Ухвала суду № 137161103, 04.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

04 червня 2026 року 320/18282/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради

«Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро»

до Білоцерківської міської ради

про визнання протиправними та скасування пунктів рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро» із позовом до Білоцерківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, підпункт 4.4 пункту 4, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8 пункту 6, пункт 7, пункт 8 рішення Білоцерківської міської ради №8387-87-VIII від 26 березня 2026 року «Про реорганізацію закладів охорони здоров`я Білоцерківської міської ради», в частині, що стосується комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро» (юридична адреса: вулиця Зінича Ігоря, 9, місто Біла Церква, Київська область, індекс 09119, код ЄДРПОУ 23577802).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.06.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії пунктів 1, 2, 3, підпункту 4.4 пункту 4, пункту 5, підпунктів 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8 пункту 6, пункту 7, пункту 8 рішення Білоцерківської міської ради №8387-87-VIII від 26 березня 2026 року «Про реорганізацію закладів охорони здоров`я Білоцерківської міської ради», в частині, що стосується комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро» (юридична адреса: вулиця Зінича Ігоря, 9, місто Біла Церква, Київська область, індекс 09119, код ЄДРПОУ; 23577802).

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що оспорюваним рішенням вирішено реорганізувати юридичну особу комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро», шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2».

Згідно частини 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Вказує, що позивач звернувся до суду за захистом права на самостійне здійснення діяльності у сфері надання медичних послуг, яке вже було визнане та закріплене за закладом охорони здоров`я в установленому законом порядку. Оскаржуване рішення Білоцерківської міської ради порушує правосуб`єктність Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро», оскільки після державної реєстрації припинення юридичної особи, в результаті приєднання, позивач не буде мати правосуб`єктності. Крім того, у разі задоволення позову та скасування оспорюваного рішення міської ради, це унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, враховуючи, що Білоцерківська міська рада є засновником позивача.

Водночас зазначає, що оскаржуване рішення є вочевидь протиправним, так як в порушення абз. 5 ст. 16 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я» прийнято без урахування затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу на 2026 рік, а також порушена процедура прийняття рішення.

У зв`язку з чим вважає, що вказаний захід забезпечення позову необхідно застосувати, оскільки він зможе забезпечити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, в разі задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Згідно частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 стаття 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд повинен також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. В той же час під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, враховуючи, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд, виходячи з положень статей 150, 151 КАС України, вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт прийняття відповідачем рішення №8387-87-VIII від 26.03.2026 «Про реорганізацію закладів охорони здоров`я Білоцерківської міської ради», в частині, що стосується комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро» не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду. При цьому, факт порушення прав та інтересів позивача рішенням Білоцерківської міської ради №8387-87-VIII від 26 березня 2026 року «Про реорганізацію закладів охорони здоров`я Білоцерківської міської ради», шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро» до комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

В даному випадку заявником не доведено наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки у заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цьому конкретному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, враховуючи, що з огляду на обраний заявником спосіб захисту прав позивача та повноваження адміністративного суду, суд у разі наявності підстав для задоволення позову може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Білоцерківської міської ради.

Крім цього, незважаючи на те, що ознаки «очевидності» протиправності рішення не мають окреслених меж, заявником у наданій суду заяві не вказано аргументів, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи стосовно протиправності рішення мають оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Також, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявником не зазначено, як саме невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист. Необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення міської ради, правомірність якого визначено предметом оскарження у цій справі, мотивована виключно негативними наслідками для позивача, які можуть настати в майбутньому у випадку реалізації цього рішення міської ради.

Суд звертає увагу, що заявником у заяві про забезпечення позову не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, таке базується на його припущеннях.

Отже, приймаючи до уваги, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі, суд вважає про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а відтак задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №320/18282/26 за позовом Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківське міське патологоанатомічне бюро» до Білоцерківської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.