Рішення № 137163080, 05.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 червня 2026 року № 826/11686/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14 липня 2016 року № 0019561203.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2016 року № 0019561203, є таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки є неправомірними, як і акт перевірки. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2016 року у справі № 826/11686/16 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом; призначено справи до розгляду суддею одноособово у судовому засіданні.

Представником відповідача до суду подано заперечення на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано, що законність проведення фактичних перевірок контролюючим органом вже досліджувалась Верховним судом України, якою підтверджено законність проведення таких перевірок. Окремо зазначено, що власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2017 року у справі № 826/11686/16 призначено судове засідання у приміщенні суду; справу вирішено розглядати суддею Костенком Д.А. одноособово.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу №826/11686/16.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 18.02.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 18.02.2025.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 25.02.2025 року адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071) до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (вул. Турівська, 12, м. Київ, 04080) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП - 44116011; адреса вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Представник відповідача правом подання до суду оновленого відзиву на позов не скористався.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Посадовою особою державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2014 року податкової звітності земельного податку з юридичних осіб платника земельного податку з юридичних осіб ПАТ «Київський річковий порт».

Результати перевірки оформлені актом про результати камеральної перевірки податкової звітності земельного податку з юридичних осіб від 04.07.2016 року №4054/26-56-12-03-18, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України: податкове повідомлення-рішення № 0007432201 від 13.10.2014 дата операції 02.07.2016, податкове повідомлення-рішення № 0007432201 від 13.10.2014 дата операції 30.06.2016, податкове повідомлення-рішення № 0007432201 від 13.10.2014 дата операції 08.06.2016.

На підставі висновків акту перевірки від 04.07.2016 року №4054/26-56-12-03-18 державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 року №0019561203 за встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, визначеного п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 глави ІІ розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 472 470 448 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 120470,45 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 24094,09 грн.

Вважаючи таке рішення протиправним з огляду на допущене контролюючим органом порушення порядку проведення перевірки, оскільки проведено перевірку своєчасності сплати земельного податку позивачем на підставі податкового повідомлення-рішення, що не передбачено під час проведення саме камеральної перевірки, а свої права порушеними, позивач звернувся з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, встановлено право контролюючих органів проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період 2014 року. При цьому у акті перевірки зазначено, що перевірку проведено саме податкової звітності з земельного податку юридичних осіб. Водночас, акт перевірки містить в собі зазначення про те, що контролюючим органом проведено перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку з юридичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.10.2014 року №0007432201.

Суд зазначає, що з огляду на норми законодавства, якими було врегульовано спірні правовідносини, слід дійти висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування ПДВ.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Отже, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Питання ж своєчасності нарахування та сплати податків та зборів до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, положення якого набрали чинності з 01 січня 2017 року, могли бути предметом лише документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

При цьому у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст наведених норм, чинних на час проведення перевірки, підтверджує висновок про те, що контролюючий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Водночас своєчасність сплати платником податків і зборів може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Отже, з`ясування відповідачем під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відтак, інформація, що зібрана контролюючим органом щодо позивача поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 року у справі №824/548/16-а.

З огляду на викладене вище, враховуючи обставини того, що камеральна перевірка позивача була проведена з питань своєчасності сплати сум податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб, відсутні підстави вважати податкове повідомлення - рішення №0019561203 від 14.07.2016 року законним та таким, що ґрунтується на правомірних висновках відповідача.

Крім того, суд враховує доводи представника позивача стосовно того, що станом на час проведення спірної у цій справі перевірки податкове повідомлення-рішення № 0007432201 від 13.10.2014 було узгодженим, оскільки таке перебувало в оскарженні на стадії нового розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва у справі №826/16904/14.

Таким чином, з огляду на викладене вище суд вважає, що акт такої перевірки не може вважатися належним доказом встановлення порушення позивачем податкового законодавства, оскільки такий складений з порушенням норм діючого законодавства, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відтак, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП - 44116011; адреса вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 14 липня 2016 року № 0019561203.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071) сплачену суму судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП - 44116011; адреса вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.