Рішення № 137169230, 04.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11817/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача Кабальського Р.О.,

представника відповідача Гуляєвої Ю.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМОЛТРАНС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОМОЛТРАНС (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень рішень, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 24.07.2025 №00104890902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" застосовано штрафну санкцію у сумі 40 000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 24.07.2025 №00104870902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" застосовано штрафну санкцію у сумі 1 000 000 000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 24.07.2025 №00104910902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" застосовано штрафну санкцію у сумі 1020,00 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про безпідставність висновків фактичної перевірки щодо порушення ТОВ АГРОМОЛТРАНС вимог податкового законодавства, на підставі яких сформовано спірні податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що не відповідає дійсності висновок фіскального органу про те, що якщо позивач придбав загалом 1216,9 метрів кубічних пального, тим самим він порушив вимогу щодо максимального зберігання у 1000 метрів кубічних. Адже є очевидним, що зберігання всього обсягу пального не могло здійснюватися за адресою фактичної перевірки (Сумська область, Роменський район сел. Липова Долина, вул. Сумська (колишня назва Горького), буд. 52), а придбане пальне постачалося продавцями ще по чотирьох місцях зберігання. В той же час, на підставі акцизних накладних, вбачається, що за адресою зберігання Сумська область Роменський район, сел. Липова Долина, вул. Сумська (колишня назва Горького), буд 52 було поставлено лише 90606,45 літрів або 90,606 метрів кубічних. Відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, що позивач використовує пальне не для власних потреб та здійснює операції по реалізації та зберіганню пального іншим особам. Податковим органом неправомірно визначена кількість отриманого позивачем пального за календарний рік шляхом обрахунку загальної кількості пального, отриманого за всіма місцями зберігання (територіями розміщення ємностей), а не по кожному окремо місцю зберігання пального (території розміщення ємностей ). Відповідач не розмежував де і як зберігалося пальне, не врахував, що в день вивантаження пального на складах частина палива заправлялася безпосередньо ва автомобілі з великими баками, які використовуються в господарській діяльності товариства. Крім того, не є акцизним складом приміщення та/або територія, на яких вони як власники або користувачі зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання. За твердженням позивача, висновки контролюючого органу за наслідками фактичної перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки контролюючим органом здійснено лише аналіз акцизних накладних виписаних контрагентами позивача щодо реалізації пального на користь позивача. Водночас, контролюючим органом не було здійснено перевірку саме первинних документів на поставку такого пального.

Також зазначено, що у ході перевірки встановлено порушення у частині відсутності реєстрації одного витратоміра-лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників, та рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі. Проте, з огляду на відсутність у позивача фактичних та юридичних підстав для того щоб вважати його ліцензоване місце зберігання пального для власних потреб таким, що є акцизним складом, то є і відсутнім обов`язок щодо реєстрації одного витратоміра-лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників, та рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі.

Щодо ненадання документів, пов`язаних з предметом перевірки, позивач зазначив, що ТОВ «Агромолтранс» співпрацював з податковим інспектором, на його письмову та усну вимогу надавав витребувані документи. Інспектор проводив фактичну перевірку за минулий період з 2022 р., фактично підмінив поняття фактичної та позапланової перевірки. Крім того, ТОВ «Агромолтранс» пройшло повну планову перевірку за період діяльності 01.04.2021 30.06.2024 р. в тому числі правильності облікування паливо-мастильних матеріалів, правильності сплати податків, дотримання законодавства з питання обігу та зберігання підакцизних товарів, перевірка наявності всіх необхідних ліцензій для здійснення господарської діяльності. Порушень з питань обліку та зберігання підакцизних товарів не виявлено. Таким чином, ДПС у Сумській області неправомірно вимагав надання документів, за період, який вже був перевірений ДПС у Полтавській області. Повторна перевірка ДПС суб`єкта господарської діяльності з тих самих питань, за період який вже перевірявся заборонена чинним податковим законодавством. Крім того, відповідачем не конкретизовано які саме документи не надані на перевірку та взагалі вони є в розпорядженні позивача.

Позивач також вказує на те, що перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для притягнення до відповідальності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (у складі судді Канигіної Т.С.) від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 №500 у зв`язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату від 19.12.2025 №14/19 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", призначено повторний автоматизований розподіл справи №440/11817/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.12.2025 справу передано судді Ясиновському І.Г.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року адміністративну справу №440/11817/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження. Розпочато розгляд справи спочатку за правилами загального позовного провадження. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху. Позивачеві визначено усунути недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви із приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України з визначенням вимог відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій у відповідності до доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

02 січня 2026 року до суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22 вересня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 245-258, т.2/, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні позову. З приводу процедурних порушень зазначив, що наказ ГУ ДПС у Сумській області від 16.06.2025 № 1078-кп про проведення фактичної перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» прийнятий з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства, що регулює ліцензування, виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, на підставі пп. 191.1.4 п. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 72 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зі змісту наказу вбачається, як правова підстава призначення фактичної перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» (посилання на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України), так і фактична здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства, що регулює ліцензування, виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів. Тобто зміст наказу ГУ ДПС у Сумській області від 16.06.2025 № 1078-кп про проведення фактичної перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» є таким, що відповідає вимогам, встановленим ПК України, прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених ПК України підстав для її проведення, саме тому, вважає не доведеним допущення податковим органом порушення норм закону та процедури, або вихід за межі наявних повноважень, що призвело до незаконності висновків перевірки та прийнятого за їх наслідками оскаржуваного рішення.

Щодо встановлених порушень під час проведення фактичної перевірки зазначено, що відповідно до акцизних накладних форми «П», зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН), встановлено, що ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 (дата складання) було придбано дизельне пальне код УКТЗЕД: 2710194300 у суб`єктів господарювання, які мають лише ліцензії на право оптової торгівлі пальним, в загальній кількості 1216874,67 літрів. Таким чином, від суб`єктів господарювання, які мають виключно ліцензії на право оптової торгівлі пальним, ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 було придбано дизельне пальне в загальній кількості 1216874,67 літрів приведених до температури 15°С. Також ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» у періоді 01.07.2024 по 18.06.2025 отримано пальне (без врахування придбаного пального в роздрібній мережі) в кількості 1215307,07 л (1215,3 кубічних метрів) за даними ЄРАН та в кількості 1209558,00 л (1209,6 кубічних метрів) за даними платника, що перевищує визначені пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України граничні обсяги отримання пального в розмірі 1000 кубічних метрів, та є умовою для визначення місця провадження діяльності зі зберігання пального за адресою: Сумська обл., Роменський р-н, сел. Липова Долина, вул. Сумська (Горького), буд. 52, як акцизного складу. Таким чином, ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» порушено вимоги п. б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1000000,00 грн відповідно до п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України (податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00104870902)

Крім того, в ході фактичної перевірки встановлено наявність одного резервуару типу РГС-18 № 1, місткістю 18,0 м куб., який фактично використовується ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» для зберігання пального та заправки власного автомобільного транспорту. Резервуар розташований в окремому приміщенні, не знаходиться в середині іншого обладнання та не входить до складу інших пристроїв у розумінні пункту г) пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі Податковий кодекс). Місце відпуску пального з резервуару РГС-18 обладнане витратоміром- лічильником пального К-600/3 F00496A00 PIUSI. Витратомір-лічильник пального не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Таким чином, ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» порушено вимоги: п. а) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині відсутності реєстрації одного витратоміра-лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, абз. 1 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині необладнання одного резервуару для пального рівнеміром-лічильником пального та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 40000,00 грн відповідно до п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України (від 24.07.2025 № 00104890902).

Під час фактичної перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за місцем фактичного провадження діяльності: Сумська обл., Роменський р-н, сел. Липова Долина, вул. Сумська (Горького), буд. 52, начальнику молокоприймального пункту ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» Логві Надії Вікторівні 18.06.2025 вручено запит ГУ ДПС у Сумській області № 3500/12/18-28-09-01- 03 від 16.06.2025 про надання документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки та вимогою проведення інвентаризації підакцизних товарів які зберігаються ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за вищезазначеною адресою. На виконання зазначеного запиту ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» листом від 26.05.2025 № 2606/25 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 17655/6 від 26.06.2025) до перевірки надано документи не в повному обсязі, зокрема у наданні запитуваних документів за період що перевіряється 29.06.2022 по 30.06.2024 включно відмовлено, у тому числі оборотно-сальдових відомостей щодо надходження та використання пального за місцем провадження діяльності та товариства в цілому в розрізі років. Тим самим, ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України та застосовано штрафну (фінансову) санкцію відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України.

У відповіді на відзив від 16.10.2025 /а.с.290 294 т.2/ позивач зазначив, що в спірних правовідносинах суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування) саме факту здійснення суб`єктом господарювання зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії. Висновки відповідача про порушення позивачем вимог абз.6 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу ґрунтуються виключно на аналізі даних з ЄРАН. В свою чергу, самого лише встановлення факту придбання пального недостатньо для висновку про його зберігання суб`єктом господарювання. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення фактичної перевірки не встановлював, а зробив висновки про доставку всього обсягу пального за адресою: сел. Липова Долина, Роменського району, Сумської області, вул. Сумська, 52, не врахувавши, що зберігання здійснювалося на всіх ліцензованих локаціях для зберігання. Також зазначив, що ГУ ДПС у Полтавській області стверджує про допущені порушення ТОВ «Агромолтранс» в період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. та в період з 01.07.2024 р. по 18.06.2025 р. Тобто одна і та сама кількість придбаного пального була двічі порахована за 2024 р. (01.07.2024 р.-31.12.2024 р.) та в період з 01.07.2024 по 18.06.2025 р., що штучно створило уяву про перевищення обігу зберігання пального за 2025 рік , в той час як календарний рік 2025 ще не закінчився на момент перевірки.

В ході підготовчого засідання, призначеного на 21 квітня 2026 року судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4, пункту 19-1.1.14, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 71, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та статті 72 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 16.06.2025 №1078-кп та направлень від 16.06.2025 № 1931/Н/18-28-09-01, №1930/Н/18-28-09-01 проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМОЛТРАНС за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Сумська обл., Роменський район, сел. Липова Долина, вул. Сумська (Горького), буд. 52 з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законів України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що регулюють ліцензування, виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів за період діяльності з 29.06.2022 по дату завершення перевірки /зв. а.с.272-274, т.2/.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 26.06.2025 №6087/А/18-28-09-01/40319447 /надалі по тексту акт перевірки; а.с. 260-265, т.2/, згідно висновків якого встановлено порушення, зокрема:

пункту б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

пункту а) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації одного витратоміра-лічильника пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

абзацу 1 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині не обладнання одного резервуару для пального рівнеміром-лічильником пального;

пункту 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00104870902 від 24.07.2025, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1000000,00 грн.;

- № 00104890902 від 24.07.2025 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 40000 грн.;

- № 00104910902 від 24.07.2025 року, яким з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1020 грн./а.с. 277-279, т.2/.

Вважаючи свої права порушеними такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Щодо правомірності призначення фактичної перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (80.2.5).

Як було встановлено судом у справі, яка розглядається, фактичну перевірку проведено на підставі наказу від 16.06.2025 року №1078-кп на підставі підпунктів 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанови від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 у яких сформулював висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у взаємозв`язку із статтею 81 ПК України під час розгляду подібних спорів.

Так, у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі за наявної/отриманої інформації про можливі порушення, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: наявність та/або отримання певної інформації; здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов`язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Суд вважає твердження позивача про те, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки є помилковими, оскільки у вказаному вище наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 16.06.2025 № 1078-кп в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України зазначено підставу для проведення фактичної перевірки, а саме з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства, що регулює ліцензування, виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зміст спірного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам, передбаченим податковим законодавством вимогам.

Щодо твердження позивача, що перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).

Доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є безпідставними.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.03.2026 у справі № 300/2052/25.

Щодо встановленого порушення пункту б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, в розумінні пунктів «б», «г» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Відповідно до абз. 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачена відповідальність за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у вигляді накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» було отримано ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання та промислової переробки) /а.с. 47-55 т.1/:

- №18090414202100129 терміном дії з 18.11.2021 по 18.11.2026 за адресою зберігання: Україна, Сумська обл, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул Горького, буд.52, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літрів): 18000;

- №22100414202100129 терміном дії з 25.06.2021 по 25.06.2026 за адресою зберігання: Україна, Хмельницька обл, Красилівський район, м. Красилів, вул. Михайла Грушевського, 1, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літрів): 52000;

- №16230414202300066 терміном дії з 13.07.2023 по 02.02.2028 за адресою зберігання: Україна, Полтавська обл, Лубенський район, м. Пирятин, вул. Сумська, 4, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літрів): 17516;

- №25130414202400004 терміном дії з 08.01.2024 по 08.01.2029 за адресою зберігання: Україна, Чернігівська обл, Ніжинський район, смт. Лосінівка, вул. Київська, 9, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літрів): 26844;

- № 16200414202500446 терміном дії з 10.03.2025 за адресою зберігання: Полтавська обл, Миргородський район, сел. Шишаки, вул. Будівельників, буд. 9, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літрів): 20000.

В акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що відповідно до акцизних накладних форми «П», зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН), встановлено, що ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 (дата складання) було придбано дизельне пальне код УКТЗЕД: 2710194300 у суб`єктів господарювання, які мають лише ліцензії на право оптової торгівлі пальним, в загальній кількості 1 216 874,67 літрів приведених до температури 15°С (з урахуванням коригувань), а саме:

ТОВ «ЛЕНД ЕНЕРДЖІ ЮА» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 312308,00 кг та 376427,43 літрів приведених до температури 15°С. ТОВ «ЛЕНД ЕНЕРДЖІ ЮА» у періоді постачання пального мало в наявності діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер: 990614202200315;

ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕНЕРДЖІ» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 28352,33 кг та 34189,54 літрів приведених до температури 15°С. ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ЕНЕРДЖІ» у періоді постачання пального мало в наявності діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер: 990614202300992;

ТОВ «СУПЕР ДИЗЕЛЬ» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 30481,59 кг та 36650,00 літрів приведених до температури 15°С. ТОВ «СУПЕР ДИЗЕЛЬ» у періоді постачання пального мало в наявності діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер: 990614202301089;

TOB «ПОЛТРАНСОІЛ» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 67779,00 кг та 81764,00 літрів приведених до температури 15°С. ТОВ «ПОЛТРАНСОІЛ» у періоді постачання пального мало в наявності діючі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційні номери: 990614201900322, 990614202400468 та діючі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційні номери: 990514201900401, 990514202400166;

ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 97738,00 кг та 117628,79 літрів приведених до температури 15°С. ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» у періоді постачання пального мало в наявності діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер: 990614202201777. TOB «М ОЙЛ ТРЕЙД» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 452501,00 кг та 545 982,99 літрів приведених до температури 15°С. TOB «М ОЙЛ ТРЕЙД» у періоді постачання пального мало в наявності діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер: 990614202300124;

TOB «ВЕО ТРЕЙД» з використанням пересувних акцизних складів здійснено постачання дизельного пального в кількості 20269,0 кг та 24231,92 літрів приведених до температури 15°С. ТОВ «ВЕО ТРЕЙД» у періоді постачання пального мало в наявності діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер: 990614202201242.

Таким чином, від суб`єктів господарювання, ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 було придбано дизельне пальне в загальній кількості 1216874,67 літрів приведених до температури 15°С.

Водночас, суд звертає увагу, що ГУ ДПС в Сумській області під час проведення перевірки не досліджувалися жодні первинні документи, які підтверджують факт придбання палива позивачем від контрагентів, які зазначенні в акті перевірки і якими було виписано на ім`я позивача акцизні накладні. Тобто, безпосередньо первинні документи, які є підставою для підтвердження факту саме придбання пального, контролюючим органом під час фактичної перевірки не перевірялося. В той час, як акцизні накладні, на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку саме про факт придбання позивачем пального за спірний період, виписуються та реєструються безпосередньо контрагентом позивача, тобто без його згоди та без його підпису. Однак, чи було реально поставлене вказане пальне за спірний період згідно первинних документів (а не на основі виписаних акцизних накладних), чи було воно отримане саме в тій кількості, яка вказана безпосередньо в первинних документах на продаж пального (а не в акцизних накладних), чи не було здійснено повернення поставленого товару - ГУ ДПС в Сумській області під час перевірки не досліджувалося і акт фактичної перевірки не містить щодо вказаних обставин жодного опису.

Також, під час фактичної перевірки ГУ ДПС в Сумській області не досліджувалося питання факту зберігання пального позивачем за всіма адресами де він має право його зберігати згідно отриманих ліцензій та на які згідно акцизних накладних (або первинних документів, які не досліджував контролюючий орган) мала здійснюватися доставка такого пального за спірний період.

Контролюючим органом не досліджувалося фактичні обсяги пального, яке було отримано позивачем на кожну із окремих адрес його доставки та зберігання, а також не досліджувалося питання порядку ведення обліку зберігання та витрат такого пального за кожною окремою адресою місць зберігання наявних у позивача згідно отриманих ліцензій на право зберігання пального та не проведено інвентаризацію та зняття фактичних залишків пального за всіма іншими місцями зберігання пального позивача.

Водночас, саме акт перевірки повинен містити чіткий опис виявленого порушення та встановлених обставин із посиланням на первинні документи.

Відтак, ГУ ДПС в Сумській області констатуючи в акті фактичної перевірки, без дослідження первинних документів щодо придбання палива, не досліджуючи документів складського зберігання та не здійснюючи фактичну перевірку за іншими адресами зберігання пального у позивача, згідно отриманих ним ліцензій на право зберігання пального, щодо фактичного обсягу пального, яке перебувало на зберіганні, дійшло передчасного висновку про факт придбання позивачем пального за вказаний період у вказаному вище обсязі та про факт його зберігання позивачем протягом вказаного періоду та у вказаному обсязі.

Слід зазначити, що товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) /а.с.11-122 т.3/, підтверджується розвантаження палива на всі адреси зберігання палива на які видано ліцензії №18090414202100129, №22100414202100129, №16230414202300066, № 25130414202400004, № 16200414202500446, тобто не за однією адресою де за наслідками оскаржених рішень згідно висновку контролюючого органу має зареєструвати акцизний склад.

Водночас, суд зауважує, що матеріалами перевірки не підтверджено, що в перевіряємому періоді ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» отримало за адресою: Сумська обл, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул. Сумська, буд.52 пальне в загальному обсязі, що перевищує 200 кубічних метрів.

В той же час, перевіркою не встановлена реалізація пального безпосередньо з території за адресою: Сумська обл, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул. Сумська, буд.52. Перевіркою зазначено тільки придбання дизельного палива в загальній кількості 1216874,67 літрів за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що розміщені території провадження господарської діяльності ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» за адресою: Сумська обл, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул. Сумська, буд.52, ємності для зберігання пального не перевищують 200 куб. м, обсяг отриманого пального не перевищує 1000 куб. м, а також відсутні докази на підтвердження реалізації пального із вказаної адреси, що є додатковим доказом того, що вказана територія не є акцизним складом, а ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» в періоді, що перевірявся, не був розпорядником акцизного складу.

Також суд зазначає, що контролюючим органом під час проведення перевірки не враховано, що позивач використовує у своїй господарської діяльності 260 транспортних засобів, що не заперечується сторонами.

Вказане паливо за твердженням позивача використовувалось виключно для заправки власних транспортних засобів та орендованих транспортних засобів, які знаходилися в користуванні позивача у спірний період. Так, згідно з подорожніх листів /а.с. 176-250 т. 3, а.с. 1-250 т.4, а.с.1-74 т.5/ та книгами обліку палива і мастильних матеріалів підтверджено зберігання частини придбаного дизельного палива, придбаного у зазначених контрагентів, у паливних баках транспортних засобів. Як стверджується представником позивача, під час отримання доставленого на кожну окрему адресу зберігання пального від його контрагентів (тобто не лише за місцем здійснення фактичної перевірки), окрім його зливання в ємності для зберігання пального за кожною окремою адресою, також здійснювалося зливання такого пального безпосередньо в баки вантажних транспортних засобів, яких у позивача на праві власності та в користуванні є досить багато. Облік такого пального, яке заправлено безпосередньо в баки транспортних засобів ведеться на підприємстві згідно вимог чинного законодавства, зокрема шляхом відображення в Книгах обліку палива і мастильних матеріалів, згідно Типової форми №39-нп до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України. Зокрема, в таких Книгах обліку палива і мастильних матеріалів зазначено про дату отриманого пального, державний номер транспортного засобу, від кого одержано та кому видано пальне, кількість отриманого та виданого пального, залишок на кінець зміни та підписи відповідальних осіб, які передавали та отримували пальне /а.с. 95-139 т.5/.

Водночас під час здійснення фактичної перевірки контролюючим органом не було встановлено вказаних обставин з огляду на те, що позивачем здійснюється придбання пального для свої діяльності та його зберігання за окремими різними адресами в різних областях України на які у встановленому порядку ним було отримано відповідні ліцензії, а також заправлення вказаних транспортних засобів безпосередньо в місцях доставки такого пального, але контролюючим органом було здійснено фактичну перевірку щодо контролю за дотриманням вимог законодавства, що регулює ліцензування, виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів лише за адресою: Сумська область, Роменський район сел. Липова Долина, вул. Сумська (колишня назва Горького), буд. 52.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що додатковими угодами до договорів поставки нафтопродуктів, укладених між позивачем та його контрагентами, було передбачено, що постачання нафтопродуктів відбувається Постачальником для використання його у підприємницькій діяльності Покупця та для виробничого споживання, шляхом заправляння його у паливні баки автотехніки Покупця, що не призначена для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю за адресами знаходження потужностей Покупця, визначених в таких договорах поставки нафтопродуктів /а.с. 147, 151, 160 т.1/.

Відтак, в акті перевірки не встановлено, що все придбане паливо в загальній кількості 1216874,67 літрів за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 зберігалося виключно на територіях для навантаження-розвантаження та зберігання пального, а не зокрема частково в паливних баках транспортних засобах, що використовуються позивачем в господарській діяльності, під час отримання вказаного пального від його контрагентів.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом без дослідження первинних документів на поставку пального позивачу його контрагентами, в самому акті фактичної перевірки було зафіксовано розбіжності в кількості такого пального, зокрема згідно інформації, яку контролюючий орган взяв з Єдиного реєстру акцизних накладних та інформації, яку отримав від позивача за частину періоду лише з оборотно-сальдової відомості (як в казано в акті перевірки - в кількості 1215307,07 л (1215,3 кубічних метрів) за даними ЄРАН та в кількості 1209558,00 л (1209,6 кубічних метрів) за даними платника), що в свою чергу свідчить про передчасність та безпідставність висновків контролюючого органу щодо кількості отриманого позивачем пального.

Відтак, контролюючим органом, без здійснення в повному обсязі документальної перевірки позивача, тобто без дослідження обсягів отриманого пального та обсягів його зберігання за всіма адресами на які позивач має відповідне право на зберігання пального, без дослідження первинних документів, які підтверджують сам факт отримання конкретного товару та його кількості, безпідставно та передчасно зроблено висновок ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» порушено вимоги п. б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України у частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за адресою Сумська область, Роменський район сел. Липова Долина, вул. Сумська (колишня назва Горького), буд. 52.

З приводу висновків відповідача в акті перевірки, що ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» у періоді 01.07.2024 по 18.06.2025 отримано пальне (без врахування придбаного пального в роздрібній мережі) в кількості 1215307,07 л (1215,3 кубічних метрів) за даними ЄРАН та в кількості 1209558,00 л (1209,6 кубічних метрів) за даними платника, що перевищує визначені пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України граничні обсяги отримання пального в розмірі 1000 кубічних метрів, та є умовою для визначення місця провадження діяльності зі зберігання пального за адресою: Сумська обл., Роменський р-н, сел. Липова Долина, вул. Сумська (Горького), буд. 52, як акцизного складу, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, передбачений нормою пункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України виняток застосовується при сукупності умов, а саме:

(1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів;

(2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів;

(3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до пункту 34.1 статті 34 Податкового кодексу України податковим періодом може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Суд звертає увагу відповідача, що визначення терміну календарного року міститься у статті 285 ПК України.

Так, вказаною статтею зазначено, що календарний рік визначається - з 1 січня по 31 грудня включно.

Таким чином, обчислена контролюючим органом кількість придбаного дизельного палива ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» у контрагентів за період з 01.07.2024 по 18.06.2025 є безпідставним.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У цій справі суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.

Отже, висновок відповідача про застосування до позивача штрафу в розмірі 1000000,00 грн. за не реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є необґрунтованим та зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00104870902 є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 №00140890902, суд зазначає таке.

Згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Підпунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України встановлено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Оскільки у ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» відсутній акцизний склад за адресою: Сумська обл, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул. Сумська, буд.52, відповідно, Товариство не повинно було здійснювати обладнання та реєстрацію рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

З урахуванням наведених судом висновків та, враховуючи положення законодавства, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.07.2025 № 00104890902, яким до позивача застосовано штраф в сумі 40000,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00104910902 від 24.07.2025, суд виходить з наступного.

Підставою прийняття вказаного податкового повідомлення рішення слугувало те, що ході проведення перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» надіслано запит від 16.06.2025 № 3500/12/18-28-09-01-03 про надання документів. Документи надано не в повному обсязі, зокрема у наданні запитуваних документів за період, що перевіряється з 29.06.2022 по 30.06.2024 включно відмовлено, у т.ч. оборотно-сальдових відомостей щодо надходження та використання пального за місцем провадження діяльності то товариства в цілому в розрізі років, про що складено акт ненадання документів від 26.06.2025 № 791/0/18-28-09-01/40319447.

16.06.2025 контролюючим органом поданий платником податків запит про надання для перевірки інформації, документів (копій документів) на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та у зв`язку з проведенням фактичної перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» (код ЄДРПОУ 40319447) за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Сумська обл, Роменський район, сел. Липова Долина, вул. Сумська(Горького), буд. 52 , яким запропоновано надати всі документи, що належать, або пов`язані з предметом перевірки, за період з 29.06.2022 по дату початку перевірки: інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального; відомості про кількість резервуарів та/або ємностей, їх об`єм, місце розташування, з документальним підтвердженням належності їх на права власності або оренди, які використовуються для зберігання (у тому числі відповідального) та/або реалізації пального (із зазначенням виду пального); технічну документацію на резервуари ( ємності) для зберігання пального (у тому числі градуювальні таблиці), засоби вимірювальної техніки, рівнеміри-лічильники пального, витратоміри-лічильники пального та документи про їх останню повірку; накази про призначення керівника, головного бухгалтера, трудові договори з найманими працівниками (інші угоди щодо використання праці найманих працівників); договори про повну матеріальну відповідальність (всіх осіб, які задіяні в операціях з обігу пального); відомості щодо залишків пального станом на дату початку перевірки; оборотно-сальдові відомості щодо надходження та використання пального за місцем провадження діяльності та товариства в цілому в розрізі років; первинні документи ( товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, та інші) на операції з придбання пального; акти та/або інші документи щодо списання пального; інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із придбання, зберігання, використання та реалізації пального.

Листом від 26.06.2025 позивач повідомив позивача про те, що вимога ГУ ДПС у Сумській області надати будь-які документи на перевірку є незаконною та додатково надано документи /а.с.131-132 т. 1/.

Відповідачем складено акт ненадання документів від 26.06.2025 № 791/0/18-28-09-01/40319447 з якого вбачається, що документи позивачем надано не в повному обсязі, зокрема у наданні запитуваних документів за період, що перевіряється з 29.06.2022 по 30.06.2024 включно відмовлено, у т.ч. оборотно-сальдових відомостей щодо надходження та використання пального за місцем провадження діяльності товариства в цілому в розрізі років.

Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають, зокрема, право: запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України); у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів (підпункт 20.1.14 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

Нормою статті пункту 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (пункт 85.5статті 85 ПК України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису(пункт 85.7 статті 85 ПК України).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85 ПК України).

Отже з аналізу змісту наведених норм Податкового кодексу України слідує, що посадові (службові) особи контролюючого органу мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок як оригінали первинних документів, що використовуються в бухгалтерському обліку та іншу звітність, так і у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Крім того у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Запит № 3500/12/18-28-09-01-03 від 16.06.2025 про надання документів та інформації на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та у зв`язку з проведенням фактичної перевірки ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» (код ЄДРПОУ 40319447) за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Сумська обл, Роменський район, сел. Липова Долина, вул. Сумська(Горького), буд. 52 містить наведений загальний перелік документів.

Тобто, зазначений Запит контролюючого органу з посиланням на пп. 85.4, 85.8 ст. 85 ПК України містять вимогу про надання позивачем у тому числі засвідчених належним чином копій документів.

При цьому, в силу вимог пункту 85.7 статті 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно частини другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилами, встановленими частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано до суду копію опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, який містить інформацію про отримані посадовими особами контролюючого органу копії документів на відповідний запит про надання для перевірки інформації, документів (копій документів) ТОВ «АГРОМОЛТРАНС».

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що позивачем було зазначено про те, що документи за попередній період ним надавалися відповідному контролюючому органу, зокрема тому, який виносив оскаржені в цій справі податкові повідомлення-рішення, а відтак правових підстав вимагати їх під час іншої перевірки в контролюючого органу не було. Водночас, відповідачем жодним чином не було спростовано вказані аргументи позивача.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

За викладених обставин, аналізуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 00104910902 від 24.07.2025, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн., суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Разом з тим відсутні підстави вважати зазначене рішення відповідача таким що прийнято з урахуванням усіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак встановлені у цій справі обставини надають суду підстави для висновку, що відповідачем не доведено з посиланням на належні та допустимі докази про ненадання для перевірки необхідної інформації, документів (копій документів) ТОВ «АГРОМОЛТРАНС» на запити контролюючого органу та порушення позивачем п. 85.2 статті 85 ПК України.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.07.2025 №00104870902, №00104890902, №00104910902 не ґрунтуються на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 15615,30 грн /а.с.17 т.1/. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що судовий збір належить стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України у Полтавській області у розмірі 15615,30 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" (вул. Лугова, 4, с. Переводчикове, Миргородський район, Полтавська область, 38023, ідентифікаційний код 40319447) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 24.07.2025 №00104890902.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 24.07.2025 №00104870902.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 24.07.2025 №00104910902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолтранс" (вул. Лугова, 4, с. Переводчикове, Миргородський район, Полтавська область, 38023, ідентифікаційний код 40319447) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15615,30 грн /п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень тридцять копійок/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя І.Г. Ясиновський