Ухвала суду № 137166373, 25.05.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 травня 2026 рокуСправа № 495/4228/26 Номер провадження 1-кс/495/988/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000595 від 21.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Широке Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення злочину проходив військову службу по мобілізації на посаді оператора відділення радіоелектронноїборотьби взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», із середньою освітою, одружений, має на утриманні двох дітей 2012 та 2018 року народження, не депутат, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

УСТАНОВИЛА:

25.05.2026 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120261622400000595 від 21.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12026162240000595, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2026 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.

В останній раз, згідно Указу Президента України 12.01.2026 р. №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб (тобто на момент вчинення злочину).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з?єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 за № 1455, якою затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в?їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», визначено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Виключний перелік громадян України, які наділені правом перетинання державного кордону, у період воєнного стану, передбачений Правилами перетинання державного кордону громадянами України», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

Так, під час проходження військової служби по мобілізації на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у старшого солдата ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше травня 2026 року винник злочинний умисел, направлений на організацію незаконного перетину державного кордону чоловіками віком від 18 до 60 років, які не мають законних підстав для перетину державного кордону України за грошову винагороду.

Розуміючи, що під час дії воєнного стану діють обмеження, щодо виїзду осіб чоловічої статті за кордон, порядок його перетину, а також наявність великого попиту на послуги, щодо незаконного перетину державного кордону, організував діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України та розробив відповідний злочинний план, який полягав у:

-Підшукуванні чоловіків виїзд яких обмежено, які мають бажання перетнути державний кордон;

-Підшуканні та купівлі засобів за допомогою, яких буде здійснюватися перетин державного кордону, які не мають великої цінності;

-Підшукування осіб, які мають право перетину транзитної зони «Маяки-Удобне»;

-Розподіл ролей та дій між залученими учасниками вчинення кримінального правопорушення.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, в травні місяці 2026 року, підшукав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не маючи законних підстав на перетин державного кордону України, виявив бажання скористатись послугами ОСОБА_4 , якому повідомив про вартість «послуг» та обставини перетину державного кордону.

ОСОБА_7 , отримавши інформацію від ОСОБА_4 надав добровільну згоду на участь у вчиненні кримінального правопорушення та погодився на запропоновані умови.

В подальшому дружина ОСОБА_7 ОСОБА_8 перебуваючи на АС «Старосінна» за адресою: м. Одеса, площ. Старосінна 1А-2 надала водію маршрутного таксі № 560 «Одеса Білгород-Дністровський» ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинні наміри, картонну коробку в якій були наявні грошові кошти у сумі 8000 Доларів США.

Надалі, 18.05.2026 при завершенні маршруту ОСОБА_10 перебуваючи біля залізничного вокзалу м. Білгород-Дністровський надав картонну коробку в якій були наявні грошові кошти у сумі 8000 Доларів США. ОСОБА_4 .

Отримавши грошові кошти ОСОБА_4 у невстановлений час однак не пізніше 20.05.2026 неофіційно придбав у невстановленої особи транспортний засіб «Mercedes-Benz 200», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який мав намір використовувати у своїй злочинній діяльності.

Для подальшої реалізації злочинного наміру ОСОБА_4 залучив до своєї діяльності раніше знайомого ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри останнього.

Залучивши ОСОБА_11 ОСОБА_4 визначив ОСОБА_7 час та місце зустрічі на Київському шоссе біля магазину «Копійка» за адресою: м. Одеса, вул. М.Грушевського 39/4.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки «BMW 520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 відвіз у невстановлене досудовим розслідуванням місце де наказав ОСОБА_11 сісти за кермо транспортного засобу «Mercedes-Benz 200», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 та слідувати за ним.

Крім того, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_11 , що під час перетину транзитної ділянки «Маяки-Удобне» після перевірки його та транспортного засобу він повинен буде направитися в бік узбіччя та чекати його вказівок.

В подальшому 20.05.2026 приблизно о 17:00 год. ОСОБА_4 на автомобілі марки «BMW 520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 у визначеному місце посадив до свого автомобіля ОСОБА_7 та направився разом із ним в сторону транзитної ділянки автошляху «Одеса-Рені».

Під час руху ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_7 порядок перетину державного кордону України, а саме на пункті пропуску «Маяки-Удобне» після перевірки працівниками ДПСУ водія автомобіля «Mercedes-Benz 200», синього кольору, р.н. НОМЕР_2 необхідно буде пересісти на місце водія вказаного транспортного засобу, почати рух в бік пункту пропуску «Удобне» та під час руху транзитною ділянкою необхідно залишити автомобіль біля відбійника та в пішому порядку перетнути державний кордон України.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на організацію переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_4 діючи умисно, протиправно, з метою порушення охорони, цілісності та недоторканості державного кордону України, в період військового стану, 20.05.2026 приблизно о 18:00 перебуваючи біля контрольного поста «Маяки» в Одеському районі Одеської області, побачивши, що ОСОБА_11 та автомобіль під його керуванням перевірений працівниками ДПСУ та йому надано дозвіл на перетину транзитної ділянки «Маяки-Удобне», а також те, що ОСОБА_11 направився в бік узбіччя подалі від автомобіля «Mercedes-Benz 200», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 надав вказівку ОСОБА_7 вийти з автомобіля «BMW 520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , направитися за кермо автомобіля «Mercedes-Benz 200», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 та почати рух в бік транзитної ділянки «Маяки-Удобне».

В свою чергу ОСОБА_7 на виконання вказівок ОСОБА_4 вийшов з автомобіля «BMW 520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 пройшов до автомобіля «Mercedes-Benz 200», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , сів на водійське сидіння та почав рух в бік транзитної ділянки «Маяки-Удобне», однак був зупинений працівниками ДПСУ.

Встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення підозри особі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Широке Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення злочину проходив військову службу по мобілізації на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» 22.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинені з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-Протоколом огляду лазерного диску з відеофайлами з нагрудних відеореєстраторів військовослужбовців НОМЕР_4 прикордонного загону та відеозаписів з камер відеоспостереження на території пропускного пункту «Маяки»;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протокол обшуку транспортного засобу марки «BMW» модель: «520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 ;

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за вчення якого, передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Крім того, обрання стосовно підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. … Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Про те, саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. «… Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:

1.Ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, організовував незаконний перетин державного кордону України та йому відомі місця та схеми перетину державного кордону, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже у кримінальному провадженні наявні речі і документи, щодо яких на теперішній час з об`єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.

3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, та інших осіб які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, вчинення тяжкого злочину в умова воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики впливати на свідків, знищити або приховати речові докази, інших співучасників кримінального правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 знаючи, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за яке передбачене покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а також вчинене в умовах воєнного стану, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування, із урахуванням вагомих доказів його обізнаності про форми і методи незаконного перетину державного кордону України, місць обходу прикордонних патрулів та місцевості зон прикордонного контролю на території Одеської області, є великий ризик самостійного безперешкодного виїзду ОСОБА_4 за межі України.

При цьому, при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити такий розмір застави, який гарантуватиме виконання ним процесуальних обов`язків.

Так, протиправна діяльність пов`язана з незаконним переправлення осіб через державний кордон України, в результаті такої діяльності він можливо суттєво збагатився, має у власності земельну ділянку 5120888200:01:001:0629 площею 1,4 га, користується автомобілем «BMW 520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 приблизна вартість якого складає 8000 доларів США, має у власності автомобіль марки ВАЗ 21101 2007 року випуску приблизна вартість якого складає до 50 000 грн, також автомобіль марки Mercedes-benz vito 2003 року випуску приблизна вартість якого складає 6000 доларів США, інші джерела фінансування його протиправної діяльності на даний час не встановлені, до його протиправної діяльності можуть бути причетні інші, на даний час не встановлені особи. Враховуючі вказані обставини, розмір застави, визначений ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. За таких обставин, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, застава має бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А саме, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення проти встановленого порядку через державний кордон України, застава як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, має бути визначена у розмірі 151 (сто п`ятдесят один) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 502 528 (п`ятсот дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн., оскільки в менших розмірах вона не зможе забезпечити покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Позиції сторін.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Також якщо все ж суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у меншому розмірі, ніж зазначає прокурор, оскільки визначений розмір є непомірним.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Мотивація суду

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Наявність обґрунтованої підозри

В рамках кримінального провадження №12026162240000595 від 21.05.2026 та, повідомленно про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Широке Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення злочину проходив військову службу по мобілізації на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» 22.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинені з корисливих мотивів.

Згідно положень ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч.1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Так ч.1 ст. 135 КПК України встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Тобто повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_4 у спосіб, передбачений КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-Протоколом огляду лазерного диску з відеофайлами з нагрудних відеореєстраторів військовослужбовців НОМЕР_4 прикордонного загону та відеозаписів з камер відеоспостереження на території пропускного пункту «Маяки»;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протокол обшуку транспортного засобу марки «BMW» модель: «520», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 ;

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що кваліфікуються за ч.3 ст.332 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України).

Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 :

1 - може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, організовував незаконний перетин державного кордону України та йому відомі місця та схеми перетину державного кордону, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

При визначенні ймовірності переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім того, Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжено відповідними Указами Президента України. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже у кримінальному провадженні наявні речі і документи, щодо яких на теперішній час з об`єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.

3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, та інших осіб які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).

Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

Слід зазначити, що згідно з ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

На підставі наведених сторонами доказів, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність ризику переховування у підозрюваного від органів досудового розслідування. В ході досудового розслідування свідків допитано, що унеможливить вплив підозрюваного на них та зміну їхніх показань. Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведений ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави

Частиною 3ст.183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 25 травня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Слідчий у клопотанні просить визначити заставу у розмірі 151 (сто п`ятдесят один) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 502 528 (п`ятсот дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень.

Проте слідчим та прокурором не доведено в повному обсязі застосування саме такого розміру застави.

Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000595 від 21.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, але не більше, ніж строк досудового розслідування, тобто до 21 липня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/4228/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.05.2026.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №120261622400000595 від 21.05.2026;

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 20.07.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №120261622400000595.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата і час оголошення повного тексту ухвали: 27.05.2026 о 16:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_12