Ухвала суду № 137163459, 05.06.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1473/26

Провадження № 1-кс/366/302/26

УХВАЛА

Іменем України

05.06.2026 селище Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112330000002 від 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112330000002 від 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що невстановлена досудовим розслідуванням особа (далі - «Особа-1»), перебуваючи за межами України, зокрема в Республіці Польща, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.01.2026, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір на вчинення протиправних дій щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза установленими пунктами пропуску, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, створив у додатку месенджера «Телеграм» канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де є адміністратором.

У подальшому Особа-1, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підшукав за грошову винагороду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на території України, як такого, хто зможе безперешкодно доставити особу, яка бажає незаконно потрапити на територію іншої держави.

Після цього, Особа-1, використовуючи вищевказаний канал, підшукав особу, яка не мала законних підстав для перетину державного кордону України, однак мала намір у залишенні території України, та повідомила, що за грошову винагороду, організує його незаконне переправлення через державний кордон України шляхом транспортування до державного кордону України.

Так, у невстановлений досудовим спосіб та час, однак не пізніше 04.06.2026, Особа-1 повідомив ОСОБА_4 , про те, що останньому необхідно буде забрати з міста Бровари ОСОБА_5 та в подальшому провести його поза установленими пунктами пропуску, до прикордонних населених пунктів та вказати напрямок руху з метою незаконного перетину останнім державного кордону України в пішому порядку, за що ОСОБА_5 повинен передати ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 22 500 грн.

У подальшому 04.06.2026, близько 16 год 00 хв, Особа-1 у ході спілкування в телеграм каналі із ОСОБА_5 повідомив останньому, що до адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , прибуде автомобіль, який провезе його поза установленими пунктами пропуску, до прикордонних населених пунктів та в подальшому вкаже напрямок руху з метою незаконного перетину державного кордону України, за що останній передасть йому вищевказані грошові кошти.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, Особа-1, у невстановлений спосіб, але не пізніше 04.06.2026 повідомив ОСОБА_4 про те, що йому необхідно буде прибути 04.06.2026 за адресою: АДРЕСА_1 та зустрівшись там із ОСОБА_5 , після цього доставити останнього поза установленими пунктами пропуску, до прикордонних населених пунктів та в подальшому вказати напрямок руху з метою незаконного перетину державного кордону України, за що останній передасть йому грошові кошти у сумі 22 500 грн, на що ОСОБА_4 надав свою добровільну згоду.

Після цього, ОСОБА_4 , діючи за вказівкою та згідно із заздалегідь розробленим планом Особа-1, 04.06.2026 на транспортному засобі марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користується, прибув за визначеною Особа-1 адресою, а саме: АДРЕСА_1 , зустрівся там із ОСОБА_5 , після чого разом поїхали в напрямку міста Чорнобиль Київської області, та у ході розмови ОСОБА_4 висунув вимогу про передачу грошових коштів, на що ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 22 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , реалізуючи свій суспільно небезпечний умисел, діючи умисно та протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, порушуючи суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканості її кордонів, 05.06.2026, близько 21 год 30 хв, був затриманий працівниками поліції між н.п. Шпилі та сел. Іванків (за координатами 50,901965, 29,940979), Вишгородського району, Київської області, де його незаконні дії, направлені на сприяння у незаконному перенаправленню особи через державний кордон України, було припинено.

04.06.2026 о 19 годині 00 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий зазначає, що у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Львів, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності:

-повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення (противного діяння, що містить ознаки злочину) від 07.01.2026;

-протокол огляду додатку месенджера «Телеграм» канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 04.03.2026;

-протокол огляду та вручення грошових коштів від 27.05.2026;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол огляду та вручення грошових коштів від 27.05.2026;

-протоколом огляду речей та документів від 01.06.2026;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 30.05.2026;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол огляду та вручення грошових коштів від 04.06.2026;

-протокол огляду місця події від 04.06.2026;

-протокол обшуку від 04.06.2026;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.06.2026;

-іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий також вказує на те, що при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:

-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду є те, що у зв`язку з близьким розташуванням державного кордону, у підозрюваного є можливості безперешкодно перетнути державний кордон України із Республікою Польща та Республікою Білорусь. Також останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачуваних ч. 3 ст. 332 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

-п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний, будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, які допитані та яких виникне необхідність допитати під час проведення досудового розслідування, з метою примусу останніх змінити покази на свою користь, шляхом вмовлянь, погроз або підкупу.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - який полягає в тому, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій, що негативно вплине на досудове розслідування.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема кримінальні правопорушення, передбачене ст. 332 КК України.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , тяжкого кримінального правопорушення;

-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у скоєння вказаного кримінального правопорушення;

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з близькістю кордону з Республікою Білорусь та Республікою Польща, що свідчить про можливість спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду так як інші учасники вказаного кримінального правопорушення знаходяться саме на території не визнаної Республікою Білорусь та Республікою Польща.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не надходило відповідних звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він може ухилитися від перебування за місцем проживання з метою впливу на свідків, що може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування у зв`язку з неможливістю своєчасної явки підозрюваного до органу досудового розслідування та суду та не виключає можливість того, що підозрюваний може переховуватись з метою уникнення покарання.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважають, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Так, злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон, що є критичною загрозою в умовах воєнного стану. Наявні ризики його переховування, впливу на свідків, узгодження показань та знищення доказів, що може завдати шкоди розслідуванню та сприяти уникненню відповідальності іншими фігурантами. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не гарантує ефективного забезпечення кримінального провадження та усунення зазначених ризиків, домашній арешт не зможе унеможливити контакти останнього з невстановленим організатором, що поставить під загрозу повноцінне розслідування.

Враховуючи ці обставини, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим і необхідним для захисту суспільного інтересу.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн).

У той же час, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також просили зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обґрунтовуючи це тим, що підозрюваний є студентом і не має заробітку.

Дослідивши надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається із клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, наведене свідчить, що слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні довели обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За викладених обставин у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, разом з тим вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану.

Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 , пов`язана з тим, що такі запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Таким чином, враховуючи, те що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, враховуючи в тому числі вкрай напружену ситуацію, пов`язану з введенням воєнного стану в країні.

Отже, клопотання слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112330000002 від 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що строк тримання під вартою 60 днів рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, беручи до уваги той факт, що останній є студентом та не має стабільного заробітку, слідчий суддя вважає за можливе визначати підозрюваному заставу у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83 200,00 грн.

На переконання слідчого судді, внесення застави саме у такому розмірі дасть змогу гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 331, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112330000002 від 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити частково.

2.Обрати підозрюваному, у кримінальному провадженні № 42026112330000002 від 08.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю міста Львів, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, з утриманням останнього в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

3.Визначити заставу в розмірі 25 (двадцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83 200, 00 грн (вісімдесят три тисячі двісті гривень нуль гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Іванківського районного суду Київської області за реквізитами: код отримувача код за ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача МФО 820172, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого та відомості про заставодавців (телефон, адреса), кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

4.У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;

-не відлучатися із населеного пункту, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов`язаних з вказаним кримінальним провадженням.

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9