Рішення № 137160895, 05.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року № 640/16753/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Антимонопольного комітету України, треті особи: Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі також позивач, КП «Київський метрополітен») з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі також відповідач, АМКУ), треті особи - Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі також АТ «Дніпропетровський стрілочний завод»), Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у якому просило суд:

- скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 31.07.2019 № 10412-р/пк-пз.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення Антимонопольного комітету України є протиправним, оскільки КП «Київський метрополітен» як замовник діяв виключно в межах та у спосіб, передбачений Законом України «Про публічні закупівлі» і тендерною документацією. Остання прямо встановлювала обов`язок переможця процедури закупівлі надати у визначений строк довідку контролюючого органу про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів як єдиний належний спосіб підтвердження відсутності підстав, передбачених частиною 2 статті 17 Закону. Оскільки АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» такого документа не подало, а натомість завантажило відмову у його видачі із зазначенням наявності податкового боргу, замовник був зобов`язаний відхилити його тендерну пропозицію відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач також зазначає, що рішення суду у справі щодо податкової вимоги не може замінювати передбачену тендерною документацією довідку та не створює для замовника обов`язку самостійно оцінювати наявність чи відсутність податкової заборгованості учасника. Замовник не наділений повноваженнями перевіряти правильність ведення обліку ДФС або виконання судових рішень цим органом, а тому зобов`язаний керуватися виключно встановленими документальними критеріями. Втручання АМКУ у вигляді підміни визначеного способу підтвердження іншим документом фактично виходить за межі його повноважень і порушує принцип правової визначеності у сфері публічних закупівель.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А.Б.) від 05.09.2019 відкрито позовне провадження у справі № 640/16753/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

09.10.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Антимонопольного комітету України, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що оскаржуване рішення є законним та прийнятим у межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Відповідач вказує, що орган оскарження здійснив розгляд скарги учасника на підставі матеріалів, розміщених у системі ProZorro, та встановив, що замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію АТ «Дніпропетровський стрілочний завод», порушивши вимоги статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та принципи об`єктивного і неупередженого розгляду пропозицій.

Відповідач виходить з того, що підставою для відхилення відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» є наявність податкової заборгованості, а не формальна відсутність конкретного документа. Надані учасником документи, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили та скасувало податкову вимогу, свідчать про відсутність у нього податкового боргу. Невидача довідки контролюючим органом була зумовлена технічними або процедурними причинами та не може покладати негативні наслідки на учасника процедури закупівлі.

Крім того, відповідач наголошує, що судове рішення є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами, у тому числі замовником, а тому останній був зобов`язаний врахувати його при оцінці тендерної пропозиції. Ігнорування такого рішення, на думку відповідача, свідчить про формальний підхід замовника та порушення принципу обґрунтованості рішень. Відтак, АМКУ правомірно дійшов висновку про необхідність скасування рішення про відхилення пропозиції та відновлення прав учасника.

09.10.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод», у яких третя особа заперечує проти задоволення позову та підтримує позицію відповідача, вважаючи оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України законним і обґрунтованим. Третя особа зазначає, що її тендерна пропозиція була неправомірно відхилена замовником виключно з формальних підстав, а саме через ненадання довідки про відсутність податкової заборгованості, незважаючи на те, що фактично така заборгованість була відсутня.

На підтвердження цього третя особа посилається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2019, яке набрало законної сили та яким було скасовано податкову вимогу щодо сплати відповідного боргу, а також зобов`язано контролюючий орган виключити відповідні відомості з обліку. При цьому невидача довідки про відсутність заборгованості була зумовлена технічною неможливістю виконання судового рішення органами ДФС, що не залежало від волі учасника та не може покладати на нього негативні наслідки.

Третя особа також наголошує, що судове рішення є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами, у тому числі замовником, а тому останній був зобов`язаний врахувати його при оцінці тендерної пропозиції. Відтак, відхилення пропозиції без урахування всіх наданих доказів є проявом надмірного формалізму та порушує принципи обґрунтованості, добросовісності та об`єктивності, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 відмовлено Антимонопольному комітету України в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

21.10.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив Антимонопольного комітету України, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не спростовують правомірності дій замовника. На думку позивача, відповідач безпідставно визнав достатнім підтвердженням відсутності підстав, передбачених частиною 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», рішення суду, тоді як тендерною документацією було чітко визначено єдиний спосіб такого підтвердження надання довідки контролюючого органу про відсутність податкової заборгованості. Жодних альтернативних способів підтвердження замовником не встановлювалось, а отже, відповідач фактично підмінив вимоги тендерної документації, вийшовши за межі наданих йому повноважень.

Крім того, позивач зазначає, що на момент прийняття рішення про відхилення тендерної пропозиції в електронній системі закупівель були наявні взаємосуперечливі документи: відмова у видачі довідки із зазначенням податкового боргу та судове рішення про скасування податкової вимоги. При цьому жодного належного документального підтвердження фактичної відсутності заборгованості станом на відповідну дату надано не було. Відповідач, своєю чергою, не мав об`єктивно підтвердженої інформації про відсутність боргу та поклав в основу свого рішення, зокрема, непідтверджені пояснення скаржника, що свідчить про порушення принципів обґрунтованості та неупередженості.

Таким чином, на думку позивача, відповідач у відзиві не навів належних правових аргументів та доказів, які б спростовували доводи позивача, а також не довів правомірність оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання Закону України №2825-IX від 13 грудня 2022 року «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 прийнято адміністративну справу № 640/16753/19 до провадження судді Діски А.Б.. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 запропоновано учасникам справи в 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо актуальності даного спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог. Також учасникам справи запропоновано в 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали надати додаткові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин, які стосуються предмету даного спору та які виникли за період розгляду даної справи.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено таке.

Комунальним підприємством «Київський метрополітен» як замовником через електронну систему закупівель ProZorro було проведено процедуру відкритих торгів за предметом закупівлі «Залізничне обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 (хрестовини)» (ідентифікатор закупівлі UA-2019-05-27-000156-b). Участь у зазначеній процедурі закупівлі взяли, зокрема, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «Дніпропетровський стрілочний завод» та ТОВ «Дніпрозалізничпостачання».

За результатами проведення аукціону та розгляду тендерних пропозицій рішенням тендерного комітету позивача від 19.06.2019 АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» було визнано переможцем процедури закупівлі та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір. Відповідно до вимог тендерної документації переможець зобов`язаний був у встановлений строк надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема довідку контролюючого органу про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Як вказує позивач, станом на 01.07.2019 АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» не було надано зазначену довідку, натомість в електронній системі закупівель було розміщено відмову контролюючого органу у її видачі із зазначенням наявності податкового боргу, а також рішення суду про скасування податкової вимоги. У зв`язку з неподанням передбачених тендерною документацією документів рішенням тендерного комітету від 02.07.2019 тендерну пропозицію зазначеного учасника було відхилено на підставі статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Надалі рішенням від 09.07.2019 переможцем процедури закупівлі було визначено ТОВ «Дніпрозалізничпостачання».

Не погодившись із такими рішеннями замовника, АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» звернулося до Антимонопольного комітету України зі скаргою про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. За результатами її розгляду Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України 31.07.2019 прийнято рішення №10412-р/пк-пз, яким скаргу задоволено та зобов`язано замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» і рішення про визначення переможця процедури закупівлі. При цьому, задовольняючи скаргу, орган оскарження виходив з того, що підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» є наявність у учасника податкової заборгованості, а не формальна відсутність окремого документа. Колегія встановила, що АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» надало у складі тендерної пропозиції рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі №160/9123/18, яке набрало законної сили та яким було скасовано податкову вимогу щодо сплати заборгованості, що свідчить про відсутність у такого учасника податкового боргу.

Орган оскарження також врахував, що неможливість отримання довідки про відсутність заборгованості була зумовлена обставинами, які не залежали від учасника, зокрема невиконанням контролюючим органом судового рішення та технічними особливостями ведення обліку. За таких обставин, на думку Колегії, відсутність відповідної довідки не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки це призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції та порушення прав учасника.

Враховуючи наведене, орган оскарження дійшов висновку, що замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» та, як наслідок, неправомірно визначив переможця процедури закупівлі, у зв`язку з чим зобов`язав замовника скасувати відповідні рішення з метою відновлення порушених прав скаржника.

Вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси як замовника процедури закупівлі, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 3 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

За приписами статті 7 Закону № 922-VIII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю; вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.

За приписами статті 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

З аналізу наведених норм вбачається, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження у сфері публічних закупівель наділений повноваженнями здійснювати розгляд скарг щодо порушення законодавства у цій сфері, перевіряти дії замовника на відповідність вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та приймати обов`язкові до виконання рішення за результатами такого розгляду. При цьому під час прийняття рішення орган оскарження зобов`язаний діяти в межах наданих повноважень, з урахуванням усіх обставин справи, на підставі інформації, що міститься в електронній системі закупівель, та забезпечуючи дотримання принципів об`єктивності, неупередженості та добросовісної конкуренції .

Отже, при вирішенні даного спору суд повинен перевірити, чи прийнято оскаржуване рішення відповідача на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, чи є воно обґрунтованим, тобто таким, що прийняте з урахуванням усіх обставин, які мають значення для справи, а також чи відповідає воно принципам, визначеним законодавством у сфері публічних закупівель.

З метою встановлення зазначених обставин суд виходить з того, що у спірних правовідносинах визначальне значення мають умови тендерної документації, яка відповідно до Закону № 922-VIII є обов`язковою для виконання як замовником, так і учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Закон № 922-VIII розмежовує кваліфікаційні критерії до учасників (стаття 16) та підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі (стаття 17), які мають різну правову природу та застосовуються замовником на різних етапах процедури.

Так, відповідно до статті 17 Закону № 922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Враховуючи наведене нормативне регулювання, суд переходить до аналізу умов тендерної документації у межах спірної процедури закупівлі, оскільки саме вони конкретизують встановлений Законом № 922-VIII спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам законодавства та є обов`язковими для виконання сторонами.

Як встановлено судом, тендерною документацією замовника було визначено, що переможець процедури закупівлі зобов`язаний у встановлений строк надати документи, які підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону № 922-VIII, зокрема довідку контролюючого органу про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, замовником було визначено конкретний спосіб документального підтвердження відсутності відповідних підстав, який підлягав виконанню переможцем процедури закупівлі та оцінці замовником під час прийняття рішення щодо відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

Разом з тим, суд звертає увагу, що встановлення замовником способу документального підтвердження не звільняє його від обов`язку діяти відповідно до змісту та мети норм Закону № 922-VIII, зокрема статті 17 цього Закону, яка пов`язує можливість відхилення тендерної пропозиції саме з наявністю відповідних підстав, а не виключно з формальним неподанням певного документа.

Крім того, суд зазначає, що визначений замовником спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону №922-VIII, не може застосовуватися формально та відокремлено від змісту відповідної правової норми. Оскільки частина друга статті 17 Закону пов`язує можливість відхилення тендерної пропозиції саме з наявністю податкової заборгованості, відсутність окремого документа за наявності належних доказів відсутності такого боргу не може бути самостійною та достатньою підставою для відхилення пропозиції.

Як встановлено судом, АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» у складі документів, поданих після визначення його переможцем процедури закупівлі, не надало довідку контролюючого органу про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, натомість розмістило в електронній системі закупівель відмову у її видачі, яка містила інформацію про наявність податкового боргу, а також рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі №160/9123/18, яке набрало законної сили, про скасування податкової вимоги щодо такої заборгованості.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд зазначає, що зазначені документи дійсно є взаємосуперечливими, оскільки відмова контролюючого органу містить інформацію про наявність податкового боргу, тоді як судове рішення підтверджує відсутність правових підстав для його існування.

Разом з тим, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення для встановлення обставин щодо наявності чи відсутності податкового боргу та підлягає врахуванню усіма суб`єктами владних повноважень при прийнятті відповідних рішень.

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у справі №160/9123/18 має вирішальне значення для встановлення факту наявності чи відсутності податкової заборгованості у АТ «Дніпропетровський стрілочний завод», оскільки ним прямо скасовано податкову вимогу, яка була підставою для обліку відповідного боргу. Отже, з моменту набрання законної сили таким рішенням відповідна заборгованість втратила статус узгодженого податкового зобов`язання.

Суд також враховує, що невиконання контролюючим органом судового рішення або затримка у приведенні даних інформаційних систем у відповідність до нього не змінює правової природи відповідних відносин та не може створювати нові або відновлювати скасовані обов`язки для платника податків. Відтак, відсутність у учасника можливості отримати довідку про відсутність заборгованості була зумовлена обставинами, що не залежали від його волі.

За таких обставин покладення на учасника негативних наслідків у вигляді відхилення його тендерної пропозиції виключно з підстав ненадання відповідної довідки фактично означало б притягнення його до відповідальності за дії (бездіяльність) іншого суб`єкта владних повноважень, що суперечить принципам справедливості та правової визначеності. Крім того, таке формальне застосування вимог тендерної документації без урахування фактичної відсутності податкової заборгованості призводить до непропорційного обмеження участі суб`єкта господарювання у процедурі закупівлі, що суперечить принципам добросовісної конкуренції та недискримінації учасників, визначеним статтею 3 Закону № 922-VIII.

Суд звертає увагу, що Антимонопольний комітет України, розглядаючи скаргу АТ «Дніпропетровський стрілочний завод», здійснив оцінку наданих учасником документів у їх сукупності, а також інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, з урахуванням вимог Закону № 922-VIII.

При цьому орган оскарження обґрунтовано виходив з того, що визначальною підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до частини другої статті 17 Закону № 922-VIII є наявність податкової заборгованості, а не формальна відсутність окремого документа, якщо відсутність такого документа зумовлена обставинами, що не залежать від учасника.

Суд зазначає, що відповідач, на відміну від замовника, не обмежився формальною перевіркою наявності чи відсутності довідки, а надав належну оцінку змісту поданих документів, зокрема судовому рішенню, яке підтверджує відсутність податкового боргу, та обставинам, що зумовили неможливість отримання відповідної довідки.

У контексті зазначеного суд також враховує, що відповідно до статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження наділений повноваженнями перевіряти правомірність рішень, дій чи бездіяльності замовника у процедурах публічних закупівель. При цьому розгляд скарги не зводиться виключно до формальної перевірки наявності чи відсутності окремих документів, а передбачає оцінку відповідності рішень замовника вимогам Закону з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Відтак, здійснюючи розгляд скарги, орган оскарження діє в межах повноважень, визначених статтею 18 Закону № 922-VIII, та має право оцінювати правомірність відхилення тендерної пропозиції не лише з формальних підстав, а й з огляду на фактичну наявність або відсутність передбачених законом підстав.

З урахуванням вищенаведеного, орган оскарження дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» та, відповідно, про порушення замовником вимог Закону № 922-VIII при прийнятті рішення про її відхилення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, є обґрунтованим та таким, що відповідає принципам здійснення публічних закупівель.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Антимонопольного комітету України, треті особи: Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.