Ухвала суду № 137163087, 05.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2026 р. № 520/14192/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року, ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд установив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у поданій позовній заяві представником позивачів не зазначено адресу місця проживання (перебування), поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, тощо, що унеможливлює належну ідентифікацію сторін у справі та свідчить про недотримання вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України щодо змісту позовної заяви.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України.

Також, згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Відповідно до поданої до суду позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13 серпня 2024. Разом із тим, до позовної заяви позивачем не додано копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13 серпня 2024.

При цьому, матеріали позовної заяви містять копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 05.09.2024. Водночас, позовних вимог щодо такого рішення у межах даної позовної заяви не заявлено.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити зміст позовних вимог, зазначивши дату та номер оскаржуваного рішення, або надати копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13 серпня 2024.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом установлено, що позивач заявив позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДМС у Харківській області від 13.08.2024 про відміну рішення щодо оформлення набуття громадянства України позивачем та його дитиною.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли 13.08.2024 (або 05.09.2024 - у разі внесення уточнень до позовної заяви), водночас позивач звернувся до суду з даним позовом 01.06.2026, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Отже, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

До позовної заяви представником позивачів було надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просив визнати причини пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити цей строк.

В обґрунтування заяви представником позивачів зазначено, що позивач заперечує, що був запрошений відповідачем, у зв`язку з прийняттям рішення, що оскаржується, чи повідомлявся у будь-який спосіб про прийняття рішення, що оскаржується. Оскільки серед земляків позивача, що набули громадянство України на тих же підставах, поширились чутки про скасування деяким із них такого рішення, позивач звернувся до адвоката за правничою допомогою для перевірки цього питання.

Щодо доводів представника позивача, що після надання відповіді на адвокатський запит від 21.04.2026 стало відомо про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення (або на звернення представника позивача) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач або його представник почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

З листа ГУ ДМС у Харківській області від 01.05.2026 №6301.7-10449/63.2-26 убачається, що про прийняте рішення ОСОБА_1 було надіслано повідомлення засобами поштового зв`язку, з огляду на що суд критично ставиться до доводів представника, що оскаржуване рішення стороною позивача не отримувалося.

Інших доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з поданою заявою позивачем не наведено.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №990/303/24 від 19.12.2024 підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду (п.6.31).

Відтак, викладені представником позивача доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, представник позивача так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені представником позивача обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Як убачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 1064,96 грн.

У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд"; заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску; уточнену позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України та в якій уточнити зміст позовних вимог, зазначивши дату та номер оскаржуваного рішення, або надати копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13 серпня 2024.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн; заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску; уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України та в якій уточнити зміст позовних вимог, зазначивши дату та номер оскаржуваного рішення, або надати копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13 серпня 2024.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН