Рішення № 137163937, 04.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/196/26 Справа №447/3093/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості в сумі 28 496,50 грн,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 в сумі 28 496,50 грн.

Ухвалою від 02.10.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 30.10.2025. Надалі у зв`язку із неявкою відповідача, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання 04.06.2026 сторони в черговий раз не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі. Відповідач причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи сторони будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання в черговий раз не з`явились, представник позивача просить розглядати справу без його участі, відповідач причин неявки не повідомив, однак сторони скористались своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 08.07.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір №TDB.2021.0028.19437 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір, яку позичальник підписав особисто і її примірник отримав у день її підписання.

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору Банк на підставі отриманої від Клієнта заяви, відкрив Клієнту Поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та Поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Факт отримання Клієнтом картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі Кредитного договору (реквізити та підписи сторін).

На Поточний рахунок у гривні Банк надав Клієнту кредит, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору.

Зауважує, що відповідач своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами Договору (з урахуванням публічної частини Договору, яка розміщена на офіційному сайті Банку www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний. Умови та правила надання банківських послуг, є публічно доступними і розміщені у вільному доступі на інтернет сайті, який зазначено, зокрема в самому кредитному договорі № TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року.

Позивач вказує, що надалі Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Поточний рахунок Клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 03.09.2024 року сформувалась заборгованість у сумі 28 496,50 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 9 999,92 грн. та заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 18 496,58 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» відступило, а ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача за кредитним договором №TDB.2021.0028.19437

В свою чергу, 27.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та позивачем укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості, в тому числі і за кредитним договором №TDB.2021.0028.19437, укладеним між АТ Мегабанк та відповідачем.

Позивач вказує, що всі нарахування за кредитним договором здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк», водночас, ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні позивач не здійснювали жодних додаткових нарахувань.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року у розмірі 28 493,50 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн.

Правова позиція відповідача.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому він просить в задоволенні позову відмовити повністю. Свої заперечення мотивує тим, що матеріали справи не містять Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК», а також, підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву договір, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Посилається на те, що публічна пропозиція і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ "МЕГАБАНК" при наданні банківських послуг щодо карткового продукту "todobank" не містять підпису відповідача.

Вважає, що підстав для стягнення відсотків, нарахованих в розмірі встановленому тарифами та умовами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не вбачається, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Посилається на те, що підписана відповідачем заява-анкета не містить розміру кредитного ліміту, а до матеріалів справи не додано доказів отримання відповідачем коштів.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 власноруч підписав Заяву-Договір (індивідуальна частина) №TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір, примірник якої позичальник отримав у день її підписання.

Згідно з п.1 Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» та в мережі інтернет; згоду з умовами договору, а також положення усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Відповідно до умов п. 2 Заяви-Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 ( у гривні ), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану).

Пунктом 4 договору закріплено, що банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200 000 грн.; сума доступного ліміту кредитної лінії згідно з паспортом споживчого кредиту; пільговий період - 62 дні; процентна ставка (фіксована), % річних: базова складає 56%, у пільговий період 0,0001%, орієнтовна реальна річна процента ставка 87,30%; строк кредиту 12 місяців.

За умовами п.8 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору, він набирає чинності з моменту підписання Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмежною.

Згідно з п. 11 «Запевнення та умови» кредитного договору підписанням цієї Заяви-Договору клієнт підтверджує, що ця Заява-Договір, договір з додатками (в тому числі, тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті так i в інших частинах договору, та підтвердив, що з усіма умовами договору (з урахуванням публічної частини договору, яка розміщена на офіційному сайті банку www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com.ua, та/або у відділеннях банку, тарифів, тощо), ознайомлений і згідний.

На виконання умов договору банк відкрив відповідачу рахунки, що підтверджується довідкою про відкриття рахунків від 08.07.2021 року.

Згідно з паспортом споживчого кредиту, підписаного відповідачем ОСОБА_2 , визначено умови кредитування (тип кредиту відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання, сума/ліміт кредиту 0,00 грн., строк кредитування 12 місяців; процента ставка 56%, у пільговий період 0,0001%; тип процентної ставки фіксована; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку клієнта; загальні витрати за кредитом 73 293 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 273 293 грн.; реальна річна процента ставка 87,30%; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить 80,00% річних від прострочення суми за весь період прострочення.

АТ «Мегабанк» виконав свої зобов`язання за договором, відкривши відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку ОСОБА_1 ( за період з 08.07.2021 року по 02.12.2022 року та з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року станом на 03.09.2024 року визначена в сумі 28 496,50 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 9 999,92 грн.; за нарахованими та несплаченими відсотками 18496,58 грн.

Судом також встановлено, що 03.09.2024 року АТ «Мегабанк» ( банк ) та ТОВ ФК Мустан Фінанс ( новий кредитор ) укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, згідно з п. 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4 договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Оплата за договором № GL1N426240 підтверджується копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31.07.2024 року.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору до договору про відступлення прав вимоги №GL1N426240 від 03.09.2024 року, ТОВ ФК Мустан Фінанс набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором № TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року, в загальній сумі 28496 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 9 999,92 грн.; за нарахованими та несплаченими відсотками 18496,58 грн.

27.12.2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» ( первісний кредитор ) та ТОВ «ФК Єврокредит» ( новий кредитор ) укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, згідно з п. 1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно п. 2 договору новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами. Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами).

Відповідно до п.4 договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000 грн.

Копії платіжних інструкцій свідчать, що ТОВ «ФК Єврокредит» оплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за відступлення прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 року.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024 року, ТОВ ФК Єврокредит набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором № TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року, в загальній сумі 28496 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 9 999,92 грн.; за нарахованими та несплаченими відсотками 18496,58 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно із положеннями ч.1 ст.81, ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд установив, що між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем 08.07.2021 укладено Заяву-Договір № ТDB.2021.0023.19437 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

При цьому згідно з п.1 Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору відповідач підтвердив, прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» та в мережі інтернет; згоду з умовами договору, а також положення усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

У Договорі містяться конкретні умови використання кредитних коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідач ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору.

АТ «Мегабанк» виконав свої зобов`язання за договором, відкривши відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку ОСОБА_1 . Певний період часу відповідач використовував кредитні кошти, здійснював погашення заборгованості за Договором, у тому числі сплачував нараховані проценти.

Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився. Періодично здійснював оплату за користування кредитними коштами.

Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором, належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив.

Згідно з довідкою-розрахунком наданої АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року станом на 03.09.2024 року становить 28 496,50 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 9 999,92 грн.; за нарахованими та несплаченими відсотками 18496,58 грн.

Також судом встановлено, що у зобов`язанні за вказаним кредитним договором укладеним відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги від АТ «Мегабанк» до ТзОВ ФК «Мустанг Фінанс» та в подальшому до ТзОВ ФК «Єврокредит».

З огляду на викладене, оскільки судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем (правонаступником) відповідача договором відступлення прав вимоги, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 28 496,50 грн.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу позивач обґрунтовує договором про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 1/07, додатками до цього договору, актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 14.08.2025 № 12133889, відповідно до якого вартість проведення юридичного та фінансового аналізу боржника становить 1200,00 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви 10000,0 грн.

Відповідно до частин 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Вирішуючи питання про стягнення витрат позивача на правничу допомогу, суд ураховує, що складність справи, яка є типовою, і участь у ній адвоката мала місце на підставі загального договору, укладеного між позивачем та АО «Альянс ДЛС». Тобто, у межах цього договору адвокати адвокатського об`єднання представляють інтереси фінансової установи у типових справах. Також, суд ураховує неспівмірність між ціною позову (28496,50 грн) та заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу (11200,0 грн).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розмір витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2422,40 грн

Керуючись статями 10-13,49, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором №TDB.2021.0028.19437 від 08.07.2021 року у розмірі 28 496 (двадцять вісім тисяч чотириста дев`яносто шість) гривень 50 копійок що складається з: заборгованості за кредитом у сумі 9 999,92 гривень; заборгованості по сплаті відсотків у сумі 18 493,58 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКЕРДИТ», ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження юридичної особи: 49001, м. Дніпро, просп. Ушинського, буд. 1 офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 04.06.2026.

Суддя Роман ДЖУС