Постанова № 13716575, 02.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5141/10/1770

02 грудня 2010 року 12год. 59хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Рудь В.О.

відповідача: представник Мамай І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне виробничо-комерційне підприємство "АРБОЛІТ"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Приватне виробничо-комерційне підприємство "Арболіт" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003502342/0 від 06.10.2010 року, визнання протиправними дій державної податкової інспекції у м.Рівне по формуванню та направленню першої податкової вимоги № 1/797 від 19.10.2010 року, скасування першої податкової вимоги від 19.10.2010 року № 1/797.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, а зокрема пояснив, що перевірка, як така, не проводилась, первинні та бухгалтерські документи перевіряючою особою не витребовувались та не розглядались, з актом перевірки керівник підприємства не ознайомлений, пояснення не відбирались, висновок в акті перевірки про порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не аргументований та не підкріплений посиланнями на конкретні бухгалтерські документи. Посилання податкового органу на те, що діяльність ПОГ "Інвабуд" носила фіктивний характер, є безпідставними. На час заключення договору, ПОГ "Інвабуд" мало ознаки законно діючого підприємства, з статусом платника податку на загальних умовах, мало печатку, індивідуальний податковий номер. Комплектуючі та матеріали на загальну суму 21314,40 грн., в т.ч. ПДВ - 1325,40 грн., за які перераховані кошти згідно платіжного доручення № 97 від 02.04.2008 року на суму 21314,40 грн., були поставлені в дійсності, та в подальшому були використані в господарській діяльності, відображені в оподатковуваних операціях. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі виданої ПОГ "Інвабуд" податкової накладної № 172 від 20.03.2008 року. Просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, а зокрема пояснив, що перевірка позивача проведена на підставі п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Порядок проведення невиїзних перевірок передбачено Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", наказом ДПА від 10.08.2005 року № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства". Також зазначив, що до податкового кредиту не включаються суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту). Покликаючись на вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 року вказав, що ПОГ "Інвабуд" не могло здійснити поставки будь-яких товарів, виписувати податкові накладні на поставку товарів. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ПВКП "Арболіт" за березень 2008 року, про що складено акт від 23.09.2010 року № 1451/23-100/13981241 (а.с.12).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а зокрема включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що нараховані з господарських операцій позивача з контрагентом ПОГ "Інвабуд", що призвело до завищення податкового кредиту на суму 3552,00 грн., у тому числі за березень 2008 року - на суму 3552,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року №0003502342/0 (а.с.6) про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 5328,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 3552,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1776,00 грн.

Підставою для винесення спірних рішень, стали висновки ревізорів, викладені в названому акті перевірки, щодо: нікчемності правочинів позивача з ПОГ "Інвабуд", безтоварності та фіктивності господарських операцій відображених позивачем з ПОГ "Інвабуд", відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей у ПОГ "Інвабуд" на виконання господарських зобов'язань.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціях з ПОГ "Інвабуд" до позовної заяви позивачем надано:

- договір № 29/02 від 29 лютого 2008 року (а.с.7), специфікацію (а.с.8), видаткову накладну № 172 від 20.03.2008 року (а.с.9), податкову накладну від 20.03.2008 року № 172 (а.с.10), платіжне доручення № 197 від 02.04.2008 року (а.с.11).

Позивачем до складу податкового кредиту в повному обсязі віднесено суми ПДВ, сплачені в ціні придбаного товару у ПОГ "Інвабуд" на загальну суму 3552,00 грн. (відповідно до податкової накладної від 20.03.2008 року № 172).

В супереч п. 1 ст. 71 КАС України, позивач не надав суду відомостей та не довів обставин, на які він покликався щодо реальної фактичної поставки йому ПОГ "Інвабуд" матеріалів згідно специфікації на загальну суму 21314,40 грн. (з ПДВ).

Поряд з тим, 25.05.2010 року Рівненським міським судом винесено вирок у кримінальній справі №1-386/10 відповідно до якого встановлено, що діяльність ПОГ "Інвабуд" носила фіктивний характер. Підприємство об'єднання громадян "Інвабуд" було зареєстровано для прикриття незаконної діяльності, керівником такого підприємства призначено ОСОБА_3. В результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської діяльності необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобовязань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників. Основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаного субєкта господарських можливостей на виконання господарських зобовязань. Вказаним вироком Рівненського міського суду встановлено, що діяльність ПОГ "Інвабуд" носила фіктивний характер.

Відповідно до даних, викладених у висновку експерта № 111 від 23.02.2009 року, підписи в графі "Відвантажив (ла)" в видатковій накладній № 172 від 20.03.2008 року, в графі навпроти прізвища ОСОБА_3 в податкових накладних № 172 від 20.03.2008 року, в графі "Продавець" специфікації додатку № 1 до договору б/н за 2008 рік виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. (а.с.53, стор. 36 вироку Рівненського міського суду від 25 травня 2010 року).

Відповідно до ст. 92 ЦК України, Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (затв. наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995року), ст. 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- первинні документи можуть бути складені особою, яка наділена цивільною правоздатністю та обовязками, в свою чергу юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обовязки через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону.

З наведених доказів вбачається, що видаткові та податкові накладні виписані від імені ПОГ Інвабуд" не ОСОБА_3, а невідомою особою, не уповноваженою від імені вказаного товариства на складання первинних документів та набуття від імені названого товариства цивільних прав та обовязків.

А відтак, податкова накладна складена особою, яка не наділена правом на нарахування податку на додану вартість та складання податкових і видаткових накладних від імені ПОГ "Інвабуд".

Таким чином, відповідно до ст. ст. 215, 228 ЦК України правочин позивача з ПОГ "Інвабуд" купівлі-продажу матеріалів є нікчемним, оскільки є направленим на порушення публічного порядку та на незаконне заволодіння майном держави шляхом безпідставного зменшення податкових платежів до державного бюджету.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Щодо покликань позивача на те, що перевірка не проводилась, первинні документи не розглядались, з актом перевірки керівник підприємства не ознайомлений, то суд зазначає наступне.

Перевірка, оформлена актом від 23.09.2010 року проведена на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року "Про державну податкову службу в Україні", яка передбачає, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 року № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Порядок проведення такої перевірки передбачено Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", Наказу Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 року № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205.

А відтак, проведення податковим органом невиїзної документальної перевірки передбачено чинним законодавством, податковий орган наділений повноваженнями щодо проведення таких перевірок.

Щодо прийняття першої податкової вимоги, то відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі по тексту постанови - Закон № 2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Пункт 1.3 ст. 1 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Відповідно до абз. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181).

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються:

перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Зважаючи, що у строк 10 календарних днів з моменту отримання рішення позивач не сплатив суму податкового зобов'язання, визначену податковим повідомленням-рішенням від 06.10.2010 року, то відповідач правомірно, в межах повноважень надіслав позивачеві першу податкову вимогу від 19.10.2010 року № 1/797 на суму 5283,51 грн. (а.с.5).

За таких обставин, відповідачем правомірно виключено з податкового кредиту позивача суму 3552 грн. по операціях з ПОГ "Інвабуд" та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0003502342/0 (а.с.6), яким визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5328,00 грн., в тому числі: 3552,00 грн. - основний платіж, 1776,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція, (котра визначено відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), та надіслано першу податкову вимогу від 19.10.2010 року № 1/797.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі 07.12.10р.