Ухвала суду № 137161381, 05.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 червня 2026 року справа № 320/11973/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергостройінвест» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергостройінвест» (далі позивач) із позовом до Одеської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000129/1 від 13.02.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000277 від 13.02.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк із дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати копію митної декларації, яка була подана позивачем до контролюючого органу після коригування митної вартості товару на підставі спірного рішення; надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів із дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно: надати копію митної декларації, яка була подана позивачем до контролюючого органу після коригування митної вартості товару на підставі спірного рішення; надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору.

11.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява з додатками.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито провадження у справі №320/11973/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

На адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 витребувано від позивача належним чином завірені копії документів, зазначених ним як додатки 17, 20, 21 та 29-32 до позовної заяви.

На адресу суду від позивача надійшла заява з витребуваними судом документами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та подане відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач зазначає, що розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежах між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) становить 55 693,54 грн. Зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи матеріальні збитки для сторін у сумі 55 693,54 грн.

Складність даної справи також полягає в характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень із метою з`ясування всіх обставин.

Розгляд справи без повідомлення учасників справи обмежує право на доступ до правосуддя та ускладнює виконання обов`язку, покладеного частиною другою статті 77 КАС України на відповідача.

Водночас, суд зауважує, що лише посилання на наявність в учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи в судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку в судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання.

В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії.

З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити в тому випадку, коли обставини справи та наявні в ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише в судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо).

Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися.

Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, про які вказує відповідач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні.

Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Суд також зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, й розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 23.11.2006 у справі «Jussila v. Finland», заява №73053/01 суд вказав, що: «Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь-які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи в письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...».

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.