Рішення № 137162182, 05.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33722/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2025/000025 від 30.07.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500220/2025/000002/1 від 01.08.2025 року.

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування та картки відмови, на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захист з огляду на наступні обставини.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 13.10.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

23.10.2025 року до суду за вхід. №ЕС/111523/25 надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

24.10.2025 року до суду за вхід. №ЕС/112067/25 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем підтримана позиція, викладена у позовній заяві.

28.10.2025 року до суду за вхід. №ЕС/113144/25 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідачем підтримана позиція, викладена у відзиві.

Ухвалою суду від 28.10.2025 року відмовлено у клопотанні представника Одеської митниці за вхід. №ЕС/111519/25 від 23.10.2025 року про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА (адреса: Україна, 67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, буд. 3) зареєстроване 30.06.2005 року як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 33578900).

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА веде господарську діяльність по таким видам економічної діяльності, як: 15.20 Виробництво взуття (основний); 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу; 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; 14.12 Виробництво робочого одягу; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; 14.14 Виробництво спіднього одягу; 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами.

14 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Белста» (Покупець) та компанією Yiwu Karma Import & Export Co. Ltd (Китайська Народна Республіка) (Продавець) укладено Контракт №8, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити Товар, в асортименті, об`ємі і кількості, вказаних у письмовій заявці або проформі-інвойсу та інвойсі. Інвойс є невід`ємною частиною даного Контракту, а Покупець зобов`язується сплатити грошові кошти за Товар та прийняти Товари на підставі умов, узгоджених Сторонами в даному Контракті.

Пунктом 4.1. Контракту передбачається, що Продавець поставляє Товар на умовах FOB (ІНКОТЕРМС-2010) Франко борт - Ningbo Port (Shanghai Port) Китайська Народна Республіка з подальшим ввезенням Товару на територію України.

13 березня 2025 року, Yiwu Karma Import & Export Co. Ltd (Китайська Народна Республіка) надала ТОВ «Белста» попередню Проформу - Інвойс №AK250313 для оплати замовленого товару (загальна вартість по проформі-інвойс склала 133123,00 доларів США), в якому також вказано, що відомості про точну кількість та ціну товару буде вказано в комерційному інвойсі.

30 квітня 2025 року Yiwu Karma Import & Export Co. Ltd (Китайська Народна Республіка) надала ТОВ «Белста» Комерційний Інвойс №YK250430А для оплати замовленого товару, що складав 31 позицію на загальну суму 41440,347 доларів США, та поставлявся на умовах FOB (ІНКОТЕРМС-2010) Франко борт - Ningbo Port (КНР), контейнер №MRSU0096143.

30 квітня 2025 року Yiwu Karma Import & Export Co. Ltd (Китайська Народна Республіка) надала ТОВ «Белста» Комерційний Інвойс №YK250430А для оплати замовленого товару, що складав 31 позицію на загальну суму 41889,627 доларів США, та поставлявся на умовах FOB (ІНКОТЕРМС-2010) Франко борт - Ningbo Port (КНР), контейнер №MRSU1669296.

08 травня 2025 року ТОВ «Белста» оплатила суму, яка була наведена в Комерційному Інвойсі №YK250430А, що підтверджується платіжною інструкцією №592 від 08.05.2025 року, таким чином повністю розрахувалося з контрагентом за інвойсом, саме щодо даної поставки.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №25UA500220001564U7 від 30.07.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «БЕЛСТА».

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) №б/н від 30.04.2025;

- Рахунок-фактура (Commercial invoice) №YK250430А від 30.04.2025;

- Коносамент (Bill of lading) №МЕ0825046667 від 04.05.2025;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №6143 від 28.07.2025;

- Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №25ROCT1900V52047L0 від 28.07.2025;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №С256628700560009 від 30.04.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №YK250430А від 30.04.2025;

- Статус особи, яка подає митну декларацію №1 б/д;

- Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №КТ-UA500220-0002-2022 від 31.01.2022;

- Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №КТ-UA500220-0002-2022 від 31.01.2022;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №592 від 08.05.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторські послуги №17 від 08.07.2025;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторські послуги №45 від 29.07.2025;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2807-01 від 28.07.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №20 від 29.12.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №8 від 14.06.2018;

- Договір (контракт) про перевезення №150721 від 15.07.2025;

- Договір (контракт) про перевезення №2 від 28.07.2025;

- Інші некласифіковані документи (Інформаційна довідка) №1 від 30.04.2025;

- Копія митної декларації країни відправлення №502840486320091251 від 30.04.2025.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування та зберігання не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та зберігання оцінюваних товарів ;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на запит митного органу, 31.07.2025 декларантом надіслано наступні додаткові документи:

1. інформаційна довідка №1 про склад товарів до інвойсу від 30.04.2025 №YK250430А;

2. фото зразків товару;

3. Копія платіжна інструкція від 08.05.2025 № 592;

4. копія заявки №1 від 25.07.2025 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 2 від 25.07.2025;

5. копія заявки №12 від 23.04.2025 на організацію перевезення та ТЕО до договору на організацію перевезення та ТЕО від 15.07.2021 №150721;

6. прайс-лист від відправника від 31.07.2025;

7. копія листа ФОП « ОСОБА_1 » № 3107-01 від 31.07.2025;

8. копія додаткової угоди №9 від 17.12.2019 до контракту від 14.06.2018 №8;9. заява ТОВ «Белста» від 31.07.2025 №б/н.

30.07.2025 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2025/000025, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме:

Митна вартість товару №1 «Трикотажне полотно з наклеєним на нього синтетичним ворсом(100% поліефір),що імітує натуральне хутро різного кольору, виготовлене методом нанесення текстильних волокон на основу, попередньо змащену клеєм, в рулонах завширшки- 170см:арт.011 C-1-312м,арт.011 C-2- 321м,арт.011 C-3- 192м,арт.201 C-40- 746,5м,арт.201 C-43-960,7м,арт.3056 C-197- 350,1м,арт.3056 C-41 - 307,7м,арт.3056 C-8 - 173,1м,арт.3056 C-174-349м,арт.079 C-10-166,5м,арт.079 C-11-163,9м,арт.079 C-218-165,3м. Використовуються як сировина у власному виробництві взуття. Виробник Yiwu Karma Import & Export Co.,LTD. Торгівельна марка Textile International.» скоригована митним органом до рівня 8,01дол.США/кг. за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ) резервний згідно вимог статті 64 МКУ. Зазначається докладна інформація та джерело коригування, які використовувалися М.О. при її визначенні. Згідно відомчих баз даних, наявна інформація щодо митних оформлень подібних товарів до заявленого згідно коду товару 4304000000, країни походження Китай, «Трикотажне полотно з наклеєним на нього синтетичним ворсом(100% поліефір),що імітує натуральне хутро різного кольору, виготовлене методом нанесення текстильних волокон на основу, попередньо змащену клеєм, в рулонах завширшки- 170см:арт.087 C-174- 200,6м,арт.087 C-211-133,4м,арт.086 C-7-210,9м,арт.086 C-43- 221м,арт.088 C-160-208,1м,арт.088 C43- 205,3м,арт.088 C-197 -201,7м. Використовуються як сировина у власному виробництві взуття. Виробник Yiwu Karma Import & Export Co.,LTD. Торгівельна марка Textile International., митне оформлення якого здійснено за цим контрактом, на умовах поставки FОВ-Ningbo Китай, вагою нетто 1152кг заявлена декларантом за резервним методом та визнана митним органом на рівні 8,01дол.США/кг за ЕМД від 27.06.2025 №25UA500220001286U2. Прийнято рішення про коригування МВ товару №1 за ЕМД від 30.07.2025 №25UA500220001564U7 за резервним методом визначення МВ(ст.64 МКУ) до рівня 8,01дол.США/кг з урахуванням коду товару, країни походження, опису товару, виробника, ТМ. умов поставки. Джерело цінової інформації: ЕМД від 27.06.2025 №25UA500220001286U2.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:

« 1. Декларантом заявлений у графі 44 ЕМД характер угоди: контракт з виробником (код 4104). При цьому, документальне підтвердження виробника та заявленої торгівельної марки відсутнє у поданих митному органу документах митного оформлення, що ставить під сумнів заявлення таких відомостей.

2. Передбачену пунктами 2.2, 3.1, 3.3.2 контракту №8 від 14.06.2018 проформу інвойс від 13.03.2025 №250313, реквізити якої зазначені у рахунку YK250430А, не надано до митного оформлення.

3. В інвойсі від 30.04.2025 № YK250430А відсутній опис та назва товару, що не дозволяє ідентифікувати товар, його характеристики на підставі яких товар відносять до відповідного коду. Також опис та назва товару не підтверджуються жодними документами, які подані до митного оформлення. Відсутність конкретних характеристик товару мають безпосередній вплив на ціну імпортованого товару. Передбачені умовами контракту (п.2.3, 5.4), сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт не надано до митного оформлення.

4. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу).Відповідно до умов контракту оплата здійснюється: 30% передплата та 70% після отримання коносаменту (не пізніше 10 днів). У підтвердження оплати за товар митному органу надано платіжну інструкцію від 08.05.2025 № 592, у графі «призначення платежу» зазначені реквізити контракту та інвойсу від 30.04.2025 YK250430А, але при цьому сума переказу валюти -41889,63 дол.США тобто більше ніж у рахунку від 30.04.2025 YK250430А. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за товар, декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 08.05.2025 № 592, яка не містить обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком, або коду автентифікації та інформації про місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, а також номер банківського рахунку покупця не відповідає відомостям розділу 12 контракту. Отже, з огляду на пункт 4 частини другої статті 53 Кодексу декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

5. Декларантом заявлені згідно ДМВ обов`язкові складові митної вартості-витрати на транспортування 250407,50 грн згідно умов поставки FOB Ningbo.Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FОВ, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.Відповідно до наданих товаросупровідних документів, імпортований товар з порту Нінгбо, Китай на морському судні слідував до порту Константа, Румунія, потім перевантажено на вантажний транспорт та доставлено до п/п Орлівка-Ісакча. Але, митному органу не надані відомості про вартість та включення витрат на розвантаження/завантаження (ПРР), документальну обробку документів контейнерним терміналом, експедирування та декларування вантажу у іноземному порту (митна декларація Румунії надана). У митного органу наявна інформація про навантаження товару на автомобільні транспортні засоби, але відсутні документи які підтверджують витрати, пов`язані з даним навантаженням. Також, з Ісакчі вантаж доставлено поромом до п/п «Орлівка», однак вартість перевезення з Ісакчі до п/п «Орлівка» не включена до митної вартості. Документи, що підтверджують вартість перевезення на поромі відсутні. Таким чином, дані виявлені факти унеможливлюють обчислення повноти включення складових митної вартості при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Зазначене свідчить про невключення декларантом до митної вартості всіх понесених покупцем витрат які підлягають сплаті за ці товари при переміщенні через митний кордон України. Не подані митному органу Заявки на перевезення, передбачені договорами ТЕО 150721 від 15.07.2021 та №2 від 28.07.2025.»

Щодо додатково наданих документів в рішенні зазначено:

« 1. інформаційна довідка №1 Продавця про склад товарів до інвойсу від 30.04.2025 №YK250430А дублює графу 31 та не є документом, що засвідчує його якісні характеристики, опис, склад, вміст, щільність і т.п. притаманне імпортованому товару та передбаченим умовами п.2.3, 5.4 контракт. Таким чином, декларантом не надано документальне підтвердження заявлених відомостей графи 31 «опис товару», не надано митному органу технічний паспорт, сертифікат якості та сертифікат відповідності. Крім цього, документально не підтверджено заявленого виробника та торгівельну марку. Надана у якості додаткового документу інформаційна довідка №1 надіслана виключно на письмову вимогу митного органу з намаганням усунення викладених у повідомленні митниці розбіжностей, що ставить під сумнів автентичність наданого документу (в тому числі, відомостей щодо виробника та ТМ, які в жодному іншому поданому документі Продавця відсутні). Надана довідка не містить підписів уповноваженого представника продавця. У зв`язку із відсутністю інформації щодо виробника товару та торгівельної марки, зазначене свідчити про недостовірність декларування таких відомостей.

2. Повторно надана платіжна інструкція від 08.05.2025 № 592, результати розгляду якої надані у повідомленні 1 митниці. Враховуючи, що ініціатор має право відкликати платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах до списання коштів з рахунку платника або до настання дати валютування платіжної інструкції, документальне підтвердження факту перерахування грошових коштів у іноземній валюті на рахунок продавця у системі Swift-переказу не надано до митного оформлення. Декларантом не надано пояснення/роз`яснення щодо невідповідності суми переказу коштів за товар 41889,63 долСША з сумою у рахунку YK250430А від 30.04.2025-41440,347 долСША, на який у платіжній інструкції наявне посилання (графа «призначення платежу»), не надано у якості додаткових документі платіжні банківські, бухгалтерські документи відповідно до вимог ч.3 ст.53 МКУ, а також проформу-інвойс, реквізити якої наявні у рахунку фактурі.

4. Відповідно до пункту 4.2.1 договору ТЕО 150721 від 15.01.2021 перелік послуг, що надаються їх вартість, розмір плати Експедитору встановлюється за згодою сторін, що оформлюється Заявками до договору. Надана заявка №12 від 23.04.2025 містить відомості про погоджену вартість послуг з перевезення і ТЕО вантажу з розрахунку 5397 долСША в гривневому еквіваленті по міжбанківському курсу за 40-футовий контейнер (заявлений 20 футовий): вартість фрахту 3 650 долСША, вивантаження контейнера, оформлення в порту, експедиція, перетарка, Т1 (ціна орієнтир, оскільки розрахунок був на підставі попереднього пакувального листа) 1540 долСША. Термін дії тарифу -30.04.2025. При цьому, рахунок на оплату №17 від 08.07.2025 містить суму витрат на транспортно-експедиційне обслуговування за маршрутом Нінгбо-Констанці 227 907,50 грн, що математично не відповідає вартості у Заявці-3650 долСША по міжбанківському курсу валют.Вартість плати Експедитору, що передбачена пунктами 2.1.1, 2.1.7 договору ТЕО №150721 від 15.01.2021 відсутня у наданих документах. Відомості Заявки щодо розрахунку щодо попереднього розрахунку згідно пакувального листа до 30.04.2025 не надано до митного оформлення.Заявка №1 від 25.07.2025 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 2 від 25.07.2025 видана ТОВ «Белсті» ФОП ОСОБА_2 на суму 45000 грн. В наданій заявці відсутні відомості щодо включення доставки вантажу поромом з порту Ісакчі до п/п «Орлівка». Таким чином, числове значення митної вартості не підтверджене та не обчислюється, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних та не надано до митного оформлення визначених пунктом 6 частини другої статті 53 Кодексу належних транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару.

5. Наданий прайс-лист Продавця містить перелік товарів заявлених виключно за ЕМД від 30.07.2025 25UA500220001564U, не містить заявлені артикули. згідно світової практики, прайс-лист це документ із переліком товарів/послуг, та описом. Використовується для необмеженого кола клієнтів для інформування про перелік та вартість послуг/продукції, термін дії пропозиції, умови поставки, умови оплати. Наданий прайс-лист не може бути використано митним органом як документ, що підтверджує заявлену митну вартість.Листом декларанта № б/н від 31.07.2025 повідомлено про відмову від подання інших додаткових документів у 10 денний термін відповідно до статті 53 МКУ.».

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 25UA500220001582U8 від 01.08.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 96 157,75 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи протиправним та необґрунтованими Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо зазначеного відповідачем у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відсутнє документальне підтвердження виробника та заявленої торгівельної марки.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, відомості про виробника і марку товару не віднесена до переліку документів, обов`язкових для подання до митного оформлення товару згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, а є допоміжними документами, які не є ключовими при визначенні митної вартості товару, тому не можуть бути ключовою підставою для підтвердження невідповідності митної вартості товару.

Отже оскільки чинне митне законодавство не вимагає обов`язково підтверджувати виробника або торговельну марку для визначення митної вартості (якщо це не стосується ліцензійних платежів чи роялті). Виробник і торговельна марка впливають на класифікацію товару (код УКТ ЗЕД) лише якщо є специфічні вимоги, але не є самостійним критерієм визначення ціни.

З огляду на вказане, відсутність документів про виробника або бренд не може сама по собі ставити під сумнів митну вартість, якщо є інвойс, контракт і платіжні документи, що підтверджують ціну угоди.

Таким чином, дане зауваження митного органу не може братись до уваги, як обґрунтована підстава для коригування митної вартості товару, оскільки в матеріалах справи, наявні всі належні відомості, які спростовують аргументи митного органу.

Не надано до митного оформлення проформу інвойс від 13.03.2025 №250313. Опис та назва товару не підтверджуються жодними документами, які подані до митного оформлення.

Судом встановлено з матеріалів справи, що проформа-інвойс №АК250313 від 13.03.2025 року була складена на великий обсяг замовлення, яке у свою чергу здійснювалось у декілька поставок, одна із яких є предметом спору у даній справі, а ціни та вага, що були вказані в проформі-інвойсі є приблизними, про що і зазначено в самому документі.

З огляду на вказане цілком логічно, що до митного органу було надано саме комерційний інвойс №YK250430А від 30.04.2025 року із зазначенням погоджених покупцем та продавцем, з деталізацією по кодам, вазі, з точної кількості лінійних метрів товару та його вартості у доларах США.

Суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, визначеному у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» принципами. Одним із таких принципів є принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: - праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки; - праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На виконання комерційного інвойсу №YK250430А від 30.04.2025 року, позивач 08 травня 2025 року сплатив 41889,63 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням №592 від 08 травня 2025 року.

Інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс - це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі - інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Відповідні документи були надані позивачем відповідачу під час митного оформлення товару.

В наданому платіжному дорученні є посилання на Зовнішньоекономічний контракт, інвойс, а тому усі документи щодо оплати, надані позивачем відповідачу, стосуються товару, наданого до митного оформлення.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що сама по собі відсутність у платіжних документах посилання на інвойс чи проформу-інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі №1.380.2019.006980 (провадження № К/9901/32581/20).

Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону.

Окрім того, Відповідачеві під час митного оформлення товару, надавалась довідка про склад товарів № 1 щодо товарних позицій до інвойсу №YK250430A від 30 квітня 2025 року.

Надані до митного оформлення Позивачем проформа-інвойс, інвойс та платіжні доручення повністю підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару. У поданих позивачем документах, що підтверджують вартість товару та його оплату, відсутні будь - які розбіжності або суперечності.

Декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

Положення НБУ №216 встановлює загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденту. Вимоги Положення НБУ №216 не поширюються на: операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків; операції з використанням електронних платіжних засобів.

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 №258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення. У наданих позивачем платіжних документах SWIFT міститься посилання на Зовнішньоекономічний контракт, зазначено дату операції, суму операції у валюті долар США та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення.

Тобто, надані платіжні доручення SWIFT містять усі реквізити, які вимагаються ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1.Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 №258.

Враховуючи вище викладене, платіжне доручення є належним та допустим доказом сплати за товар, оскільки містить SWIFT код, який збігається з реквізитами вказаними в іновойсі, кодом вказаним в Контракті та додатковій угоді № 20 від 29.12.2023 року. Платіжне доручення № 592 від 08.05.2025 року містить найменування отримувача коштів, посилання на інвойс від 30.04.2025 року, а також посилання на результат перевірки ЕЦП, яким було підписано платіжну інструкцію уповноваженою особою.

Відносно невідповідності суми переказу коштів за товар - 41889,63 дол.США з сумою у рахунку YK250430A від 30.04.2025- 41440,347 дол. США, судом встановлено, що

Судом встановлено, що разом з позовом надавалися два комерційні інвойси №YK250430А від 30 квітня 2025 року: первинний на суму 41889,627 доларів США та уточнений на суму 41440,347 доларів США.

З порівняння вказаних документів вбачається, що вони відрізняються в зазначенні номеру контейнера №MRSU0096143 (в уточненому) та №MRSU1669296 (в первинному), а також в обсягах постачання однієї з позицій товару, а саме «Faux Fur Fabric 3056 C-8» 173,1 м в уточненому та 345,9 м в первинному. Вказане вплинуло на вартість за позицію і за товар в цілому саме на ту суму у 449,58 доларів США.

Варто зазначити, що перелік, найменування, обсяги товару в метрах та кілограмах, а також номер контейнера №MRSU0096143, зазначені в уточненому інвойсі, збігаються з іншими наданими для митного оформлення документамиЮ такими як пакувальний лист, коносамент, CMR тощо.

Крім того, вказане знайшло своє відображення в листі наданому від Yiwu Karma Import & Export Co. Ltd в якому вказано, що під час завантаження 04.05.2025 року було виявлено нестачу 172,8 погонних метрів тканини 3056 с-8, що призвело до недовантаження, а переглянутий рахунок-фактура не був наданий вчасно. На підтвердження цьому надано акт про звірку розрахунків станом на 01.06.2025 року.

Фактично ТОВ «Белста» здійснив переплату за партію товару на 449,58 долари США з вини постачальника, що підтверджується наявними доказами та жодним чином не впливає на ціну Товару.

Не надані документи, що підтверджують вартість перевезення, розвантаження та навантаження товару, перевезення автотранспорту на поромі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачеві була надано на підтвердження понесених витрат на перевезення товару, копія договору транспортно-експедиторського обслуговування №150721 від 15.07.2021 року, копія договору про транспортне обслуговування по перевезенню вантажів № 2 від 28.07.20205 року, заявка №12 від 23.04.2025 року на загальну вартість приблизно 5397 долара США, лист перевізника товару №2807-01 від 28.07.2025 року, лист перевізника товару №3107-01 від 31.07.2025 року, довідка транспортних витрат ФОП ОСОБА_2 від 29.07.2025 року, заявка №1 від 25.07.2025 року на перевезення вантажу ФОП ОСОБА_2

ТОВ «Белста» за доставку вантажу ФОП ОСОБА_1 здійснювала оплату у два платежі:

1. 27.05.2025 року на суму 152022,50 грн. доставка контейнера (MRSU0096143) копія рахунку та платіжної інструкції № 19427 додається;

2. 08.07.2025 року на суму 75885,04 грн. доставка контейнера (MRSU0096143) копія рахунку та платіжної інструкції № 19868 додається;

Загальна сума доставки склала 227907,50 грн. з яких 75885,04 грн. вартість вантажно-розвантажувальних робіт та ТЕО при перевантажені, що підтверджується і наданими довідками про транспортні витрати ФОП « ОСОБА_1 .

Відповідач у своєму рішенні вказує, що «відповідно до пункту 4.2.1 договору ТЕ0 150721 від 15.01.2021 перелік послуг, що надаються їх вартість, розмір плати Експедитору встановлюється за згодою сторін, що оформлюється Заявками до договору. Надана заявка №12 від 23.04.2025 містить відомості про погоджену вартість послуг з перевезення і ТЕО вантажу з розрахунку 5397 долСША в гривневому еквіваленті по міжбанківському курсу за 40-футовий контейнер (заявлений 20 футовий): вартість фрахту 3 650 долСША, вивантаження контейнера, оформлення в порту, експедиція, перетарка, Т1 (ціна орієнтир, оскільки розрахунок був на підставі попереднього пакувального листа) -1540 долСША. Термін дії тарифу -30.04.2025. При цьому, рахунок на оплату №17 від 08.07.2025 містить суму витрат на транспортно-експедиційне обслуговування за маршрутом Нінгбо-Констанці 227907,50 грн, що математично не відповідає вартості у Заявці-3650 долСША по міжбанківському курсу валют».

Разом з тим, сума сплачених коштів у розмірі 227907, 50 грн. повністю відповідає вартості доставки вантажу, та у заявці №12 від 23.04.2025 року сума 5397 долари США складається із фрахту 3650 долари США і вивантаження контейнера з борту судна, оформлення в порту, експедиція, перетарка, Т1 1747 долари США. Через курсову різницю долара США рахунки перевізником виставлялись ТОВ «Белста» на декілька траншів про що сказано вище. Загальна вартість сплачених коштів склала 227907,50 грн., що математично відповідає пунктам 1 і 2 заявки № 12.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості товару від 01.08.2025 року зазначають, «Заявка №1 від 25.07.2025 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору №2 від 25.07.2025 видана ТОВ «Белста» ФОП ОСОБА_2 на суму 45000 грн. В наданій заявці відсутні відомості щодо включення доставки вантажу поромом з порту Ісакчі до п/п «Орлівка».

Проте, як встановлено судом, в даній заявці вказано вартість витрат з м. Констанца (Румунія) м/п Орлівка - м. Білгород-Дністровський на суму 45000,00 грн. та підтверджується копією рахунку та платіжної інструкції №20143.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутність окремого зазначення про доставку поромом не впливають на визначення кінцевої вартості товару.

При цьому, Митний кодекс України не визначає видів доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 05 грудня 2024 року у справі №380/19286/23 вказали, що суд апеляційної інстанції застосовуючи положення наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року за № 599, яким затверджено форму декларації митної вартості та Правила її заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296) де, зокрема, в розділі III графа 20 зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту) не врахував, що вказаний перелік документів не є вичерпним, на що, зокрема, вказує мовний зворот «можуть належати».

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 19 листопада 2024 року у справі № 420/23588/23.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що оскільки доставка товару здійснюється за допомогою стороннього транспорту, тому жодних калькуляцій не додавалося, а відсутність останніх жодним чином не є підставою для коригування митної вартості Товару.

Щодо інших зауважень митного органу.

В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Разом з тим, суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком. При цьому Відповідачем не наведено належних аргументів щодо не можливості визначення складових митної вартості за поданими позивачем документами.

Вказане підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, в якій суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом додаткових документів, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Щодо доводів відповідача стосовно конкурентної ціни, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, щодо того, що декларантом разом з МД подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказані розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Разом з тим, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2025/000002/1 від 01.08.2025 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500220/2025/000025 від 30.07.2025 року зазначено таку причину для відмови у митному оформлені, як прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості №UA500220/2025/000002/1 від 01.08.2025 року.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500220/2025/000002/1 слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500220/2025/000025, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 3028,00 грн судового збору згідно платіжної інструкцій №20791 від 01.10.2025 року.

Судом за результатами розгляду заяви позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості задоволені.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «БЕЛСТА» судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг перекладу документів у розмірі 3600 грн.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як зазначив представник позивача, перед подачею позову до суду позивачем були понесені судові витрати на переклад документів поданих до суду.

Понесені витрати в частині перекладу склали 3600 грн., що підтверджується Рахунком-фактура №3/08 від 29.08.2025 та актом наданих послуг від 02.09.2025.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132, ч. 5 ст. 137 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом згідно наданих позивачем документів встановлено витрати позивача пов`язані із залученням перекладача у розмірі 3600 грн.

Таким чином, з огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці на користь позивача витрат на залучення перекладача у розмірі 2100 грн.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500220/2025/000002/1 від 01.08.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500220/2025/000025 від 30.07.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА» (адреса: Україна, 67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, буд. 3, ЄДРПОУ 33578900) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на залучення перекладача у розмірі 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТА» (адреса: Україна, 67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, буд. 3, ЄДРПОУ 33578900)

Одеська митниця як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА