Рішення № 137168683, 25.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.05.2026

Справа № 334/2477/26

Провадження № 2-о/334/141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,

прокурора - Шевченко А.Ю.,

представника Запорізької міської ради - Кіпи О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни, яка діє в інтересах держави в особі органа державної влади Запорізької міської ради, про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запорієєя через систему «Електронний суд» надійшла заява заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни, яка діє в інтересах держави в особі органа державної влади Запорізької міської ради про визнання відумерлою спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати у власність Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: АДРЕСА_3 , загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м. та АДРЕСА_4 , загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 25,35 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 113771123101).

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Шевченко А.Ю. та представник Запорізької міської ради - Кіпа О.В. підтримали заяву про визнання спадщини відумерлою.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно статті 334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з абзацом третім частини другої статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Звертаючись з позовом в інтересах держави, прокурор наголошував, що у даному випадку інтереси держави та певної територіальної громади збігаються повністю, оскільки спрямованість прокурора у вказаній справі направлена на захист інтересів держави, оскільки існує загроза позбавлення можливості Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради передати вказану квартиру у власність або користування громадянам, які потребують отримання житла. Звернення прокурора із вказаною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо права власності на квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м. та АДРЕСА_4 , загальною площею 42,77 кв.м., житловою площею 25,35 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 113771123101).

Прокурором зазначено, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Запорізька міська рада як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 16.09.2008 Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради та Свідоцтва про право на спадщину від 24.07.2013, виданому державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори, належала квартира АДРЕСА_2 .

23.06.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, про що Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро 11.07.2022 складено актовий запис №1450.

У витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження прізвище вказано як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У графі «батько» вказано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у графі «матір» - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За інформацією Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.02.2026 №279/06.10-01-31 відносно ОСОБА_6 актові записи про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей не виявлені.

Так, за висновком ДУ «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» від 11.03.2026 № 056/378-n, прізвище « ОСОБА_7 (А)» є прізвищем російського походження, а українські записи « ОСОБА_8 / ОСОБА_8 » та « ОСОБА_7 / ОСОБА_7 » є ідентичними записами цього ж прізвища, що виникли внаслідок міжмовного перетворення та типових відхилень у практиці документування власних назв.

Отже, записи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_2 стосуються однієї і тієї ж особи.

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 05.03.2026 №84403994 та № 84404035, наданих Першою запорізькою державною нотаріальною конторою 06.12.2022 Першою запорізькою державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу № 243/2022. Відомості щодо укладення спадкових договорів, посвідчення від його імені заповітів, відсутні.

За відомостями спадкової справи №243/2022 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як мати.

Так, згідно наявної у спадковій справі № 243/2022 копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданому Відділом реєстрації актів громадського стану міськвиконкому м. Запоріжжя 17.10.1996, ОСОБА_4 помер у віці 49 років ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Станом на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Інші разом із ним зареєстровані особи відсутні.

Поряд із цим, за відомостями спадкової справи № 243/2022 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не видавалося.

У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено 05.07.2024 актовий запис за № 1505.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть 03.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підставою для її проведення є остаточне лікарське свідоцтво про смерть № 1105, видане 05.07.2024 Комунальним некомерційним підприємством «Патологоанатомічне бюро» Запорізької міської ради; заявником - ОСОБА_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Так, рішенням Запорізької міської ради від 04.12.2024 №93 Комунальне некомерційне підприємство «Патологоанатомічне бюро» Запорізької міської ради реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради.

За наданою КНП «Міська лікарня» № 9 Запорізької міської ради інформації від 30.12.2025 № 1323/06-1 тіло померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала представник ритуальної служби.

Так, станом на момент смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 26.01.2005, виданому Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради належала квартира АДРЕСА_1 .

Згідно із наданою Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відповіді від 07.11.2024 №06.4-02/02/2071 станом на момент смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Інші особи за вказаною адресою зареєстровані не були.

За відомостями Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 27.11.2025 №4681/06.10-01-31 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були виявлені актові записи про шлюб, народження та смерть сина.

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 25.09.2025 № 8266617, №82666637, від 05.03.2026 №84403962, № 84403946, наданих Першою запорізькою державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, за життя спадкові договори нею не укладалися, проте 31.10.2006 державним нотаріусом Другої запорізької державної нотаріальної контори від її імені був посвідчений заповіт.

Згідно наданої державною нотаріальною конторою копією заповіту, останній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, з наведеного вбачається, що спадкоємці як за законом так і за заповітом після смерті ОСОБА_1 відсутні.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлені види спадкування, до яких належить спадкування за законом та за заповітом.

Згідно із ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазначено в ч.ч. 1, 2. ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).

Положенням ч.ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Так, у Постанові Верховного Суду від 22.03.2023 по справі №463/6829/21-ц колегія суддів дійшла висновку, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.

Таким чином, із наведеного вбачається, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , та поданням його матір`ю - ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини 06.12.2022, остання відповідно до положень статей 1268, 1269, 1296 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. При цьому спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 , належить їй з 23.06.2022 (часу відкриття спадщини) незалежно від факту отримання свідоцтва про право на спадщину.

Разом із цим, спадкоємці як за законом так і за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відсутні, спадкові договори нею не укладалися, спадкова справа не заводилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

На момент звернення до суду з указаним позовом, установлений ч. 2 ст. 1277 ЦК України річний строк з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 сплинув.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна (ч.3 ст.1277 ЦК України).

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 та передачі її у власність територіальної громади міста Запоріжжя.

Згідно із ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно зі статтею 335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

З огляду на зміст положень статті 4, частини четвертої статті 394, статті 335 ЦПК України заінтересованими будуть ті особи, відносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки, отже, вони мають матеріально-правову заінтересованість.

Верховний Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

При розгляді справи по суті судом враховано, що померла ОСОБА_1 була одинокою особою, близьких родичів не мала.

З урахуванням викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, враховуючи, що спадкоємці у ОСОБА_1 відсутні за заповітом і за законом, суд дійшов до висновку про відсутність спору у даному випадку та вважає за можливе задовольнити заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни, яка діє в інтересах держави в особі органа державної влади Запорізької міської ради, про визнання спадщини відумерлою у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , та передати вказане нерухоме майно у власність Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Керуючись статтями: 4, 12,13, 82, 335, 338 ЦПК України, станнями: 1216, 1217, 1217, 1220, 1222, 1277 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни, яка діє в інтересах держави в особі органа державної влади Запорізької міської ради, про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати спадщину, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м. та квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 25,35 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 113771123101), яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відумерлою та передати її у власність Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 04053915.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ісаков Д.О.