Рішення № 137170572, 27.05.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

542/1571/25

2/532/457/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

08.09.2025 до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.12.2024 уклали кредитний договір (оферти) № 27.12.2024-100002890. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 26000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.12.2024, строком на 140 днів. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 38192,85 грн. На підставі викладеного, представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором (оферти) № 27.12.2024-100002890 у розмірі 38192,85 грн та судовий збір.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.01.2026 справу передано до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

14.01.2026 справа надійшла до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19.01.2026 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Мохир Я. В. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві прохав суд розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомила. До суду із заявами та клопотаннями не зверталася.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 30.12.2024 укладено кредитний договір (оферти) № 27.12.2024-100002890, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у розмірі 26000 гривень строком на 140 днів. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (плата за надання кредиту) 15% від суми Кредиту та дорівнює 3900 грн. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 17-21).

Договір укладено шляхом прийняття відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №208-2708 від 27.08.2025 було успішно перераховано кошти на картку 5167590414004026 30.12.2024 об 11 год. 35 хв. на суму 26000 гривень, призначення платежу видача за договором кредиту № 27.12.2024-100002890 (а. с. 30).

Суду також надано копію договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеного між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а. с. 12-16).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 27.12.2024-100002890 заборгованість ОСОБА_1 складає: 19226,45 гривень основного боргу, 13506,40 гривень процентів, 5460 гривень неустойка. Всього 28192,85 гривень (а. с. 29).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Водночас суд не може погодитися із нарахуванням неустойки за кредитним договором з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки неустойка нарахована за період після 24 лютого 2022 року, заборгованість за неустойкою у розмірі 5460 гривень стягненню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково, а саме необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 732,85 гривень (основний борг у розмірі 19226,45 гривень, проценти за користування кредитом у розмірі 13506,40 гривень).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2075,99 гривень (2422,40*85,70%).

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.12.2024-100002890 від 30.12.2024 у розмірі 32 732,85 (тридцять дві тисячі сімсот тридцять дві грн 85 коп.) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати в розмірі 2075,99 (дві тисячі сімдесят п`ять грн 99 коп.) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканку АДРЕСА_1 .

Суддя