Рішення № 137162929, 05.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7414/25

05 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 03.09.2025 №UA403070/2025/000269/1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 вересня 2025 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: ананаси ІІІ гатунку консервовані, в сиропі без додавання спирту з додаванням цукру (16%): шматочками, у жерстяних банках вагою нетто 2800 г (3100 мл), 1008 упаковок по 6 банок в упаковці. Чиста вага нетто 16934,4 кг, всього 1008 картонних ящиків. Країни виробництва ІD (Індонезія). Торгівельна марка: TROPIC LIFE. Виробник РТ. Great Pineapple, уповноваженим представником ТОВ "Перемога Фуд" було подано електронну митну декларацію №25UА403070007744U5 від 01.09.2025 з вартістю товару згідно рахунку- 6,40 дол. США/коробку.

Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення №UA403070/2025/000269/1 від 03.09.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні - 1,60 дол. США /кг, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 31.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

13.02.2026 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070007744U5 від 01.09.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:

в наданому до митного оформлення рахунку-проформі № GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом липня-серпня 2024 року, фактично товар був відправлений 28.04.2025 відповідно до морського коносаменту № 252564929 від 23.04.2025. Згідно наданого пакувального листа до інвойсу № 8000122738 від 24.04.2025, товар: "Ананаси III гатунку консервовані, в сиропі без додавання спирту з додаванням цукру (16%): шматочками, в жерстяних банках вагою нетто 2800 г (3100 мл), 1008 упаковок по 6 банок в упаковці; Чиста вага нетто 16934,4 кг; Всього 1008 картонних ящиків. Торговельна марка: TROPIC LIFE; Виробник: PT. Great Giant Pineapple Країна виробництва: ID, виготовлений 31.12.2024, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку проформі № GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024;

проведеним митним оглядом встановлено невідповідність опису і маркування товару у графі 31 МД та електронному інвойсі, а саме: товар ананаси консервовані в банках містять маркування "smooth Cayenne", "selected" (англ. "відбірні"), що не відповідає заявленому у МД "Ананаси III гатунку". Проведеним частковим зважуванням встановлено, що вага брутто 1 коробки, яка містить 6 банок становить 21,4 кг, тобто вага брутто товару становить 1008*21,4 =21571,2 кг.;

в договорі транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001, де експедитором зазначено ТОВ "Май Шипінг", в залізничній накладній від 04.08.2025 № 00000996 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - "3156 ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO ul. Retmanska 11A, 27-600 SANDOMIERZ". Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних "ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO" до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між "ТОВ "Май Шипінг" та "ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO";

пунктом 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001 передбачена сплата рахунку на оплату протягом 3-х банківський днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не перебачено Заявкою. Зазначена Заявка до митного оформлення надана не була;

банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату транспортно-експедиційних послуг за рахунком № 168 від 08.08.2025 до митного оформлення надано не було;

наданий до митного оформлення супровідний документ Т1 № 2 25PL322080NSN2XIM2 оформлено 25.07.2025, фактично товар був відправлений залізничним транспортом 04.08.2025 відповідно до залізничної накладної № 00000996 від 04.08.2025. Тобто, з наведеного вбачається, що з моменту прибуття товару у порт призначення до завантаження товару на потяг, товар перебував на зберіганні. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку № 168 від 08.08.2025 відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.

Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.01.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці від 14.01.2026 про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/GGP001 від 14.05.2024, укладеного між компанією "PT. Great Giant Pineapple" (Індонезія) та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №8000122738 від 24.04.2025, Позивачем на митну територію України ввезено товар.

01 вересня 2025 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА№25UA403070007744U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: "Ананаси III гатунку консервовані, в сиропі без додавання спирту з додаванням цукру (16%): - шматочками, в жерстяних банках вагою нетто 2800 г (3100 мл), 1008 упаковок по 6 банок в упаковці; Чиста вага нетто 16934,4 кг; Всього 1008 картонних ящиків. Торговельна марка: TROPIC LIFE; Виробник: PT. Great Giant Pineapple Країна виробництва: ID ".

Як слідує із матеріалів справи та інформації, що міститься в гр. 44 МД, до даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості до інвойсу 8000122738 від 24.04.2025;

пакувальний лист до інвойсу 8000122738 від 24.04.2025;

рахунок-проформа (Proforma invoice) №GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024;

рахунок-фактура (інвойс) №8000122738 від 24.04.2025;

коносамент №252564929 від 23.04.2025;

накладна УМВС №00000996 від 04.08.2025;

декларація про походження товару (Declaration of origin) №8000122738 від 24.04.2025;

статус особи, яка подає митну декларацію №1;

платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 25.02.2025;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №168 від 08.08.2025;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару - PRICE LIST від 24.04.2025;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/GGP001 від 14.05.2024;

договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13305809;

інші некласифіковані документи - HEALTH CERTIFICATE від 28.04.2025.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"000 Інформаційне повідомлення";

"105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення";

"106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів";

"202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення";

"911-1 Здійснення фото-та/або відеофіксації виконання митних формальностей".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

Товар(и) № 1: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів.

Підстава: індикатори ризику 3.3.2. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Індикатори ризику: п.п. 3.1.1, 3.3.2, 3.4.10 - опис графи 31 митної декларації в частині зазначення сортності товару, а саме: "Ананаси III гатунку" не підтверджуються поданими до митного оформлення документами, вага нетто/брутто одиниці товару відрізняється від числових значень показників за попередніми митними оформленнями".

Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення рахунку проформі № GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом червня-липня 2024 року, фактично товар був відправлений 23.04.2025 відповідно до морського коносаменту № 252564929 від 23.04.2025.

В договорі транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001, де експедитором зазначено ТОВ "Май Шипінг", в залізничній накладній від 04.08.2025 № 00000996 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - "ООО ЗИК Сандомир". Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних "ООО ЗИК Сандомир" до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ "Май Шипінг" та - "ООО ЗИК Сандомир".

Пунктом 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ ПФ001 передбачена сплата рахунку на оплату протягом 3-х банківський днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не перебачено Заявкою. Зазначена Заявка до митного оформлення надана не була. Банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату транспортно-експедиційних послуг за рахунком № 168 від 08.08.2025 до митного оформлення надано не було.

У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

виписку з бухгалтерської документації;

копію митної декларації країни відправлення;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД документів, додатково було надано: інші некласифіковані документи - етикетка від 02.09.2025.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000269/1 від 03.09.2025, у гр. 33 якого, серед іншого зазначено: "За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію: за ЕМД від 19.05.2025 № 25UA100380620035U6 на рівні 1.60 дол. США/кг (товар - Ананаси консервовані без додання спирту, з вмістом цукру 15.8%, в упаковках масою нетто понад 1кг:Скибочки ананасу у легкому сиропі L/SМетро-арт. 265284-1750кор. (5250бан.), об`єм банки 3100 мл, термін придатності12/2026р. Країна виробництва ID Торгівельна марка ARO Виробник PT. Great Giant Pineapple., умови поставки DAP). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс №8000122738 від 24.04.2025, за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено зовнішньоекономічний договір (контракт) № PF/GGP001 від 14.05.2024.

Також, митному органу представлено: сертифікат якості до інвойсу 8000122738 від 24.04.2025; пакувальний лист до інвойсу 8000122738 від 24.04.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) №GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024; коносамент №252564929 від 23.04.2025; накладна УМВС №00000996 від 04.08.2025; декларація про походження товару (Declaration of origin) №8000122738 від 24.04.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №1; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 25.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №168 від 08.08.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - PRICE LIST від 24.04.2025; договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13305809; інші некласифіковані документи - HEALTH CERTIFICATE від 28.04.2025.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на те, що в наданому до митного оформлення рахунку-проформі № GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом липня-серпня 2024 року, фактично товар був відправлений 28.04.2025 відповідно до морського коносаменту № 252564929 від 23.04.2025. Згідно наданого пакувального листа до інвойсу № 8000122738 від 24.04.2025, товар: "Ананаси III гатунку консервовані, в сиропі без додавання спирту з додаванням цукру (16%): шматочками, в жерстяних банках вагою нетто 2800 г (3100 мл), 1008 упаковок по 6 банок в упаковці; Чиста вага нетто 16934,4 кг; Всього 1008 картонних ящиків. Торговельна марка: TROPIC LIFE; Виробник: PT. Great Giant Pineapple Країна виробництва: ID, виготовлений 31.12.2024, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку-проформі № GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024.

Щодо наведеного суд зазначає, що даний факт жодним чином не впливає на заявлену декларантом вартість імпортованого товару. Окрім того, як встановлено судом, доставка товару відбулась в повному обсязі, а виконання чи не виконання умов договору виходить з договірних правовідносин між позивачем, як покупцем та продавцем.

У свою чергу, Тернопільська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 №815/137/17.

Ще однією підставою для коригування ціни імпортованого товару є те, що згідно наданого пакувального листа до інвойсу №8000122738 від 24.04.2025 імпортований товар виготовлений 31.12.2024, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку-проформі № GGP/MKT/V/14052024-1 від 06.06.2024.

Суд зазначає, що у міжнародній комерційній практиці рахунок-проформа - це документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару). Відмінність від основного інвойсу ще й у тому, що деякі дані, наприклад, кількість одиниць, дата відправлення, якісні характеристики товару в проформі-інвойсі попередні, і можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення. Затвердженої форми проформи інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.

Тому, оскільки, згідно інвойсу №8000122738 від 24.04.2025 та коносаменту №252564929 дата відправлення товару 24 квітня 2025 року, тому імпортований товар може бути виготовлений 31.12.2024.

Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту 6.4. Контракту №РF/GGP001 від 14.05.2024 декларантом було надано наступні документи: Проформа-інвойс GGP/МКТ/V/14052024-1 від 06.06.2024; інвойс №8000122738 від 24.04.2025; Коносамент №252564929 від 23.04.2025; Прайс-лист №б/н від 24.04.2025; пакувальний лист №б/н від 24.04.2025; сертифікат якості від 24.04.2025; фіто-санітарний сертифікат від 24.04.2025; сертифікат здоров`я №SR.05.01/С.Х.3.3/328/2025; сертифікат на експорт переробленої продукції №І9F28СU від 21.04.2025; митна декларація країни відправлення №223973LLBBPO від 19.04.2025; сертифікат Т1 №225РL322080NSN2XIM2 від 25.07.2025; накладна СМГС №00000996 від 04.08.2025; свіфт від 25.02.2025 (оплата імпортованого товару); договір транспортного експедирування №МШ-ПФ001 від 19.04.2024; рахунок на оплату №168 від 08.08.2025.

Суд зазначає, що згідно вище перелічених документів чітко визначено: відправника товару, отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки з врахування перевантаження.

Також суд критично оцінює покликання представника відповідача, що митницею встановлено відсутність належним чином оформлених транспортних документів та документів, що містять відомості про транспортні витрати, оскільки як встановлено судом на день митного оформлення позивачем було надано усі товаро-супровідні документи (в тому числі рахунки) від перевізника (експедитора), що підлягали до оплати, а саме: експедитор ТОВ "Май Шипінг" згідно Договору транспортного експедирування №МШ-ПФ001 від 19.04.2024 забезпечив перевезення імпортованого вантажу: морське перевезення за маршрутом порт Панджанг-порт Гданськ - вартість 62696,25 грн; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України - вартість 13584,19 грн; перевезення вантажу залізничним транспортом Гданськ, Польща - Мостиська 2, Україна вартість 31348,13 грн; перевезення вантажу залізничним транспортом Мостиська 2, Україна - Тернопіль, Україна вартість 31348,13 грн; транспортно-експедиційні послуги в межах митної території України - вартість 3483,13 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 143156,46 грн, що відображено у рахунку на оплату №168 від 08.08.2025.

При цьому суд погоджується із твердженням позивача, що відсутність оплати за надані послуги не впливає на ціну товару.

Окрім того декларантом додатково було надано: експортну декларацію країни відправлення №223973LLВВРО від 19.04.2025; сертифікат ТІ №225РL322080NSN2ХІМ2 від 25.07.2025; накладну СМГС №00000996 від 04.08.2025. Вище перелічені перевізні документи в повній мірі дають можливість відслідкувати рух імпортованого товару з порту Панджанг, Індонезія до порту розвантаження Гданськ, Польща.

Стосовно покликання контролюючого органу, що у залізничній накладній від 04.08.2025 №00000996 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа "3156 ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO ul. Retmanska 11A, 27-600 SANDOMIERZ". Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних "ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO" до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ "Май Шипінг" та "ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO", то слід зауважити наступне:

пункт 1.1. Договору транспортного експедирування №МШ-ПФ001 від 19.04.2024 передбачає, що Експедитор (ТОВ "Май Шипінг") здійснює або організовує надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів rлієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг;

пунктом 4.2.1. Договору передбачено право експедитора укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків;

пунктом 4.4.4. Договору закріплено обов`язок експедитора здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Отже, відповідно до вище перелічених умов Договору, експедитор може доручити поставку товару, на адресу покупця, третій особі "Відправнику". Товарно-транспортні документи можуть бути виставлені третьою особою "Відправником". Так як це договірні відносини між третьою особою та експедитором, останній не зобов`язаний надавати їх позивачу.

Стосовно того, що до митного оформлення не подано заявку, що передбачено 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001, то суд зауважує, що для визначення митної вартості не має значення факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.

Щодо покликання митного органу на те, що наданий до митного оформлення супровідний документ Т1 № 2 25PL322080NSN2XIM2 оформлено 25.07.2025, фактично товар був відправлений залізничним транспортом 04.08.2025 відповідно до залізничної накладної № 00000996 від 04.08.2025. Тобто, з наведеного вбачається, що з моменту прибуття товару у порт призначення до завантаження товару на потяг, товар перебував на зберіганні. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку № 168 від 08.08.2025 відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг, то слід зазначити наступне.

Так, згідно коносаменту №252564929 відправлення товару в контейнері MRKU9449953 з порту Панджанг (Індонезія) відбулося 23.04.2025 до порту Гданськ (Польща).

Подальший рух вищевказаного контейнера з порту Гданськ (Польща) до станції Мостиська 2 забезпечила інтермодальна компанія та "ZAKLAD INZYNIERII KOLEJOWEJ SP ZOO" (в тому числі оформила контейнер у порту, транзитну декларацію ТІ).

Також суд приймає пояснення представника позивача про те, що подальше відправлення товару залізничним транспортом в контейнері MRKU9449953 є стандартною частиною операційної схеми, яку використовує залізничний оператор (залізнична накладна №00000996 від 04.08.2025). Переміщення контейнера на цій ділянці здійснюється як частина внутрішнього логістичного процесу оператора та не оформлюється окремим транспортним документом. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а також переміщення контейнера входить до загальної вартості транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону.

Тобто, імпортований товар, що транспортувався у контейнері MRKU9449953 за весь цей час перебував у віданні експедитора, який в подальшому виставив рахунок №168 від 08.08.2025 за надані ними послуги. А дата прибуття товару до порту призначення Гданськ (Польща) та дата відправлення з порту Гданськ (Польща) до станції Мостиська ІІ (Україна) жодним чином не впливає на ціну імпортованого товару.

Окрім того суд зауважує, що не є підставою для коригування заявленої ціни невідповідність опису і маркування товару у графі 31 МД та електронному інвойсі, а саме: товар ананаси консервовані в банках містять маркування "smooth Cayenne", "selected" (англ. "відбірні"), що не відповідає заявленому у МД "Ананаси ІІІ гатунку.

Суд зазначає, що усі товаросупровідні документи містять чітку назву товару, що імпортується: консервований ананас шматочками в легкому сиропі 6*3100мл (вага нетто 2800г), ТМ "TROPIC".

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Також слід зазначити, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000269/1 від 03.09.2025.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 4173,70 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000269/1 від 03.09.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" (місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 44860440);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.