Рішення № 137164083, 05.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/412/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мазурова К. Д. звернулась до суду з вказаним позовом та заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно. Серед спадкового майна, яке залишилось на дату смерті ОСОБА_2 є житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавиці на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №201 від 14 січня 1987 року.Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 був її син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину шляхом сумісної реєстрації та проживання разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 - рідний дядько ОСОБА_1 . Спадкоємцями за законом були дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .За життя ОСОБА_2 заповіт не складався та не посвідчувався.Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, серед якого земельна ділянка загальною площею 4,68 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 номер 656367 від 10 липня 2002 року та житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , після якої спадщину прийняв ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав.Відповідно до довідки № 620 від 04 вересня 2025 року ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований один у АДРЕСА_2 . Інших спадкоємців зареєстровано не було.Рішенням Сумського районного суду Сумської області у справі №587/4344/24 від 06 січня 2025 року позивачці визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 03 квітня 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса СРНО Хоменко О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 на житловий будинок та земельну ділянку сільськогосподарського призначення, але у видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку з тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області у справі №587/2397/14-ц від 17 листопада 2014 року спадщину після ОСОБА_2 було визнано відумерлою. У зв`язку з цим позивачка звернулась до суду із вказаною позовною заявою та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, загальною площею 4,0582 га, кадастровий номер 5924789500:03:005:0099, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивачка не з`явилась, про місце, дату та час повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мазурова К. Д. позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області направив до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В. направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що за життя на праві власності ОСОБА_2 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, зареєстрованого кн. № 2, стор. 115, реєстр № 201, дата реєстрації 14 січня 1987 року (а.с. 20).

Згідно з довідкою ДП «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради №10-1-01/26 від 07 січня 2026 року станом на 31 грудня 2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис про смерть №14 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно. Серед спадкового майна, яке залишилось на дату смерті ОСОБА_2 , є житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавиці на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 14 січня 1987 року (а.с. 88-91).

Згідно з довідкою Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області №618 від 04 вересня 2025 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до смерті та на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою з нею були зареєстровані: син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_5 та онук ОСОБА_4 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом Юнаківської сільської ради не посвідчувався (а.с. 17).

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 був її син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину шляхом сумісної реєстрації та проживання разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 - рідний дядько ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 00053447642 від 05 вересня 2025 року (а.с. 11-16). Останнім місцем реєстрації та проживання його було АДРЕСА_1 (а.с. 11, 37, 76). За вище вказаною адресою з ним не було зареєстрованих осіб. За життя від імені ОСОБА_2 заповіт виконкомом Юнаківської сільської ради не посвідчувався, що підтверджується довідкою № 620 від 04 вересня 2025 року та №379 від 24 вересня 2024 року Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 19, 53).

За даними Державного реєстру актів цивільного стану ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану, ОСОБА_2 був зареєстрований батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 76).

На підставі сертифікату на земельну частку (пай) ОСОБА_2 видано державний акт серії Р2 № 656367 від 10 липня 2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 593, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,68 га, земельна ділянка розташована на території Юнаківської сільської ради, Сумського району, Сумської області, що підтверджується інформацією Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин № 29-18-0.99,4-2808/15-24 від 19 листопада 2024 року (а.с. 31 - 32).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5903642672016 від 21 вересня 2016 року земельна ділянка з кадастровим номером 5924789500:03:005:0099 площею 4,0582 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Сумська обл., Сумський район, с. Юнаківка, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 33-35).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, серед якого земельна ділянка загальною площею 4,68 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія Р2 номер 656367 від 10 липня 2002 року (а.с. 32) та житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , після якої спадщину прийняв ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 17 листопада 2014 року визнано відумерлою спадщину, що залишилась після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якої входила земельна ділянка площею 4,68 га на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, та передано її у власність територіальної громади с. Юнаківка в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 27).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області у справі №587/4344/24 від 06 січня 2025 року позивачці визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 (а.с. 28-30).

Тому спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 є його племінниця ОСОБА_1 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В. №1619/02-14 від 11 грудня 2024 року (а.с.76).

06 січня 1994 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7 , після укладення шлюбу прізвище дружини стало « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.56).

З технічного паспорта ФОП ОСОБА_9 , виготовленого 02 вересня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 був побудований у 1965 році та складається із: «А-1» - житловий будинок, «а» - веранда, «а1» - тамбур, «Б» кухня, «В»- сарай, «Г»- погрібник, «п/г» погріб, «Д»-вбиральня, «№ 1-3» - огорожі (а.с. 22-26).

03 квітня 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса СРНО Хоменко О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 на нерухоме майно, але у видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку з тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області у справі №587/2397/14-ц від 17 листопада 2014 року спадщину після ОСОБА_2 було визнано відумерлою (а.с. 37-38, 47).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як визначено ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно. Спадкоємцем майна померлої за законом був її син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємицею за законом є його племінниця ОСОБА_1 , якій згідно з рішенням Сумського районного суду Сумської області від 06 січня 2025 року визначено додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві незалежно від часу прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивачкою доведено належними та допустимими доказами, що померлій ОСОБА_2 належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя померлий ОСОБА_2 не зареєстрував своє право власності на вказаний житловий будинок відповідно до закону.

Позивачка свідоцтво на право на спадщину на спірний житловий будинок не отримала, оскільки у спадкодавця відсутній документ, який підтверджує зареєстроване право власності на житловий будинок, та визнати право власності на спадкове майно позивачка може лише в судовому порядку. Тому позов в частині визнання права власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід задовольнити.

Що стосується визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 4,0582 га, кадастровий номер 5924789500:03:005:0099, яка розташована на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, встановлені статтею 1272 ЦК України, визначають, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1280 ЦК України якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, що перейшло як відумерле до територіальної громади збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, у разі, коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК України), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна, як відумерлої спадщини до територіальної громади, такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК України.

Жодних доказів вибуття земельної ділянки із власності територіальної громади матеріали справи не містять.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», з урахуванням ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частинами 1, 2 ст. 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, у тому числі на підставі прийняття спадщини.

За ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з ч. 2 ст. 1280 ЦК України якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Таким чином, для повернення відумерлого майна в порядку ч. 2 ст. 1280 ЦК України не вимагається попереднє скасування судового рішення про визнання спадщини відумерлою. Право на захист спадкових прав шляхом подання позову про повернення відумерлого майна реалізується спадкоємцем у зв`язку з набуттям територіальною громадою права власності на спірне майно. У разі скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою, повернення такого майна відбудеться в порядку повороту виконання судового рішення, а не на підставі механізму, закріпленого в ч. 2 ст. 1280 ЦК України. Процесуальний закон обмежує подання заяви про поворот виконання строком позовної давності. І навпаки, строк, протягом якого спадкоємець має право вимагати передання відумерлого майна в натурі, законом не обмежений.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі № 1-25/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає в поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та в подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, поворот виконання застосовується щодо сторін саме виконавчого провадження. Проте, право власності на відумерлу спадщину набувається територіальною громадою на підставі судового рішення про визнання спадщини відумерлою без застосування процедури примусового виконання. Відтак, територіальна громада, спадкоємці не є сторонами виконавчого провадження. Внаслідок скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою відпаде правова підстава набуття територіальною громадою права власності на спадщину.

Разом з тим, закон не містить прямого застереження про необхідність скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою для реалізації спадкоємцем свого права вимоги до територіальної громади. Таким чином, для пред`явлення спадкоємцем позову про повернення відумерлого майна не вимагається попереднє скасування рішення суду про визнання такого майна відумерлим. У протилежному випадку фактично нівелюється можливість застосовування спадкоємцем спеціального способу захисту, передбаченого ч. 2 ст. 1280 ЦК України.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на положення ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З огляду на вище зазначене, враховуючи, що земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, та якій надано додатковий строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, передана в якості відумерлої спадщини у власність територіальної громади в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, тому право територіальної громади на відумерлу спадщину слід припинити та визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею площею 4,0582 га, кадастровий номер 5924789500:03:005:0099.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 46, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1225, 1268, 1277, 1280, 1296 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 81, 263 ЦПК України, ст. ст. 78, 81 ЗК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на земельну ділянку, загальною площею 4,0582 га, кадастровий номер 5924789500:03:005:0099, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати у Юнаківській сільській раді Сумського району Сумської області та передати з комунальної власності територіальної громади Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області земельну ділянку, загальною площею 4,0582 га, кадастровий номер 5924789500:03:005:0099, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей