Рішення № 137171583, 05.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6920/26

Провадження № 2/643/5523/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинків, споруд та прибудинкових територій, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» в особі представника Жиляк Т.О., яка діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить: стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013 по 01.05.2018 - в сумі 9163,78 грн, та за період з 01.04.2021 по 01.03.2026 - в сумі 15 112,02 грн. Також просить стягнути з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3 328,00 грн та витрати на отримання інформації з Порталу електронних сервісів міста Харкова в сумі 86,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні КП «Житлокомсервіс». Посилався, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на реєстраційному обліку за вказаною адресою та є споживачами послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 633 ЦК України між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», яке рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 №522/24 було перейменовано у Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, був укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках. Зауважував, що публічний договір є чинним на момент звернення до суду з позовом, а співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , перебувають у договірних відносинах з КП «Житлокомсервіс» і повинні здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифу. Зазначив, що письмової відмови відповідачів від послуг підприємства не надходило. Посилався, що Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» належним чином виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачам послуг з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій, водночас відповідачі за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не сплачують, унаслідок чого за адресою - АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість за період з 01.10.2013 по 01.05.2018 в сумі 9163,78 грн, за період з 01.04.2021 по 01.03.2026 в сумі 15 112,02 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідачі процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалися.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 08.04.2026 відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначив судове засідання.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача КП «Житлокомсервіс» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, 05.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Жиляк Т.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника КП «Житлокомсервіс». У поданій заяві представник позивача просила ухвалити рішення на розсуд суду, зазначила, що КП «Житлокомсервіс» не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Реєстру територіальної громади міста Харкова, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, про причину неявки суду не повідомили. Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористалися, будь-яких заяв та клопотань від них до суду не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки та не подали відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, беручи до уваги, що відповідачі належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 5 червня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебувають на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходить своє підтвердження відомостями з Реєстру територіальної громади міста Харкова (а.с. 14, 27).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №468699140 від 18.03.2026, сформованою представником Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради за запитом, відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку права власності, інші речові права на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_3 , у вказаному реєстрі відсутні (а.с. 15).

Рішенням Харківської міської ради №69/06 від 26.07.2006 було створено Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (а.с. 21).

28 листопада 2006 року у спецвипуску газети «Слобода» було опубліковано Договір про надання житлово-комунальних послуг (а.с. 15).

Пунктом 1 Договору про надання житлово-комунальних послуг визначено, що предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова.

Згідно з п. 22 вказаного вище договору цей договір набирає чинності з 01.01.2007 строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова», Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова (а.с. 16).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №893 від 20.12.2011 (зі змінами, внесеними виконавчим комітетом від 27.01.2012 №39) прийнято тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова (а.с. 17).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №283 від 10.05.2017 скориговано тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова (а.с. 19).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №318 від 11.05.2018 скориговано тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова (а.с. 20).

Рішенням Харківської міської ради від 26.01.2024 №522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство «Житлокомсервіс». Відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою від 07.05.2025 (а.с. 22-23).

Згідно з довідкою про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 , сформованої за період з 01.03.2007 по 01.03.2026, заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою за період з 01.10.2013 по 01.05.2018 становить 9163,78 грн, за період з 01.04.2021 по 01.03.2026 становить 15 112,02 грн (а.с. 8-12).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Правилами ст. 11 ЦК України закріплено підстави виникнення цивільних прав і обов`язків. Вказаною нормою цивільного законодавства України визначено, що окрім договорів і інших угод цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як установлено судом, багатоквартирний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні КП «Житлокомсервіс».

Згідно з матеріалами справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 значяться зареєстрованими за адресою вказаного об`єкту житлової нерухомості.

Правилами ст. 633 ЦК України визначено зміст публічного договору та закріплено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Виходячи з наведеної норми цивільного законодавства України, перелік послуг, по яких може бути укладено публічний договір, не є вичерпним.

Крім того, публічний договір передбачає обов`язковість однакових умов для всіх споживачів крім пільговиків, що не може бути розцінено як порушення закону. Навпаки, це відповідає положенням ст. 21 Конституції України, яка гарантує рівність прав громадян.

Між КП «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, був укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках (надалі - «Публічний договір»).

Згідно з п. 22 Публічного договору про надання житлово-комунальних послуг договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення дії його терміну однієї зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

Відтак, Публічний договір є чинним на момент звернення до суду з даною позовною заявою, а співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 перебувають у договірних відносинах з КП «Житлокомсервіс» і повинні здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифу.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Правилами ч. 2 ст. 382 ЦК України закріплено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Як це визначено положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 1, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За час дії спірних правовідносин діяли Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, з подальшими змінами, та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII з подальшими змінами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Вимогами ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII визначено порядок укладення договорів про надання послуг управління багатоквартирним будинком. Так, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

За змістом ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII закріплено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, та п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву кореспондує визначений положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Як це визначено вимогами ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, управитель зобов`язаний, зокрема, забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім наведених вище положень законодавства, закріплений також у ст. 162 ЖК України, який був чинний на момент спірних правовідносин.

Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (ч. 7 ст. 10 Закону).

Як зазначає позивач у пред`явленому позові, протокол про обрання управителя співвласниками будинку за адресою АДРЕСА_2 , до КП «Житлокомсервіс» не надходив, отже підстави для укладення типового договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком за формою, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712, - відсутні.

Як про це виснував Верховний Суд в постанові від 18.03.2019, прийнятій у справі №210/5796/16-ц, провадження №61-1647св17, відсутність укладеного між позивачем та відповідачами письмового договору не може бути підставою звільнення відповідачів від оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, споживач не звільняється від оплати житлово- комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З наведеного вище вбачається, що відповідачі є споживачами житлових послуг, що надаються позивачем.

Нарахування за надані підприємством послуги здійснюються відповідно до встановлених органом місцевого самоврядування тарифів.

Отже, позивач виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, перелік яких затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012 №39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 №283 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), №318 «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження факт надання КП «Житлокомсервіс» відповідачам зазначених вище послуг, відповідачі їх одержували та не відмовлялись від їх отримання у встановленому законом порядку, а відтак, в останніх виник обов`язок сплатити за ці послуги.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів убачається, що відповідачі належним чином не виконували обов`язок щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, як це закріплено вимогами ч. 1 ст. 611 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, заборгованість, обрахована позивачем у наданому суду розрахунку, відповідачами не сплачена.

З огляду на викладене, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості в сумі 9163,78 грн, яка утворилася за період з 01.10.2013 по 01.05.2018, та солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості в сумі 15 112,02 грн, яка утворилася за період з 01.04.2021 по 01.03.2026, - підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі не були позбавлені можливості подати відзив на позовну заяву з доказами в обґрунтування своєї позиції, однак таке своє процесуальне право не реалізували, а, як це унормовано положеннями ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на наведене вище, всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, дають об`єктивні підстави вважати, що позов КП «Житлокомсервіс» підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжними інструкціями №5934 від 01.12.2025 та №7457 від 19.03.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень та 300,00 гривень (разом 3328,00 грн).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідачів підлягають стягненню на користь КП «Житлокомсервіс» витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 гривень.

Згідно з протоколом погодження договірної ціни Додатку 1 до Договору №Н25017 від 24.11.2025, КП «Міський інформаційний центр» та КО «Житлокомсервіс», ураховуючи погодження Департаменту реєстрації Харківської міської ради та погодження Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради, дійшли згоди про вартість послуг з віддаленого доступу до вебсайту Портал електронних сервісів міста Харкова за Договором №Н25017 від 24.11.2025, та погодили, що вартість послуги Підприємства за цим договором становитиме 89,62 гривень за одну транзакцію (разове інформування запиту).

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження обставина отримання позивачем відповіді на запит у вигляді сформованої представником Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №468699140 від 18.03.2026, а саме, стосовно квартири АДРЕСА_3 , а відтак, наявні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з отриманням позивачем інформації з Порталу електронних сервісів міста Харкова. З огляду на те, що у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідачів такі витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 86,62 грн, суд стягує їх з відповідача у заявленому КП «Житлокомсервіс» розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованість у сумі 9 163 (дев`ять тисяч сто шістдесят три) гривень 78 копійок, яка утворилася за період з 01.10.2013 по 01.05.2018.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованість у сумі 15 112 (п`ятнадцять тисяч сто дванадцять) гривень 02 копійки, яка утворилася за період з 01.04.2021 по 01.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок в рівних частках по 1 664,00 гривень з кожного, та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 86 (вісімдесят шість) гривень 62 копійки в рівних частках по 43,31 гривень з кожного.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», ЄДРПОУ: 34467793, р/р: НОМЕР_2 , банк одержувача АТ КБ «ПриватБанк», місцезнаходження: 61052, м.Харків, вул. Конторська, буд. 35;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова