Рішення № 137170487, 13.04.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/720/26

№ 2/207/1460/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 17.76.0425.1 від 22 квітня 2025 року у розмірі 152366 (сто п`ятдесят дві тисячі триста шістдесят шість) гривень 83 копійки, та сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» із Анкетою-Заявою №UА483225390000026205240634001.UАН на укладення договору поточного рахунку з випуском платіжної картки.

Відповідно до підписаної 22 квітня 2025 року Анкети-Заяви № UА483225390000026205240634001, Відповідач підтвердив, що ознайомився та погодився з публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг.

Зазначена Публічна пропозиція АТ «ЮНЕКС БАНК» оприлюднена на офіційній інтернет-сторінці банку за адресою: www.unexbank.com.ua.

22 квітня 2025 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 17.76.0425.1, на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «ЮНЕКС БАНК» від 17 січня 2025 року, що оприлюднені на Офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua. Позивач підписав вказаний договір 22 квітня 2025 року факсимільним відтворенням підпису уповноваженої особи та відбитку печатки банку, що відтворені засобами електронного або іншого копіювання.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4 Кредитного договору Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 161787, 50 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному Кредитним договором, на споживчі потреби.

Відповідно до пункту 1.10 Кредитного договору встановлено разову комісію за надання кредиту у розмірі 7525,00 грн., яку додано до загальної суми видачі кредиту.

Відповідно до пункту 4 Паспорту споживчого кредиту встановлюється процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

В порядку й на умовах відповідно до пунктів 1.10 - 1.14, 2.7 Кредитного договору та пунктів 3.5., 3.6., 3.7., 3.8 Правил, Позичальник зобов`язався повертати Кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, зі строком погашення Кредиту - не пізніше 22.07.2029 року.

Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, не сплачує щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору та Правил.

Станом на 09 лютого 2026 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за Кредитним договором № 17.76.0425.1 від 22 квітня 2025 року становить 152366 (сто п`ятдесят дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 83 коп., що складається із: заборгованості по поверненню кредитних коштів - 137256,38 гривень; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями - 15110,45 гривень.

31 грудня 2025 року позивач направив відповідачеві вимогу про дострокове повернення кредитних коштів.

Враховуючи те, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачуються щомісячні платежі на погашення кредиту, процентів за користування кредитними коштами позивачем прийнято рішення звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 22 квітня 2025 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17.76.0425.1, на умовах повернення, платності, строковості, АТ надало відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 161787,50 грн., з них комісія за надання кредиту у сумі 7525,00 грн., строк кредитування - 27 місяців з 22 квітня 2025 року по 22 липня 2029 року, орієнтовна загальна вартість кредиту 321631,32 грн., реальна річна відсоткова ставка - 46,507%. Відповідач власноруч підписав договір та додатки.

Із копій платіжних інструкцій №8606, № 8614 від 22.04.2025 судом встановлено, що на рахунок НОМЕР_1 АТ «ЮНЕКС БАНК» перерахувало ОСОБА_1 154262,50 грн. кредиту та на рахунок АТ «ЮНЕКС БАНК» з відповідача зараховано 7525 грн. комісії за надання кредиту (арк. с. 7).

Із копій виписок по особовому рахунку та розрахунку заборгованості судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково вносив заборгованість по кредиту.

Із копії правил надання споживчого кредиту та вимоги про дострокове повернення кредитних коштів від 13.12.2025 судом встановлено, що на адресу відповідача направлено письмову вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором у сумі 146134,53 грн.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений кредитний договір, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять виписки з особового рахунку про рух коштів, а також платіжну інструкцію про перерахування коштів відповідачеві.

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів та користування кредитними коштами.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по кредиту у сумі 152366,83 грн.

Ні відзиву, ні заперечень проти позову відповідачем не надано, тому доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а також розміру прострочених платежів нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними. За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК», код ЄДРПОУ 20023569, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14 заборгованість за кредитним договором № 17.76.0425.1 від 22 квітня 2025 року на загальну суму 152366 (сто п`ятдесят дві тисячі триста шістдесят шість) гривень 83 копійки, яка складається з наступного: заборгованості по поверненню кредитних коштів - 137256,38 гривень; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями - 15110,45 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко