Рішення № 137170763, 05.06.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/2862/25

Номер провадження 2/954/715/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Дудки А. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", представник третьої особи Манікін Дмитро Сергійович, третя особа: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", представник третьої особи Манікін Дмитро Сергійович, третя особа: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову посилався на ту обставину, що у 2013 році він уклав кредитний договір з АТ «Альфа-Банк» на суму 10 000 грн. Договір не був нотаріально посвідчений він був підписаний у пункті видачі кредитних карток у торговому центрі «Оскар» м. Нова Каховка. Менеджер банку не роз`яснював умов кредитування, а позивач підписував не читаючи. Протягом п`яти років регулярно сплачував щомісячні платежі у розмірі приблизно 1200 грн, з яких менше половини суми спрямовувалася на погашення тіла кредиту, і майже стільки ж - два приховані страхові платежі на суму приблизно 400 і 200 грн.

У 2019 році, під час локдауну, через відсутність доходів був змушений припинити виплати, через призупинення підприємницької діяльності, а єдине джерело доходів пенсія по інвалідності ( довідка МСЕК серія 12 ААА номер 018041) 2100 грн. Банк нараховував штрафи, які покривалися залишками сплаченого тіла кредиту, збільшив таким чином загальну суму боргу і подвоїв його. Після чого банк, не звертаючись до суду, без його відома передав право вимоги за договором ТОВ «ФК Еліт Фінанс».

05.05.2021 приватним нотаріусом Остапенком Є. М. було вчинено виконавчий напис №27117 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 78 118,26 грн, а також додатково 7 811,82 грн як виконавчий збір. Копію виконавчого напису позивачу не було вручено, про його існування дізнався 20.10.2025, коли приватний виконавець Манікін Д. С. наклав арешт на рахунки.

Позивач зазначає, що кредитний договір не був нотаріально посвідчений, що суперечить вимогам ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими може бути вчинено виконавчий напис (постанова КМУ №1172 від 29.06.1999 р.); відсутня безспірність заборгованості, оскільки позивач не погоджується із сумою боргу, бо є підстави вважати, що частина боргу сплачена, а інша нарахована неправомірно; порушено строк позовної давності (понад 3 роки з моменту прострочення); не було належного повідомлення про намір вчинити виконавчий напис, чим порушено право на захист; відсутні правовідносини між позивачем та ТОВ «ФК Еліт Фінанс», оскільки передачу права вимоги не було належним чином підтверджено і йому не повідомлено про неї.

З огляду на викладене, позивач просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №27117 від 05.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія Еліт Фінанс» заборгованості у сумі 78 118,26 грн таким, що не підлягає виконанню.

Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач надав відзив, за яким позов визнав.

Разом з тим, ураховуючи визнання позову просив повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Щодо витрат на правничу допомогу, просив зменшити їх розмір до 1000,00 грн.

Стислий виклад позиції третьої особи

Третя особа у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив, клопотань не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив, що 05.05.2021 приватним нотаріусом Остапенком Є. М. було вчинено виконавчий напис №27117 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 78 118,26 грн, а також додатково 7 811,82 грн як виконавчий збір.

Виконавче провадження відкрито за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс".

Постановою від 20.10.2025 накладено арешт на кошти боржника.

Норми права, які застосував суд.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За п. 5.1. та п. 5.2. п. 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Водночас, під час вчинення виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 , №1172, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001, з урахуванням Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних документів має наслідком визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так за п. 1 вказаного Переліку, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів), проте матеріали справи не підтверджують указаної обставини. Отже подані відповідачем нотаріусу документи не відповідали вимогам, необхідним для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості як такого (Постанова КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року в справі № 953/510/23).

ВП ВС зазначила, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України "Про нотаріат", безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку (Постанова ВП ВС від 02 липня 2019 року в справі № 916/3006/17).

Вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України "Про нотаріат" слід враховувати, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про нотаріат" і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів (Постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року в справі № 305/2082/14-ц).

Неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість свідчить про недотримання (невиконання) встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса та є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню . Чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та іншою стороною щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису (Постанова КЦС ВС від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц).

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач, обґрунтовуючи виклад позовної заяви зазначав, що між ним ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»» жодних договорів не укладалося, про відступлення прав останньому повідомлення не надходили; вимоги є спірними та з урахуванням, що у 2013 році між ним та АТ «Альфа-Банк» укладався кредитний договір, строки позовної давності закінчилися.

Відповідач позов визнав.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачі звільненні від сплати судового збору. Так, позов містить одну вимогу - визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. За вимогу немайнового характеру передбачена сума судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

За ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, тому суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, стягує з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»» на користь держави 1331,20 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу суд вказане питання не вирішує з огляду, що така вимога позивачем не заявлялася.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", представник третьої особи Манікін Дмитро Сергійович, третя особа: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №27117 від 05.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Еліт Фінанс» заборгованості у сумі 78 118,26 грн.

Стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»» на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", місцезнаходження: Солом`янська площа, буд. 2, м. Київ, 03035; ЄДРПОУ 36799749.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001.

СуддяВ.М. Олійник