Рішення № 137162945, 05.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/6926/25

05 червня 2026 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільська митниця про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі - Підприємство, ПП "ПМП "Лотос", позивач) через представника - адвоката Маньківську Олену Василівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000046/1 від 03.06.2025.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції Підприємством подано електронну митну декларацію (далі - МД) №25UA403020006103U7 від 26.05.2025 з заявленою митною вартістю згідно рахунку.

Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403020/2025/000046/l від 04.09.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України).

Підприємство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 09.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Тернопільського окружного адміністративного суду судді Мандзія О.П. (у провадженні якого перебувала дана справа) 05.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл цієї адміністративної справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 дану справу передано для розгляду судді Мартиць О.І.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №05082024 від 05.08.2024, укладеного між компанією "Selected Foods Co., Ltd" (Англія) та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Лотос" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №HXWMH25040 від 26.03.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.

26 травня 2025 року уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403020006103U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: "Філе тиляпії морожене (Oreochromis Niloticus) без шкіри, без кісток, PBI (з дрібними кістками, які неможливо видалити), IQF (індивідуальна суха заморозка), 38% глазурі, розмір: 5-7 унцій, вага нетто 19200,00 кг. Запаковано насипом в 3840 картонних коробок по 5 кг. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без консервантів, тепловій та кулінарній обробці не піддавалось. Не містить ГМО. Дата виготовлення 17/02/2025. Придатна до споживання до 16/02/2027. Умови зберігання: -18 град.С. Виробник MAOMING HENG SEAFOOD CO., LTD. Торговельна марка нема даних."

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості №б/н від 30.03.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) №HXWMH25040 від 26.03.2025;

- автотранспортна накладна №б/н від 22.05.2025;

- сертифiкат про походження товару № C25MA54P7R230139 від 07.04.2025;

- статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

- загальна декларація прибуття №25UA141000554815Z7 від 23.05.2025;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 07.05.2025;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 26.02.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №43 від 26.05.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 05082024 від 05.08.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №33 від 05.05.2015;

- договір (контракт) про перевезення №121228221 від 12.12.2022;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів Заява б/н від 26.05.2025;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №12913342 від 25.05.2025;

- інші некласифіковані документи - Інвойс BS25 Nr0741 від 23.05.2025;

- інші некласифіковані документи - Специфікація: HXWMH25040 від 22.05.2025.

Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" генеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", "202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення"; "902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв"; "911-1 Здійснення фото - та/або відеофіксації виконання митних формальностей".

Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"За результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що продавцем товару є Selected Foods Co., Ltd Китай.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 зовнішньоекономічного контракту №05082024 від 05.08.2024, укладеного між Selected Foods Co., Ltd та ПП "ПМП "ЛОТОС" "Продавець повинен передати Покупцю з кожною партією Товару: транспортна накладна (оригінал); пакувальний лист (оригінал); прайс-лист (оригінал); інвойс (оригінал); сертифікат походження (оригінал); ветеринарний сертифікат (оригінал); сертифікат якості (оригінал); страховий поліс (оригінал) чи експортна декларація (оригінал). До митного оформлення не подано: пакувальний лист (оригінал), прайс лист (оригінал), страховий поліс (оригінал) чи експортна декларація (оригінал).

Сертифікат якості та Сертифікат про походження товару, поданий до митного оформлення, виданий третьою особою GUANGDONG EVERGREEN AQUATIC FOOD CO., LTD, де зазначено, що вони є відправниками даного товару. В поданих до митного оформлення товаросупровідних документах інформація щодо даного відправника відсутня, окрім Сертифікату якості та Сертифікату про походження товару.

Відповідно до п. 5.2 умов контракту № 05082024 від 05.08.2024 оплати будуть змінюватись від продажу до продажу згідно до інвойсу. Зазвичай купівля-продаж здійснюватиметься таким чином: - передоплата 30% до завантаження, передоплата 70 % за 15 днів до прибуття в порт призначення. Згідно інвойсу HXWMH25040 від 26.03.2025 термін оплати: 30 як передоплата, 70 баланс протягом 7 днів до прибуття контейнера до Klaipeda Литва. Однак до митного оформлення не подано коносамент, чим саме унеможливлює перевірити терміни оплати.

Згідно до поданих банківських платіжних документів зазначено посилання щодо оплати згідно Проформу-інвойс №50217 від 14.02.2025, яку до митного оформлення не подано.

Не подано банківські платіжні документи за наданні послуги щодо перевезення та договір не ТЕП.

Також, митним органом було здійснено порівняння вартості заявлених товарів з попередніми оформленнями аналогічними товарами даного виробника та встановлено, що митна вартість поданих до митного оформлення товарів нижча ніж вартість оформлених товарів в попередніх періодах, згідно наявної інформації в базі даних митного органу.

В зв`язку із наведеним прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:

- рахунок-проформа (згідо якої проводився розрахунок, зазначена в свіфт-платіжці).

- за наявності - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (оплата за надані послуги ТЕП, навантажувально розвантажувальних робіт та складського зберігання);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (з UAB ''Benko servisas'' №24012023 від 2023-01-24 щодо навантажувально-розвантажувальних робіт та складського зберігання);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- експортну декларацію країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (Платіжна інструкція встановленого зразка, завірена банком, видаткові накладні);

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (витяги з інтернет ресурсів);

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (п.6 ст.52 МКУ).

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Інформація з висновку до рішення.

Відповідно до п. 5.2 умов контракту №05082024 від 05.08.2024 оплати будуть змінюватись від продажу до продажу згідно до інвойсу. Зазвичай купівля-продаж здійснюватиметься таким чином: - передоплата 30% до завантаження, передоплата 70 % за 15 днів до прибуття в порт призначення. Згідно інвойсу HXWMH25040 від 26.03.2025 термін оплати: 30 як передоплата, 70 баланс протягом 7 днів до прибуття контейнера до Klaipeda Литва. До митного оформлення подано платіжний документ про здійснення оплати Swift від 26.02.2025 на суму 78072,0 дол.США та від 07.05.2025 на суму 42900,0дол.США., що не відповідає узгодженим сторонами умовами оплати, а також не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: - У графі 70 платіжної інструкції міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки, та не подано до митного оформлення (проформа 41209 від 07.12.2024); -Сума транзакції згідно з графою 32 платіжної інструкцій більша, ніж сума поставки за інвойсом від 26.03.2025 № HXWMH25040.

Відповідно до умов поставки в декларації країни відправлення №531620250160767723 не зазначено, транспортні витрати (що може впливати на визначення митної вартості товару) у відповідній графі декларації (Різні витрати). Дана інформація може свідчити про недостовірні відомості, щодо вартості товару та подання до митного оформлення документів, що може вплинути для визначення митної вартості товару.

Не подано банківські платіжні документи за наданні послуги щодо перевезення товарів за надані транспортно-експедиційні послуги, а також за послуги надані з навантажувально-розвантажувальних робіт та складського зберігання; платіжна інструкція встановленого зразка, завірена банком; видаткові накладні; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (витяги з інтернет ресурсів); розрахунок ціни (калькуляцію).

Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару:

Товар згідно з ЕМД від 11.04.2025 № 25UA100130681660U6 (Філе свіжоморожене риби тиляпії(Frozen Tilapia Fillet/ лат.OreochromisNiloticus) без шкіри, без додання солі іспецій, без додання харчових добавок таприправ, без вмісту складових сумішей,непіддане тепловій та кулінарній обробці,не консервоване, глазуроване кригою(глазур- 40%), отримане в умовахаквакультури. Розмірний ряд:- 5-7oz(унцій), 1200карт.коробів, 6000кгнетто (з урахуванням ваги крижаноїглазурі). Не в первинній упаковці. Дата виготовлення: 10.2024р. Термінпридатності: 24 місяці.Виробник: MAOMING HENG SEAFOOD CO.,LTD (plant 4400/02367).Торгівельна марка MAOMING.Країна виробництва: Китай(CN) на рівні 3,15 дол. США/кг).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду."

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: прайс-лист від 26.03.2025; коносамент (Bill of lading) №MAEU251267247 від 30.03.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №43 від 20.05.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка №43 від 26.05.2025; зовнішньоекономічний договір складського зберігання №24012023 від 19.12.2025 14 24.01.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №50217 від 14.02.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №3-1/659 від 29.05.2025; копія митної декларації країни відправлення № 531620250160767723 від 27.03.2025.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000046/1 від 03.06.2025, у гр. 33 якого зазначено: "Відповідно до 2 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною п`ятою ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (оплата за надані послуги ТЕП, навантажувально-розвантажувальних робіт та складського зберігання); - виписку з бухгалтерських та банківських документів, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (Платіжна інструкція встановленого зразка, завірена банком, видаткові накладні); - довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (витяги з інтернет ресурсів); - розрахунок ціни (калькуляцію); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (з UAB ''Benko servisas'' №24012023 від 2023-01-24 щодо навантажувально-розвантажувальних робіт та складського зберігання).

Документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

За допомогою СУР, митним органом згенеровано додаткові форми митного контролю, щодо контролю митної вартості товарів за кодами МФ 105-2, 106-2.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою, того ж виробника товару.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково надано пакувальний лист, прайс-лист, проформа-інвойс, коносамент, висновок ДЗІ, документи ТЕП та договір зберігання, лист Продавця надіслано Лист від 03.06.2025 № б/н та повідомлено митний орган про надані документи та відсутність можливості надати додаткові документи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору поставки і продажу від 05.08.2024 №05082024, укладеного між Selected Foods Co., Ltd Китай (Продавець) та Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "ЛОТОС" (Покупець).

У поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності:

Відповідно до п.п.1.2 п.1 зовнішньоекономічного контракту №05082024 від 05.08.2024, укладеного між Selected Foods Co., Ltd та ПП "ПМП "ЛОТОС" "Продавець повинен передати Покупцю з кожною партією Товару: транспортна накладна (оригінал); пакувальний лист (оригінал); прайс-лист (оригінал); інвойс (оригінал); сертифікат походження (оригінал); ветеринарний сертифікат (оригінал); сертифікат якості (оригінал); страховий поліс (оригінал) чи експортна декларація (оригінал). До митного оформлення не подано: пакувальний лист (оригінал), прайс лист (оригінал), страховий поліс (оригінал) чи експортна декларація (оригінал).

Сертифікат якості та Сертифікат про походження товару, поданий до митного оформлення, виданий третьою особою GUANGDONG EVERGREEN AQUATIC FOOD CO., LTD, де зазначено, що вони є відправниками даного товару. В поданих до митного оформлення товаросупровідних документах інформація щодо даного відправника відсутня, окрім Сертифікату якості, Сертифікату про походження товару, декларації країни відправлення та коносаменті, що не підтверджено у основних товаросупровідних документах, а саме - комерційному інвойсі, пакувальному листі чи зовнішньоекономічному контракті/договорі.

Відповідно до п. 5.2 умов контракту №05082024 від 05.08.2024 оплати будуть змінюватись від продажу до продажу згідно до інвойсу. Зазвичай купівля-продаж здійснюватиметься таким чином: - передоплата 30% до завантаження, передоплата 70 % за 15 днів до прибуття в порт призначення. Згідно інвойсу HXWMH25040 від 26.03.2025 термін оплати: 30 як передоплата, 70 баланс протягом 7 днів до прибуття контейнера до Klaipeda Литва. До митного оформлення подано платіжний документ про здійснення оплати - Swift від 26.02.2025 на суму 78072дол.США та від 07.05.2025 на суму 42900дол.США., що не відповідає узгодженим сторонами умовами оплати, а також не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: -У графі 70 платіжної інструкції міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки, та не подано до митного оформлення (проформа 41209 від 07.12.2024); Сума транзакції згідно з гр. 32 платіжної інструкцій більша, ніж сума поставки за інвойсом від 26.03.2025 № HXWMH25040.

Відповідно до умов поставки в декларації країни відправлення №531620250160767723 не зазначено, транспортні витрати (що може впливати на визначення митної вартості товару) у відповідній графі декларації (Різні витрати). Дана інформація може свідчити про недостовірні відомості, щодо вартості товару та подання до митного оформлення документів, що може вплинути для визначення митної вартості товару.

Не подано банківські платіжні документи за наданні послуги щодо перевезення товарів за надані транспортно-експедиційні послуги, а також за послуги надані з навантажувально-розвантажувальних робіт та складського зберігання; платіжна інструкція встановленого зразка, завірена банком; видаткові накладні; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (витяги з інтернет ресурсів); розрахунок ціни (калькуляцію). Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар згідно з ЕМД від 11.04.2025 №25UA100130681660U6 (Філе свіжоморожене риби тиляпії (OreochromisNiloticus) без шкіри, глазуроване кригою(глазур- 40%), отримане в умовах аквакультури. Розмірний ряд:-5-7oz(унцій) з урахуванням ваги крижаної глазурі). Виробник MAOMING HENG SEAFOOD CO.,LTD (plant 4400/02367).Торгівельна марка MAOMING. Країна виробництва: Китай(CN) на рівні 3,15 дол. США/кг).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно з заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частинах другій-третій статті 53 МК України як основні та додаткові, у тому числі, що безпосередньо стосуються визначення митної вартості товару саме за ціною договору .

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, пункт 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України чітко зазначає, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються за наявності, тобто їх відсутність жодним чином не впливає на визначення та підтвердження заявленої митної вартості товару.

Митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості №UA403020/2025/000046/1 вказує, що декларантом не надано до митного оформлення платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, однак позивач надав платіжні документи, які підтверджують ціну імпортованого товару.

Суд зазначає, що платіжний документ не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, оскільки банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар.

У постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 Верховний Суд зазначив, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Щодо відсутності довідкової інформації про вартість у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам, то суд звертає увагу, що МКУ не покладає на декларанта обов`язок надавати довідки або дані щодо середньоринкової вартості у країні експорту, якщо митну вартість можливо визначити за першим методом (за ціною договору). Декларантом було подано повний пакет документів, передбачений ст. 53 МКУ, що підтверджує заявлену митну вартість - комерційний інвойс, контракт, платіжні документи, транспортні документи, тощо. Митний орган не навів жодних конкретних розбіжностей або сумнівів, які неможливо перевірити за наданими документами, що є обов`язковою умовою для коригування митної вартості відповідно до ст. 54 МКУ. Посилання на "відсутність інформації щодо вартості у країні експорту" не є підставою, передбаченою для відмови у застосуванні першого методу та переходу до резервного або інших методів.

Щодо зазначення в сертифікатах якості та походження не Продавця товару, а інше підприємство то суд зазначає, що сертифікат походження та сертифікат якості може видаватися уповноваженим органом, а не безпосередньо експортером, оскільки він є офіційним документом, який підтверджує країну виробництва товару. У багатьох країнах, включаючи Україну, цим займаються торгово промислові палати або інші уповноважені державні органи, а не сам виробник або продавець товару. Товар проданий, відповідно до зовнішньо - економічного договору №05082024, виготовлено в іншій країні, та іншим виробником, а не безпосередньо Продавцем товару. Дана обставина ніяким чином не могла вплинути на митну вартість товару, оскільки в Продавець в прайс - листі, специфікації, а також в комерційному інвойсі визначив вартість товару із врахуванням умов поставки.

Щодо вимоги митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки відсутність договірних відносин із третіми особами суд зауважує, що митний органне може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Позивачем при оформленні було подано рахунок інвойс №ВS25Nr0741. ЗАТ "Бенко Сервісас" надає ряд послуг ПМП "Лотос", згідно умов договору №24012023 від 24.01.2023 року, що зазначені в рахунку і в самому договорі. Перелік послуг, які були надані підприємству чітко прописані в рахунку - інвойс №ВS25Nr0741 від 23.05.2025 року, та оплачені у встановлений в рахунку термін.

За надані послуги по спірній поставці товару виставлено рахунок-фактуру від 23.05.2025 №ВS25Nr-0741, в якому розписані усі надані послуги, також, при оплаті товару було здійснено два платежі. Проте в банківському платіжному документі від 26.02.2025 врахована доплата за попередньо замовлений та вже отриманий товар, а також передоплата за замовлений товар 14.02.2025. Банківський платіжний документ від 07.05.2025 відповідно до якого здійснювалася доплата за замовлення від 14.02.2025 також містить інформацію про те що це вже є доплата згідно проформи.

Також, слід зауважити що експортна декларація країни відправлення - це документ, оформлений в країні відправлення - у відповідності до діючого законодавства тієї країни, без застосувань норм українського законодавства. Позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника, а отже зауваження митниці у цій частині є необґрунтованими.

Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Декларантом до митної декларації був наданий рахунок-фактура (інвойс), за якими здійснювалась відповідна операція. Відтак, саме рахунки-фактури є доказом операцій купівлі продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків.

Так як, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то основними документами, в яких зазначається вартість товару є: рахунок №HXWMH25040 від 26.03.2025, прайс-лист №HXWMH25040 від 26.03.2025. Всі ці додаткові документи дали можливість відповідачу пересвідчитись у правильності заявленої декларантом ціни товару.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Важливо, що згідно вище перелічених документів чітко визначено: Відправника товару, Отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 зазначив, що витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000046/1 від 03.06.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000046/1 від 03.06.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 05 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 21153067);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддя Мартиць О.І.