Постанова № 137164074, 03.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/593/26 Провадження № 3/486/232/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Семенової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 05.03.2026 о 10:00 год, знаходячись в сесійній залі Південноукраїнської міської ради по вул.Європейській 48, м.Південноукраїнськ, образливо чіплявся до міського голови Онуфрієнка В.В., виражаючись до нього нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання обґрунтував тим, що у протоколі невірно зазначено час, місце вчинення правопорушення (адреса), відсутні відомості про свідків, відсутнє обґрунтування в чому полягало «образливе чіпляння» до потерпілого це свідчить про необ`єктивність складання матеріалів. Фактично події відбувалися о 10:30 год. 05.03.2026 року, а не о 10:00, як помилково зазначено в протоколі. Крім того, адреса сесійної зали вказана невірно, що впливає на визначення місця вчинення правопорушення. У протоколі не вказано свідків, хоча в залі знаходилося багато осіб - депутати міської ради, працівники виконавчих органів, відвідувачі. Пояснення у цих осіб не відбиралися, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП щодо повноти відомостей у протоколі. У фабулі протоколу не зазначено яким чином він, ОСОБА_1 , «образливо чіплявся» до потерпілого. Суд у даній справі не вправі самостійно визначати, час, місце вчинення правопорушення, в чому саме полягало «образливе чіпляння», та додавати до фабули протоколу будь-які дії, які там не зазначені (наприклад, що я «не дав пройти», чіплявся руками тощо). Оскільки в протоколі серії ВАД №875677 відсутній детальний опис об?єктивної сторони правопорушення. Зазначені недоліки є самостійною підставою для повернення протоколу або визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом з подальшим закриттям справи. Слово «покидьок» не є нецензурною лайкою (матюком), тому вважає, що в його діях відсутня ознака «нецензурної лайки» як обов?язкового елемента дрібного хуліганства. Для кваліфікації дій за ст. 173 КУпАП необхідно встановити факт висловлювання саме нецензурної лайки (обсценної лексики, матюків). Це можуть бути слова, що позначають статеві органи, фізіологічні процеси або є табуйованими в публічному мовленні. Слово «покидьок» не належить до такої лексики. Відповідно до «Словника української мови», «покидьок» вживається у двох значеннях: 1) непридатний для використання, непотрібний залишок чого-небудь, мотлох, стара річ і т. ін.; 2) морально розкладена людина, декласований, злочинний елемент суспільства; непотріб, негідь, потолоч. Уживається в значенні лайливого слова. Таким чином, твердження про те, що він «виражався нецензурною лайкою» є неправдивим. Це підтверджується відеозаписом, на якому чітко чути виключно слова «покидьок» та відсутні будь-які матюки. У протоколі не зазначено: які саме дії він вчиняв (чи хапав за одяг, чи повторював образливі жести тощо); скільки разів відбувалося «чіпляння»; чи супроводжувалося воно фізичним контактом; чи були інші особи, які стали очевидцями саме «чіпляння» (а не просто словесної суперечки). Відсутність у протоколі опису об?єктивної сторони правопорушення робить його недопустимим доказом. Більше того, за відсутності конкретики неможливо встановити, чи мали його дії ознаки «образливого чіпляння» у розумінні ст. 173 КУпАП та роз?яснень судової практики. Фактично, він стояв біля виходу із сесійної зали та розмовляв із директором КП «Критий ринок». Руками до міського голови не доторкався, не хапав його, не перегороджував йому дорогу. Коли міський голова ОСОБА_2 направився до виходу, він звернувся до нього зі словами: «Поверніться на своє робоче місце та працюйте». Це було словесне звернення. Жодного фізичного або словесного «чіпляння» не було, він вимагав від міського голови виконання ним його обов?язків щодо проведення сесії міської ради. Після того, як за вказівкою міського голови підійшов до них працівник поліції він поставив йому запитання: «Кого ти захищаєш? Цього покидька?» - що є висловленням власної позиції, але не є чіплянням до міського голови. Потім міський голова знову підійшов до нього на дуже близьку відстань і сказав, що він буде відповідати за свої слова, і він повторив: «Так, ти покидьок і біда нашого міста». Це було висловлено вже після того, як поліція була поруч, і також не супроводжувалося жодними діями, що могли б кваліфікуватися як чіпляння. Таким чином, у його діях відсутнє «образливе чіпляння» - ні в розумінні назойливого приставання, ні в розумінні фізичного контакту. Словесна суперечка або висловлення критики на адресу посадової особи (нехай і в різкій формі) не утворює складу дрібного хуліганства. Відеозапис, доданий до протоколу, підтверджує відсутність у його діях нецензурної лайки та чіпляння. Просить суд звернути увагу, що на відео: чітко чути відсутність матюків; видно, що він робить словесне зауваження міському голові та наполягання, щоб він повернувся на місце головуючого; видно, що ініціатива наближення міського голови до нього виходила від нього самого; на відео зафіксовано, що депутати ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші) вимагають від міського голови виконання його обов?язків щодо проведення сесії, а саме дзвонити підлеглим депутатам, які без поважних причин не з?явилися на сесію, для забезпечення кворуму та проведення сесії ради, вирішення питань важливих для громади; міський голова не заявляв поліції про фізичне блокування виходу; в протоколі також відсутні такі відомості; інші присутні (депутати, працівники ради) не скаржилися на порушення їхнього спокою, навпаки - вимагали від міського голови повернутись на місце головуючого. Відеозапис є об?єктивним доказом, який повністю спростовує версію, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення та заяві ОСОБА_2 від 12.03.2026. Крім того, у нього відсутній умисел на порушення громадського порядку, його дії не були спрямовані на порушення громадського спокою. Він діяв у контексті робочого засідання міської ради, висловлюючи критику на адресу мера як політичного діяча. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та національних судів, різка критика посадових осіб, особливо в публічній площині, не може автоматично кваліфікуватися як хуліганство, якщо вона не супроводжується непристойними жестами, матюками чи фізичним впливом. Оскільки нецензурної лайки (матюків) не було; образливого чіпляння не було; громадський порядок не порушувався; то в його діях повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Захисник в судовому засіданні зазначила, що дана справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили ті обставини, на які посилається автор адміністративного протоколу. Дійсно 05.05.2026 о 10:00 год. депутати зібрались в сесійній залі, для проведення кворуму, в тому числі і депутат ОСОБА_1 . Коли стало зрозумілим, що кворуму не станеться, через недостатню кількість депутатів, всі почали викрикувати ОСОБА_2 , щоб він дзвонив відсутнім особам і кликав їх до сесійної зали. ОСОБА_1 дійсно прохав повернутись в сесійну залу, оскільки потрібно вирішувати нагальні проблеми міста, понад пів року сесія не проводиться. Також не заперечує, що викрикнув йому слово «покидьок», яке не вважається нецензурною лайкою. Вважає, що дане провадження підлягає закриттю, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. З досліджених доказів не вбачається, що ОСОБА_1 чинив перепони ОСОБА_2 покинути залу, оскільки і інші депутати закликали його залишитись і провести сесію міської ради.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, до протоколу працівниками поліції було додано наступні докази.

Протокол про адміністративне правопорушення ВАД №875677 від 13.03.2026, відповідно до якого 05.03.2026 о 10:00 год ОСОБА_1 , знаходячись в сесійній залі Південноукраїнської міської ради по вул.Європейській 48, м.Південноукраїнськ, образливо чіплявся до міського голови ОСОБА_2 , виражаючись до нього нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 12.03.2026, в якому зазначено, що о 13:19 год до чергової частини ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області з письмовою заявою звернувся міський голова Південноукраїнської міської ради, ОСОБА_2 про те, що 05.03.2026 о 10:00 год на підставі розпорядження міського голови від 03.03.2026 №49-р «Про перенесення 69 сесії Південноукраїнської міської ради VIII скликання» в сесійній залі планувалось проведення пленарного засідання сесії Південноукраїнської міської ради. Під час перебування в сесійній залі, депутат Південноукраїнської міської ради VIII скликання від Миколаївської територіальної організації політичної партії «Європейська солідарність» ОСОБА_1 почав перешкоджати йому, як міському голові, покинути сесійну залу у зв`язку з відсутністю кворуму для проведення 69 сесії Південноукраїнської міської ради, спочатку просто блокуючи шлях, а потім перейшов на особисті образи, використовуючи нецензурну лайку в громадському місці в присутності інших депутатів, керівників структурних підрозділів Південноукраїнської міської ради та виконавчого комітету, комунальних підприємств та мешканців громади.

Заява (повідомлення) про вчинення правопорушення ОСОБА_2 від 12.03.2026, в якому зазначено, що 05.03.2026 о 10:00 год на підставі розпорядження міського голови від 03.03.2026 №49-р «Про перенесення 69 сесії Південноукраїнської міської ради VIII скликання» в сесійній залі планувалось проведення пленарного засідання сесії Південноукраїнської міської ради. Під час перебування в сесійній залі, депутат Південноукраїнської міської ради VIII скликання від Миколаївської територіальної організації політичної партії «Європейська солідарність» ОСОБА_1 почав перешкоджати йому, як міському голові, покинути сесійну залу у зв`язку з відсутністю кворуму для проведення 69 сесії Південноукраїнської міської ради, спочатку просто блокуючи шлях, а потім перейшов на особисті образи, використовуючи нецензурну лайку в громадському місці в присутності інших депутатів, керівників структурних підрозділів Південноукраїнської міської ради та виконавчого комітету, комунальних підприємств та мешканців громади. Все, що відбувалося, було зафіксовано представниками ЗМІ, які на той час перебували у сесійній залі, після чого відповідні відео були розміщені на телеграм каналах. У зв`язку з вище зазначеним, просить вжити відповідних заходів в межах компетенції та притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.

Письмові пояснення ОСОБА_2 від 13.03.2026, в яких останній зазначив, що 05.03.2026 о 10:00 год, знаходячись в сесійній залі Південноукраїнської міської ради під час виступу він почув, як депутат міської ради VIII скликання від Миколаївської територіальної організації політичної партії «Європейська солідарність» ОСОБА_1 почав перешкоджати йому, як міському голові, покинути сесійну залу у зв`язку з відсутністю кворуму для проведення 69 сесії міської ради, ОСОБА_1 ображав його нецензурною лайкою в громадському місці в присутності інших депутатів ради і виконавчого комітету. В зв`язку із викладеним просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.

Відеозаписи на DVD-R диску з місця події, на якому зафіксовано факт викрикування ОСОБА_1 слів «покидьок», «гамно», які останній адресував міському голові ОСОБА_2 , факт перешкоджання ОСОБА_1 виходу міському голові ОСОБА_2 із сесійної зали міської ради шляхом загородження собою виходу з зали. Також зафіксована в неввічливій формі з підвищеним тоном розмова ОСОБА_1 з начальником поліції, в ході якої останній намагався владнати конфлікт.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В силу положень ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.

Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв`язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров`ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.

Щодо образливого чіпляння до громадян, то чіпляння - це докучлива поведінка, пов`язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав`язати свою волю, а точніше - свавілля.

У даній справі образливе чіпляння знайшло своє підтвердження у формі навмисного загороджування виходу або проходу, що вбачається з прикладеного до протоколу відео, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 , який зі слів його захисника є депутатом, перешкоджає міському голові ОСОБА_2 вийти із сесійної зали, стоячи на проході до дверей, фактично загородивши вихід до дверей. А також грубе, образливе ставлення до оточуючих, що виражається у грубому викрикуванні образливих слів, зокрема слова «покидьок», «гамно», в громадському місці та у присутності громадян, що звичайно знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.

Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.

Безпосереднім об`єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок. Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Слід також зазначити, що хуліганством, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності (висновок пленуму Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року N 10).

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності. Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров`я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під`їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об`єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів. Таким чином, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

З досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності суддя дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд враховує, що загальновідомим є факт того, що понад пів року не проводяться сесії міської ради міста, що вочевидь блокує вирішення нагальних питань, водночас дані обставини не мають зумовлювати поведінку у формі грубого, образливого та зневажливого ставлення.

Доводи захисника про те, що протокол не містить чіткого зазначення місця події, а саме в якій сесійні залі відбулася подія, а також містить розбіжності у часі понад пів години, не спростовують обставин даної справи та не є підставю для закриття провадження.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

При визначенні ОСОБА_1 виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, і вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ст.173 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 22, 173, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п`ятдесят одну) гривню на користь держави (рахунок UA298999980313060106000014476, одержувач Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/21081100, Код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, КЕКД 21081100).

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою) розміром 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук