Ухвала суду № 137161395, 05.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

05 червня 2026 року 320/8736/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., розглянувши заяву позивача про відвід судді Леонтовичу А. М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - керівника Офісу Генерального прокурора і керівника Одеської обласної прокуратури, в частині незаконного зменшення прокурору ОСОБА_1 розміру посадового окладу і інших виплат з посиланням на непроходження атестації у жовтні 2020 року;

- зобов`язати відповідачів - керівника Офісу Генерального прокурора і керівника Одеської обласної прокуратури вчинити певні дії - провести відповідний розрахунок посадового окладу ОСОБА_1 та інших проведених йому виплат за весь час перебування на посаді з 15.10.2020 по час звільнення;

- стягнути вказані грошові кошти з відповідачів на користь ОСОБА_1 шляхом перерахування на його особистий рахунок.

Ухвалою суду від 14.05.2025 (суддя Леонтович А.М.), позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Леонтовича А.М.

Ухвалою суду від 28.05.2026 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

02.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Леонтовича А.М. від розгляду справи № 320/8736/24. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позов подано 13.10.2023 засобами поштового зв`язку та вручено представнику Київського окружного адміністративного суду 18.10.2023. Розподіл справи судді Леонтовичу А.М. відбувся лише 19.02.2024 через чотири місяці після фактичного надходження позову до суду. Жодних об`єктивних причин суддею не наведено. Самовідвід не заявлено. Відтак Леонтовичем А.М. надано мовчазну згоду на процесуальні порушення щодо строку розподілу справи і створення незаконного складу суду.

Ухвалою суду від 22.02.2024 суддя Леонтович А.М. залишив позов без руху, проігнорувавши рішення КСУ від 15.10.2013 №8, згідно з яким «не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, та інших виплат». Позивач направив до суду засобами поштового зв`язку заяву про поновлення строку. Незважаючи на це, суддя Леонтович А.М. більш ніж через рік 14.05.2024 постановив ухвалу про повернення позову, прямо зазначивши, що позивач не виконав вимоги ухвали від 19.02.2024. У такий спосіб суддя проігнорував наявність заяви позивача або не перевірив належним чином матеріали справи. Апеляційний суд 15.04.2026 скасував ухвалу про повернення позову, вказавши про відсутність у справі вказаної заяви позивача від 15.03.2024. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 12.05.2026 справу повернуто судді Леонтовичу А.М. 28.05.2026 суддя в порушення процесуального строку прийняв ухвалу про відкриття спрощеного провадження. Леонтович А.М. обрав варіант розгляду позову за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, без урахування майнового характеру вимог всупереч приписам Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач зазначає, що суддя Леонтович А. М. ігнорує процесуальні строки і відмовляє людині в доступі до правосуддя.

Крім того, позивач зазначає, що суддя Леонтович О.В. не зможе забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цієї справи, оскільки він визначений суддею у цій справі в порушення приписів статті 31 КАСУ - невиправдане затягування з розподілом справи (4 місяці); проігнорував приписи Конституції України і рішення КСУ, що призвело до незаконного повернення позову; системно порушує процесуальні строки прийняття рішень у справі; призначив спрощене провадження всупереч приписам частини 4 статті 257 КАСУ, без повідомлення сторін у справі, яка має значний майновий та моральний вимір, чим фактично унеможливив належне змагання сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А. М. у справі №320/8736/24 та передано матеріали адміністративної справи до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У відповідності до вказаних вище норм заява представника позивача про відвід судді Леонтовичу А. М. у справі № 320/8736/24 автоматизованою системою документообігу суду була розподілена судді Дісці А.Б., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026.

Згідно з вимогами частини 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Ознайомившись із поданою представником позивача заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 3 статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що за приписами частини четвертої статті 36 Кодексу, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Жодних доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Леонтовича А.М., не надано.

В заяві фактично викладено незгоду з порушенням строків на прийняття процесуальних рішень судді.

Проаналізувавши викладені в заяві представника позивача доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді Леонтовича А. М. із зазначених підстав, оскільки заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Леонтовича А. М. у розгляді даної справи відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи.

Також представником позивача висловлена незгода з прийнятими процесуальними рішеннями суддею Леонтовичем А. М.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, необґрунтованими та непідтвердженими документально є посилання представника позивача на порушення суддею приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України під час реєстрації позовної заяви, оскільки визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

При цьому, суддя Леонтович А.М. не є уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Крім того, у пункті 57 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 зазначено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Як вбачається з матеріалів справи та КП "Діловодство спеціалізованого суду" позовна заява позивача була зареєстрована 19.02.2024 та в цей же день була розподілена судді Леонтовичу А. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024.

Крім того, безпідставними є посилання представника позивача на норми пункту 1 частини першої статті 37 Кодексу, оскільки саме суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Водночас, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, справу направлено саме на продовження розгляду до суду першої інстанції, а не на новий розгляд.

Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Леонтовича А. М., перелік яких визначено статтею 36 КАС України позивачем не наведено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Леонтовича А. М. у даній справі, а тому заява представника позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Леонтовича А. М. по адміністративній справі №320/8736/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Діска А.Б.