Постанова № 13717094, 04.02.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-14/11/2470

11:17

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

секретаря судового засідання Олійник О.В.;

за участю:

представника позивача державної податкової інспекції в м. Чернівці, - Муляр Т.В. ( за довіреністю №39207/10-012 від 16.11.09р.);

представника відповідача відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради, - Іванович Л.Є (за довіреністю №13-12 від 06.01.11р.);

представника третьої особи на стороні відповідача, ПП "Кармелюк" - не з'явився (належним чином повідомлений);

представника третьої особи на строні відповідача, Кам'янець-Подільська районна Державна даміністрація Хмельницької області, - не з'явився (належним чином повідомлений);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Чернівці довідділу державної реєстрації Чернівецької міської радипро визнання неправомірним запису,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у місті Чернівці звернулася до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним запису в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження ТзОВ “Кармелюк” (код ЄДРПОУ 31391994) за адресою: місто Чернівці проспект Незалежності, 106/412 та зобовязання відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради скасувати такі реєстраційні дії, проведені 25 червня 2010 року. Також просить суд зобовязати відділ державної реєстрації Чернівецької міської ради внести запис до ЄДРПОУ про місцезнаходження Товариства за адресою: 32370, Хмельницька область, Камянець Подільський район, село Колибаївка, вулиця Дзержинського, буд. 182 та повернути реєстраційну справу Товариства до державного реєстратора Камянець Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області за місцезнаходженням.

Такі вимоги обґрунтовані тим, що внесення державним реєстратором даних до ЄДР щодо зміни місцезнаходження ПП “Кармелюк” здійснені незаконно, з порушенням вимог Цивільного кодексу України та ст.29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців”, оскільки не була заповнена засновником Товариства реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Також позивач вказує, що згідно з актом обстеження місцезнаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною адресою місто Чернівці проспект Незалежності, 106/412 ПП “Кармелюк” не знаходиться, відсутні посадові особи. Такі дії вчинені 15 липня 2010 року, а за цією адресою знаходяться приватне підприємство «Стек - фінанс», яке здає в оренду офісні приміщення.

Крім цього, відсутня можливість знайти орган або засновника(ів) ПП «Кармелюк», які відповідно до установчих документів виступають від імені підприємства.

Відповідач, відділ Державної реєстрації Чернівецької міської ради, в своїх запереченнях не погоджується із доводами позивача, вказуючи на їх необґрунтованість та безпідставність, з наступних підстав.

Відділом державної реєстрації Чернівецької міської ради приватне підприємство “Кармелюк” взято на облік 25 серпня 2010 року на підставі надісланої поштою державним реєстратором Камянець Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області реєстраційної справи.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. № 755 (далі Закон № 755) та розяснень Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 27 лютого 2009 року № 1918 державний реєстратор, який отримав реєстраційну справу, зобовязаний внести до Єдиного державного реєстру запис про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином відділом державної реєстрації Чернівецької міської ради проведено реєстраційну дію по взяттю на облік ПП “Кармелюк” в межах вимог діючого законодавства, не порушуючи будь-чиї права та інтереси, оскільки така реєстрація була проведена державним реєстратором Камянець Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Протизаконність дій позивача полягає в порушенні останнім норм Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу», Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. № 80.

Просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю, оскільки твердження позивача про необґрунтоване виконання відділом Державної реєстрації Чернівецької міської ради вимог ст.14 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. № 755 є безпідставним, а позивач, ДПІ у м. Чернівці, з метою уникнення виконання вимог діючого законодавства, які передбачають обовязкове взяття на податковий облік вказане товариство як платника податків, намагається перекласти відповідальність на державного реєстратора.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені в його запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши дійсні обставини в справі, на основі діючого законодавства, що регулює спірні відносини, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.3 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Основним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (надалі Закон №509 ХІІ ).

Статтею 13 цього Закону, встановлено, що посадові особи органів податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Встановлення функцій та прав органів державної податкової служби щодо випадків звернення останніх до суду регулюються статтями 10-11 Закону №509 ХІІ.

Так відповідно до п.11, п. 11-1 статті 10 Закону №509 ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також по стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; подають до судів позови про застосування санкцій, повязаних із забороною організації проведення азартних ігор на території України.

Відповідно до п.17, п.18 статті 11 Закону №509 ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності; звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, повязаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Тобто з сукупного аналізу наведених правових норм випливає, що Законом №509 ХІІ не передбачено серед функцій і прав податкового органу звертатися до суду з позовними вимогами про визнання неправомірним запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб; зобовязання відділу державної реєстрації вчиняти будь-які дії. А відтак податковий орган порушив вимоги ст..19 Констиутції України, відповідно до яких: “Органи державної влади то органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Крім того, згідно з ч.1 статті 6 КАС України: «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень, порушені її права, свободи та інтереси».

Тобто право на судовий захист має лише та особа, яка є субєктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб позивачу, ДПІ у м.Чернівці, був наданий судовий захист він повинен довести, а суд встановити, що право позивача є дійсно порушеним.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши усні пояснення представника позивача, суд вважає, що позивач не довів порушення свого права, чим не дотримався принципу змагальності та вимог статті 71 КАС України. Адже відповідно до ч.1 цієї статті : “Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги”.

В даному випадку, оскільки приватне підприємство “Кармелюк” не знаходиться за місцезнаходженням, позивачу слід керуватися положенням пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яким, як вже було вказано вище, встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Адже ліквідація підприємства в судовому порядку можлива якщо рекомендований лист буде повернуто державному реєстратору у разі відсутності юридичної особи по зазначеній адресі; при не подачі підприємством реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надсилання йому відповідного повідомлення.

У такому випадку державний реєстратор вносить у ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що вже є підставою для ініціювання процедури ліквідації підприємства за рішенням суду. Якщо в результаті перевірки не вдалося встановити місцезнаходження платника податків, то орган ДПС направляє державному реєстратору повідомлення про відсутність платника податків по зазначеному ним місцезнаходженню та може ініціювати питання про скасування реєстрації в суді, згідно п.17 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Отже на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись до суду з вимогами визнати неправомірним запис в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців стосовно місцезнаходження ПП “Кармелюк” за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності, буд. 106 кв. 412, зобовязати відділ державної реєстрації Чернівецької міської ради скасувати реєстраційні дії від 25.06.2010р., зобовязати відділ державної реєстрації Чернівецької міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців запис про місцезнаходження ПП “Кармелюк” за адресою: 32370, Хмельницька область, Камянець Подільський район, село Колибаївка, вулиця Дзержинського, буд. 182 та повернути реєстраційну справу Товариства до державного реєстратора Камянець Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області за місцезнаходженням, вийшов за межі своєї компетенції та обрав невірний спосіб захисту права, яке не порушувалося. А тому у задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.15 ст.4 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” податкові інспекції звільнені від сплати державного мита.

Згідно з ч.5 статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Оскільки відповідач, відділ державної реєстрації Чернівецької міської ради, не поніс судові витрати, суд між сторонами їх не розподіляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 7,11, 94, 158-163 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови складений 9 лютого 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.

Суддя О.Я.Бойко