Рішення № 137162057, 05.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 р. справа № 400/6382/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаЦентральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133,

провизнання протиправним рішення від 10.04.2025 р. № 598/9/9061, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 10.04.2025 р. № 598/9/9061 щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування постанови гарнізонної ВЛК № 1 військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 31.01.2025 р. № 691;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України прийняти рішення про направлення ОСОБА_1 на повторний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби та визначення причинно-наслідкового зв`язку його захворювання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України вважає протиправним, оскільки при розгляді його заяви відповідачем не було враховано, що після того, як 11 Регіональна військово-лікарська комісія не затвердила свідоцтво про хворобу № 2121 від 23.11.2024 р. ВЛК № 2 в/ч НОМЕР_1 та повторного направила на проходження медичного огляду ОСОБА_1 новою комісією приймалось рішення вже згідно законодавства, яке діяло після 20.11.2024 р., тобто вже зі змінами. Однак, в даному випадку у позивача є право на отримання статусу непридатний до військової служби, яке виникало до змін, тобто до 20.11.2024 р. До цих змін в наказі № 402 визначалось його операційне втручання, як таке, що тягне визнання його непридатним до військової служби, його наявність підтверджувалось випискою № 22225 від 16.09.2024 р., довідкою ВЛК №1363.

Від відповідача відзив не надходив, ухвала про відкриття провадження отримана через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» 07.07.2025 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач є військовослужбовцем і 23.11.2024 р. гарнізонною військово-лікарською комісією № 2 військової частини НОМЕР_1 за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

За результатами огляду військово-лікарською комісією № 2 військової частини НОМЕР_1 було складено свідоцтво про хворобу № 2121 від 23.11.2024 р. згідно якого на підставі ст. 64-а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Однак, постановою 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 16 грудня 2024 р. постанову ВЛК в/ч НОМЕР_2 не затверджено та направлено на повторне обстеження та медичний огляд до ВМКЦ м. Вінниця.

Після повторного проходження медичного огляду у гарнізонній ВЛК в/ч НОМЕР_1 було винесено довідку ВЛК № 691 від 31.01.2025 р., згідно якої ОСОБА_1 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; такі особи визначаються непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військ, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Не погоджуючись з постановою 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.12.2024 р. та висновком гарнізонної ВЛК № 1 А1065 від 31.01.2025 р., позивач звернувся 18.03.2025 р. до Центральної військово-лікарської комісії (далі - ЦВЛК) з метою перегляду висновку гарнізонної ВЛК № НОМЕР_3 та прийняття нової постанови ВЛК щодо нього.

У відповіді від 10.04.2025 р. ЦВЛК за результатами поданої заяви прийняла рішення про те, що підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК № 1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 31.01.2025 р. № 691 чи направлення молодшого сержанта ОСОБА_1 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 р. №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Положенням № 402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Так, відповідно до пунктів 1.1-1.3 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам); визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1. Положення).

Згідно з пунктом 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія та ВЛК регіону.

Підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3. Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та на неї, окрім іншого, покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти), розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Положення № 420, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5. Положення № 420, ВЛК ТЦК та СП належать до позаштатних постійно діючих ВЛК.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону (підпункт 2.5.3. пункту 2.5.).

Підпунктом 2.8.4. пункту 2.8. Положення № 420 передбачено, що на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК врегульований главою 3 розділу І Положення № 420.

Так, за змістом пункту 3.1. Положення № 420, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 р. за № 94/29962.

Згідно з пунктом 3.3. Положення № 420, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 р. № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Як встановлено судом, за результатами проходження медичного огляду позивача військово-лікарською комісією №2 військової частини НОМЕР_1 було складено свідоцтво про хворобу № 2121 від 23.11.2024 р., згідно якого на підставі ст. 64-а графи ІІ Розкладу хвороб його признали непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, постановою 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 16 грудня 2024 р. постанову ВЛУ в/ч НОМЕР_2 не затверджено та направлено на повторне обстеження та медичний огляд до ВМКЦ м. Вінниця. Після повторного проходження медичного огляду у гарнізонній ВЛК в/ч НОМЕР_1 було винесено довідку ВЛК № 691 від 31.01.2025 р., згідно якої ОСОБА_1 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; такі особи визначаються непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військ, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. У відповідь на скаргу позивача відповідач прийняв рішення про те, що підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК № 1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 31.01.2025 р. № 691 чи направлення молодшого сержанта ОСОБА_1 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

Надаючи оцінку рішенню відповідача суд зазначає, що ВЛК № 2 військової частини НОМЕР_1 було складено свідоцтво про хворобу № 2121 від 23.11.2024 р. згідно якого на підставі ст. 64-а графи ІІ Розкладу хвороб його признали непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі діючої на той момент редакції Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 р., в у редакції, чинній до 20.11.2024 р.

Так, згідно ст. 64 в редакції до 20.11.2024 р. хвороби хребта, які наявні у позивача, надавали йому право на отримання статусу непридатний. Тоді як рішення, у вигляді довідки ВЛК № 691 від 31.01.2025 р. було вже прийняте згідно законодавства, яке діяло після 20.11.2024 р., зазначене не було враховано відповідачем при прийняті спірного рішення.

Суд звертає увагу, що спірне рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України ґрунтується виключно на новому трактуванні норм законодавства, які набули чинності вже після первинного висновку військово-лікарської комісії, тобто на підставі нової редакції Положення.

При цьому, жодного обґрунтування щодо неврахування Положення у попередній редакції чи помилковості, неповноти, медичної необ`єктивності попереднього висновку відповідачем не наведено при вчиненні дій та прийнятті оскаржуваного протоколу.

У такому вигляді рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України не містить мотивів щодо відсутності підстав для непридатності до військової служби на час прийняття первинного рішення ВЛК, і не надає висновку, що довідка військово-лікарської комісії ВЛК № 691 від 31.01.2025 р. була прийнята без урахування медичних фактів чи у відсутність відповідного захворювання.

Суд вважає, що таке рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України є формальним, немотивованим та необґрунтованим, а отже, не відповідає принципам законності, обґрунтованості та правової визначеності.

Слід звернути увагу, що принцип законності передбачає, що рішення органів влади повинні прийматися виключно на підставі та в межах закону. Принцип обґрунтованості вимагає, щоб рішення містили логічні мотиви, посилалися на фактичні обставини та докази, а висновки були аргументованими. Принцип правової визначеності гарантує, що особа має чітко знати свої права, обов`язки та наслідки дій органів влади. Дотримання цих принципів забезпечує законність, об`єктивність і передбачуваність рішень суб`єкта владних повноважень.

Також, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у постанові № 280/1155/23 від 19 грудня 2024 р., в якій суд касаційної інстанції вказав, що суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване.

Необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є самостійною підставою для його скасування, оскільки воно повинно містити конкретні мотиви та ґрунтуватися на фактичних і правових підставах.

Одночасно, суд враховує, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 58 Конституції України).

Таким чином, зміни до Положення, внесені наказом Міністерства оборони України від 14.10.2024 р. № 686 «Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (чинні з 20.11.2024 р., не могли бути застосованими відповідачем, оскільки первинний медичний огляд, за результатами якого було зроблено висновок про непридастність його до військової служби на підставі законодавства, яке діяло до 20.11.2024 р.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 10.04.2025 р. № 598/9/9061 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 1 211,20 грн., однак відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від його сплати, тому судовий збір в сумі 1 211,20 грн. не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки вважається надмірно сплаченим судовим збором та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий судом за клопотанням позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179), задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179) від 10.04.2025 р. № 598/9/9061 щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про скасування постанови гарнізонної ВЛК № 1 військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 31.01.2025 р. № 691.

3. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179) прийняти рішення про направлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на повторний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби та визначення причинно-наслідкового зв`язку його захворювання.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз