Ухвала суду № 137171384, 04.06.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1068/26

Провадження № 2-з/396/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 року м. Новоукраїнка

Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Цесельська Ольга Сергіївна, розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Каплуна Олега Борисовича про забезпечення позову по цивільній справі №396/1068/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 р. до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Каплун О.Б., до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 25.05.2026 р. у зазначеній цивільній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

04.06.2026 р. представник позивача через систему "Електронний суд" подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельні ділянки та нерухомість, перелік яких зазначено у відповідній заяві. В обґрунтування заяви зазначається, що в провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа, де предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000000,00 грн. та на відшкодування матеріальної шкоди 41386,00 грн.. Є підстави вважати, що майно, яке належить ОСОБА_2 може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, виняткових випадків, для розгляду у судовому засіданні з викликом сторін даної справи судом не встановлено.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Заборона вчиняти певні дії це один із заходів забезпечення позову (судова заборона), що застосовується судом, щоб запобігти ухиленню відповідача від виконання майбутнього рішення, унеможливити відчуження майна або зміну обставин, що можуть ускладнити виконання судового рішення. Вона діє до набрання законної сили рішенням у справі. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода вільному розпорядженню майном.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №910/8682/18, від 20.02.2019 у справі №923/558/18 та від 20.01.2025 у справі №916/2907/24.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19 та від 11.08.2020 у справі №911/3136/19 зазначено, що адекватність заходу щодо забезпечення позову який застосовує суд визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, по захист яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник заявника посилався виключно на ціну позову та можливість відповідача здійснити відчуження належного йому майна. При цьому, на підтвердження наявності майна на праві власності у відповідача, заявником до матеріалів справи не долучено жодних доказів.

У той же час, ініціюючи забезпечення позову шляхом заборони відчуження на зазначене у заяві нерухоме майно, заявник не зазначив вартість такого майна та не надав відповідних доказів на підтвердження вартості майна, що позбавляє суд можливості оцінити співмірність застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення позову із заявленими ним позовними вимогами. Суд також позбавлений можливості, з огляду на відсутність даних про вартість кожного об`єкту нерухомого майна, на власний розсуд вибірково накласти заборону вчинити певні дії на будь-яке нерухоме майно, що належить відповідачу, про яке йдеться мова у заяві про забезпечення позову, оскільки такий захід забезпечення позову може виявитися надмірним або недостатнім для забезпечення належного виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Також суд звертає увагу, що представник заявника просить накласти арешт на земельні ділянки, орендодавцем яких є треті особи. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням спірних правовідносин, що виникли між сторонами, зважаючи на те, що представником не доведено розумності та доцільності такого забезпечення, не доведено, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може реально ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Каплуна Олега Борисовича про забезпечення позову по цивільній справі №396/1068/26 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Каплун Олег Борисович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не було вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст укхвали складено 04.06.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська