Ухвала суду № 137164169, 04.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

04.06.2026 Справа № 756/9552/26

Унікальний номер 756/9552/26

Провадження номер 2-зз/756/30/26

УХВАЛА

04 червня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянула матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення позову,

УСТАНОВИЛА:

29 травня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Інвест-Кредо» звернулося до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просять суд: скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 вересня 2009 у справі № 2-5776/2009 (2- 3915/10), якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 ; скасувати арешт, накладений ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 вересня 2009 року у справі № 2-5776/2009 (2-3915/10), якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 ; скасувати та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження: 9055315, зареєстровано: 15.09.2009 12:16:30 за No 9055315 реєстратором: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, 04212, м.Київ / м.Київ, вул.Левка Лук`яненка, буд.2-Д, (044) 410-93-65, 419-71- 42; Notkontora11@justicekyiv.gov.ua, підстава обтяження: Ухвала, 2-5776/2009, 15.09.2009, Оболонський районний суд м. Києва, суддя: Васалатій К.А., об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_2 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, Обтяжувач: Оболонський районний суд м. Києва, Код: 02896785, 04212, м.Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2Є, додаткові дані: вх No 3820/2-32, від 15.09.2009 року, заявник: Оболонський районний суд м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Дослідивши матеріали поданої заяви та докази подані в її обгрунтування приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви виходячи з наступного.

Згідно ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, за змістом ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

У відповідності до роз`яснень ВССУ, викладених у постанові від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», спори про право цивільне, пов?язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно положень ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачений певний порядок вирішення питання про скасування арешту з належного особі майна та дане питання вирішується у порядку позовного провадження згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України .

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник не є учасником справи.

Враховуючи те, що заявник не є учасником справи №2-5776/2009 в межах якої застосовані заходи забезпечення позову та накладений арешт на майно, суд не вбачає правових підстав для скасування заходів забезпечення позову на підставі ст. 158 ЦПК України, роз`яснивши право звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Керуючись ст.ст. 158 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.С. Шролик