Ухвала суду № 137162045, 05.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 червня 2026 р. № 400/8380/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., ознайомившись із заявою

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008

проСт. 378 зміна чи встановлення способу і порядку виконання,ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяви до розгляду, суд виходить з того, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

До заяви не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи, у зв`язку з чим вона не відповідає вимогам частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З урахуванням принципу рівності сторін, учасники справи повинні бути повідомлені про зміст заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить обов`язку суду щодо надання учасникам справи копій відповідних заяв. Натомість такий обов`язок установлений для учасника справи, який звертається до адміністративного суду із зазначеною заявою.

Також суд зауважує, що відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлено судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, пункт 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Таким чином, Закон України "Про судовий збір" містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Вирішуючи дану колізію суд виходить з того, що підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.

Положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Зважаючи на наведене, переважному застосуванню у цьому випадку підлягає спеціальна норма Закону, якою прямо передбачена сплата судового збору за подання відповідної заяви саме до адміністративного суду.

Таким чином, під час звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України міститься у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 260/5761/21.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення з порушеннями частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України , а саме: не надано доказів сплати судового збору за подання заяви або звільнення від його сплати, а також не надано доказу надсилання такої заяви іншим учасникам справи.

Згідно частиною другою статі 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За вищенаведених підстав суд дійшов висновку про повернення заяви з доданими документами заявнику.

Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву з доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Птичкіна