Рішення № 137163604, 05.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/940/2026 Справа № 641/8841/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.,

секретар судового засідання - Масалова М.Є.,

за участі представника позивача - Цибань А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цибань А.А. звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» з позовною заявою про визнання за позивачем права власності на 1/3 частки 3-х кімнатної квартири загальною площею 69,3 м2, житловою площею 41 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавиці - ОСОБА_3 .

Послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на належну спадкодавцеві (заповідачу) частину 3-х кімнатної квартири загальною площею 69,3 м2, житловою площею 41 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (попередня назва: АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 на вказаний об`єкт нерухомого майна (квартиру) набула право у частці 2/3 спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.04.1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування, р. № 40 та у частці 1/6 спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 29.07.2000 р. Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, р. № 7-2515. 15.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ніколенко Андрія Сергійовича, у зв`язку із чим була відкрита спадкова справа № 129/2022. 04.11.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до вищезазначеного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частки в праві спільної сумісної власності, яка належить спадкодавиці ОСОБА_3 , однак постановою № 107 від 04.11.2025 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частки в праві спільної власності, яка належить спадкодавиці ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з причини відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно. Інший співвласник та син спадкодавиці - ОСОБА_2 , повідомив, що на день смерті ОСОБА_3 не є спадкоємцем згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, про що подав відповідну заяву до приватного нотаріуса. З огляду на зазначене, позивач має право успадкувати нерухоме майно у вигляді відповідної частки у спільній сумісній власності, що належало за життя ОСОБА_3 . Однак через відмову нотаріуса, позивач позбавлений можливості здійснити це в позасудовому порядку, у зв`язку із чим змушений звернутися до суду.

18.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

18.12.2025 ухвалою суду у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А.С. витребувано належним чином завірену копію спадкової справи №129/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради належним чином завірену копію інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_4 ; у Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» наявні документи щодо приватизації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_4 , приватизованої на підставі свідоцтва про право власності на майно виданого Органом приватизації майнового фонду ДП «ХЗТУ» №40 від 14.04.1999 р. на користь ОСОБА_3

02.01.2026 до суду від Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради надійшла належним чином завірена копія інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_4 .

19.01.2026 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що перешкодою для видачі ОСОБА_1 відповідного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом стала відсутність в неї оригіналу документу, що посвідчують право власності на нерухоме майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Натомість позивач не вичерпав можливості визнати право власності на спадкове майно у встановленому законом нотаріальному порядку, зокрема, ОСОБА_1 має право отримати дублікат Свідоцтва про право власності на житло. Також позивачем не надані підтвердження неможливості отримати дублікат правовстановлюючого документа або відмови відповідного органу приватизації у видачі даного дублікату. Таким чином, визнання права власності в даному випадку не є винятковим способом захисту, оскільки позивач, не позбавлена можливості отримати дублікат Свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування р. № 40 відсутність якого, у свою чергу, стала перешкодою для отримання відповідного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

22.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначив, що відповідач, посилаючись на правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 522/1029/18 самостійно у власному поясненні приходить до висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватися, зокрема у випадку існування перешкод для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Як раз про неможливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку та вичерпання позасудових способів захисту суб`єктивного цивільного права та охоронюваного законом інтересу позивача свідчить постанова № 107 від 04.11.2025 р., видана приватним нотаріусом - Ніколенко А.С. про відмову видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку в праві спільної власності, яка належить спадкодавці ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з причини відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно у вигляді свідоцтва про право власності на житло, видане 14.04.1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування, № 40. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів існування дієвого альтернативного (адміністративного) способу відновлення порушеного права, який є реально доступним, призведе до необхідного правового результату і який позивачем не було використано. В даному випадку відповідач не долучив жодних документів, що підтверджують: існування актуального архівного фонду на підприємстві; порядку і строків видачі такого дубліката; відсутність перешкод (територіальних, фактичних чи правових) для звернення позивача за дублікатом. У свою чергу постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про спадкування є доказом протилежного.

10.02.2026 від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А.С. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №129/2022 заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

11.02.2026 до суду від Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» надійшла письмова заява про неможливість надати витребувані судом докази, оскільки інформація стосовно приватизаційних процесів на підприємстві не зберіглася, вся наявна документація щодо нових власників та приватизованого ними нерухомого майна (житлового фонду) була передана до відповідних служб органів місцевого самоврядування м. Харкова, видати дублікат свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.04.1999 не виявляється можливим.

09.03.2026 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомленим належним чином.

Третя особа в судове засідання повторно не з?явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомленим належним чином.

Враховуючи положення ч. 1, 3 ст. 131, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, з урахуванням того, що відповідач скористався правом на подання додаткових пояснень у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи.

27.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та згідно із ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк десять днів, тобто до 05.06.2026.

Суд, вислухавши думку представника повивача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 14.04.1999 органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування було видано свідоцтво на право власності на житло квартиру загальною площею 67,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Свідоцтво видане згідно із розпорядженням від 13.04.1999 № 40.

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_5 , є донькою ОСОБА_3 , про що 14.11.1965 складено відповідний актовий запис № 1411.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис 1898 від 05.08.1988 року, позивач після укладення шлюбу із ОСОБА_6 взяла прізвище « ОСОБА_7 ».

Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 25.12.1999, актовий запис № 3593), ОСОБА_3 дружині спадкодавця, та його сину ОСОБА_2 державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори 29.07.2000 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки квартири адресою: АДРЕСА_3 в рівних частках кожному, р. № 7-2615. Мати позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Новобоварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на належну спадкодавцеві (заповідачу) частку 3-х кімнатної квартири загальною площею 69,3 м2, житловою площею 41 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (минула назва: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна № 1139811 від 06.11.2023, право власності на квартиру АДРЕСА_4 (попередня назва: АДРЕСА_5 , станом на 31.12.2012 було зареєстровано наступним чином:

1)за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності зареєстровано 2/3 частки вказаного об`єкту нерухомого майна (квартири) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.04.1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування, р. № 40; 2) за ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності зареєстровано 1/6 частку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.07.2000 р. Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, р. № 7-2515; 3) за ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності зареєстровано 1/6 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.07.2000 р. Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, р. № 7-2615.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що станом на 30.10.2025 записи щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо квартири АДРЕСА_4 (попередня назва: АДРЕСА_5 ) були відсутні.

В матеріалах справи міститься копія технічної документації на вказану квартиру, складена ТОВ «БТІ Поліс» 16.05.2023.

За даними експлікації приміщень квартири загальна площа 3-кімнатної квартири складає 69,3 кв.м., житлова 41,0 кв.м.

У витязі з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 16.05.2023 внесені дані про технічну інвентаризацію вказаної квартири. Окремо зазначено, що у зв`язку із уточненням при поточній інвентаризації загальна площа квартири складає 69,3 кв.м., житлова 41,0 кв.м., зміна площі квартири згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 не підлягає прийняттю в експлуатацію (не потребує надання дозвільних документів).

15.12.2022 позивачка ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А.С. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі чого була заведена спадкова справа № 129/2022.

15.12.2022 із заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А.С. звернувся також син спадкодавиці третя особа ОСОБА_2 , який повідомив, що на день смерті матері ОСОБА_3 не є спадкоємцем згідно ст. 1241 ЦК України, тому права на обов`язкову частку не має.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру та копії заповіту вбачається, що ОСОБА_3 за життя залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А.С. 20.01.2017 року., зареєстрований в реєстрі за № 55, згідно із яким ОСОБА_3 заповіла всю належну їй на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1

30.10.2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального Округу Ніколенко А.С. позивачу ОСОБА_1 за її заявою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/6 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_4 .

04.11.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до вищезазначеного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_4 , яка належить спадкодавиці ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ніколенко А.С. від 04.11.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 на 1/3 частку в праві власності квартири АДРЕСА_4 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно у вигляді свідоцтва про право власності на житло, видане 14.04.1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування, р. № 40.

Як вбачається із відповіді ДП «Харківський завод транспортного устаткування» від 10.02.2026 інформація стосовно приватизації житла щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_3 не зберіглася і видати дублікат свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.04.1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського заводу транспортного устаткування, р. № 40. не видається можливим.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що спір у справі виник щодо визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно, а саме частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_4 , що увійшло до спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Згідно із п. 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок № 296/5) свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Як вказано у п 4.12 глави 10 Порядку № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Відповідно до п. 4.18 глави 10 Порядку № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Згідно із п. 4.21. глави 10 порядку № 296/5 якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, за відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину.

У справі, що розглядається, встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, що у визначеному законом порядку прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання щодо обсягу нерухомого майна, яке увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , судом враховано, що остання була співвласником на праві спільної сумісної власності 2/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_4 , а також власником 1/6 частки у праві власності на зазначену квартиру. Іншим співвласником квартири був ОСОБА_2 .

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, законом встановлено презумпцію рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності, що дає підстави стверджувати про входження до складу спадщини ОСОБА_3 права власності на 1/3 частки АДРЕСА_4 , яка належала останній відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 14.04.1999.

Окрім того, до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшла 1/6 частка у праві власності на вказане майно, підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.07.2000 р. Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, р. № 7-2615.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження.

Отже, оформлення спадкових прав з видачею свідоцтва про право на спадщину здійснюють нотаріуси.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином, обов`язковою підставою для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є наявність реальних та достатніх перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 182/8267/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 643/20546/14-ц, від 13.05.2022 у справі № 552/4460/20, від 19.05.2022 у справі № 6365/1853/18, від 25.05.2022 у справі № 298/1618/19, від 08.12.2022 у справі № 518/164.20, від 26.01.2024 у справі № 731/90/22, суди розглядають спори з приводу захисту спадкових прав у разі їх порушення, оспорення чи/та невизнання (частина перша статті 4 ЦПК України) або в разі оскарження особою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (статті 49, 50 Закону України «Про нотаріат»). Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. Таким чином, якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена, це може бути підставою для відмови у позові.

У справі, що розглядається встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку у праві власності на спірну квартиру, що свідчить про відсутність у неї умов для реалізації спадкових прав у нотаріальному порядку, та є підставою для визнання в судовому порядку права власності в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, судом враховано, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20, визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Належним способом захисту порушеного права позивача у такому випадку є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування.

Отже, позивачем обрано належний спосіб захисту спадкових прав.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема наявності належних доказів того, що матері позивача ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала право на 2/3 частки спірної квартири, а також наявності у ОСОБА_1 непереборних перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 40, 49-2, 235, 252 КЗпП України, ст.ст. 2,4, 13, 76-81, 95, 133-141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/3 частки 3-кімнатої квартири АДРЕСА_4 загальною площею 69,3 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 .

Суддя Г.М.Щепелева