Ухвала суду № 137163537, 03.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5135/25

провадження №: 2-о/398/21/26

УХВАЛА

Іменем України

"03" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, заінтересована особа: Перша Олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою, де заінтересована особа: Перша Олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, відповідно до якої просить визнати відумерлою спадщину,що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з земельної ділянки площею 5,30 га, кадастровий номер 3522281200:02:000:0549, розташованої на території колишньої Диківської сільської ради та передати у комунальну власність Пантаївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області в особі Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366488) земельну ділянку площею 5,30 га, кадастровий номер 3522281200:02:000:0549, розташованої на території колишньої Диківської сільської ради.

Заява обґрунтована тим, що на території Пантаївської селищної громади виявлено майно яке містить ознаки відумерлої спадщини,що відкрилася після смерті ОСОБА_1 . ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 років, про що в Книзі реєстрації смертей Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області 16 травня 2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 12. Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка площею 5,30 га, кадастровий номер 3522281200:02:000:0549, розташована на території колишньої Диківської сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серія І-КР №003365, зареєстрованим 04 лютого 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Знам`янської районної Ради народних депутатів за №365. З моменту відкриття спадщини ОСОБА_1 минуло понад двадцять років, але в частині земельної ділянки площею 5,30 га, кадастровий номер 3522281200:02:000:0549 її ніхто не прийняв в порядку спадкування за заповітом чи за законом. Відповідно до відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №437786165 від 01 серпня 2025 року, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522281200:02:000:0549, - відсутні. Листом від 12 березня 2024 року №02-29/67/1 Пантаївська селищна рада зверталась до Першої Олександрійської державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію зі Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 . Однак, листом від 19 березня 2024 року №376/01-16 завідувач Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Наталія Півненко у наданні інформації зі Спадкового реєстру було відмовлено, тому Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, на території якої знаходиться спадкове майно, просить визнати спадщину відумерлою.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до положень ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що наявний відповідний актовий запис про смерть за № 12 в Книзі реєстрації смертей Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області 16 травня 2005 року.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії 1-КР №003365, ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Диківської сільської ради від 14.01.2002 року за № 206, передана у приватну власність земельна ділянка (№ 3522281200:02:000:0549) площею 5,30 гектарів в межах згідно з планом.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 437786165 від 01.08.2025 щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо земельної ділянки кадастровий № 3522281200:02:000:0549, інформація відсутня.

Як вбачається із копії спадкової справи № 686/2005 до майна померлої ОСОБА_1 , заведеної державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори, міститься заява гр. ОСОБА_2 про прийняття спадщини і видачу свідоцтва на підставі заповідальним розпорядженням, посвідченого державним нотаріусом Чигиринською державною нотаріальною конторою та на підставі чого нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на права на грошових вкладів з належними процентами, компенсаціями.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно із ч.1, 2 статті 1220 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За ст. 1221 Цивільного кодексу України місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

В ч.1 ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Статтею 1277 ЦК України встановлено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно до положень статті 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Роз`яснення викладені у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вказують, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 ЦПК України залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 березня 2021 року у справі № 2-о-36/08 (провадження № 61-14000св20) та від 04 січня 2023 року у справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22).

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 408/154/19-ц виходив з того, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Однією із передумов набуття територіальною громадою права власності на спадкове майно є відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття (частина перша статті 1277 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, та як вбачається із спадкової справи № 686/2005 до майна померлої ОСОБА_1 , заведеної державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори, міститься заява гр. ОСОБА_2 про прийняття спадщини і видачу свідоцтва на підставі заповідальним розпорядженням, посвідченого державним нотаріусом Чигиринською державною нотаріальною конторою та на підставі чого нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на права грошових вкладів з належними процентами, компенсаціями, тобто враховуючи наявність спадкоємця після смерті ОСОБА_1 , а тому наявний спір про право.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду у порядку позовного провадження, а тому відсутні підстави для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 261, 263, 293, 294, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, заінтересована особа: Перша Олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику Пантаївській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області про право звернутися до суду із позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО