Рішення № 137164484, 05.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року справа № 580/3613/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, де просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо не вчинення дій щодо розгляду питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої абз.4 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах. Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час военного стану».

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370) щодо невчинення дій, необхідних для забезпечення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої абз.4 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах. Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час военного стану».

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код €ДРПОУ: НОМЕР_2 ) оформити та прийняти рішення, необхідне для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої абз.4 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах. Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370) після прийняття відповідного рішення або на підставі матеріалів особової справи, довідок і документів здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої абз.4 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах. Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачі подали до суду відзив на позов, в якому зазначили, що позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги оскільки в Постанові № 153 зазначено, що її дія поширюється на військовослужбовців, які були призвані або прийняті на військову службу саме під час дії воєнного стану введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64. Зважаючи на те, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 19.07.2018, а не як зазначає представник позивача 05.03.2022, тобто до введення на території України воєнного стану, він не підпадає під вимоги пункту 4 Постанови № 153, встановлені для отримання одноразової грошової винагороди. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 у відзиві зазначила, що право на винагороду мають військовослужбовці з числа осіб рядового, сержанського і старшинського складу Збройних Сил, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що відповідають умовам Постанови, яким після набрання чинності Постанови (13.02.2025) присвоєно офіцерське звання. Водночас, Позивач у березні 2022 року уклав контракт про проходження громадянами військової служби у Збройних силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 років під час воєнного стану.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 27.04.2018 по 19.07.2018 проходив строкову військову службу, з 02.08.2018 зарахований до списків особового складу Національної академії як курсант (02.08.2018 укладено контракт між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ). 05.03.2022 позивач закінчив навчання у Національній академії та відповідно до умов контракту продовжив прходження військової служби, що підтверджується довідкою про проходження служби від 17.11.2024.

Відповідно копії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу укладеного в березні 2022 року між позивачем і Міністерством оборони України, ОСОБА_1 вступив на військову службу і взяв на себе зобов`язання: протягом дії цього контракту, а в разі настання особливого періоду посадах понад встановлений строк контракту проходити військову службу відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Зазначено, що цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 5 років.

Відповідно до копії витягу з наказу Головнокомандувача ЗСУ від 08.03.2022, призначено до 4 окремої танкової бригади корпусу резерву сухопутних військ ЗСУ лейтенанта ОСОБА_1 , командиром реактивного артилерського взводу - старшим офіцером на реактивній артилерській батереї реактивного артилерського дивізіону бригадної артилерської групи.

Відповідно до довідок про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів де у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України: у бойових діях; Довідка №3133 від 11.11.2025 року підтверджує участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції.

22 лютого 2026 року адвокатом Ярем А.І. через Міністерство україни було направлено до командира військової частини НОМЕР_6 заяву в порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дальність» з вимогою: нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025

№153; видати наказ про нарахування зазначеної винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153; одноразову грошову винагороду, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 виплатити на банківський рахунок.

Листом від 03.03.2026 №3705 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на заяву представника позивача повідомила: «Право на винагороду мають військовослужбовці з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а також іших утворених відповідно до законів України військових формувань. Також право на винагороду мають військовослужбовці з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які були прийняті (призвані) або вступили на військову службу і були атестовані до присвоєння офіцерського звання. Постанови, яким після набрання чинності Постанови (13.02.2025) присвоєно офіцерське звання.

Іншим військовослужбовцям офіцерського складу (окрім тих категорій, які

перелічені вище) винагорода не виплачується».

Вважаючи, вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153), у редакції, чинній з 07.08.2025, установлено, що: 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Також пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що:

- громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

- військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

- виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Зі змісту ч. 1 і ч. 2 ст. 5 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) випливає, що військовослужбовці, резервісти та військовозобов`язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.

Установлюються такі військові звання, зокрема:

- старший сержантський склад: старший сержант, головний сержант, штаб-сержант

- молодший офіцерський склад: молодший лейтенант: молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2232-XII передбачено, що військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

Також відповідно до п. 49 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/200 (далі Положення № 1115/200), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад, офіцерський склад.

Сержантський і старшинський склад поділяється на молодший сержантський і старшинський склад, старший сержантський і старшинський склад та вищий сержантський і старшинський склад.

Офіцерський склад поділяється на молодший офіцерський склад, старший офіцерський склад та вищий офіцерський склад.

Відповідно до п. 52 Положення № 1115/200 військове звання може бути первинним або черговим.

Для осіб сержантського і старшинського складу первинним є військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті).

Для осіб офіцерського складу первинним є військове звання молодшого лейтенанта.

Черговим військовим званням є військове звання, наступне за тим, що має військовослужбовець.

Відповідно до пунктів 61 і 62 Положення № 1115/200 установлено, що первинне військове звання молодшого лейтенанта присвоюється:

1) військовослужбовцям, які закінчили у воєнний час вищий військовий навчальний заклад за скороченою програмою навчання;

2) особам сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, мають вищу освіту за ступенем бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності;

3) військовослужбовцям строкової військової служби, які прослужили не менше ніж шість місяців, особам рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військовозобов`язаним і жінкам, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу, які мають вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, яка відповідає профілю службової діяльності, та атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності - для розвідувального органу;

4) військовослужбовцям сержантського і старшинського складу, які призначені на посади офіцерського складу у воєнний час і успішно виконують службові обов`язки.

Військове звання лейтенанта присвоюється:

1) випускникам вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра та уклали контракт про подальше проходження військової служби в Держприкордонслужбі і які не мають військових звань офіцерського складу;

2) особам сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, ступенем магістра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності.

Отже, відповідно до пп. 2 п. 62 Положення позивачу присвоєно військове звання лейтенанта.

Водночас приписами абзаців шостого і восьмого п. 4 Постанови № 153, на які посилається позивач, установлено, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант.

Отже, Кабінет Міністрів України конкретизував суб`єктів, на яких розповсюджуються указані приписи, а саме тих, які були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант.

У суду відсутні підстави для розширеного тлумачення вказаних приписів Постанови № 153, оскільки Кабінет Міністрів України безпосередньо визначив певне військове звання (молодший лейтенант), а не офіцерський склад або молодший офіцерський склад у цілому.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Суд вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідач, який зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, - не мав законодавчих підстав для виплати позивачу спірної винагороди.

Відповідач позбавлений можливості на власний розсуд застосовувати Постанову № 153, у межах спірних правовідносин, шляхом її розповсюдження на осіб, які були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу лейтенант.

Також відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд зазначає, що застосування приписів законодавства, зокрема Постанови № 153, у залежності від наявності у військовослужбовця певного військового звання не може вказувати на наявність дискримінації.

Тому суд дійшов висновку про те, що відповідачем у спірних правовідносинах не було прийнято (вчинено) протиправних рішень, дій чи бездіяльності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 05.06.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО