Постанова № 13717011, 28.01.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 р. Справа № 2-а-10282/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто", треті особи: управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, акціонерний комерційний банк "Правексбанк" про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона (далі позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідача-1), про стягнення 1800 грн. недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля. Позивач вказує на те, що відповідач на підставі Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови КМУ №1740 від 03.11.98р. "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" повинен був сплатити збір до Пенсійного фонду у розмірі 3% від вартості придбаного автомобіля, що становить 1931 грн. 25 коп., а надійшло до ПФУ лише 131 грн. 25 коп. В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 придбав у ТОВ "Лідер-Авто" автомобіль вартістю 64375 грн. (без ПДВ). Після переоформлення транспортного засобу у січні 2008 року ОСОБА_1 до МРЕВ ДАІ у м. Херсоні було пред'явлено платіжне доручення ХФ АКБ "Правексбанк" від 11.01.08 № 2384/з684 про сплату збору в сумі 1931,25 грн., однак згідно виписки на спеціальний розрахунковий рахунок ГУ УДК у Херсонській області по зазначеному платіжному дорученню 12.01.08 фактично надійшли грошові кошти в сумі 131,25 грн.

Ухвалою від 29.09.2010 суд залучив товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто" до участі в справі в якості другого відповідача (надалі - відповідач-2), а також залучено в якості третьої особи - на стороні відповідача без самостійних вимог акціонерний комерційний банк "Правексбанк".

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач-1 та представник відповідача-2 повторно у судове засідання не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з вимогами ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного.

Комісією у складі представників органів Пенсійного фонду України в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р., результати якої відображені в акті № 20 від 09.06.2008 р.

З акту № 20 вбачається, що за результатами перевірки реєстраційних справ нових легкових автомобілів, реєстрів МВ РЕР м. Херсона УДАІ по реєстрації транспортних засобів та виписок Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області щодо фактичного надходження коштів від операцій по відчуженню легкових автомобілів за вказаний період, по 300 справам виявлені розбіжності між сумами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів, зазначеними у квитанціях платників, які знаходяться у реєстраційних справах МВ РЕР м. Херсона УДАІ, та фактичними сумами цього збору, що надійшли на рахунок УПФУ. Дані по виявленим розбіжностям наведені у додатку № 2 до акту перевірки. З додатку вбачається, що 11.01.08 надійшло від ОСОБА_2 до ПФУ 131,25 грн.; підлягало сплаті та наявна квитанція на суму - 1931,25 грн.; № платіжного доручення - 2384/з684; платіж здійснювався через банківську установу - ХФ АКБ "Правекс-Банк"; фактична дата надходження коштів - 12.01.08; розбіжність між сумою, що підлягала сплаті, та сумою, яка фактично надійшла - 1800 грн., які позивач просить стягнути. Згідно долученої до справи копії довідки-рахунку № 989736, відповідач ОСОБА_1 придбав легковий автомобіль у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто".

Судом встановлено, що придбаний відповідачем-1 у відповідача-2 автомобіль "Шкода Фабіа Комбі" був зареєстрований в органах Державтоінспекції. Документами, які підтверджують факт сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), є платіжні документи банківських установ, через які проводяться ці платежі - платіжні доручення, квитанції, тощо. Діюча в Україні система державної реєстрації транспортних засобів дозволяє проводити реєстраційні дії на підставі наданих платіжних документів встановленої форми, посвідчених банківськими установами, про сплату податків і зборів без встановлення самого факту надходження цих коштів до відповідних бюджетів та фондів. Перевірка підрозділами Державтоінспекції під час реєстрації транспортних засобів платіжних документів на їх справжність, а також встановлення факту надходження податків та зборів до відповідних бюджетів та фондів, законодавством не передбачена. Таким чином, державна реєстрація за відповідачем-1 автомобіля могла бути проведена на підставі платіжного документа про сплату збору до УПФУ без підтвердження самого факту надходження цього збору до УПФУ.

Суд вважає доведеним той факт, що з операції купівлі-продажу легкового автомобіля "Шкода Фабіа Комбі", яка проведена між відповідачем-1 та відповідачем-2, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування фактично був сплачений в сумі 131,25 грн., а тому сума недоплати цього збору від зазначеної операції складає 1800 грн.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Статтею 4 цього ж Закону встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Частиною 1 статті 17 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" , якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обовязкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Юридичний термін "відчуження" означає передачу майна у власність іншій особі; один із способів здійснення власником повноважень розпорядження.

Таким чином, Закон № 400/97-ВР обовязок по сплаті збору на обовязкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів покладає саме на продавця автомобіля. Водночас пунктом 12 Положення № 1740 передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, тобто покупці.

При вирішені питання щодо визначення належного відповідача, який повинен відповідати за даним адміністративним позовом, суд виходить з положень п.7 ст.1 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", згідно якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом, а також з пункту 12 Положення № 1740, яким встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.

Оскільки Закон України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" та Положення № 1740 мають суперечності щодо визначення платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів, з урахуванням положень ч.4 ст.9 КАС України, яка зобовязує суд у даній правовій ситуації застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд приходить до висновку, що відповідальною особою за недоплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації відповідачу-1 легкового автомобіля є продавець цього автомобіля, тобто відповідач-2, а тому предявлення даного позову до відповідача-1 є безпідставним.

Як вже зазначено вище, розмір збору на обовязкове державне пенсійне страхування, який повинен був бути сплачений з операції по реалізації відповідачем-2 відповідачу-1 вищевказаного легкового автомобіля, дорівнює 1931,25 грн.

Докази того, що така невідповідність виникла внаслідок невиконання банком свого обовязку по повному перерахуванню вказаного збору до Пенсійного фонду - відсутні.

Виходячи з того, що докази виконання відповідачем-2 свого обовязку по сплаті збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації відповідачу-1 легкового автомобіля в сумі 1931,25 грн. відсутні, а також враховуючи той факт, що цей збір фактично був сплачений частково в сумі 131,25 грн., то суму недоплати цього збору в розмірі 1800 грн. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2.

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. Оскільки сума в квитанції про сплату збору до Пенсійного фонду, яка знаходиться в реєстраційній справі на придбаний відповідачем-1 автомобіль, не відповідає сумі, яка фактично поступила до УПФУ, можна дійти висновку, що реєстрація за відповідачем-1 вказаного автомобіля була проведена на підставі платіжного документа про сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що не відповідає дійсності, тобто є підробленим. Таким чином, сам факт державної реєстрації за відповідачем-1 придбаного у відповідача-2 автомобіля не може бути доказом виконання відповідачем-2 свого обовязку по сплаті збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення недоплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1800 грн. з відповідача ТОВ "Лідер-Авто" та відмови у стягненні цих коштів з відповідача ОСОБА_1.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто" (код ЄДРПОУ 34369977) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. недоплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування на р/р 31214224700002 ГУДК у Херсонській області МФО 852010.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 10.2.4