Ухвала суду № 137161005, 04.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у винесенні додаткового судового рішення

04 червня 2026 року м. Київ № 640/9955/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, поданої в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправної, зобов`язання вчинити певній дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 засобами підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій заявник просить суд:

ухвалити додаткове судове рішення щодо визначення способу виконання ухвали від 28.01.2026 у справі № 640/9955/22 про стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у розмірі 8179,00 грн, яким передбачити:

- видачу оригіналу виконавчого документу, який надіслати стягувачу на поштову адресу;

- орган Казначейства, яким буде виконуватися це судове рішення про стягнення коштів на підставі оригіналу виконавчого документу;

- порядок, строки виконання судового рішення, з урахуванням тривалих обставин (не виконання судового рішення більше 2 років викладених у заяві), допустити його до негайного виконання;

- виключити як орган якому Київським окружним адміністративним судом в ухвалі від 28.01.2026 доручено виконання судового рішення - Відділ примусового виконання рішення УЗПВР у місті Києві та Київській області ЦМУМЮ м Київ в особі Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тимофія Левіцького.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2026 визначено суддю Шевченко А.В. для розгляду заяви.

Так, в обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 вказує, що на виконанні у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення УЗПВР у місті Києві та Київській області ЦМУМЮ м. Київ перебував виконавчий лист № 640/9955/22, виданий Київським окружним адміністративним судом у справі № 640/9955/22.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 640/9955/22 задоволено, проте державним виконавцем постановою від 31.03.2026 вказану ухвалу було повернуто стягувачу. При цьому, ОСОБА_1 вважає, що повернення державним виконавцем ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 пов`язано саме із невизначенням судом в ній способу виконання судового рішення, у зв`язку із чим рішення суду залишається не виконаним, а тому просить у додатковому рішенні визначити спосіб виконання вказаної ухвали.

Розглядаючи вказану заяву, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 640/9955/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

Вказане рішення набуло законної сили 17 червня 2024 року.

14 листопада 2025 року видано електронний виконавчий лист у справі.

Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.11.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 79607584 щодо примусового виконання судового рішення № 640/9955/22 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

28.12.2025 ОСОБА_1 подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 640/9955/22.

Змінено спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 640/9955/22 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нарахованої, але не виплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у розмірі 8179,00 грн (вісім тисяч сто сімдесят дев`ять гривень).

Постановою державного виконавця Левіцького Т.К. від 31.03.2026 виконавчий документ № 640/9955/22 повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, відповідно до вказаної постанови, державним виконавцем встановлено, що згідно статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, заявник стверджує, що саме через те, що в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 про зміну способу і порядку виконання судового рішення не визначено спосіб виконання судового рішення, а тому просить ухвалити додаткове судове рішення, яким визначити спосіб виконання вказаної ухвали, та окрім цього, також просить допустити рішення суду до негайного виконання.

Розглядаючи вказану заяву, суд дійшов висновків про необхідність відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом.

Таким чином, додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі №120/432/20-а зазначив, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Крім того, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Так, в ухвалі від 28.01.2026 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд, обираючи належний спосіб виконання рішення задля ефективного захисту прав позивача, задовольнив вимоги заявника, та ухвалив встановити спосіб виконання шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нарахованої, але не виплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у розмірі 8179,00 грн (вісім тисяч сто сімдесят дев`ять гривень).

Водночас суд констатує, що в ухвалі від 28.01.2026 судом спосіб виконання судового рішення у справі № 640/9955/22 викладено чітко і зрозуміло та не потребує винесення додаткового судового рішення щодо її виконання.

Законодавчого врегулювання терміну «зміна способу і порядку виконання судового рішення» у чинному законодавстві не міститься, проте, на переконання суду, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Змінивши спосіб та порядок виконання рішення суду від 08.01.2024, відповідно до вимог заявника, суд не змінював останнє по суті, а лише визначив інший спосіб примусового виконання рішення суду.

Водночас винесення додаткової ухвали як просить позивач шляхом виключення головного державного виконавця і зазначення органу казначейської служби змінить рішення по суті, що є неприпустимим та виходить за межі повноважень суду.

Слід в цьому контексті навести пункт 9 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, за змістом якого зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Суд також звертає увагу заявника, що під час виконання судового рішення, у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу (у випадку такої незгоди з діями державного виконаця) фактично виникають зовсім нові правовідносини - новий спір - з новим предметом, новими підставами із новим суб`єктом владних повноважень, які не можуть бути предметом оцінки суду в рамках розгляду вказаної заяви. Отже, у разі якщо позивач вважає, що у подальшому відбулось порушення його прав та законних інтересів головним державним виконавцем, то відповідно має право звернутися до суду з новим позовом.

Щодо вимоги заявника видати йому оригінал виконавчого документу, надіславши його у паперовому вигляді за його поштовою адресою, суд звертає увагу, згідно зі статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі видачі виконавчого документа у формі електронного документа, який одночасно є рішенням, інформація про дату набрання ним законної сили може зазначатися в окремому електронному документі, що вважається невід`ємною частиною виконавчого документа.

Положеннями розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі Інструкція) передбачено, що виконавчий документ, виданий у формі електронного документа, повинен відповідати вимогам, визначеним у частинах першій, другій статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Не допускається одночасне пред`явлення одного виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, до різних органів державної виконавчої служби та/або приватних виконавців, а також одночасне пред`явлення одного виконавчого документа в електронній та паперовій формі.

Суд звертає увагу заявника, що виконавчий лист йому видано Київським окружним адміністративним судом 14.11.2025 року в електронній формі відповідно до положень статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак не потребує повторної видачі позивачу у паперовій формі.

Таким чином, враховуючи викладене, суд констатує, що заява, подана ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 167, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/9955/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію хвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.