Ухвала суду № 137171342, 05.06.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6242/26

Номер провадження 1-кс/404/2557/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Фортечного районного суду міста Кропивницького клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню № 12026121010000540, стосовно:

Неповнолітнього ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лутугине Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , навчається в 11 класі навчального закладу, раніше не судимого,

підозрюваного за ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , якому 05.06.2026 року вручено повідомлення про підозру в тому, що ОСОБА_6 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у тому що він, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 год. 20 хв. 18.05.2026, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., незаконно придбав 5 модернізованих автоматів Калашникова (АКМ) та в подальшому, за попередньою домовленістю 18.05.2026 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 збув вогнепальну зброї ОСОБА_10 за раніше обумовлену суму в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України носінні, зберіганні, придбанні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчиненому попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_6 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у тому що він, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18 год. 15 хв. 04.06.2026, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., незаконно придбав 11 автоматів Калашникова та 1 штурмову гвинтівки «CZ BREN 2» та в подальшому 04.06.2026 року о 23 год. 40 хв., за попередньою домовленістю знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 збув зазначену вогнепальну зброю ОСОБА_10 за раніше обумовлену суму в розмірі 550000 (п`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень.

Прокурор заявлені у клопотанні вимоги підтримав, просив клопотання задовольнити.

Захисник і підозрюваний заперечили проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки підозрюваний малолітній, підозра необґрунтована, відсутні зазначені в клопотанні ризики. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки протоколи: допиту підозрюваного, обшуку, огляду предмету, висновки експертизи, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 263 КК України.

З об`єктивних причин на початку проведення досудового розслідування, слідчий суддя не може дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перерахованим обставинам за критерієм поза розумного сумніву суд надасть відповідну оцінку. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред`явленої підозри, що виконав прокурор.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до статті 1 Конвенції про права дитини, дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Обираючи щодо неповнолітнього запобіжний захід, суд, окрім загальних підстав, повинен також ураховувати його вікові та психологічні особливості.

Відповідно до ст. 37 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. і ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 p., міститься положення про те, що "арешт, затримання чи тюремне ув`язнення дитини здійснюється згідно з законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу".

Згідно з п. 13.2 "Пекінських правил" утримання під вартою до суду за можливістю має замінюватись іншими альтернативними заходами. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства" затримання та арешт неповнолітніх застосовується як винятковий захід і тільки у випадках та порядку, встановлених законом. Про затримання дитини відповідні органи негайно повідомляють батьків чи осіб, які їх замінюють, а також органи прокуратури. Забороняється утримання дитини в одному приміщенні з дорослими затриманими, арештованими чи засудженими особами.

Злочин, по якому ОСОБА_6 пред`явлено повідомлення про підозру є: закінченим, умисним, посягає на суспільні щодо громадської безпеки.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон покладає на сторону обвинувачення обов`язок довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків позапроцесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У даному конкретному випадку необхідно особливо ретельно забезпечити засаду: рівності сторін, свободи від самовикриття, забезпечення права на захист, змагальність та свободи в поданні суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ст. 7 КПК України, загальні засади кримінального провадження).

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв`язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_6 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом (ст. 29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). Підозрюваний неповнолітній, має сталі соціальні зв`язки та постійне місце проживання разом з батьками, зобов`язується добровільно, свідомо, своєчасно з`являтися для проведення процесуальних дій, тобто безпідставні припущення про ризик неявок чи невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Припущення не використовуються при доказуванні. Таким чином, не існує законних передумов стверджувати, про ризик ухилення підозрюваного у цьому провадженні від слідства та суду. Навпаки, дії підозрюваного свідчать про бажання сприяти слідству, прагненні об`єктивно дослідити докази, повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак. Сукупність вказаних обставин переконує у щирості доводів підозрюваного про відсутність наміру переховування.

ОСОБА_6 постійно мешкає за однією адресою, відвідує заняття та має сталий спосіб життя, отже утримання під вартою є перебільшеним заходом кримінального провадження.

Додержуючись вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, враховано відсутність у нього судимостей. Підозрюваний сприяє слідству, суспільну небезпеку усвідомлює, не перешкоджає збору доказів, діє свідомо і добровільно, запевняє у недопущенні у майбутньому вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Не зафіксовано спроб підозрюваного змінити місце проживання, чи переховуватись від слідства. Не перебуває на обліках у нарколога та психіатра.

Крім того, ОСОБА_6 стверджує про неухильне виконання у майбутньому покладених на нього процесуальних обов`язків підозрюваного. Запевняє, що буде з`являтись для проведення слідчих дій з його участю. Заперечує можливість зміни ним місця постійного проживання. Наполягає про відсутність підстав та мотивів для продовження або вчинення нового злочину.

За правилами ст. 36, 40 КПК України, на прокурора та слідчого покладається обов`язок організувати проведення своєчасного ефективно досудового розслідування. Орган досудового розслідування мав достатньо часу і процесуальну можливість на відшукання, процесуальну фіксацію та забезпечення збереження доказів, а також допит свідків і вжити заходи для їх захисту чи зміни анкетних даних останніх, з метою запобігання впливу на очевидців та їх родичів. Ознаки протиправної поведінки припинено. Вказані обставини переконують у припиненні злочину.

На Національну поліцію покладається обов`язок ефективно організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Завдяки цьому орган досудового розслідування зможе попередити ризик можливого вчинення нового злочину. Застосування менш суворого заходу забезпечення разом з постійним контролем Національної поліції здатні попередити існуючі ризики. Перебільшеним є звернення слідчого з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, разового характеру інкримінованої події, обґрунтовано вважаю, що на час проведення досудового розслідування ОСОБА_6 достатньо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням його під вартою, застосувавши останньому тримання під домашнім арештом.

Такий вид запобіжного заходу є насамперед гуманним та в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) зазначено: що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту буде гуманний, співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред`явленої йому підозри, буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Проживання неповнолітнього підозрюваного в період цілодобового домашнього арешту разом з родичами забезпечить йому мінімальний прожитковий рівень, буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виключить ризик вчинення ним нового злочину. Наявність у підозрюваного родини, переконливо свідчить про наявність умов для забезпечення ними матеріальної можливості утримувати підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом.

Керуючись ст. 131-132, 176-183 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під цілодобовим домашнім арештом.

Початок дії застосованого ОСОБА_6 запобіжного заходу рахувати з моменту проголошення ухвали, тобто з 05 червня 2026 року.

Застосований підозрюваному запобіжний захід припиняє свою дію 04 серпня 2026 року.

Підозрюваного ОСОБА_6 негайно звільнити з-під варти із зали суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до кабінету слідчого, прокурора, судді, у залежності від стадії кримінального провадження, за їхньою першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з`являтися по місцю його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, утриматись від спілкування з потерпілим і свідками в даному кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в суді;

- при слідуванні за викликом до органів Національної поліції або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, кафе, бари, ресторани, клуби та інші громадські заклади;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_6 правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 . Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановлення на облік ОСОБА_6 і здійснення за ним контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1