Ухвала суду № 137168077, 01.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 425/1987/21

Провадження № 1-в/185/78/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в місті Павлоград подання в.о. начальника відділу №20 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 20 вересня 2021 року вироком Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 357 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.,

про звільнення від відбування покарання в зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2026 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання в.о. начальника відділу №20 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Відповідно до зазначеного подання, 20.09.2021 Рубіжанським міським судом Луганської області винесено обвинувальний вирок по справі № 425/1987/21, що набрав чинності 21.10.2021, стосовно ОСОБА_4 , яку засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень. Вказаний вирок перебуває на виконанні відділу № 20 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях (далі - відділ № 20) з 07.11.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) (в редакції Закону № 3185-ІХ від 29.06.2023), засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживания шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

У встановлений законом строк засуджена ОСОБА_4 не підтвердила сплату штрафу шляхом пред`явлення документа.

Під час виконання вироку суду 16.06.2023 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надіслано подання на підставі ч. 3 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України ( в редакції Закону № 3185-ІX від 29.06.2023) про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону відносно ОСОБА_4 26.06.2023 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в задоволенні подання - відмовлено.

18.01.2024року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надіслано подання на підставі ч. 3 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції Закону № 3185-ІХ від 29.06.2023) про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону відносно ОСОБА_4 02.02.2024 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в задоволенні подання - відмовлено.

19.12.2024року набрав чинності Закон № 4081-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Кримінально-виконавчого Кодексу України уповноважений орган з питань пробації вживає першочергових заходів для виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме.

Вжитими заходами не вдалося встановити місцезнаходження засудженої.

За результатами проведених заходів встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до інформації: Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з метою встановлення факту перетину державного кордону - в Базі даних не виявлено; Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України - відсутні відомості щодо громадянки ОСОБА_4 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; Управління інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Луганській області: наявне кримінальне правопорушення від 2021 року за ст. 185 ч.3, ст. 309 ч.1 КК України, рішення по справі відсутнє. Згідно ПІ «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України до адміністративної відповідальності останній раз притягувалась у 2022 році за ст. 44-3 ч.1 КУпАП; Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відсутні актові записи про смерть.

Згідно відомостей щодо джерел виплачених доходів підоблікової особи, отриманих засобами Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту відповідно до Порядку надання Державною податковою службою України інформації, необхідної для забезпечення порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань згідно Наказу Міністерства юстиції України № 809/5/133 від 02.03.2021 року, інформація щодо джерел виплачених доходів ОСОБА_4 - відсутня.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 КВК України органом пробації 16.01.2026 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області спрямовано заяву про видачу виконавчого листа для подальшого направлення до органу державної виконавчої служби щодо стягнення штрафу в порядку, визначеним законом відносно ОСОБА_4 20.02.2026 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у видачі виконавчого листа відмовлено.

06.03.2026 року до ГУНП в Луганській області спрямовані матеріали у відношенні ОСОБА_4 для вирішення питання про притягнення засудженої до кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України ( далі - КК України), за ухилення від відбування покарання у виді штрафу. 27.03.2026 року з ГУНП в Луганській області отримано повідомлення про не встановлення достатніх відомостей, а саме суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 389 КК України, яка характеризується лише прямим умислом та спеціальною метою (ухилення від сплати штрафу) та наявності поважних причин, що призвели до невиконання засудженою особою покарання у виді штрафу.

Враховуючи, що ОСОБА_6 засуджена 20.09.2021 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу, що є покаранням менш суворим, ніж обмеження волі, вирок набрав законної сили 21.10.2021, строк давності виконання вказаного вироку сплинув 21.10.2023.

Факт ухилення засудженою ОСОБА_4 ГУНП в Луганській області, згідно отриманого повідомлення, не встановлено. Інформації щодо переривання перебігу давності орган пробації не володіє.

Прокурор в судовому засіданні не заперечували проти задоволення подання.

Представник відділу № 20 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з`явиdся, але на адресу суду надійшла заява, де він просить суд розглядати подання без його участі. Подання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Засуджена в судове засідання не з`явилася.

Суд, вивчивши подання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальна підсудність Рубіжанського міського суду Луганської області змінена на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України однією з підстав звільнення від відбування покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Статтею 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано зокрема у строк 2 роки в разі засудження до покарання, менш суворого, ніж обмеження волі. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини 1 цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах 1 та 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Указана стаття кримінального закону передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа цього виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, що виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Крім того, частиною 3 статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини 1 цієї статті, подвоюються.

У частині частиною 4 статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах 1 та 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Указані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише в тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Однак ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, питання щодо вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід установлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.

Зокрема, редакція частини 3 статті 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтею 389 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині 3 статті 80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу злочину, передбаченому зазначеною статтею Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання під час застосування частини 3 статті 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині 1 статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Несплата засудженою суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення її від відбування покарання. ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтею 389 КК України не притягувалася, інші матеріали не містять даних про її ухилення від відбування покарання, призначеного вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 20 вересня 2021 року, а тому відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини 3 статті 80 КК.

Така позиція викладена і в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 760/5918/16 від 22 листопада 2023 року.

Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_4 після засудження до кримінальної відповідальності не притягувалася, була притягнення один раз до адміністративної відповідальності, факт ухилення від виконання вироку суду не доведено, тому суд приходить до висновку, що строки виконання вироку, визначені ст. 80 КК України, закінчились.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про можливість звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку.

Керуючись ст. 80 КК України, п. 14 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання в.о. начальника відділу №20 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 20 вересня 2021 року до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн., у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний районний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1