Рішення № 137167504, 01.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/706/26 15:02 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю:

Берегівська окружна прокуратура - представник прокурор Задорожко Світлана Сергіївна,

позивач : Державна екологічна інспекція у Закарпатській області - представник Данч Наталія Орестівна,

відповідач: Берегівська міська рада Закарпатської області - представник Радзецька Юліанна Ласлівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Берегівської окружної прокуратури (90200, Закарпатська область, м. Берегове, вул. І. Сечені, 15, код ЄДРПОУ 0290996721), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄРДПОУ 38015668) до Берегівської міської ради (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, код ЄДРПОУ 04053683) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 01 червня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 04 червня 2026 року.

12 лютого 2026 року Берегівська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернулася з позовною заявою до Берегівської міської ради, в якій просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Берегівської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища; 2) зобов`язати Берегівську міську раду вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 2,00 га, що розміщено на земельній ділянці за географічними координатами 48.137890, 22.616780, на території с. Чома Берегівського району, Берегівської міської територіальної громади.

16 лютого 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

1. Позиції сторін.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Берегівська міська рада повідомила, що 23.10.2025 міською радою оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA 2025-10-23-011416-а «Послуги з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території Берегівської ТГ», однак 31.10.2025 тендер було відмінено у зв`язку з відсутністю поданих пропозицій. Проте, після відміни процедури закупівлі, міською радою не проведено повторних відкритих торгів на послуги з ліквідації вказаного несанкціонованого сміттєзвалища. З наведеного вбачається, що лист-зобов`язання Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з відповідними вимогами до цього часу перебуває на виконанні Берегівської міської ради без вжиття відповідних та достатніх для його виконання заходів щодо ліквідації сміттєзвалища в с. Чома. Таким чином, не вжиття протягом тривалого часу заходів з усунення несанкціонованих сміттєзвалищ призводить до подальшого забруднення земель, води та атмосферного повітря, які в подальшому впливають на стан здоров`я та якість життя населення.

25 лютого 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що земельна ділянка за географічними координатами 48.137890, 22.616780 перебуває у комунальній власності та розташована поза межами населеного пункту, а суб`єктом владних повноважень який зобов`язаний вчиняти дії щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища є Закарпатська обласна державна адміністрація. Відтак, Берегівська окружна прокуратура звернулась з позовом до Берегівська міська рада Закарпатської області безпідставно, не дослідивши всі фактичні обставини, необґрунтовано звинувачуючи Берегівську міську раду у невжитті заходів щодо ліквідації сміттєзвалища розташованого за межами населеного пункту с. Чома, за географічними координатами 48.137890, 22.616780.

04 березня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що міською радою листом № 3799/03-12 від 20.01.2026 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області про те, що на виконання листа-зобов`язання від 10.11.2025 у бюджеті на 2026 рік Берегівської міської ради передбачено 2298 тисяч гривень на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ. Також, згідно розпорядження міського голови № 212 від 28.05.2025 наданого старостам старостинських округів Берегівської територіальної громади, якими надано фотофіксацію стихійних сміттєзвалищ та які долучено до позову. А відтак, вказане свідчить про те, що несанкціоноване сміттєзвалище розміщено на території села с. Чома Берегівського району, Берегівської міської територіальної громади.

Під час розгляду справи по суті уповноважені представники Берегівської окружної прокуратури та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно з інформацією Берегівської міської ради від 14 жовтня 2025 року № 3375/03-17 на території Берегівської ОТГ виявлено несанкціоновані сміттєзвалища, одне з яких в с. Чома виявлено 01.07.2024 за координатами 48.137890, 22.616780 орієнтовною площею 2,00 га, (а.с. 15). Матеріали справи містять відомості про уточнення цих кординат, ( а.с.24).

21 жовтня 2025 року Берегівська окружна прокуратура звернулася із запитом № 07.50-101-837-25/5408Вих-25 07.50-78-837-25 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому просить на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 19 та п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави надати інформацію про те, чи проводились на території Берегівської ОТГ контрольні заходи з питань поводження з відходами, їх результати, долучивши належним чином завірені копії відповідних документів (акти, приписи, вимоги, претензії, пояснення, листування з цих питань), стан виконання вимог щодо усунення порушень природоохоронного законодавства на момент отримання запиту, чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області заходи, спрямовані на виконання вимоги, припису, претензії, якщо заходи не вживались то вказати причини. Крім того, повідомити чи вживались та чи будуть вживатись Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області заходи представницького характеру, спрямовані на зобов`язання виконання органом місцевого самоврядування вимог про усунення порушень, зокрема у судовому порядку, (а.с. 27-28).

10 листопада 2025 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області листом № 2596-04 повідомила Берегівську окружну прокуратуру, що інспекцією, в межах повноважень, 28.10.2025, 03.11.2025 та 06.11.2025 років здійснено заходи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища на території Берегівського району в частині виконання Закону України «Про управляння відходами» та «Про охорону навколишнього природного середовища». Інспекцією складено акти обстеження та направлено лист зобов`язання щодо ліквідації сміттєзвалищ у вище перерахованих населених пунктах Берегівського району, (а.с. 29).

17 грудня 2025 року Берегівська окружна прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області із запитом № 07.50-101-837-25/6611ВИХ-25, в якому просить, керуючись ст. ст. 6, ст. 131-1 Конституції України, абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави надати інформацію: чи повідомлено Берегівською міською радою про вжиті заходи щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, якщо так то направити вказану відповідь до окружної прокуратури; про вжиті заходи щодо запобігання недопущення утворення несанкціонованих стихійних звалищ твердих побутових відходів на території Берегівського району. Крім того, повідомити чи вживались та чи будуть вживатись Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області заходи представницького характеру, спрямовані на зобов`язання виконання органом місцевого самоврядування вимог про усунення порушень, зокрема у судовому порядку, (а.с. 33-34).

29 грудня 2025 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області листом № 3031-04 повідомила Берегівську окружну прокуратуру, що Берегівську міську раду Берегівського району Закарпатської області повідомлено про вжиття заходів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у вищеперерахованих населених пунктах громади та направлено лист-зобов`язання від 10.11.2025 № 2597-04 на адресу Берегівської міської ради. Проте, відповідь про фактичну ліквідацію несанкціонованих стихійних сміттєзвалищ від Берегівської міської ради не надходила, однак, надіслано відповідь про те, що на виконання листа Інспекції 10.11.2025 № 2597-04, у бюджеті громади на 2026 рік виділено 2298 тис. грн. на ліквідацію сміттєзвалищ. Також повідомляють про те, що Інспекція до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії щодо невжиття заходів з ліквідації виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ на території Берегівської міської ради не зверталася, (а.с. 35).

27 січня 2026 року Берегівська окружна прокуратура звернулася до Берегівського міського голови із запитом, в якому просить надати інформацію: які заходи щодо ліквідації сміттєзвалища у с. Чома вжито Берегівською міською радою на виконання листа-зобов`язання ДЕІ у Закарпатській області від 10.11.2025 зі строком виконання до 22.12.2025 (із наданням підтверджуючих матеріалів); інформацію щодо кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташовано сміттєзвалище в с. Чома; відомостей щодо оголошення повторної процедури закупівлі послуг з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища в с. Чома, про яку йдеться у листів - відповіді Берегівської міської ради від 05.11.2025 (із наданням копій документів); відомостей про створених комісій щодо ліквідації сміттєзвалища в с. Чома, з зазначенням її повноважень, затверджених програм (із наданням копій документів), (а.с. 37-38).

30 січня 2026 року Берегівська міська рада надала листом відповідь Берегівській окружній прокуратурі, в якому зазначає, що Берегівська міська рада 23.10.2025 оприлюднила оголошення про проведення відкритих торгів «Послуги з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території Берегівської ТГ», однак тендер не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників. Земельній ділянці за координатами 48.137890, 22.616780 на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище у с. Чома не присвоєно кадастровий номер. Повторне проведення відкритих торгів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ заплановано на лютий 2026 року (у тому числі сміттєзвалище у с. Чома). За координатами 48.137890, 22.616780 у с. Чома виїзд для огляду та фотофіксацію сміттєзвалища не проводився, (а.с. 39).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 № 962-IV «Про охорону земель» (далі - Закон № 962-IV).

Стаття 35 Закону № 962-IV зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з частинами першою та другою статті 45 Закону № 962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону № 962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначає Закон України "Про відходи" Закон № 187/98-ВР.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

Статтею 28 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР, визначено, що реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про відходи" № 187/98-ВР з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.

Статтею 32 цього Закону передбачено, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється: а) провадити будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону; б) використовувати результати наукових досліджень, впроваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку, імпортне устаткування, технології та системи, якщо вони не передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне видалення; в) визначати місця розміщення підприємств, установок, полігонів, комплексів, сховищ та інших об`єктів поводження з відходами, проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам; г) приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів; д) вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об`єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров`я людини, згідно з установленим порядком; е) передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом; є) залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров`я; ж) порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну відповідно до встановлених квотами умов; з) порушувати встановлені квоти на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини; и) ввезення в Україну, за винятком транзитного перевезення, будь-яких відходів з метою їх зберігання чи видалення; і) з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону № 187/98-ВР зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Стаття 33 цього Закону передбачає вимоги щодо зберігання та видалення відходів, зокрема на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних та екологічних норм.

Законом України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-ІХ (далі - Закон № 2320-ІХ) визначено правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

За визначенням, наведеним у пункті 7 частини першої статті 1 Закон № 2320-ІХ, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2320-ІХ основними цілями державної політики у сфері запобігання утворенню та управління відходами є, зокрема: захист здоров`я людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу відходів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2320-ІХ ієрархія управління відходами впроваджується центральними та місцевими органами виконавчої влади, самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою (у порядку пріоритетності): запобігання утворенню відходів; підготовки відходів до повторного використання; рециклінгу; відновлення відходів (у тому числі виробництва енергії); видалення відходів.

Статтею 11 Закону № 2320-ІХ обумовлено, що суб`єктами права власності на відходи є фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на відходи відповідно до закону.

Територіальні громади є власниками відходів, переданих їх утворювачами або попередніми власниками до систем управління побутовими відходами. Перехід права власності на відходи до інших суб`єктів здійснюється на підставі договору між органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання у сфері управління відходами або між суб`єктами господарювання у сфері управління відходами. Організації розширеної відповідальності виробника є власниками відходів, прийнятих, зібраних або отриманих в інший спосіб у результаті діяльності такої організації. Перехід права власності на відходи до приватного партнера (концесіонера) здійснюється на умовах договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору. Якщо інше не передбачено договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором, приватний партнер, концесіонер є власником відходів, переданих територіальною громадою для перевезення до об`єкта оброблення побутових відходів, який спроектований, побудований, реконструйований та обслуговується таким приватним партнером, концесіонером.

Територіальні громади можуть співпрацювати з брокерами та дилерами на підставі договору про організацію оброблення або продажу відходів. Такий договір не може передбачати передачу права власності на відходи брокеру або дилеру.

За приписами частини першої статті 12 Закону № 2320-ІХ власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.

Відповідно до статті 21 Закону № 2320-ІХ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, належить: 1) реалізація державної політики у сфері управління відходами; 2) організація підготовки фахівців у сфері управління відходами; 3) забезпечення розроблення і виконання стратегій, планів, програм у сфері управління відходами; 4) забезпечення виконання Національної стратегії управління відходами, підготовка звітів про її виконання; 5) забезпечення виконання Національного плану управління відходами та здійснення оцінки ефективності його виконання; 6) погодження регіональних планів управління відходами;7) забезпечення виконання Національної програми запобігання утворенню відходів та здійснення оцінки ефективності її виконання; 8) здійснення функцій компетентного органу виконавчої влади, який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням; 9) видача (відмова у видачі, припинення дії) дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів; 10) ліцензування господарської діяльності з управління небезпечними відходами; 11) надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновку на транскордонне перевезення відходів; 12) реєстрація декларацій про відходи; 13) реєстрація організацій розширеної відповідальності виробників; 14) створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами; 15) надання публічного доступу до узагальнених даних у сфері управління відходами та інформування громадськості про управління відходами; 16) забезпечення участі України в міжнародному співробітництві у сфері управління відходами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 2320-ІХ до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: 1) участь у реалізації державної політики у сфері управління відходами; 2) участь у розробленні та реалізації регіональних планів управління відходами; 3) затвердження місцевих планів управління відходами; 4) вирішення питань щодо розміщення на території відповідних територіальних громад об`єктів оброблення відходів; 5) створення пунктів роздільного збирання побутових відходів.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить, зокрема, забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів (пункт 7 частини другої статті 26 Закону № 2320-ІХ).

Відповідно до частини п`ятою статті 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з підпунктами 6, 27 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; передача відходів, власник яких не встановлений, суб`єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення.

Доводи Берегівської міської ради про те, що вона не є розпорядником цієї земельної ділянки та не може реалізувати права, передбачені щодо даної земельної ділянки суд до уваги не бере, оскільки відповідач не заперечує використання цієї земельної ділянки як несанкціоноване сміттєзвалище, що вивозяться з території міськради. А тому саме відповідач, як орган місцевого самоврядування, зобов`язаний вжити заходів для припинення порушень природоохоронного законодавства на території об`єднаної територіальної громади, де с. Чома Берегівського району входить до даної об`єднаної громади.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що відповідач у даній справі хибно посилається на ст. 12 Закону України "Про управління відходами", а Берегівська міська рада як орган місцевого самоврядування має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів до утилізації відходів та запобігання утворення стихійних сміттєзвалищ.

Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що сміттєзвалища загальною площею 2,00 га, що розміщено на земельній ділянці за географічними координатами 48.137890, 22.616780, на території с. Чома Берегівського району, Берегівської міської територіальної громади не ліквідовано, що свідчить про протиправну бездіяльність Берегівської міської ради у сфері поводження з безхазяйними відходами, зокрема невжиття заходів до їх обліку та подальшої ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.

При цьому, відповідач не надав належні та беззаперечні докази, які б вказували на об`єктивні причини неможливості вжиття ним заходів для ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи визнання позову відповідачем, а також те що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Берегівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Берегівської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.

3. Зобов`язати Берегівську міську раду вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 2,00 га, що розміщено на земельній ділянці за географічними координатами 48.137890, 22.616780, на території с. Чома Берегівського району, Берегівської міської територіальної громади.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль