Рішення № 137163072, 05.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 р. № 520/1260/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ 03196593) про відмову у взятті на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) протиправним;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ 03196593) взяти на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та видати відповідні довідки.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про відмову у взятті на облік як внутрішньо переміщених осіб є протиправним та таким, що порушує її право на належний соціальний захист, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та доставлена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , у 2014 році виїхала з міста Донецьк, який по теперішній час тимчасово окупований Російською Федерацією. Факт проживання позивача у м. Донецьк підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті громадянина України за адресом: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим у 2015 році зареєструвалася разом із малолітніми дітьми як внутрішньо-переміщені особи за адресою тимчасового перебування: АДРЕСА_2 (довідка від 27.01.2015 № 6330008426 міститься в додатках до позовної заяви).

З 2015 року і до 03.02.2024 позивач перебувала разом із дітьми (після досягнення старшою дитиною повноліття тільки з молодшою дитиною) на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідними довідками ВПО та змінами адрес тимчасового перебування.

28.10.2017 зареєструвала місце свого проживання у гуртожитку військової частини за адресом: АДРЕСА_3 , так як чоловік позивача є військовослужбовцем.

06.01.2021 позивач зареєструвала місце свого проживання за адресом: АДРЕСА_4 .

З 04.04.2022 по 29.06.2022 позивач тимчасово перебувала як ВПО у місті Трускавець Львівської області, а з 29.06.2022 по 03.02.2024 тимчасово перебувала у селі Лисовичі Моршинської міської територіальної громади Львівської області у зв`язку повномасштабним вторгненням Російської Федерації.

Як стверджує позивач, вона весь цей час з 2015 року перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа.

03.02.2024 позивач повернулася до м. Харків, де має житло, та відмовилася, на думку позивача, виключно від грошової допомоги на проживання ВПО через мобільний застосунок "Дія", але система скасувала одночасно і довідку ВПО, хоча добровільної заяви про відмову від статусу ВПО позивач не подавала.

28.10.2025 позивач звернулася до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської Ради з питання реєстрації (поновлення) статусу внутрішньо переміщених осіб її та її малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримання (поновлення) довідок про взяття на облік ВПО на підставі того, що у 2014 році вони виїхали з міста Донецьк, який по теперішній час тимчасово окупований Російською Федерацією.

Листом від 10.11.2025 Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської Ради позивачу відмовило у реєстрації (поновленні) статусу внутрішньо переміщеної особи та отриманні довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи з посиланням на те, що єдиним зареєстрованим місцем проживання у позивача є місто Харків Шевченківський район.

Вважаючи рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської Ради, оформлене у вигляді листа, протиправним, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі Закон №1706-VII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За змістом частини 1 статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до частин 1-2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Положеннями статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

За змістом статті 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з пунктом 9-1 Порядку № 509 заявник має право особисто або через засоби Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (за наявності технічної можливості) подати уповноваженому органу/уповноваженій особі територіальної громади/центру надання адміністративних послуг повідомлення про відмову від довідки, зміну фактичного місця проживання/перебування, виїзд на постійне місце проживання за кордон, добровільне повернення до покинутого місця постійного проживання або інші підстави із зазначенням причин (далі - повідомлення). Повідомлення може бути подано через Портал Дія заявником, який пройшов автентифікацію з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг і Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, з 2015 року і до 03.02.2024 позивач перебувала разом із дітьми на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідними довідками ВПО та змінами адрес тимчасового перебування.

03.02.2024 позивач повернулася до м. Харків, де має житло, та відмовилася, на думку позивача, від грошової допомоги на проживання ВПО через мобільний застосунок "Дія", система скасувала одночасно і довідку ВПО.

Саме дії позивача стали підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

28.10.2025 позивач звернулася до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської Ради з питання реєстрації (поновлення) статусу внутрішньо переміщених осіб її та її малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримання (поновлення) довідок про взяття на облік ВПО на підставі того, що у 2014 році вони виїхали з міста Донецьк, який по теперішній час тимчасово окупований Російською Федерацією.

Листом від 10.11.2025 Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської Ради позивачу відмовило у реєстрації (поновленні) статусу внутрішньо переміщеної особи та отриманні довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи з посиланням на те, що єдиним зареєстрованим місцем проживання у позивача є місто Харків Шевченківський район.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, через законного представника (далі заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому-четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, строків і порядку оскарження, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки приймається з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ч. 10 ст. 4 Закону України № 1706-VII заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з обґрунтуванням такого рішення, якщо:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;

4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

В силу приписів п. 8 Порядку № 509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);

4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Відповідно до п. 10 Порядку № 509 у разі втрати або псування довідки уповноважений орган замість неї безоплатно видає дублікат на підставі заяви особи, якій видавалася довідка.

Внутрішньо переміщеною особою (ВПО) вважається особа, яку змусили залишити місце проживання в Україні внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, насильства, порушень прав людини або надзвичайних ситуацій. Статус ВПО підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО, яка є безстроковою (за винятками, передбаченими законом) та єдиним офіційним підтвердженням факту внутрішнього переміщення. Підставою для взяття на облік та видачі довідки є проживання особи на території, де виникли обставини внутрішнього переміщення, на момент їх виникнення, та подання відповідної заяви. Для отримання довідки подається заява і документ, що посвідчує особу (або свідоцтво про народження дитини); за відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання будь-який доказ, що підтверджує факт проживання на відповідній території на момент виникнення таких обставин. Відмова у видачі довідки можлива виключно з підстав, прямо визначених Законом № 1706-VII і Порядком № 509, зокрема за відсутності обставин переміщення, подання недостовірних відомостей, відсутності документів, що посвідчують особу, або недоведеності факту проживання. Водночас перелік таких підстав є вичерпним.

У свою чергу, уповноважений суб`єкт розгляду заяви про взяття на облік ВПО зобов`язаний належним чином обґрунтувати відмову у видачі довідки, оскільки таке рішення є індивідуальним адміністративним актом і приймається з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Відмова має бути викладена у письмовій формі, із чітким зазначенням конкретної законної підстави з відповідного вичерпного переліку, оцінкою поданих заявником доказів та мотивами їх недостатності (за наявності). Прийняття формальної, немотивованої або такої, що не містить посилання на визначені законом підстави відмови є протиправним.

Втім, як вбачається зі змісту листа від 10.11.2025 року Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської Ради про відмову у видачі позивачу довідки ВПО відповідачем не зазначено з яких саме підстав, передбачених ч. 10 ст. 4 Закону України № 1706-VII та п. 8 Порядку № 509 позивачу надано відмову у видачі довідки про взяття на облік ВПО.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення відповідача, оформлене листом від 10.11.2025, про відмову у видачі позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню.

При цьому помилковими і такими, що не можуть бути задоволені суд вважає позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у взятті позивача на облік ВПО, оскільки відповідно до закону за наслідками розгляду заяви особи про взяття на облік ВПО уповноважений суб`єкт приймає саме рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік ВПО або про відмову у видачі довідки.

Щодо позовних вимог взяти на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та видати відповідні довідки, суд зазначає наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, але завжди з урахуванням фактичних обставин справи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.07.2020 у справі № 825/2228/18 та від 31.07.2020 у справі № 810/2474/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто в кожній конкретній справі суд, констатуючи незаконність рішення суб`єкта владних повноважень, повинен впевнитись у тому, що за встановлених обставин справи не існує законних перешкод для прийняття рішення на користь заявника.

Регламентований нормами Закону № 1706-VII та Порядку № 509 механізм видачі довідки ВПО передбачає перевірку та оцінку уповноваженим суб`єктом поданих заявником документів, з`ясування і встановлення індивідуальних обставин вимушеного переміщення особи та відповідно до їх результатів прийняття одного з двох рішень: про надання або про відмову у наданні довідки ВПО. Отже, повноваження відповідача з цього питання слід вважати дискреційними.

Під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване рішення оформлене у вигляді листа про відмову у видачі позивачу довідки ВПО є необґрунтованим та прийняте без зазначення законних підстав для його прийняття.

Разом з тим, у зв`язку з визнанням відмови відповідача протиправною в судовому порядку, процедура розгляду питання щодо надання позивачу статусу ВПО вважається незакінченою і відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства та з урахування висновків суду повинен повторно розглянути відповідну заяву позивача та прийняти обґрунтоване рішення по суті питання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17 А, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61166, ЄДРПОУ 03196593) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ 03196593) оформлене у вигляді листа про відмову у взятті на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) протиправним.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ 03196593)

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов