Рішення № 137162732, 05.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2026 року м. Рівне№460/5497/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-КАР" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-КАР» (далі - Позивач) до Рівненської митниці (далі - Відповідач), в якому позивач просить суд про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2025/000062/2 від 09.12.2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.12.2025 року декларантом до Рівненської митниці була подана митна декларація №25UA204020027386U1 на товари: Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_2 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_3 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_4 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_5 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_6 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_7 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024; Автомобіль вантажний марки FIAT модель SCUDO, новий, номер кузова НОМЕР_8 , тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024 за заявленою митною вартістю автомобілів за ціною договору в розмірі 16050,00 євро за транспортний засіб, на загальну суму поставки 128400,00 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт №MKS 01.07.2025 від 01.07.2025; інвойс MKSТ №2025-007 від 14.07.2025 та платіжну інструкцію про його оплату №73 від 17.07.2025, інвойс MKSТ №2025-007 від 14.08.2025 та платіжну інструкцію про його оплату №75 від 15.08.2025; також на кожен автомобіль: митні декларації країни відправлення: №25PL301010002IPUB9 від 16.09.2025, №25PL301010002IQVB91 від 16.09.2025, №25PL301010002JTBB2 від 19.09.2025, №25PL301010002JTCB1 від 19.09.2025, №25PL301010002KZ6B7 від 23.09.2025, №25PL301010002KZ7B6 від 23.09.2025, №25PL301010002M4MB8 від 26.09.2025, №25PL301010002M4NB7 від 26.09.2025; рахунки-фактури (інвойси): №250801 від 20.08.2025, №250802 від 20.08.2025, №250803 від 20.08.2025, №250804 від 20.08.2025, №250805 від 30.08.2025, №250806 від 30.08.2025, №250807 від 30.08.2025, №250808 від 30.08.2025; автотранспортні накладні CMR: №12/09 від 12.09.2025, №13/09 від 12.09.2025, №18/09 від 19.09.2025, №19/09 від 19.09.2025, №22/09т від 23.09.2025, №23/09 від 23.09.2025, №24/09 від 26.09.2025, №25/09 від 26.09.2025; документи на підтвердження транспортних витрат, зокрема договори-заявки №08/25 від 19.08.2025 та №09/25 від 25.08.2025, №001-09092025 від 09.09.2025, рахунок на оплату перевезення вантажів №Сч-3327132763 від 30.10.2025, рахунок-фактуру №25Т003182 від 19.08.2025, №25Т003303 від 26.08.2025, загальну CMR №GBYPL00526 від 27.08.2025, тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Наступним повідомленням повідомлено декларанта про неможливість визнання заявленої митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації про рівень митної вартості схожого транспортного засобу із мережі Інтернет в розмірі 233445 євро/од. Відповідно митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 09.12.2025 року було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000062/2. Позивач не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000062/2, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить скасувати.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не були надані додаткові документи. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації схожого транспортного засобу із мережі Інтернет в розмірі 233445 євро/од. із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

01 липня 2025 року між естонською фірмою «MKS Teenused OU» (як Продавцем) та ТОВ «ВІК-КАР» як Покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №MKS 01.07.2025 (далі Контракт).

Контрактом визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, a Покупець зобов`язується сплатити та прийняти у власність від Продавця на умовах Інкотермс у редакції 2010 року ТОВАРИ відповідно до інвойсів, наданих Продавцем Покупцю. Під товаром Сторони розуміють автомобілі різних марок, що відповідають стандартам Євро 5, Євро 6. Ціна за товар визначається в євро. Найменування, ціна та кількість товару, що поставляється, узгоджується Сторонами проформах-інвойсах, інвойсах, які підписуються на кожну окрему партію товару та є невід`ємною частиною цього Договору. В інвойсах вказується назва виробника та країна походження автомобілів. Зміна ціни товару під час виконання Договору узгоджується Сторонами додатково. Загальна сума Договору встановлюється відповідно до інвойсів, виданих Продавцем на кожну партію товару та орієнтовно становить 790 000,00 (Сімсот дев`яносто тисяч) євро.

Умови поставки по даному договору на кожну партію товару визначаються в інвойсах, проформах інвойсах згідно Офіційних правил трактування торгових термінів Міжнародною торговою палатою в редакції від 2020 р. Згідно розділу 3 товар повинен бути відвантажений Продавцем Покупцю не пізніше ніж у 10-денний термін з моменту за оплати такий товар. Передплата за товар здійснюється Покупцем простим банківським переказом SWIFT протягом 10 банківських днів з дня виписки Продавцем проформи інвойсу на товар.

В рамках даного Договору Продавцем було поставлено Покупцеві товари: Автомобілі вантажні марки FIAT модель SCUDO, нові, тип двигуна дизель, колісна формула 4х2, календарний рік випуску 2024 8 шт. згідно експортних митних декларацій №25PL301010002IPUB9 від 16.09.2025, №25PL301010002IQVB91 від 16.09.2025, №25PL301010002JTBB2 від 19.09.2025, №25PL301010002JTCB1 від 19.09.2025, №25PL301010002KZ6B7 від 23.09.2025, №25PL301010002KZ7B6 від 23.09.2025, №25PL301010002M4MB8 від 26.09.2025, №25PL301010002M4NB7 від 26.09.2025 та рахунків-фактур (інвойсів): №250801 від 20.08.2025, №250802 від 20.08.2025, №250803 від 20.08.2025, №250804 від 20.08.2025, №250805 від 30.08.2025, №250806 від 30.08.2025, №250807 від 30.08.2025, №250808 від 30.08.2025 товари були відправлені Продавцем Покупцеві. Інвойси на оплату товарів інвойс MKSТ №2025-007 від 14.07.2025 та MKSТ №2025-007 від 14.08.2025 були оплачені відповідно до приписів Контракту згідно платіжних інструкцій №73 від 17.07.2025 та №75 від 15.08.2025.

При прибутті в України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: зовнішньо економічний контракт №MKS 01.07.2025 від 01.07.2025; інвойс MKSТ №2025-007 від 14.07.2025 та платіжну інструкцію про його оплату №73 від 17.07.2025, інвойс MKSТ №2025-007 від 14.08.2025 та платіжну інструкцію про його оплату №75 від 15.08.2025; також на кожен автомобіль: митні декларації країни відправлення: №25PL301010002IPUB9 від 16.09.2025, №25PL301010002IQVB91 від 16.09.2025, №25PL301010002JTBB2 від 19.09.2025, №25PL301010002JTCB1 від 19.09.2025, №25PL301010002KZ6B7 від 23.09.2025, №25PL301010002KZ7B6 від 23.09.2025, №25PL301010002M4MB8 від 26.09.2025, №25PL301010002M4NB7 від 26.09.2025; рахунки-фактури (інвойси): №250801 від 20.08.2025, №250802 від 20.08.2025, №250803 від 20.08.2025, №250804 від 20.08.2025, №250805 від 30.08.2025, №250806 від 30.08.2025, №250807 від 30.08.2025, №250808 від 30.08.2025; автотранспортні накладні CMR: №12/09 від 12.09.2025, №13/09 від 12.09.2025, №18/09 від 19.09.2025, №19/09 від 19.09.2025, №22/09т від 23.09.2025, №23/09 від 23.09.2025, №24/09 від 26.09.2025, №25/09 від 26.09.2025; документи на підтвердження транспортних витрат, зокрема договори-заявки №08/25 від 19.08.2025 та №09/25 від 25.08.2025, №001-09092025 від 09.09.2025, рахунок на оплату перевезення вантажів №Сч-3327132763 від 30.10.2025, рахунок-фактуру №25Т003182 від 19.08.2025, №25Т003303 від 26.08.2025, загальну CMR №GBYPL00526 від 27.08.2025, тощо.

Водночас, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями, які на думку митного органу, могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат.

Зважаючи на той факт, що до первинного комплекту документів декларантом були долучені всі передбачені ч.2 статті 53 Митного кодексу України документи, а додаткові документи у декларанта були відсутні, 09.12.2025 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000062/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2025/000665. Відповідно до приписів статті 55 МКУ, за митною декларацією №25UA204020027499U0 від 10.12.2025 року товар випущений у вільний обіг.

Порівнявши вимоги митного органу із наявними у справі документами, суд зазначає наступне.

1. Щодо вимоги №1: «Платіжні інструкції від 17.07.2025 №73 та від 15.08.2025 №№75 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за оцінювані товари, оскільки не містять підпису(в) платника, як передбачена Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачами платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 20.07.2022 №163, та відміток виконавця надавача платіжних послуг про виконання операції за такою платіжною інструкцією» - із даного приводу судом досліджено вказані платіжні інструкції та встановлено, що таке твердження посадової особи митниці спростовується змістом самих платіжних інструкцій, на яких наявні відтиски печатки та підписи працівників банку.

2. Щодо вимоги №2: «Також в платіжних інструкціях від 17.07.2025 №73 та від 15.08.2025 №75 в гр. 70 зазначений інвойс від 14.07.2005 № MKST 2025-007 який до митного оформлення не надано» - судом досліджено зміст митної декларації №25UA204020027386U1 та встановлено, що у графі 44 у першому рядку вказано саме цей документ. Аналогічно він вказаний самою посадовою особою митниці у Картці відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2025/000665 у першому ж рядку в списку поданих декларантом документів. Відповідно до такого твердження посадової особи митниці як для підстави коригування митної вартості суд ставиться критично.

3. За п.3 вимоги митниці: «В інвойсі від 19.08.2025 №25Т003182 зазначений термін оплати до 18.09.2025. Разом з цим до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати інвойсу від 19.08.2025 №25Т003182. В інвойсі від 26.08.2005 №25Т003303 зазначений термін сплати до 25.09.2025. Разом з цим до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати інвойсу від 26.08.2005 №25Т003303» - із даного приводу суд погоджується із позицією позивача, що вказані документи не є обов`язковими для надання згідно приписів Митного кодексу України. Водночас, такі платіжні інструкції долучені до позовної заяви та взяті до уваги судом.

4. Щодо вимоги №4: «В рахунку від 30.10.2025 №С-3327132763 зазначений договір від 09.09.2005 №09/08/2025-1 який до митного оформлення не надано» - суд зазначає, що надання для митного оформлення договору про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по Україні не передбачено нормами чинного митного законодавства. Суд погоджується, що зміст такого договору є внутрішніми господарськими відносинами двох суб`єктів та не впливає на вартість перевезення, яка у даному випадку заявлена двічі у розмірі 2800,00 євро, що суд вважає релевантним маршруту та довжині перевезення.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами.

Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд погоджується із твердженням позивача, що фактично, єдиною підставою для коригування стала наявність у митного органу інформації щодо цінових рівнів вищих, аніж заявлено до митного оформлення з спірною поставкою. При цьому, митним органом був обраний шостий, резервний метод визначення митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації з оголошення із мережі Інтернет, відмінної від заявленої декларантом. Митним органом був обраний шостий, резервний метод визначення митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації про митну вартість товару з відкритого інтернет-ресурсу, що суд вважає протиправним та таким, що не може бути використане в якості джерела для визначення митної вартості. Факт пропонування певного товару до продажу в мережі Інтернет за певною ціною не є підтвердженням того, що така ціна є адекватною та була чи будь-коли буде сплачена будь-ким із покупців. Митним кодексом України відповідно не передбачено такого джерела інформації, як оголошення в мережі Інтернет, як і іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації з мережі Інтернет, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму і Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 року по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 року - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 року - по справі №804/1642/15.

Крім того, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року») вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 09.12.2025 року №25UA204020027386U1 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 09.12.2025 року №25UA204020027386U1 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 МК України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 МК України.

Разом з тим, обґрунтованість наведених митним органом у графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини першої та третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини третьої - восьмої статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП «Бюро перекладів «АДВАНС». На підтвердження отриманих послуг суду надано рахунок №12-26 від 27.02.2026 року за перекладацькі послуги, всього на суму 12600,00 грн; платіжну інструкцію №478 від 27.02.2026 на суму 12600,00 грн. із призначенням платежу: «за послуги письмового перекладу згідно рахунку №12-26 від 27.02.2026 року без ПДВ».

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 13733,06 грн. відповідно до платіжного доручення №479 від 27.02.26 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-КАР» до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000062/2 від 09.12.2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-КАР» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати на переклад документів в сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 13733,06 (тринадцять тисяч сімсот тридцять три грн. 06 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК-КАР" (вул. Кобзарська, 85,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33003, ЄДРПОУ/РНОКПП 38342587)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.А. Борискін