумним сумнівом.

Такий висновок ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_20 , протоколі огляду місця події, висновку експерта, а також інших досліджених судом матеріалах кримінального провадження, які в їх сукупності підтверджують встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 07.11.2018 о 21 год 05 хв ОСОБА_6 був виявлений прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поблизу річки Латориця на відстані близько 500 метрів до лінії державного кордону, при цьому при ньому знаходилися однозарядна гвинтівка саморобного виготовлення калібру 5,6 мм та боєприпаси до неї. У подальшому зазначені предмети були вилучені працівниками поліції.

Факт перебування вогнепальної зброї та боєприпасів безпосередньо при обвинуваченому на момент його виявлення працівниками прикордонної служби стороною захисту не спростований та підтверджується дослідженими судом доказами.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_6 є мисливцем та власником зареєстрованої мисливської зброї, у зв`язку з чим був обізнаний з установленим законодавством порядком обігу зброї та боєприпасів і не міг не усвідомлювати відсутність у нього законних підстав для носіння та зберігання виявленої вогнепальної зброї і боєприпасів.

Сукупність досліджених доказів є взаємоузгодженою, логічною та виключає будь-яке інше розумне пояснення встановлених подій, окрім того, що ОСОБА_6 незаконно носив та зберігав вогнепальну зброю і боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

Разом з тим, дотримуючись стандарту доказування «поза розумним сумнівом» та принципу презумпції невинуватості, суд не вбачає правових підстав для поставлення обвинуваченому у провину тих обставин, які не знайшли свого належного підтвердження дослідженими доказами.

Так, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували конкретний спосіб незаконного набуття ОСОБА_6 вилученої зброї та боєприпасів, час і місце такого набуття, а також обставини їх зберігання за місцем проживання обвинуваченого. Матеріали кримінального провадження також не містять доказів того, що 07.11.2018 ОСОБА_6 взяв зазначені зброю та боєприпаси саме за місцем свого проживання та перевіз їх до місця події.

За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України, суд виключає з формулювання обвинувачення посилання на незаконне зберігання зброї та боєприпасів за місцем проживання обвинуваченого, взяття їх обвинуваченим з дому 07.11.2018, а також конкретні обставини незаконного придбання зброї та боєприпасів, оскільки такі факти не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд звертає увагу, що виключення зазначених обставин з формулювання обвинувачення зумовлене необхідністю приведення його у відповідність до фактичних обставин, встановлених під час судового розгляду та підтверджених належними і допустимими доказами.

Водночас виключення зазначених обставин не змінює фактичної суті обвинувачення та не впливає на висновок суду про доведеність незаконного носіння і зберігання ОСОБА_6 вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, оскільки ці обставини підтверджуються сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні.

Отже, дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 на момент вчинення кримінального правопорушення досяг 61-річного віку. З урахуванням цього, а також інших даних про його особу, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України визнати похилий вік обвинуваченого обставиною, що пом`якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, характер та спосіб його вчинення, а також конкретні обставини справи.

Також суд бере до уваги наявність однієї пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого, який на момент ухвалення вироку досяг 69-річного віку, є особою похилого віку, має постійне місце проживання, є вдівцем, пенсіонером, має вищу освіту, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий.

З урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, яке хоч і відноситься до категорії тяжких, однак не пов`язане із насильством чи заподіянням шкоди життю або здоров`ю особи, вчинене вперше, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Визначаючи строк покарання, суд враховує санкцію ч. 1 ст. 263 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді трьох років позбавлення волі. Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, а саме 3 роки позбавлення волі.

Водночас, беручи до уваги похилий вік обвинуваченого (69 років), його позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, висновок уповноваженого органу з питань пробації, а також те, що кримінальне правопорушення не спричинило тяжких наслідків, суд доходить висновку, що для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень не є необхідним реальне відбування покарання, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Тому суд вважає за можливе застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Призначення обвинуваченому саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», є необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Питання щодо речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати по справі становлять 572,00 грн. за проведення судово-балістичної експертизи. У відповідності до вимог ст.124 КПК України документально підтверджені судові витрати по справі за проведення судово-балістичної експертизи згідно висновку за №1/431 від 28.01.2019, підлягають стягненню з ОСОБА_6 .

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 .

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 572,00 гривень процесуальних витрат за проведення судово-балістичної експертизи згідно висновку за №1/431 від 28.01.2019.

Речові докази по справі, а саме: 10 патронів, які є боєприпасами; 1 гільзу, яка є частиною боєприпаси; 10 патронів, які є цільовими гвинтівочними, спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм, які призначені для стрільби з гвинтівок та карабінів: ТОЗ-8, ТОЗ-8м, ТОЗ-9, ТОЗ -11, ТОЗ-12, ТОЗ-16, ТОЗ- 17, ТО318, ТО3-21, ТО3-21-1, ТО3-52 «Лань», ТОЗ-61 «Соболь», БК-1, БК-2, БКЗ, СМ-1, СМ-2, СМ3, СМ, БИ-4, БИ-6, БИ -7, «Тайфун», «Тайфун-5,6», «Тайфун- 3», «Темп», «Урал», «Урал-2», МЦВ-50, МЦВ-52, МЦВ-55, «Стрела», «Стрела-2», «Стрела-3», «Стрела-5», «Тайга», «Тайга-2», «Тайга-б», МЦ-12, МЦ-12-1, МЦ 12-2, МЦ-12-3, МЦ-112, МЦ 55-1, МЦ 65-1, МЦ 70-1, МЦ 80-1 и др., комбінованих мисливських рушниць: ИЖ-56-1 «Белка», ИЖ-56-1 «Белка», ИЖ-56-2 «Белка», ИЖ-56-3 «Белка», МЦ 5-35, МЦ 30-20, МЦ 29-03, ТО3-34, вкладного стволика в патронник рушниці Иж-15; пістолетів: Р-3, Р-4, МЦ-М, МЦ 55-1, МЦ 2- 3, МЦ 102-1, ТОЗ-35, ТОЗ 35м, ТОЗ-60, Иж-1, Иж-35, Иж-Хр- 30, револьвера Смірнского та іншої зброї відповідного калібру, виготовлені промисловим способом та придатні для проведення пострілу; 1 (одну) гільзу, яка є стріляною гільзою цільового гвинтівочного, спортивно-мисливського патрону кільцевого запалення калібру 5,6мм.; рушницю, яка є вогнепальною зброєю; гвинтівку, яка є однозарядною гвинтівкою, яка виготовлена в саморобний спосіб з використанням частин та механізмів саморобного виготовлення, для стрільби гвинтівочними патронами кільцевого запалення калібру 5,6мм., після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1