Рішення № 137168644, 01.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 918/1214/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.

за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом Борщівського закладу дошкільної освіти "Полісяночка" Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35061, Рівненська обл., Рівненський район, с. Борщівка, вул. Лісова, буд. 10, код ЄДРПОУ 42985439)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП" (89421, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, 9, код ЄДРПОУ 44858321)

про стягнення в сумі 18 256,60 гривень.

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог.

Борщівський заклад дошкільної освіти "Полісяночка" Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", в якому, посилаючись на невиконання умов Договорів поставки №869/59 від 15.11.2024р. та №959/80 від 24.12.2024р., просить стягнути з останнього суму здійсненої попередньої оплати у розмірі 18 256,60 грн.

Обґрунтування позовних вимог:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.

1) Позивач вказує, що 15 листопада 2024 між Борщівським закладом дошкільної освіти «Полісяночка» Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (далі-Відповідач,Постачальник) укладено Договір поставки №869/59 (надалі Договір).

За умовами п. п. 1.1. п. 1 договору, постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Згідно п. п. 1.2. п. договору найменування товару - бензин А-95 згідно накладних на товар.

Відповідно до п. п. 1.4. п. 1 договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за документами (скретч-картки) на отримання товару. Загальна сума договору складає 2599.50 грн.

Передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами скретч - картки (п. 5.2.1. п. 5 договору).

У відповідності до платіжної інструкції №212 від 20.11.2024 позивачем оплачено товар згідно вищезазначеного договору на суму 2599.50 грн.

24.12.2024 між сторонами спору було укладено ще один договір поставки №959/80. Загальна сума договору складає 15 657.10 грн. (п. п. 3.2. п. 3 договору).

У відповідності до платіжної інструкції №263 від 25.12.2024 позивачем оплачено товар згідно вищевказаного договору на суму 15 657.10 грн.

2) Разом з тим, відповідач не поставив для позивача товари (пальне) згідно вказаних товарів на загальну суму 18 256.60 грн через закриття мережі заправок "Авіас", що свідчить про невиконання умов договорів. Стягнення даної заборгованості і стало предметом розгляду у даній справі.

Правова позиція відповідача у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі. Так, ухвала суду від 29.01.2026 та ухвала суду від 06.03.2026 були направлені до електронного кабінету відповідача та отримані ним 29.01.2026 та 07.03.2026 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про необхідність явки в підготовче судове засідання та подачі відзиву.

Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.

Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.

Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 12.01.2026 справу №918/1214/25 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою суду від 29.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У зв`язку з призначенням судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 року № 02-02/19/26 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №918/1214/25 визначено головуючого суддю Пригузу П.Д., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року.

Ухвалою від 06.03.2026 справу №918/1214/25 прийнято до провадження судді Пригузи П.Д. Постановлено розгляд справи почати спочатку.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.

Судом встановлено, що 15.11.2024 між сторонами спору був укладений договір поставки №869/59. За умовами п. п. 1.1. п. 1 договору, постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Згідно п. п. 1.2. п. договору найменування товару - бензин А-95 згідно накладних на товар.

Відповідно до п. п. 1.4. п. 1 договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за документами (скретч-картки) на отримання товару.

Загальна сума договору складає 2599.50 грн (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачені наступні умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується в накладній і дійсна протягом дня її виписки.

Передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами скретч - картки (п. 5.2.1. п. 5 договору).

Судом встановлено, що даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до платіжної інструкції №212 від 20.11.2024 позивачем оплачено товар згідно вищезазначеного договору на суму 2599.50 грн.

Також, 24.12.2024 між сторонами спору був укладений договір поставки №959/80. За умовами п. п. 1.1. п. 1 договору, постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Згідно п. п. 1.2. п. договору найменування товару - бензин А-95 згідно накладних на товар.

Відповідно до п. п. 1.4. п. 1 договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за документами (скретч-картки) на отримання товару.

Загальна сума договору складає 15 657.10 грн (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачені наступні умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується в накладній і дійсна протягом дня її виписки.

Передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами скретч - картки (п. 5.2.1. п. 5 договору).

Судом встановлено, що даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до платіжної інструкції №263 від 25.12.2024 позивачем оплачено товар згідно вищезазначеного договору на суму 15 657,10 грн.

Судом встановлено, що позивачем направлялись відповідачу претензії щодо невиконання умов договору поставки від 29.12.2024 №959/80 та від 15.11.2024 №869/59.

Мотивувальна частина.

Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов`язання з постачання Товару.

Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.

Судом встановлено, що дійсно 15.11.2024 між сторонами спору був укладений договір поставки №869/59. За умовами п. п. 1.1. п. 1 договору, постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Згідно п. п. 1.2. п. договору найменування товару - бензин А-95 згідно накладних на товар.

Відповідно до п. п. 1.4. п. 1 договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за документами (скретч-картки) на отримання товару.

Загальна сума договору складає 2599.50 грн (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачені наступні умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується в накладній і дійсна протягом дня її виписки.

Передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами скретч - картки (п. 5.2.1. п. 5 договору).

Судом встановлено, що даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до платіжної інструкції №212 від 20.11.2024 позивачем оплачено товар згідно вищезазначеного договору на суму 2599.50 грн.

Також, 24.12.2024 між сторонами спору був укладений договір поставки №959/80. За умовами п. п. 1.1. п. 1 договору, постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Згідно п. п. 1.2. п. договору найменування товару - бензин А-95 згідно накладних на товар.

Відповідно до п. п. 1.4. п. 1 договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за документами (скретч-картки) на отримання товару.

Загальна сума договору складає 15 657.10 грн (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачені наступні умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується в накладній і дійсна протягом дня її виписки.

Передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами скретч - картки (п. 5.2.1. п. 5 договору).

Судом встановлено, що даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до платіжної інструкції №263 від 25.12.2024 позивачем оплачено товар згідно вищезазначеного договору на суму 15 657,10 грн.

Разом з тим, відповідач не поставив для позивача товари (пальне) згідно вказаних товарів на загальну суму 18 256.60 грн через закриття мережі заправок "Авіас", що свідчить про невиконання умов договорів.

Відповідачем у справі не надано суду жодного доказу повної фактичної поставки оплаченого позивачем відповідно до платіжних інструкцій, у зв`язку з чим правомірними та такими, що базуються на приписах ст. 693 ЦК України є вимоги Покупця про повернення суми попередньої оплати за Договором.

За таких обставин, вказана сума неповернутої відповідачем попередньої оплати за непоставлений за укладеним між сторонами Договором товар становить 18 256.60 грн, яка відповідачем не спростована, як і не подано ТОВ «Волинь НП» суду доказів поставки дизельного палива за Договором в повному обсязі, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Висновки суду.

Таким чином, суд висновує, що відповідачем здійснено порушення прав позивача за вказаним вище договором та не здійснено поставку оплаченої продукції в спосіб та в строки, встановлені даним договором.

Належними і допустимими доказами, які містяться в справі, підтверджується обставини зазначені позивачем та здійснена ним оплата згідно платіжних інструкцій. Відповідачем не долучено до справи доказів, які б підтверджували факт доставки оплаченого товару.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на норми ст. 693 Цивільного кодексу України.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028.00 грн. повністю.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Борщівського закладу дошкільної освіти "Полісяночка" Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35061, Рівненська обл., Рівненський район, с. Борщівка, вул. Лісова, буд. 10, код ЄДРПОУ 42985439), суму здійсненої попередньої оплати за договорами поставки №869/59 від 15.11.2024 року та №959/80 від 24.12.2024 у розмірі 18 256.60 грн (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 60 копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Борщівського закладу дошкільної освіти "Полісяночка" Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35061, Рівненська обл., Рівненський район, с. Борщівка, вул. Лісова, буд. 10, код ЄДРПОУ 42985439), сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2026 року.

Суддя Пригуза П.Д.