Рішення № 137171077, 22.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17624/25

Номер провадження2/205/1266/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «Макс кредит») та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9965248, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит у строк 360 календарних днів з моменту його отримання та сплатити проценти за користування кредитними коштами і комісію на умовах, визначених договором.

Далі позивач зазначає, що 17.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал, відповідно до якого ТОВ «Макс кредит» передало (відступило) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал від 17.03.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року.

Позивач наголошує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року станом на 17.03.2025 року (дату відступлення права вимоги) утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 042 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за одноразовою комісією - 1 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом - 4 042 грн. 00 коп.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року станом на 17.03.2025 року у загальному розмірі 10 042 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року вирішеновитребувати у АТ «Універсал банк» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) інформацію: 1) чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ) платіжна карта № НОМЕР_2 ; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 у період з 17.09.2024 року по 22.09.2024 року у сумі 5 000 грн. 00 коп.; чи емітувалась будь -яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться /знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ); 2) у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска - картки № НОМЕР_2 за період з 17.09.2024 року по 22.09.2024 року у сумі 5 000 грн. 00 коп., витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки /платіжні інструкції/доручення), що підтверджують дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска картки позичальника); повного номера рахунка маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ); 3) у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ) витребувати номери телефонів що знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 ) (клієнта банку) за платіжною карткою маска - картка № НОМЕР_2 ; 4) у випадку, якщо картковий рахунок - маска картка № НОМЕР_2 не належить позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска картка № НОМЕР_2 .

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить судова повістка, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 17.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9965248 та паспорт споживчого кредиту.

Згідно з умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. строком на 360 календарних днів, тобто до 12.09.2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,94 % на день та одноразової комісії у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Вказаний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 12887.

Судом також встановлено, що 17.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» здійснило перерахування кредитних коштів згідно з Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року шляхом безготівкового зарахування через ТОВ «Профіт Гід» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4 , зазначену ним під час оформлення заявки на отримання кредиту, що підтверджується платіжним дорученням № 125984692 від 17.09.2024 року.

Наведені обставини свідчать про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у повному обсязі.

Матеріалами справи також підтверджено, що 17.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал, відповідно до якого ТОВ «Макс кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал від 17.03.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року.

Позивач зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року станом на 17.03.2025 року у загальному розмірі 10 042 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за одноразовою комісією - 1 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом - 4 042 грн. 00 коп.

Оскільки позивач наполягає на тому, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує та кредитну заборгованість не погашає, а відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався та доказів спростування позовних вимог суду не надав, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми, навіть якщо законом така форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як встановлено судом, відповідач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» Договір кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року, який був підписаний електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Вказаний кредитний договір та паспорт споживчого кредиту містять усі істотні умови кредитування, зокрема щодо суми кредиту, строку його повернення, розміру процентної ставки, комісії та орієнтовної загальної вартості кредиту.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними шляхом підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої укладений правочин вважається правомірним, доки інше не встановлено судом.

Оскільки доказів визнання недійсним Договору кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року матеріали справи не містять, суд виходить із презумпції його правомірності та обов`язковості для сторін.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач шляхом використання одноразового ідентифікатора належним чином підписав Договір кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року, а відтак між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини щодо надання та повернення кредиту.

Суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням про перерахування кредитних коштів та банківською випискою щодо їх зарахування на платіжну картку відповідача.

Вказана банківська виписка має всі ознаки первинного бухгалтерського документа та підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Таким чином, первісний кредитор належним чином виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.

Оскільки факт отримання відповідачем кредиту підтверджений належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із цим за змістом статті 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц та постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.

З матеріалів справи вбачається, що умовами Договору кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року сторони погодили процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 0,94 % на день. Укладений договір та паспорт споживчого кредиту містять відомості щодо розміру процентної ставки, з якими відповідач ознайомився та погодився під час укладення договору.

Оскільки розмір процентної ставки був прямо погоджений сторонами під час укладення кредитного договору, а нарахування процентів здійснено в межах строку кредитування, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 042 грн. 00 коп. відповідно до умов укладеного сторонами договору та вимог статті 1048 ЦК України.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що сплата одноразової комісії у розмірі 1 000 грн. 00 коп. передбачена умовами кредитного договору та погоджена відповідачем під час його укладення.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача заборгованості за комісією у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Щодо наявності у позивача права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 17.03.2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал, а право вимоги до відповідача перейшло до позивача на підставі Акта приймання-передачі Реєстру боржників та Витягу з Реєстру боржників.

Отже, ТОВ «Юніт Капітал» набуло статусу нового кредитора у спірних правовідносинах та має право вимагати виконання відповідачем зобов`язань за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відтак з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року станом на 17.03.2025 року у загальному розмірі 10 042 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за одноразовою комісією - 1 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом - 4 042 грн. 00 коп.

Суд також враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позов не подав, у судове засідання не з`явився та не надав суду жодних доказів на спростування позовних вимог, у зв`язку з чим справа розглядається в порядку заочного провадження відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Водночас суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є завищеним щодо іншої сторони спору з урахуванням складності справи, обсягу виконаної роботи, витраченого адвокатом часу, ціни позову та значення справи для сторін.

Судом встановлено, що 10 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено Договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02, відповідно до умов якого адвокатське бюро зобов`язалося здійснювати представництво інтересів клієнта та надавати йому правничу допомогу.

Згідно з умовами договору винагорода адвокатського бюро сплачується у формі гонорару, розмір якого визначається залежно від складності справи, обсягу виконаної роботи, витраченого часу та інших обставин. Тарифи на окремі види правничої допомоги визначені у Додатку № 1 до договору.

Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року Адвокатським бюро «Соломко та партнери» надано ТОВ «Юніт Капітал» правничу допомогу у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року на загальну суму 7 000 грн. 00 коп., а саме: складання позовної заяви - 5 000 грн. 00 коп., вивчення матеріалів справи - 1 000 грн. 00 коп., підготовка адвокатського запиту - 500 грн. 00 коп. та підготовка і подання клопотання - 500 грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності понесених витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи. Аналогічний підхід застосовується Європейським судом з прав людини, який у своїй практиці зазначає, що компенсації підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, не відзначалася значною складністю фактичних чи правових питань, а доказова база складалася переважно з типових документів, які використовуються у спорах цієї категорії.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що її підготовка не потребувала від представника позивача значного обсягу додаткової аналітичної роботи чи здійснення складних процесуальних дій. Позовна заява значною мірою містить типові для цієї категорії спорів обставини, посилання на усталену судову практику та норми чинного законодавства. Також суд враховує, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені до відшкодування витрати на підготовку позовної заяви, вивчення матеріалів справи та підготовку процесуальних документів у загальній кількості шести годин є завищеними та не повною мірою відповідають критеріям співмірності й розумності з урахуванням складності справи та фактичного обсягу виконаних робіт.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн. 00 коп. є надмірним та не повною мірою відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішеннях у справах «Баришевський проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України», відповідно до якої компенсації підлягають лише фактичні, необхідні та обґрунтовані витрати.

З огляду на наведені обставини, принципи розумності, співмірності та справедливості, враховуючи характер спору, складність справи, обсяг фактично наданої правничої допомоги та відсутність участі представника позивача у судових засіданнях, суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) за Договором кредитної лінії № 00-9965248 від 17.09.2024 року, станом на 17.03.2025 року, у загальному розмірі 10 042 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за одноразовою комісією у розмірі 1 000 грн. 00 коп., та заборгованості за несплаченими відсоткам за користування кредитом - 4 042 грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.