Рішення № 137162119, 05.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8396/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Господарського суду Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Господарського суду Херсонської області, в якому просить:

- Визнати протиправними дії Господарського суду Херсонської області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.03.2026 року №01.01-16/0094/26, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

- Зобов`язати Господарський суд Херсонської області виготовити та надіслати органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання (Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області) та ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3328 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 2 листопада 1999 року № 1432/99 призначений на посаду судді арбітражного суду Херсонської області строком на п`ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-IV обраний на посаду судді Господарського суду Херсонської області безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя № 876/0/15-21 від 20.04.2021 позивача звільнено з посади судді Господарського суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

16.03.2026 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 року.

19.03.2026 р. відповідачем виготовлено та надіслано на адресу позивача Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 01.01-16/0094/26 від 19.03.2026 р. При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем було взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого на 1 січня відповідного року, визначеного абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року 2102,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» протиправними.

Ухвалою від 30.03.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

06.04.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не встановлюється розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначилась ця величина - встановлено грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, абзац 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» є діючим та невизнаний таким, що не відповідає Конституції України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 2 листопада 1999 року № 1432/99 призначений на посаду судді арбітражного суду Херсонської області строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-IV ОСОБА_1 обраний на посаду судді Господарського суду Херсонської області безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 876/0/15-21 від 20.04.2021 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Господарського суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

16.03.2026 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 року.

19.03.2026 р. відповідачем виготовлено та надіслано на адресу позивача Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 01.01-16/0094/26 від 19.03.2026 р.

У вказаній довідці при обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого на 1 січня відповідного року, визначеного абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року 2102,00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VI) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Необхідно зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» разом із встановленням на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн був застосований такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн (абзац 4 ст.7), та абзацом 5 вказаної статті установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Отже, згідно абзацу 5 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого розмір якого залишився на рівні, встановленому на 31.12.2025 року, становить 2102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд наголошує, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн; прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року), на підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та на підставі статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік , є протиправною.

Приймаючи Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" в частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.

При цьому, суд враховує, що колегія суддів Верховного Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, у для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а в даному випадку станом на 01.01.2024р. - 3028,00 грн.

З урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, які суд враховує відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, повертаючись до обставин даної справи, суд доходить висновку, що Господарським судом Херсонської області протиправно не було враховано у виданій позивачу довідці від 19.03.2026 року №01.01-16/0094/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 р. у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі сплаченого судового збору 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Господарського суду Херсонської області (адреса: вул. Театральна, 18, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 03500045) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Господарського суду Херсонської області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.03.2026 року №01.01-16/0094/26, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Зобов`язати Господарський суд Херсонської області виготовити та надіслати органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання (Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області) та ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3328 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Херсонської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів