Вирок № 137170116, 05.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22798/25

пр. № 1-кп/759/674/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 ,за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025100080002386 від 18.07.2025 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , з метою особистого збагачення вирішив здійснювати збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, шляхом реалізації через схованки («закладки»).

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_6 незаконно придбав 64 згортки з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 20,18 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я віл 02.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є особливо великим розміром, які почав зберігати при собі з метою збуту.

Так, ОСОБА_3 діючи з єдиним умислом, 18.07.2025 приблизно о 12 год., знаходячись біля будинку № 5 по бул. Миколи Руденка в м. Києві шляхом розкладання «закладок», залишив з метою збуту чотири згортки з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,176 г, за що в подальшому мав отримувати грошову винагороду.

Надалі 18.07.2025 року, приблизно о 12.45 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ. вул. Зодчих, 24, продовжуючи свої злочинні дії, зберігаючи при собі з метою збуту 60 згортків з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 19,004 г був викритий працівниками поліції та затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, показав, що шукав роботу та потрапив на чатбот із пропозицією роботи, де повідомили, що це закладки, але не заборонені та він погодився та відправив фото паспорта. З ким спілкувався не знає. Йому дали адресу схованки, куди він прийшов, взяв пакет, замотаний ізолентою. Після того, як зробив чотири схованки, зрозумів що робить та повідомив, що відмовляється від таких дій та поїхав. Коли зупинили працівники поліції, добровільно показав зроблені ним чотири схованки. Після експертизи виявилося, що це PVP. Фото схованок робив, гроші не отримував, йому обіцяли 100 грн. за одну закладку. У вчиненому щиро розкаюється, вважає свій вчинок негідним, дуже шкодує про свої дії та хоче спокутувати свою провину.

Судом також досліджено протоколи огляду місця події від 18.07.2025, протокол затримання ОСОБА_3 від 18.07.2025, де останній показав місця, де він розкладав такі закладки та добровільно видав заборонені речовини ( а.с.33-42, 43-51, 52-55, 70-75).

Вищезазначені докази є належними, допустимими та повністю узгоджуються із показаннями обвинуваченого та підтверджують ті обставини, що він добровільно повідомив усі обставини вчиненого кримінального правопорушення та вказав місця «закладок», тобто активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, не намагався уникнути відповідальності за свої дії.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст.307 КК України вірна, оскільки він незаконно придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, з метою збуту, у особливо великому розмірі.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують. В даному конкретному випадку, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2019 р.н. та 2021 р.н., та намір продовжити навчання у вищому навчальному закладі. Крім того, ОСОБА_3 з 12.10.2025 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та продовжує таку службу, де характеризується виключно позитивно. Суд також враховує і клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням дозволити ОСОБА_3 продовжити службу у Збройних Силах України, враховуючи його особу та позитивну характеристику як військовослужбовця. Також виключно позитивно ОСОБА_3 характеризується і за місцем роботи у вільний від військової служби час.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи поведінку обвинуваченого після вчиненого, яка свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій та вказує, що його каяття є щирим, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого його щире каяття. Крім того, як органом досудового розслідування, так і судом встановлено, що обвинувачений активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, про що свідчить те, що він правдиво розказав про обставини вчиненого, не приховував та добровільно і самостійно показав усі зроблені ним «закладки», що також визнається судом обставиною, що пом`якшує покарання.

На підставі викладеного, при наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України та відсутність обставин, що його обтяжують, відсутність тяжких наслідків злочину, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого та критичним відношенням винного до вчиненого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, призначивши основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує і відсутність відомостей щодо вчинення обвинуваченим інших протиправних діянь, який усвідомив наслідки своїх дій, зробив для себе належні висновки, не уникав мобілізації, не дивлячись на стан здоров`я та продовжує службу, працює, навчається, тобто небезпечність винуватої особи значно знизилась, що у сукупності свідчить про його бажання стати на шлях виправлення.

Таким чином, хоча ОСОБА_3 і вчинив тяжкий злочин, що має високу суспільну небезпеку, однак враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України та призначити йому покарання з випробуванням на максимальний строк, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд таким рішенням надає можливість ОСОБА_3 стати на шлях виправлення, однак в умовах здійснення контролю за поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки суд прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, то додаткове покарання у виді конфіскації майна судом не застосовується.

Судові витрати за проведення експертиз у розмірі 10 696, 80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України командиру військової частини за місцем служби здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_3 протягом встановленого іспитового строку.

У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку, на підставі ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві: особливо небезпечну психотропну речовину ( квитанції №5820, №5889) - знищити; сумку ( квитанція №5647), мобільний телефон "iPhone 12" IMEI- НОМЕР_1 з сімкарткою ( квитанція № 5398) - повернути ОСОБА_3 .

Застосувати спеціальну конфіскацію до майна, належного ОСОБА_3 та конфіскувати в дохід держави мобільний телефон «Redmi» IMEI НОМЕР_2 , який визнаний речовим доказом та зберігається у камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві ( квитанція № 5648).

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 10 696 ( десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 80 коп. на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2025 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1