Постанова № 13716440, 07.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/246/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представників позивача - Чаленко О.В., Дубинки Ю.С.,

представника відповідача - Марущенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій" (надалі - позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві(надалі - відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003851702/0 від 21 грудня 2010 року Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 1012 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки у акті № 12105/22-1/35796621 від 09.12.2010 року, на підставі якого винесено спірне рішення, є необґрунтованими, оскільки сертифікація та підтвердження кваліфікації працівників є невідємною вимогою Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженого рішенням ДКЦФР від 26.05.2006 р. № 345, та працівники відряджалися у відповідну установу для проходження навчання за програмою підготовки фахівців з питань диспозитарної діяльності. Дане навчання є обовязком працівників та здійснене з метою господарської діяльності Товариства. Витрати на оплату навчання працівників віднесено до валових витрат Товариства на підставі п.п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та не є додатковим благом працівників у розумінні п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити задоволенні позову.

Відповідач надав суду письмові заперечення, у яких на підтвердження правомірності спірного податкового повідомлення-рішення зазначив, що плановою виїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.03.2008 року по 30.09.2010 року, що набрала форму акта № 12105/22-1/35796621 від 09.12.2010 року, встановлено порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 4.3.20, п. 4.3 ст. 4, п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме, позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб із суми доходу, отриманого працівниками Товариства як додаткове благо, внаслідок перевищення позивачем неоподатковуваного розміру (у 2010 році - 1220 грн. на одну особу), встановленого п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Зокрема, у 2010 році позивачем сплачено на користь закладу освіти у рахунок компенсації вартості підготовки двох найманих осіб кошти в сумі 4690 грн. (по 2345 грн. за кожну особу), тоді як у відповідності до п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" неоподатковуваний розмір у 2010 році на одну особу становить 1220 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій", ідентифікаційний код 35796621, є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 305028, та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві.

У термін із 15.11.2010 року по 09.12.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві на підставі направлення від 15.11.2010 р. № 3028 проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій", код за ЄДРПОУ 35796621, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.03.2008 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт від 09.12.2010 року № 12105/22-1/35796621, у якому зафіксовано (стор. 9-10 акту), порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 4.3.20, п. 4.3 ст. 4, п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого у 2010 році не утримано податок з фізичних осіб на загальну суму 377 грн. 50 коп.

Дане порушення перевіряючі повязують з перевищенням позивачем неоподатковуваного розміру компенсації вартості підготовки двох працівників за загальними виробничими потребами (у 2010 році - 1220 грн. на одну особу), сплаченого Товариством на користь Закритого акціонерного товариства «Харківський центр науково-технічної та економічної інформації».

На підставі акту перевірки від 09.12.2010 року № 12105/22-1/35796621 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення від 21.12.2010 року № 0003851702/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій" визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1012 грн. 50 коп., з них: за основним платежем - у сумі 377 грн. 50 коп. та за штрафними санкціями - в сумі 675 грн.

З даним рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Харківський центр науково-технічної та економічної інформації»02.09.2010 року укладено договір на навчання фахівців з питань диспозитарної діяльності на двох осіб.

Наказом директора позивача ОСОБА_4 від 10.09.2010 року № 18 «Про відрядження ОСОБА_4 та ОСОБА_5» директор ОСОБА_4 та фахівець з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу ОСОБА_5 відряджені до м. Харків в Харківський центр науково-технічної та економічної інформації для проходження навчання за програмою підготовки фахівців з питань диспозитарної діяльності, а саме зберігача цінних паперів, що викликано виробничою необхідністю.

На виконання умов договору 10.09.2010 року позивачем перераховано Закритому акціонерному товариству «Харківський центр науково-технічної та економічної інформації»кошти за навчання двох працівників в сумі 4690 грн., що підтверджується випискою по рахунку, наявною у матеріалах справи, та 18.09.2010 року складено акт про виконання договору.

Таким чином, у 2010 році позивачем сплачено на користь закладу освіти у рахунок компенсації вартості підготовки двох найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти в загальній сумі 4690 грн., тобто по 2345 грн. за кожного працівника.

Статтею 201 Кодексу законів про працю України встановлено, що для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Отже, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників здійснюється для забезпечення виконання на належному рівні статутних завдань працедавця та не є особистим доходом таких працівників.

Проте, підпунктом 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (у 2010 р. - 1220 грн.), у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

Відтак, перевищення суми місячної оплати за навчання понад встановлений рівень є додатковим благом найманого працівника, яке включається до місячного оподатковуваного доходу працівника та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тобто за ставкою 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Матеріалами справи підтверджено, що сума перевищення суми оплати за навчання понад встановлений рівень на двох найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становила 2250 грн. ((4690 грн. (1220 грн. х 2)).

Відповідно сума перевищення суми оплати за навчання понад встановлений рівень на одну особу становила 1125 грн.

Таким чином, сума податку з доходів фізичних осіб виходячи із суми перевищення суми оплати за навчання понад встановлений рівень на двох найманих працівників становить 337 грн. 50 коп. = ((1125 х 15%) х 2).

Суд не бере до уваги доводи позивача з посиланням на положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", виходячи з наступного.

Відповідач не заперечує, що оплата навчання двох працівників здійснена з метою господарської діяльності позивача та дані витрати віднесено до валових витрат Товариства.

Проте, як встановлено судом вище, податок з доходів фізичних осіб нараховано відповідачем виключно на суму переплати, тобто на суму, яка перевищує розмір, визначений підпунктом 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

При цьому, Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини.

Відповідно до підпункту 2.2.4 п. 2.2 договору від 02.09.2010 року Закрите акціонерне товариство «Харківський центр науково-технічної та економічної інформації»зобовязується організувати, після закінчення курсу навчання видачу свідоцтва про навчання, а також кваліфікаційного посвідчення за умови успішного складання іспиту осіб, що навчаються.

Разом з тим, суду не надано позивачем доказів отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після закінчення курсу навчання свідоцтва про навчання та кваліфікаційного посвідчення.

Відтак, суд не приймає доводи позивача, що сертифікати, видані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 11 жовтня 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виключно на підставі та за результатами навчання даних працівників у Закритому акціонерному товаристві «Харківський центр науково-технічної та економічної інформації».

Згідно із підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 19.2. статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Пунктом 20.1 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Згідно із підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення від 21.12.2010 року № 0003851702/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій" визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1012 грн. 50 коп., з них: за основним платежем - у сумі 377 грн. 50 коп. та за штрафними санкціями - в сумі 675 грн. - винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законам України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", своєчасно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий центр "Меркурій" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2011 року.

СуддяС.С. Сич