Ухвала суду № 137164662, 04.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(повна)

04 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/11517/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з заявою, в якій просить: встановити спосіб і порядок виконання Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року (справа №620/11517/21 шляхом стягнення з територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , нараховану, але не виплачену мені вихідну неоподатковану допомогу судді у зв`язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 261000 грн.

Свою заяву мотивує тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 620/11517/21 набрало законної сили, однак залишається невиконаним.

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Чернігівській області подано клопотання, в якому просить підтримати заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі 620/11517/21 шляхом «Стягнення з територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» 259620,22 грн (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять грн. 22 коп.) з утриманням всіх необхідних податків, зборів та обов`язкових платежів».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судове засідання здійснювалося в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 № 620/11517/21 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну неоподатковану допомогу судді у зв`язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 261000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи кошти на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 620/11517/21 в повному обсязі не виплачені.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Разом з цим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 за № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В силу вимог частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Неможливість виконання рішень зобов`язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.

Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов`язав суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах.

Натомість, у поданій заяві позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 невиплачену вихідну неоподатковану допомогу судді у зв`язку з відставкою.

Обраний спосіб відновлення порушених прав позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду, із зобов`язального характеру у спосіб стягнення конкретної суми, що суперечить усталеній позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки при ухваленні рішення в цій справі способом відновлення порушеного права позивача судом було обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум не було обрано як спосіб відновлення порушених прав позивача, суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах № 21-394а14, від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості, не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості, які належать стягувачу, не є власністю Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області, не знаходяться на її рахунках. Фактичне, тобто у повному обсязі, виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на її рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Суд також зауважує, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити виплату на стягнення коштів з боржника безпосередньо не супроводжуватиметься автоматично збільшенням обсягу цільових призначень, передбачених на такі виплати.

Таким чином, оскільки повне виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У зазначеному випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не захищає право позивача на отримання нарахованої суми грошового забезпечення, яка фактично може бути виплачена лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань, а також не може призвести до фактичного виконання рішення, позаяк така процесуальна дія не може вплинути на автоматичне збільшення фінансування державою витрат по виплаті заборгованості позивачу.

Посилання заявника на положення частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає безпідставними, оскільки дана норма передбачає зміну способу і порядку виконання судового рішення у категорії справ щодо пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, до якої не відноситься даний спір щодо недотримання відповідачем положень законодавства в частині виплати вихідної неоподаткованої допомоги судді у зв`язку з відставкою.

Інших обставин, що були би підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення, заявником не наведено.

Щодо посилань Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області про зміну способу виконання рішення у справі 620/11517/21 шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» 259620,22 грн (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять грн. 22 коп.) з утриманням всіх необхідних податків, зборів та обов`язкових платежів», то суд зазначає, що заявник в поданій заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду не просить задовольнити вказану заяву шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

При цьому, суд враховує, що розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду не передбачає виходу за межі заявлених вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.06.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО