Ухвала суду № 137169896, 27.01.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1380/25

Провадження № 2/0203/209/2026

УХВАЛА

27 січня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Кредитної спілки «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з відповіддю на відзив від 30.09.2025 року представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:

- витребувати у відповідача ОСОБА_1 для огляду оригінал довідки військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2025 року №11409;

- витребувати з військової частини НОМЕР_1 відомості щодо проходження служби відповідачем ОСОБА_1 та призовом останнього на військову службу за призовом під час мобілізації.

В обґрунтування вимог клопотання представник позивача зазначив, що відповідно до довідки, наданої відповідачем, останній перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 16.02.2022 року, тобто прийшов на військову службу за 8 днів до оголошення воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, що автоматично виключає можливість мобілізації відповідача та у зв`язку з цим можливість скористатись наданою пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», пільгою. З огляду на викладене, у позивача виникає обґрунтований сумнів щодо оригінальності та автентичності поданої разом з відзивом на позовну заяву фотографії довідки нібито військової частини, виданої на ім`я відповідача. Тому позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів.

У чергове судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, подали до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд на підставі положень ст. ст. 84, 128, 211, 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув клопотання представника позивача про витребування доказів за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит №1634Д від 22.12.2021 року у розмірі 158 107,95 грн, яка складається з суми заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 70 000,00 грн, та нарахованих, але не сплачених процентів у розмірі 88 107,95 грн за кредитним договором №1634Д від 22.12.2021 року.

25.09.2025 року відповідач до відзиву на позов долучив копію довідки форми 5 Військової частини НОМЕР_1 №11409 від 24.09.2025 року, за змістом якої вказано, що старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 з 16.02.2022 року по теперішній час, за підписом начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 6, ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до положень ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз викладеного вище вказує, що представник позивача на противагу вимогам ст. ст. 83, 84 ЦПК України не надав суду доказів неможливості самостійно отримати доказ, про витребування якого він просить суд, не вказав про вжиті ним заходи для отримання витребуваного доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд враховує те, що вимоги клопотання представника позивача про витребування доказів мотивовані необхідністю спростування позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов та охоплюються предметом позову. Тобто суд, вирішуючи по суті спір між сторонами, надає оцінку доказам, які безпосередньо досліджує та як наявні в матеріалах справи. Крім того, суд бере до уваги те, що відповідач долучив до відзиву на позов копію довідки форми 5 №11409 від 24.09.2025 року Військової частини НОМЕР_1 , за змістом якої вказано, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 з 16.02.2022 року по теперішній час, та відповідач посилається на довідку, як на доказ своїх заперечень проти позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника позивача про витребування доказів та необхідність відмовити у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 83, 84, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва