Рішення № 137160885, 05.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. справа № 300/4387/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Колодяжний Ярослав Володимирович (надалі, також представник позивача), звернувся в суд з позовною заявою до 20 Регіональної військово-лікарської комісії (надалі, також відповідач 1, 20 Регіональна ВЛК), Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Військова частина НОМЕР_2 (надалі, також третя особа), в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність службових осіб Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тяжкого захворювання;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за результатами проведення службового розслідування, скласти відповідний акт, довідку про обставини травми (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, № 402), пояснення свідків та надіслати їх до 20 регіональної військово-лікарської комісії для проведення переогляду свідоцтва про хворобу № 2001 від 20.12.2024 прийнятого госпітальною військово-лікарською комісією військової частини: НОМЕР_2 ;

зобов`язати 20 регіональну військово-лікарську комісію здійснити переогляд свідоцтва про хворобу № 2001 від 20.12.2024 прийнятого госпітальною військово-лікарською комісією військової частини: НОМЕР_2 з урахуванням наданих військовою частиною НОМЕР_1 документів (скласти відповідний акт, довідку про обставини травми (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, № 402), пояснення свідків).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до проходження військової служби позивач був визнаний придатним до військової служби із наявним одним захворюванням консолідованого перелому обох кісток правого передпліччя. Позивач вказує, що в результаті безпосередньої участі у бойових діях, у позивача виникла значна кількість захворювань, в результаті наявності яких позивач був визнаний непридатним до військової служби. Однак, у виданому свідоцтві про хворобу причинним зв`язком визначено захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби, що, на думку позивача є помилковим, оскільки захворювання, набуті ним, пов`язані із захистом Батьківщини. Позивач вказує, що відповідач 2 відмовився призначити службове розслідування за фактом отримання позивачем травми, що, на думку позивача, позбавило його права належним чином та ефективно захистити його порушене право. Позивач вказує, що у випадку проведення відповідачем 2 службового розслідування щодо обставин отримання травми та видачі йому відповідної довідки щодо взаємозв`язку отриманої травми, у відповідача 1 виникне обов`язок здійснити переогляд виданого ним свідоцтва про хворобу позивача. У зв`язку з цим просив позов задовольнити (а.с. 1-71).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 даний позов залишено без руху. Визначено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в необхідній кількості примірників, в якій уточнити зміст позовних вимог (а.с. 73-75).

02.07.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява. В уточненій позовній заяві позивач визначив статус Військової частини НОМЕР_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів (а.с. 77-100).

Таким чином, недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було усунуто в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 101-102).

21.07.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 2 вказує, що у випадку отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) в результаті протиправних дій противника, розслідування обставин травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться, оскільки положення Інструкції № 332 поширюються тільки на випадки отримання військовослужбовцями певних травм (поранень, контузій, каліцтв) в результаті нещасного випадку. З огляду на це, вважає що для призначення службового розслідування обставин отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) немає жодних підстав. Крім того, вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду. Зважаючи на це, просить у задоволенні позову відмовити в частині заявлених до відповідача 2 позовних вимог (а.с. 104-111).

23.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 1 звертає увагу суду, що визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювання позивача є дискреційним повноваженням відповідача 1, у зв`язку з чим суд не має належних та достатніх повноважень втручатися в дані повноваження відповідача 1. Поряд з цим, відповідач 1 зазначає, що встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання здійснюється на підставі наданих відповідачу 1 медичних документів. Однак, з наданих позивачем неможливо встановити такий причинно-наслідковий зв`язок захворювання, як пов`язаність захворювання із захистом Батьківщини, оскільки в жодному з наданих відповідачу 1 документів відповідна інформація не міститься. У зв`язку з цим, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 112-121).

24.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви. Зокрема, третя особа вказує, що під час проходження ВЛК позивачем не було надано довідку про захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв`язку з чим підстав для визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювання не було (а.с. 122-127).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 134), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 134), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

22.09.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від військової частини НОМЕР_3 надійшла заява про заміну відповідача по справі № 300/4387/25, зокрема замінити військову частину НОМЕР_1 , яка є відповідачем по даній справі на військову частину НОМЕР_3 (а.с. 128-133).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 134), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 замінено відповідача в даній справі з Військової частини НОМЕР_1 на Військову частину НОМЕР_3 (надалі, також відповідач 1) (а.с. 135-137).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 61/2059 від 18.04.2022, в позивача встановлено наявність консолідованого перелому обох кісток правого передпліччя. Іншими лікарями здійснено відмітки про те, що позивач є здоровим. З огляду на результати проведеного медичного огляду, військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено висновок про те, що позивач є придатним до військової служби (а.с. 31-33).

В період з 03.05.2022 по 31.08.2022, з 11.09.2022 по 03.11.2022, з 08.11.2022 по 14.12.2022, з 25.12.2022 по 01.05.2023, з 16.05.2023 по 20.05.2023, з 23.05.2023 по 08.10.2023, з 13.10.2023 по 08.11.2023, з 21.11.2023 по 25.01.2024, з 14.02.2024 по 15.04.2024, з 27.04.2024 по 23.06.2024, з 25.06.2024 по 17.07.2024, 25.07.2024 по 04.09.2024, з 21.12.2024 по 20.01.2025 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, Комарській територіальній громаді, н.п. Піддубне, Комишуваха; Запорізькій області, Пологівському районі, Гуляйпільській територіальній громаді, н.п. Темирівка, м. Гуляйполе. Підставою для видачі довідки є витяг із журналу бойових дій № 24т від 24.02.2022, № 25т від 11.02.2023, № 33т від 29.07.2023, № 37т від 26.10.2023, № 53т від 01.01.2024, № 63т від 02.03.2024, № 65т від 20.10.2024 (а.с. 46).

21.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до лікаря Військової частини НОМЕР_1 із скаргами на здоров`я із подальшим направленням до лікаря ЛОРа. В примітці вказано відомості про отримання ОСОБА_1 акубаротравми та викривлення перетинки, що підтверджується копією картки пораненого форми 100 від 21.05.2023 (а.с. 34-35).

28.08.2023 солдат ОСОБА_1 був поранений в результаті міноментного обстрілу поблизу населеного пункту Приютне з діагнозом легкий цефалгічний синдром, що підтверджується копією картки пораненого форми 100 від 28.08.2023 (а.с. 36).

Відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2023, позивачу поставлено діагноз: вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія з незначним порушенням функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ступеня зі сприйняттям ШМ 4,0 м на обидва вуха. Астено-невротичний легкий психоорганічний синдром. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. Визнано позивача обмежено придатним до військової служби (а.с. 37).

За змістом виписного епікризу із історії хвороби № 5533 від 20.11.2023, виданого КНП "Міська лікарня № 1" ЗМР, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 09.11.2023 по 20.11.2023 із діагнозом: Дорсопатія, розповсюджений остеохондроз, полісегментарна дископатія, множинні протрузії та екструзії МХД. Вертеброгенна цервікобрахіалгія, хронічно-рецидивуючий перебіг, виражений больовий та м`язово-тонічний синдроми. ДЕП І ст. Виписується в медичну роту для вирішення питання щодо ВЛК з метою відпустки (а.с. 38-39).

За змістом виписного епікризу із історії хвороби № 1972 від 26.04.2024, виданого КНП "Міська лікарня № 1" ЗМР, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 16.04.2024 по 26.04.2024 із діагнозом: ДДУХ, розповсюджений остеохондроз, полісегментарна дископатія, протрузії МХД, екструзії МХД, вертеброгенна цервікобрахіалгія, люмбалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія загострення, больовий синдром, артеріальна гіпертонія І ст., 2 ст., р. 2, церебральний атеросклероз, ДЕП І ст. змішаного генезу, вестибуло-атактичний синдром (а.с. 40-41).

20.12.2024 госпітальною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Встановлено діагноз: дегенеративно-дистрофічне ураження шийного відділу хребта, кили міжхребцевих дисків C5-C6, C6-C7, хронічна вертеброгенна цервікалгія, мікродистектомія на рівні C5-C6, C6-C7, передній міжтіловий корпородез Capstone Peek кейджами у сегментах C5-C6, C6-C7, перевстановлення кейджа на рівні C5-C6 у вигляді зміцнілого післяопераційного рубцю, м`язово-тонічного, нейропатичного больових синдромів хронічно-рецидивуючого перебігу зі значним порушенням функції хребта (М50). Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби (а.с. 43-45).

11.04.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просив надати йому інформацію щодо наступних документів, зокрема довідки про обставини травми від 23.12.2022, 21.05.2023, рапорти командирів про обставини отримання поранень та травмувань ОСОБА_1 , матеріалів службових розслідувань, проведених за результатами травмування та поранення ОСОБА_1 з копіями письмових пояснень осіб, які здійснювали евакуацію ОСОБА_1 , надавали первинну медичну допомогу ОСОБА_1 із зазначенням області тіла, яка була поранена, пошкоджена та обставини поранень/пошкоджень (осіб, які надавали допомогу під обстрілом, в укритті, під час евакуації), витяги із наказів про проведення службового розслідування, розпочатих за фактом травмування та поранення ОСОБА_1 , первинні медичні картки по факту отримання поранень, травмувань ОСОБА_1 , витяги із журналів про надання первинної медичної допомоги в польових шпиталях, медичних ротах, стабілізаційних пунктах та інші документи. Даний запит направлено ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшої передачі Військовій частині НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку (а.с. 47-51).

У відповідь на даний запит ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав представнику позивача лист № 1/1/2289 від 18.04.2025, у якому зазначив, що до функцій РТЦК та СП не входить надання посередницьких послуг чи послуг поштового зв`язку, з огляду на що, рекомендував направити такий адвокатський запит безпосередньо Військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 52).

11.04.2025 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із адвокатським запитом, в якому просив надати йому інформацію щодо наступних документів, зокрема належним чином завірений дублікат (встановленого законом зразку), довідки № 61/2059 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.04.2022, складеної за результатом проходження ВЛК ОСОБА_1 та копію картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , а також відповідної інформації. Даний запит направлено ІНФОРМАЦІЯ_4 засобами поштового зв`язку (а.с. 53-57).

У відповідь на даний запит ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав представнику позивача лист № 1/1/2288 від 18.04.2025, у якому зазначив, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого останнього визнано придатним до військової служби та призвано до лав Збройних Сил України та вказано про неможливість надання інформації представнику позивача, оскільки запитувана інформація становить охоронювану законом таємницю. До даного листа долучено копію довідки ВЛК № 61/2059 від 18.04.2022 (а.с. 58-59).

26.05.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просив надати йому належним чином посвідчену копію картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 . Даний запит направлено Міністерству оборони України для подальшої передачі Військовій частині НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку (а.с. 60-64).

У відповідь на даний запит Військова частина НОМЕР_1 надіслала представнику позивача лист № 1479/1/1678 від 02.06.2025, у якому зазначив, що надати копії довідок про обставини травмування не має можливості, оскільки останні не видавалися у медичному пункті військової частини, рапорти командирів про обставини отримання поранень та травмувань ОСОБА_1 не подавалися на розгляд командиру Військової частини НОМЕР_1 , відповідно службові розслідування з даного приводу не проводились, первинна медична картка форми 100 від 23.12.2022 медичним пунктом даної військової частини не видавалась, ВЛК на базі Військової частини НОМЕР_1 не формувались у зв`язку з чим, картки обстеження на ОСОБА_1 у розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 відсутні. До даного листа долучено копію первинної медичної картки форми 100 на ОСОБА_1 від 21.05.2023 (а.с. 65).

Вважаючи бездіяльність відповідача 2 щодо непризначення проведення службового розслідування обставин захворювання, набутого позивачем протиправною, з метою зобов`язання відповідача 2 провести відповідне службове розслідування обставин набуття позивачем захворювання та зобов`язання відповідача 1 здійснити переогляд свідоцтва про хворобу позивача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі, також Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (надалі, також Положення № 402).

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено перелік документів, що подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.

При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 6.3 глави 6 розділу II Положення № 402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 21.1 Положення № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до пункту 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

Додатком 5 до Положення № 402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові; рік народження; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; обставини за яких виникла травма (поранення, контузії, каліцтва), під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп`яніння чи ні тощо; наказ командира (начальника) військової частини; назва закладу, організації, куди надається довідка; військове звання, підпис, прізвище, ініціали командира (начальника) військової частини.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для призначення та проведення службового розслідування обставин набуття позивачем захворювання у порядку, передбаченому Інструкцією № 332, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV (надалі, також Статут), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника.

Відповідно до статті 255 Статуту, військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Згідно з статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в редакції від 23.04.2021 року, чинній станом на час виникнення спірних відносин, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законом України "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану" від 02.05.2023 № 3080-IX (надалі, також Закон № 3080-IX), який набрав чинності 28.05.2023, внесено зміни до статті 260 Статуту, а саме: у частині другій слова "довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)" замінено словами "довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)"; а після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)".

У зв`язку з цим частину третю визначено вважати частиною четвертою, яку викладено в такій редакції:

"У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України";

Доповнено частиною п`ятою такого змісту: "У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України".

За змістом пояснювальної записки до проекту Закону № 3080-IX метою законопроекту є удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров`я.

У Збройних Силах України розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (надалі, також Інструкція № 332).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 332, вона визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції № 332, її дія поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції № 332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

За змістом пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 332, нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

За змістом пунктів 4-5 Розділу ІІ Інструкції № 332, заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції (далі екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок: командиру військової частини, де проходить службу потерпілий; залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері. Заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України обов`язково проводить необхідні дослідження і складає медичний висновок про наявність або відсутність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин), який надається на запит командира військової частини або голови комісії з проведення розслідування нещасного випадку протягом однієї доби з дати отримання запиту.

Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний: негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1); у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів; залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері; якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1; протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця; забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Пунктами 7-10 Розділу ІІ Інструкції № 332 передбачено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції. Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира; прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Відповідно до пунктів 15 та 16 Інструкції № 332, комісія з розслідування нещасного випадку має право: отримувати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків та всіх осіб, причетних до нещасного випадку, для з`ясування його обставин та причин; залучати за узгодженням з командиром військової частини до участі в розслідуванні необхідних спеціалістів військової частини та сторонніх організацій. Командир військової частини, де стався нещасний випадок, забезпечує фотографування місця події, складання ескізів та схем, проведення експертних досліджень.

Пунктом 17 Розділу ІІ Інструкції № 332 встановлено, що командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі; начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо); командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини. У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно із пунктом 18 Розділу ІІ Інструкції № 332, за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції № 332.

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

За приписами пункту 2 розділу V Інструкції № 332, командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний:

негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;

оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото-або відеофіксацію;

опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;

скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;

отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Приписами пункту 3 розділу V Інструкції про розслідування передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 332, про розслідування командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Нормами пункту 5 розділу V Інструкції № 332, комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.

За змістом пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332, за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402.

Таким чином, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення № 402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини її отримання. Така довідка складається начальником медичної служби військової частини після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

Проаналізувавши наведені норми, суд робить висновок про те, що положення Інструкції № 332 не поширюються на військовослужбовців, які отримали травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій та такі травми не підлягають обліку як нещасні випадки.

В розумінні положень Інструкції № 332 нещасний випадок настає в разі виникнення обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, унаслідок чого нанесено шкоду його здоров`ю, зокрема, шкоду від сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), а також утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням. Про кожний нещасний випадок потерпілий негайно повідомляє безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт, а останній терміново організовує надання домедичної та медичної допомоги, за потреби забезпечує доставку потерпілого до закладу охорони здоров`я та негайно повідомляє про нещасний випадок командира військової частини. Заклад охорони здоров`я, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, надає екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку з посиланням на нещасний випадок командиру військової частини, де проходить службу потерпілий, а також залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо). Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), протягом доби надсилає повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, повідомляє Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері та протягом доби призначає комісію з розслідування нещасного випадку. Комісія з розслідування нещасного випадку обстежує місце нещасного випадку; з`ясовує обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробляє заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначає вид події, що призвела до нещасного випадку; складає акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надає їх командиру військової частини на затвердження.

У разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до Інструкції № 332 проводиться службове розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371. За результатами розслідування нещасного випадку командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Повертаючись до обставин справи, суд звертає увагу на наступне.

21.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до лікаря Військової частини НОМЕР_1 із скаргами на здоров`я із подальшим направленням до лікаря ЛОРа. В примітці вказано відомості про отримання ОСОБА_1 акубаротравми та викривлення перетинки, що підтверджується копією картки пораненого форми 100 від 21.05.2023.

28.08.2023 солдат ОСОБА_1 був поранений в результаті міноментного обстрілу поблизу населеного пункту Приютне з діагнозом легкий цефалгічний синдром, що підтверджується копією картки пораненого форми 100 від 28.08.2023.

Відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2023, позивачу поставлено діагноз: вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія з незначним порушенням функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ступеня зі сприйняттям ШМ 4,0 м на обидва вуха. Астено-невротичний легкий психоорганічний синдром. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Суд звертає увагу на те, що в долучених до матеріалів справи картках пораненого форми 100 вказано про отримання позивачем захворювання внаслідок мінометного обстрілу, що безпосередньо вказує на те, що отримана позивачем травма не є наслідком нещасного випадку, а перебуває у безпосередній залежності із вчиненими противником діями.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження настання з позивачем нещасного випадку (в розумінні Інструкції № 332), що є підставою для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332.

Натомість, в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що позивач отримав травму, внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Інструкції № 332.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що біль у шиї в нього розпочався ще у 2023 році під час виходів на бойові завдання, що додатково вказує на те, що факт нещасного випадку за обставинами даної справи сам по собі відсутній.

Також відсутні правові підстави для призначення та проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, оскільки призначення та проведення службового розслідування здійснюється у разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок.

З огляду на це, суд робить висновок про те, що у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання бездіяльності відповідача 2 щодо непризначення службового розслідування обставин набуття позивачем захворювання та зобов`язання відповідача 2 призначити службове розслідування обставин набуття позивачем захворювання у порядку, передбаченому Інструкцією № 332 слід відмовити як таких, що необґрунтовані та не підтверджені належними та достатніми доказами.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 здійснити переогляд свідоцтва про хворобу позивача з урахуванням наданих відповідачем 2 документів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалося вище, порядок проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи врегульовано нормами Положення № 402.

Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи, визначених пунктом 1.3. Положення № 402, є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1 Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктами 6.11, 6.15, 6.35 Положення № 402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров`я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров`я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров`я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Відповідно до пунктів 21.1, 21.2, 21.5 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби штатні ВЛК.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

Пунктом 21.7 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється (пункт 21.8 Положення № 402).

Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва направляється в органи соціального захисту і до військового комісаріату за місцем проживання колишнього військовослужбовця. Якщо питання про причинний зв`язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою колишнього військовослужбовця, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову, направляє її заявникові або видає на руки (пункт 21.14 Положення № 402).

Згідно з пунктом 21.24 Положення № 402, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Водночас пунктом 21.25 Положення № 402 встановлено, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Відповідно до пункту 21.29 Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов`язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Згідно з пунктом 22.3 Положення № 402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється (пункт 22.5 Положення № 402).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у воєнний час основи організації військово-лікарської експертизи мають певні особливості та їх правове регулювання дещо відрізняється від правового регулювання у мирний час. Так, постанови ВЛК, зокрема постанови ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) та про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я, оформлюються довідками військово-лікарської комісії, які у воєнний час у штатну ВЛК на контроль не направляються. У воєнний час постанови ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються на підставі картки передового району, а також таких документів про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва): службової та медичної характеристики, витягу з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріалів службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідки військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історії хвороби або витягу з неї, свідоцтва про хворобу, запису лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідки архівної установи. Тобто наявність довідки про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення № 402) не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Повертаючись до матеріалів справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 61/2059 від 18.04.2022, в позивача встановлено наявність консолідованого перелому обох кісток правого передпліччя. Іншими лікарями здійснено відмітки про те, що позивач є здоровим. З огляду на результати проведеного медичного огляду, військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено висновок про те, що позивач є придатним до військової служби.

В період з 03.05.2022 по 31.08.2022, з 11.09.2022 по 03.11.2022, з 08.11.2022 по 14.12.2022, з 25.12.2022 по 01.05.2023, з 16.05.2023 по 20.05.2023, з 23.05.2023 по 08.10.2023, з 13.10.2023 по 08.11.2023, з 21.11.2023 по 25.01.2024, з 14.02.2024 по 15.04.2024, з 27.04.2024 по 23.06.2024, з 25.06.2024 по 17.07.2024, 25.07.2024 по 04.09.2024, з 21.12.2024 по 20.01.2025 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, Комарській територіальній громаді, н.п. Піддубне, Комишуваха; Запорізькій області, Пологівському районі, Гуляйпільській територіальній громаді, н.п. Темирівка, м. Гуляйполе. Підставою для видачі довідки є витяг із журналу бойових дій № 24т від 24.02.2022, № 25т від 11.02.2023, № 33т від 29.07.2023, № 37т від 26.10.2023, № 53т від 01.01.2024, № 63т від 02.03.2024, № 65т від 20.10.2024.

За змістом виписного епікризу із історії хвороби № 5533 від 20.11.2023, виданого КНП "Міська лікарня № 1" ЗМР, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 09.11.2023 по 20.11.2023 із діагнозом: Дорсопатія, розповсюджений остеохондроз, полісегментарна дископатія, множинні протрузії та екструзії МХД. Вертеброгенна цервікобрахіалгія, хронічно-рецидивуючий перебіг, виражений больовий та м`язово-тонічний синдроми. ДЕП І ст. Виписується в медичну роту для вирішення питання щодо ВЛК з метою відпустки.

За змістом виписного епікризу із історії хвороби № 1972 від 26.04.2024, виданого КНП "Міська лікарня № 1" ЗМР, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 16.04.2024 по 26.04.2024 із діагнозом: ДДУХ, розповсюджений остеохондроз, полісегментарна дископатія, протрузії МХД, екструзії МХД, вертеброгенна цервікобрахіалгія, люмбалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія загострення, больовий синдром, артеріальна гіпертонія І ст., 2 ст., р. 2, церебральний атеросклероз, ДЕП І ст. змішаного генезу, вестибуло-атактичний синдром.

20.12.2024 госпітальною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Встановлено діагноз: дегенеративно-дистрофічне ураження шийного відділу хребта, кили міжхребцевих дисків C5-C6, C6-C7, хронічна вертеброгенна цервікалгія, мікродистектомія на рівні C5-C6, C6-C7, передній міжтіловий корпородез Capstone Peek кейджами у сегментах C5-C6, C6-C7, перевстановлення кейджа на рівні C5-C6 у вигляді зміцнілого післяопераційного рубцю, м`язово-тонічного, нейропатичного больових синдромів хронічно-рецидивуючого перебігу зі значним порушенням функції хребта (М50). Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби.

Суд зазначає, що позивач був звільнений з військової служби у зв`язку з наявністю в нього захворювань, лікування яких він здійснював протягом останнього року.

Варто звернути увагу, що при проведенні призову на військову службу позивач був визнаний придатним для проходження військової служби. Серед наявних у позивача захворювань зазначено про наявність у позивача консолідованого перелому обох кісток правого передпліччя.

Натомість, при проведенні лікування в період з 09.11.2023 по 20.11.2023 позивачу встановлено діагноз: дорсопатія, розповсюджений остеохондроз, полісегментарна дископатія, множинні протрузії та екструзії МХД. Вертеброгенна цервікобрахіалгія, хронічно-рецидивуючий перебіг, виражений больовий та м`язово-тонічний синдроми. ДЕП І ст. При цьому, період лікування позивача почався саме на наступний день після участі в безпосередніх заходах, спрямованих на забезпечення оборони України, який тривав з 13.10.2023 по 08.11.2023, що підтверджується відповідною довідкою.

В подальшому, позивач проходив лікування з 16.04.2024 по 26.04.2024, під час якого позивачу встановлено діагноз: ДДУХ, розповсюджений остеохондроз, полісегментарна дископатія, протрузії МХД, екструзії МХД, вертеброгенна цервікобрахіалгія, люмбалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія загострення, больовий синдром, артеріальна гіпертонія І ст., 2 ст., р. 2, церебральний атеросклероз, ДЕП І ст. змішаного генезу, вестибуло-атактичний синдром. Даний період лікування теж почався саме на наступний день після участі в безпосередніх заходах, спрямованих на забезпечення оборони України, який тривав з 14.02.2024 по 15.04.2024, що підтверджується відповідною довідкою.

При прийнятті рішення про визнання позивача непридатним до військової служби, відповідач встановив наявність у нього наступних захворювань: дегенеративно-дистрофічне ураження шийного відділу хребта, кили міжхребцевих дисків C5-C6, C6-C7, хронічна вертеброгенна цервікалгія, мікродистектомія на рівні C5-C6, C6-C7, передній міжтіловий корпородез Capstone Peek кейджами у сегментах C5-C6, C6-C7, перевстановлення кейджа на рівні C5-C6 у вигляді зміцнілого післяопераційного рубцю, м`язово-тонічного, нейропатичного больових синдромів хронічно-рецидивуючого перебігу зі значним порушенням функції хребта (М50). Суд зазначає, що діагнози, за якими позивач був визнаний непридатним до військової служби частково співпадають з діагнозами, встановленими позивачу при проходженні ним лікування. Однак, всі наведені діагнози є новими, при співвідношенні їх із висновком ВЛК при проведенні призову позивача на військову службу.

Крім того, відповідно до змісту довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2023, позивачу поставлено діагноз: вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія з незначним порушенням функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ступеня зі сприйняттям ШМ 4,0 м на обидва вуха. Астено-невротичний легкий психоорганічний синдром. Тобто під час проходження проміжного ВЛК між призовом позивача на військову службу та ВЛК, за результатами якого позивача визнано непридатним до військової служби, у позивача були відсутні більшість захворювань, відомості про які зазначено у свідоцтві про хворобу № 2001 від 20.12.2024.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи документи не викликають сумнівів у тому, що захворювання виникло саме в результаті участі у заходах щодо забезпечення безпеки та оборони України.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань приймаються у формулюванні "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

При цьому постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту, тобто в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Крім того, така постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

Враховуючи те, що захворювання, за якими позивача визнано непридатним до військової служби виникли в період проходження ним військової служби та безпосередньо після участі у заходах, спрямованих на забезпечення безпеки та оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, для встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 ВЛК мала встановити початок таких захворювань відповідно до Положення № 402, або чи такі захворювання є хронічними повільно прогресуючими, за необхідності витребувати відповідні докази та надати їм оцінку, однак, відповідачем 1 при проведенні ВЛК не було належним чином досліджено наявних документів та не здійснено перевірку причинного зв`язку нових захворювань позивача.

У постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 120/3054/19-а. У п.36 Верховний Суд зазначає, що "принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістовне наповнення, що пов`язано з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів".

В постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 "колегія суддів зазначає, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом".

Наступне рішення постанова ВС від 13.04.2023 у справі № 757/30991/18-а. У ній ВС зазначає, що "вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактично спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти певні рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо". У цій же постанові у п. 62 ще дуже важливий висновок робить Верховний Суд, а саме: "з цього приводу слушним видається правовий висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 17.02.2020 у справі № 820/1961/18, відповідно до якого вихід за межі позовних вимог можливий за таких умов:

лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який він просить; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява".

Суд зауважує, що суть спору в даній справі полягає у визначенні причинного зв`язку захворювання позивача. В ході розгляду справи, судом встановлено, що протиправні дії щодо визначення причинного зв`язку наявного у позивача захворювання та невідповідність встановленного причинного зв`язку фактичним обставинам справи було допущено саме відповідачем 1, тобто 20 регіональною ВЛК. Водночас, позовних вимог щодо скасування наявного свідоцтва про хворобу № 2001 позивачем не заявлено, що унеможливлює належний захист прав позивача, що вимагає від суду виходу за межі заявлених позовних вимог.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , затверджений рішенням 20-ї регіональної Військово-лікарської комісії, оформлений свідоцтвом про хворобу № 2001 від 20.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювань солдата ОСОБА_1 .

Щодо аргументів відповідача 1 про те, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача 1 слід зазначити наступне.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд зауважує, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної норми у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Відтак, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2025 року по справі № 480/278/23 (провадження № К/990/3734/24) зазначив, що невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

Завданням ВЛК відповідно до Положення № 402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань у військовослужбовців, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Для цього відповідач наділений правом витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

Згідно з позицією позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а (провадження № К/990/31574/22) обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Недотримання ж судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.

Таким чином, оскільки при перевірці наявних у справі матеріалів та фактичних обставин судом встановлено те, що відповідачем 1 не проведено належним чином перевірку наявних у позивача медичних документів та встановлення початку захворювання або чи такі захворювання є хронічними повільно прогресуючими, які стали підставою для визнання його непридатним до військової служби не є втручанням у дискреційні повноваження комісії.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402, ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Таким чином, оскільки при затверджені свідоцтва про хворобу, виданого ВЛК Військової частини НОМЕР_2 відповідач 1 не здійснив належну перевірку всіх обставин та документів, то суд вважає за необхідне, з метою належного та ефективного захисту прав позивача зобов`язати відповідача 1 повторно дослідити питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, які стали підставою для визнання солдата ОСОБА_1 непридатним до військової служби, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Щодо судових витрат, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с. 30).

У зв`язку з цим позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , затверджений рішенням 20-ї Регіональної військово-лікарської комісії, оформлений свідоцтвом про хворобу № 2001 від 20.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювань солдата ОСОБА_1 .

Зобов`язати 20-ту Регіональну військово-лікарську комісію (код ЄДРПОУ 26637746, вул. Старокозацька, буд. 63, м. Дніпро, 49000) повторно дослідити питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, які стали підставою для визнання солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) непридатним до військової служби, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію цього рішення надіслати представнику позивача, відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 );

відповідач 1 20-та Регіональна військово-лікарська комісія (код ЄДРПОУ 26637746, вул. Старокозацька, буд. 63, м. Дніпро, 49000);

відповідач 2 Військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Главач І.А.