Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії
05 червня 2026 р. Справа № 520/26518/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 06.04.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 06.04.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV.
Визнано противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обрахунку стажу роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 на посаді медичної сестри в одинарному розмірі за періоди роботи з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017 , з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 роки.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши під час обчислення пенсії період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 на посаді медичної сестри в одинарному розмірі за періоди роботи з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017, з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 роки.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 виправлено описку в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі №520/26518/25, викладено п`ятий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши під час обчислення пенсії період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 на посаді медичної сестри у подвійному розмірі за періоди роботи з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017, з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 роки."
Позивачем 25.05.2026 подано до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026 року № 520/26518/25 щодо нездійснення з 06.04.2025 ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026 року №520/26518/25 щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періодів її роботи на посаді медичної сестри у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3, а саме: з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017, з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023;
- постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській здійснити з 06.04.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020, у розмірі 9118,81 грн, замість невірно вказаної суми, у розмірі 3850,97 грн. та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи на посаді медичної сестри у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3, а саме: з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017, з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 року у подвійному розмірі.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області фактично не виконало рішення суду від 04 лютого 2026 року у справі № 520/26518/25. Зокрема, замість застосування встановленого судом показника середньої заробітної плати за 2018 2020 роки в розмірі 9118,81 грн відповідач без належного обґрунтування використав інший показник 3850,97 грн, що призвело до неправильного перерахунку пенсії та порушення прав позивача. Також, рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/26518/25 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обрахунку стажу роботи ОСОБА_1 у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» на посаді медичної сестри в одинарному розмірі за періоди роботи з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017, з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням зазначених періодів роботи до страхового стажу у подвійному розмірі. Однак, за доводами позивача, відповідні періоди не були зараховані відповідачем у подвійному розмірі. Зазначене, на думку позивача, свідчить про невиконання належним чином рішення суду у справі № 520/26518/25, що стало підставою для звернення позивача до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою суду від 27.05.2026 прийнято заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України до розгляду. Витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пояснення та документи щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі №520/26518/25. Витребувані докази надано до суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідач подав до суду письмові пояснення, згідно яких зазначив відомості щодо виконання судового рішення у справі № 520/26518/25.
Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Суд зауважує, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі за текстом - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Вказаний перелік не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України.
Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 383 КАС України, заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. . У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Поряд з тим, визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Отже, зі змісту наведеної норми, слід дійти висновку, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Тобто, при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18, від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17, від 08 листопада 2025 у справі №340/222/20, відповідно до змісту яких, повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 520/26518/25, що набрало законної сили, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.02.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 06.04.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши під час обчислення пенсії період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 на посаді медичної сестри у подвійному розмірі за періоди роботи з 23.06.2010 по 30.04.2012, з 01.05.2012 по 26.12.2017, з 30.07.2019 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.04.2022 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 роки.
З наданих відповідачем до матеріалів справи додаткових пояснень судом установлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі № 520/26518/25 відділ перерахунків пенсій №4 (Чугуїв) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію з 06.04.2025 розраховано, враховуючи заробітну плату за періоди з 01.07.2000 по 31.10.2023 і застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме 9118,81 грн. середній показник за 2018-2020 роки, що підтверджується наданим відповідачем до матеріалів справи розрахунком заробітку для обчислення.
Також, у додаткових поясненнях відповідач зазначив, що Періоди роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня №3, на посаді медичної сестри, які зазначені в рішенні суду, до страхового стажу для визначення права на пенсію та обчислення пенсії зараховані в подвійному розмірі. Однак, суд зазначає, що такі доводи не підтверджені матеріалами справи, оскільки наданий відповідачем розрахунок стажу свідчить про зарахування спірних періодів в одинарному розмірі. Інших розрахунків стажу позивача матеріали справи не містять.
Разом із цим, досліджуючи заяву позивача, матеріали справи та підстави для задоволення заяви в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає, що всупереч п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України заявником не зазначено у відповідній заяві інформацію щодо пред`явлення виконавчого документа по даній справі до примусового виконання та про хід відповідного виконавчого провадження.
Суд зазначає, що якщо позивач не згоден з виконанням боржником рішення в добровільному порядку, то він не позбавлений права вжити заходи примусового виконання рішення за приписами Закону України "Про виконавче провадження".
Позивачем до суду не надано відомостей та відповідних доказів отримання виконавчого листа по даній справі, пред`явлення такого виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження за відповідним виконавчим листом.
Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій задля належного (на думку позивача) виконання рішення суду у справі № 520/26518/25 матеріали справи не містять.
При цьому, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом установлено, що позивач не отримував виконавчі листи у справі № 520/26518/25, відповідні заяви про виготовлення та видачу йому виконавчих листів не подавав. З Автоматизованої системи виконавчого провадження судом установлено відсутність виконавчих проваджень, стягувачем за яким є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Так, позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження» та не надано доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дасть очікуваного результату.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що звернення до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України, за відсутності обставин використання позивачем можливості виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним.
За викладених обставин, доводи позивача щодо протиправності дій відповідача щодо виконання судового рішення наразі також є передчасними.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Таким чином, заява позивача про визнання протиправними дій на виконання рішення суду є необґрунтованою, передчасною та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 05 червня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ
Судове рішення № 137162984, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/26518/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: