Рішення № 137169115, 05.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25391/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ДВД РОСТ ТРАНС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ДВД РОСТ ТРАНС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, в якій позивач просить суд:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДВД РОСТ ТРАНС» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 45365,52 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2041,20 грн. Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Іванівська селищна ТГ ГУК в Од.обл./смт Іванівка/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA798999980313151230000015674, Код класифікації доходів бюджету 50070000. Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2024 рік.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у Відповідача, за рік склала 10 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону складає - 1 особа.

Як вказує позивач, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Відповідно до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) особа з інвалідністю на товаристві з обмеженою відповідальністю «ДВД РОСТ ТРАНС» працювала 5 місяців. Відповідно до роз`яснень спеціалістів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у листі від 26.03.2007 р. № 1/6-172 норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю пропрацювала 6 повних місяців звітного року.

У позові також вказано, що відповідач не подавав звітність №3ПН «Інформація на попит та робочу силу (вакансії)» за 2024 рік.

Таким чином, на переконання позивача, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2025 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 45365,52грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується Розрахунком сум адміністративно-господарської санкції, який зроблено на підставі даних Пенсійного фонду України.

Окрім того, за твердженням позивача, станом на 14.07.2025 відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 2041,20 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги Товариство не визнає в повному обсязі, так як вимоги необґрунтовані та не відповідають законодавству України, не узгоджується з існуючою судовою практикою Верховного суду в цій категорії правовідносин.

Так, відповідач зазначає, що при виявлені Фондом порушень про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю Фонд повинен направити Держпраці інформацію про виявлені порушення для проведення позапланової перевірки Держпраці. Встановлення факту невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, є виключною компетенцією органів Держпраці. Такий факт, на переконання відповідача, має встановлюватися за результатами проведення відповідної перевірки із складанням акту, який є єдиною належною підставою для ініціювання процедури нарахування адміністративно-господарських санкцій. Таким чином, як вважає відповідач, лише акт перевірки Держпраці є єдиним належним доказом порушень роботодавцем законодавства України про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та є підставою для нарахування Фондом адміністративно-господарських санкцій роботодавцю.

В обгрунтування означеної правової позиції відповідач покликається на постанову Верховного Суду від 21.11.2022 по справі № 400/3957/21.

У відзиві також зазначено, що Товариством було виявлено власна помилка при поданні звітності до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, так як Товариство склало звітність виходячи з того, що у Товаристві працювала протягом 2024 року лише одна особа, якій була встановлена інвалідність - ОСОБА_1 . Однак, протягом 2024 року у Товаристві працювало дві особи, із встановленою інвалідністю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після виявлення цієї помилки Товариством була подана уточнена звітність. Таким чином, Товариство взагалі не допускало порушень законодавства України щодо працевлаштування інвалідів, так як середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність склала 1 особу.

Стислий виклад відповіді на відзив.

Окрім доводів, що зазначені у позовній заяві, позивач у відповіді на відзив вказав, що Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не володіє іншою інформацією крім тієї, що надав Пенсійного фонду України в якому вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників за рік (12 місяців) склала 10 осіб, що зобов`язує Відповідача створити робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб в Україні».

Відповідно до звіту Єдиного соціального внеску Пенсійний Фонд надав інформацію саме зазначену у даному звіті, яку підприємство зазначає самостійно, чим підтверджує, що середньооблікова кількість штатних працівників складає саме 10 осіб. Що чітко зазначено в Центральному банку даних з проблем інвалідності.

На спростування доводів відповідача позивач покликається на висновки Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 року по справі №280/3642/23.

Стислий виклад заперечень.

У запереченнях відповідач наводить аргументи, які є аналогічними за змістом аргументам, що зазначені у позовній заяві.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 11 серпня 2025 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС»: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників 907310,48 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 90731,05 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 45365,52 грн.

Згідно з квитанцією від 04 березня 2025 року, вищевказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Листом від 15.07.2025 №759/03/04-25 Березівська філія Одеського обласного центру зайнятості повідомив, що, зокрема ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 35344403) протягом 2024 року до Іванівського відділу Березівської філії Одеського ОЦЗ звітність за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» щодо створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю не надавали.

Позивач звернувся до Південного міжрегіонального управління Держпраці з листом від 09.06.2025, в якому просив включити ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» до переліку позапланових перевірок Держпраці у 2025 році.

Листом від 09.06.2025 Південне міжрегіональне управління Держпраці повідомило, що воно не має можливості провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі листа Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, з питань дотримання вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Суд також встановив, що позивач направив відповідачу претензію від 13.03.2025 №463/05, в якій, зокрема зазначив, що, згідно поданої відповідачем звітності та даних Пенсійного фонду України, ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» не виконало встановлений законодавством норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим до електронного кабінету відповідача був надісланий електронний документ - розрахунок із нарахованою сумою адміністративно-господарської санкції у розмірі 45365,52 грн. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В означеній претензії також вказано, що у разі, якщо відповідачем було подано некоректну інформацію у звітність з ЄСВ до Пенсійного фонду України, в якій не були відображені працюючі особи з інвалідністю, відповідачу необхідно надати до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю підтверджуючі документи (копію наказу про прийняття на роботу особи з інвалідністю, копію довідки МСЕК, копію трудової книжки) для досудового врегулювання спору. Разом з цим, відповідачу необхідно подати уточнену звітність до податкової служби за основним місцем обліку. Про подання уточненої звітності відповідачу також буде необхідно проінформувати Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Матеріалами справи також підтверджено, що, у відповідь на претензію, відповідач направив позивачу лист від 06.05.2025 №0605, в якому зазначив, що 18.04.2025р. ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» отримало претензію від 13.03.2025р. № 463/05.

У відповіді, зокрема вказано, що обставини щодо невиконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб інвалідністю, а відповідно і для накладення на такого роботодавця адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці. Встановлення факту невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, є виключною компетенцією органів Держпраці. Такий факт має встановлюватися за результатами проведення відповідної перевірки із складанням акту, який є єдиною належною підставою для ініціювання процедури нарахування адміністративно-господарських санкцій. Вищенаведене тлумачення положень законодавства України викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 по справі № 400/3957/21. Крім того, у період дії воєнного стану, відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 (пункт 1), встановлено мораторій на проведення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю).

У висновках листа від 06.05.2025 №0605 також вказано, що, за відсутності проведеної перевірки органами Держпраці у ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» та відсутності належного документального підтвердження порушення, у Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не має правових підстав для нарахування або вимоги про сплату будь-яких адміністративно-господарських санкцій та пені щодо нашого Товариства. У зв`язку з наведеним, направлена на адресу ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» претензія вважається безпідставною та підлягає відхиленню.

Відповідачем заборгованість не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

З метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом (частина перша статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII (далі Закон № 875-XII).

Відповідно частини другої статті 17 Закону № 875-XII, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю

Статтями 18 та 19 Закону № 875-XII встановлюється обов`язок підприємств, установ та організацій створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначення нормативу таких місць, порядок їх розрахунку, забезпечення умов праці та відповідальність за невиконання цього нормативу.

Так, частина третя статті 18 Закону № 875-XII (тут і далі - у редакції Закону України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», яка діє з 06.11.2022) визначає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону № 875-XII передбачено обов`язковий для підприємств, установ та організацій норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його розрахунку, контроль за виконанням, відповідальність за його недотримання та процедуру інформування і перевірки.

Так, для забезпечення виконання цих зобов`язань установлюється норматив робочих місць для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, а для підприємств, де працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша статті 19 Закону № 875-XII).

Статтею 19 Закону № 875-XII визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену згідно із частиною дванадцятою цієї статті суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності формує та надсилає уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Зміна показників у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій, які визначені у відповідному розрахунку або уточненому розрахунку.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-XII визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає, позивачем дотримано строки і порядок розрахунку адміністративно-господарських санкцій, визначені ст. 18, 19 Закону № 875-XII.

Так, згідно з квитанцією від 04 березня 2025 року, розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС», розміщено в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності що не спростовано відповідачем.

Отже, після отримання розрахунку у відповідача виник обов`язок сплати суму адміністративно-господарських санкцій у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення відповідного нормативу.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 дійшов наступних висновків: «…з 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4% від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі №400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні…».

З урахуванням означених висновків Верховного Суду, які, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом під час розгляду цієї справи, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що лише акт перевірки Держпраці є єдиним належним доказом порушень роботодавцем законодавства України про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та є підставою для нарахування Фондом адміністративно-господарських санкцій роботодавцю.

Отже, після отримання розрахунку у відповідача виник обов`язок сплати суму адміністративно-господарських санкцій у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення відповідного нормативу. Сплата адміністративно-господарських санкцій відповідачем не здійснена.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ним виявлена власна помилка при поданні звітності до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, так як відповідач склав звітність виходячи з того, що у ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» працювала протягом 2024 року лише одна особа, якій була встановлена інвалідність - ОСОБА_1 .

Однак, як вказує у відзиві відповідач, протягом 2024 року у ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» працювало дві особи, із встановленою інвалідністю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після виявлення цієї помилки ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС» була подана уточнена звітність. Отже, відповідач вважає, що взагалі не допустив порушень законодавства України щодо працевлаштування інвалідів, так як середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність склала 1 особу.

До відзиву надані копії довідок МСЕК про встановлення інвалідності зазначеним особам та копії наказів, які підтверджують трудові відносини з відповідачем.

Також до відзиву подана звітність відповідача за І та ІІ квартал 2024 року та уточнені розрахунки, що подані відповідачем у серпні 2025 році.

У відзиві відповідача не заперечив, що подані ним податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску, які були використані позивачем для розрахунку адміністративно-господарських санкцій, не давали останньому підстав для висновку, що відповідачем працевлаштовано двох осіб з інвалідністю.

Суд встановив, що відповідач подав уточнюючи розрахунки щодо січня-травня 2024 року лише у серпні 2025 року, що підтверджується квитанціями про подання та прийняття звітності. Тобто, після подання позивачем позовної заяви.

Суд зауважує, що лише з поданням у серпні 2025 уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску відповідачем змінена ознака по найманому працівнику - ОСОБА_2 - з « 1» на « 2» (особа з інвалідністю).

Суд звертає увагу, що позивач направив відповідачу претензію від 13.03.2025 №463/05, в якій, зокрема повідомив відповідача не лише про суму нарахованих адміністративно-господарських санкцій, а й про можливість внести зміни до податкової звітності відповідно до норм статті 19 Закону № 875-XII.

Лист відповідач отримав 18.04.2025, проте відповідач таким правом не скористався.

Матеріалами справи також підтверджено, що, у відповідь на претензію, відповідач направив позивачу лист від 06.05.2025 №0605, в якому зазначив не повідомляв позивача про наявність помилок у поданій звітності та про працевлаштування двох осіб з інвалідністю.

Уточнюючі розрахунки подані відповідачем лише 12.08.2025 та 13.08.2025 після звернення позивача до суду і стосуються відображення відомостей про виплату заробітної плати, утримання податку і сплату єдиного внеску одній особі з інвалідністю за період січень- травень 2024.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у період січень-травень 2024 у відповідача працевлаштовано дві особи з інвалідністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І та ІІ квартали 2024 року відображені відомості лише про одну особу з інвалідністю - ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає таке.

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 16 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі -Закон № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (абзац 1 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).

Закон № 2464-VI встановлює обов`язки платників єдиного внеску (роботодавця), зокрема подання звітності (стаття 6); визначає порядок нарахування та сплати єдиного внеску, що передбачає подання відповідної звітності (стаття 7).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України (абзац 3 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI), в якому обліковує дані про застрахованих осіб, сплату єдиного внеску та інших цілей соціального страхування (частини друга та третя статті 20 Закону № 2464-VI).

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (далі - Положення № 10-1), визначає, що:

Реєстр застрахованих осіб забезпечує накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 3 пункту 5 Розділу I «Загальні положення»);

відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України (пункт 3 Розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них»).

Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 121, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 307, передбачає, що до центрального банку даних з проблем інвалідності вносяться, зокрема, відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Пункт 2 Порядку обміну інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 вересня 2021 року № 26-1, щомісячного (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю страхувальниками, в яких кількість працюючих перевищує 8 осіб, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

щомісячного (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про осіб з інвалідністю, яким оформлено пенсійне посвідчення, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

щоквартального (не пізніше ніж до 28 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштованих осіб з інвалідністю Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Пунктами 4 та 6 Розділу V. «Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб» Положення № 10-1 визначається, що інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку; містить індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3-5 до цього Положення.

При вирішення цієї справи суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 24.04.2025 по справі № 280/3642/23 в правовідносинах, як є подібними тих, що мають місце в цій справі.

Так, Верховний Суд зазначив, що:

« 70. Таким чином, з 06 листопада 2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII.

71. Згідно зі статтею 6 Закону № 2464-VI, роботодавець (платник єдиного внеску) зобов`язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.

72. Пункт 3 Розділу IV. «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

73. Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

74. Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, якщо роботодавець подав звітність з неправильною середньообліковою чисельністю штатних працівників або не вказав у звітності працівника з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.

75. Верховний Суд підкреслює, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06 листопада 2022 року) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним.

76. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.

77. Під час судового розгляду суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

78. Таким чином, обов`язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок - оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу».

За обставинами цієї справи роботодавець подав звітність і не вказав у звітності працівників з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня.

Отже, застосовуючи викладені вище висновки Верховного Суду, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом першої інстанції, суд висновує, що позивач має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.

Той факт, що у подальшому відповідачем було внесено зміни (уточненні) до відповідної звітності, не змінює правильність показників, наведених у Розрахунку, оскільки відповідні зміни до звітності внесені відповідачем 12.08.2025 та 13.08.2025, що відбулось вже після подання цього позову до суду.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що показник визначення середньооблікової кількості штатних працівників за рік обчислюється відповідно до пунктів 3.2.5 і 3.2.6 «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (далі - Інструкція № 286).

Пунктом 3.2 глави 3 Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

Відповідно до п.3.2.5 розділу 3 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, 12.

Для зарахування у виконання підприємством квоти у кількості однієї особи зараховуються особи з інвалідністю, які працювали в календарному звітному році. Для виконання нормативу зараховуються особи, які прийняті в будь-який місяць року, але за умови, що вона відпрацювала не менше шести місяців у календарному році.

Враховуючи вказану норму, норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю вважатимуться виконаними, якщо особа з інвалідністю працювала на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з частиною 2 пункту 3.2 Інструкції № 286.

За правилами заокруглення, якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення. Тому, якщо підприємству потрібна 1 особа з інвалідністю, то такий норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю працювала 6 повних місяців звітного року, оскільки 6 (місяців) : 12 (місяців) = 0,5= 1 особа.

Отже, з огляду на те, що, відповідно до поданої відповідачем звітності за І та ІІ квартали 2024 року, особа з інвалідністю працювала у відповідача у 2024 році не більше ніж 5 місяців, то норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем у 2024 році не виконано.

Як зазначалось вище, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом №875-XII, регулює Порядок нарахування пені та її сплати, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223 (далі Порядок №223)

Відповідно до положень п.3.1, п.3.4, п.3.5, п.3.7 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Розрахунковий розмір пені у спірних правовідносинах становить: 15.5x120:100:365= 0,05% де:

15,5 - облікова ставка Національного банку України станом на дату подання позову;

365 - кількість днів у поточному році;

120 - відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені;

Позивачем заявлено до стягнення розмір пені за 90 днів прострочення в сумі 2041,20 грн.

Враховуючи, до обов`язок сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році виник у відповідача до 15 квітня 2025 року, а позов направлено позивачем до суду 14.07.2025, тобто через 90 днів після спливу граничного терміну виконання відповідачем відповідного обов`язку, суд дійшов висновку, що обчислення розміру пені здійснено правильно.

Суду не надано доказів сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 45365,52 грн та пені у розмірі 2041,20 грн, як не надано і доказів, які б свідчили про виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році станом на дату формування Розрахунку.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65107, код ЄДРПОУ 13901271) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДВД РОСТ ТРАНС» (вул. Новоселів, буд.20 А, кв.27, смт.Іванівка, Іванівський р-н, Одеська обл., 67200, код ЄДРПОУ 35344403) про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДВД РОСТ ТРАНС» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 45365,52 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2041,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАБЕНКО