Ухвала суду № 137164604, 04.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/718/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., перевіривши матеріали заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 620/718/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі № 620/718/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та виплати з 04.12.2023 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 04.12.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулось до суду із заявою, в який просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі № 620/718/24 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь стягувача невиплачену заборгованість по пенсії у розмірі 68702,47 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 призначено заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За приписами частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною десятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 З Закону України «Про судовий збір»).

Згідно пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання, зокрема, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Водночас, відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір за ставкою 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, спеціальною нормою Закону України «Про судовий збір» визначено обов`язок сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328 гривні.

Таким чином, ставка судовому збору за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення становить 798,72 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.03.2026 у справі № 140/4276/22 про те, що положення статті 4 Закону України «Про судовий збір» є спеціальними у частині визначення ставок збору саме, за подання до адміністративного суду заяв, передбачених, зокрема, статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, судом встановлено, що доказів на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», заявником не додано.

З урахуванням викладеного, вказані недоліки заявник може усунути у 2-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 798,72 грн.

Керуючись статтями 7, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати заявнику 2-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ