Рішення № 137160723, 05.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2026 року Справа № 280/2999/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради восьмого скликання, тридцять друга сесія, від 08 жовтня 2025 року № 54 «Про відмову у продажі гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу»;

- зобов`язати Запорізьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.08.2024 року про продаж земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га за адресою: АДРЕСА_1 для розташування пасовищного комплексу та прийняти вмотивоване рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатом розгляду заяви позивача про продаж земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) рішенням Запорізької міської ради восьмого скликання, тридцять друга сесія, від 08 жовтня 2025 року № 54 відмовлено у її продажі. Текст зазначеного рішення не містить посилання на обґрунтовані причини відмови. З листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362, який зазначено як підставу для прийняття спірного рішення, наведено перелік причин для відмови позивачу у продажі земельної ділянки. З такими причинами позивач не згоден, вважає такі посилання безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а також не відповідають фактичним обставинам.

08.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/2999/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.04.2026 за вх. №21741. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що клопотання позивача від 22.08.2024 №А-5904-Ш про надання дозволу на викуп земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:045:0142, площею 8,2312 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розташування пасовищного комплексу було розглянуто Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради та листом від 20.09.2024 №04.03.01-07/А-0556 повідомлено, що позивачем не надано документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, а також проєктів договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Також встановлено облікування укладеного договору оренди землі з гр. ОСОБА_2 від 31.05.2011 № 231010004000040 строком до 31.05.2021 для розташування пасовищного комплексу. Не погодившись з вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду із позовом щодо нерозгляду його клопотання. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №280/969/24 зобов`язано Запорізьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.08.2024 про надання дозволу на викуп земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га за адресою: АДРЕСА_1 для розташування пасовищного комплексу та прийняти вмотивоване рішення, відповідно до частини 3 статті 128 Земельного кодексу України. На виконання судового рішення на тридцять другій сесії восьмого скликання 08.10.2025 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 54 «Про відмову у продажі гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу». При прийнятті рішення було враховано лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362, відповідно до якого встановлено наступні обставини. ЗА інформацією Державного земельного кадастру орендарем земельної ділянки зазначений гр. ОСОБА_2 . Також, земельна ділянка за планом зонування території м. Запоріжжя знаходиться, зокрема, в зоні ТР-3 зона вулиць в червоних лініях». Крім того, наявне посилання на те, що розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу, займають 1% загальної площі земельної ділянки. Зазначено про відсутність згоди позивача на авансування у формі проекту договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни, авансовий внесок не сплачувався. Також в поданих позивачем документах виявлено недостовірні відомості (надані дані нормативної грошової оцінки не відповідають технічній документації нормативної грошової оцінки м. Запоріжжя, а саме, розмір нормативної грошової оцінки розраховано без врахування земель, які знаходяться під забудовою). Виходячи з вищенаведеного, оскаржуване рішення прийнято в межах чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

27.04.2026 за вх.№22630 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечено проти позиції відповідача. Зазначає, що на обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 20.09.2024 №04.03.01-07/А-0556, однак до матеріалів справи разом з відзивом його приєднано не було. Наполягає на тому, що доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам, а також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Щодо наявності у відповідача відомостей про орендаря земельної ділянки зазначає, що строк договору оренди земельної ділянки з гр. ОСОБА_2 закінчився у 2021 році. Щодо знаходження земельної ділянки в зоні перебування земель загального користування зазначено, що наразі на ній не існує будь-якої забудови, вулиць, проїздів, шляхів, таке інше, це все існує лише у можливій перспективі відповідно до Генерального плану м. Запоріжжя. Також вказано про наявність в заяві від 24.08.2024 згоди позивача на укладення договору авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки. Необхідність згоди на авансування у формі проекту договору чинним законодавством України не передбачене. Щодо посилання відповідача на недостовірні відомості нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначено, що листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.03.2026 №29-8-0.37.1- 1275/2-26, відповідно якого технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7, введена в дію з 01.01.2016, на момент підготовки відповіді на запит є чинною та складає 55086,75 грн.

Від відповідача 07.05.2026 за вх.№25146 надійшли додаткові пояснення, в яких викладено наступне. Матеріали основного креслення генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 № 4, зі змінами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради № 31 від 27.09.2017 визначено частину земельної ділянки, як ОСОБА_3 садибну забудову. Частина земельної ділянки визначена як зелені насадження загального призначення. Земельну ділянку перетинає проектна вулиця. Також на частині земельної ділянки запроектовано розміщення дитячого садку. У вищезазначених матеріалах було враховано надану пропозицію попереднім власником об`єктів нерухомості ОСОБА_2 щодо визначення земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна (будинок-їдальня та сінажесховище) як територій сільськогосподарського призначення. Щодо наявності договору оренди зазначено, що станом на теперішній час земельна ділянка за актом приймання-передачі не поверталася.

12.05.2026 за вх.№26244 від представника позивача надійшло клопотання, в якому зазначено про те, що відповідачем при наданні додаткових пояснень долучено докази. Вважає, що при поданні відзиву відповідач був зобов`язаний долучити всі наявні у нього докази. З урахуванням вищевикладеного, просить суд визнати неповажною причину неподання відповідачем доказів та не приймати до розгляду докази, подані до суду разом з додатковими поясненнями.

Ухвалою суду від 14.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про визнання неповажною причину неподання Запорізькою міською радою доказів та залишення без розгляду доказів, поданих до суду разом з додатковими поясненнями. Поновлено відповідачу строк на подачу доказів, які повинні бути долучені до відзиву на позовну заяву. Прийнято до розгляду додаткові пояснення відповідача разом з доказами, що надійшли до суду 07.05.2026 за вх.№25146.

15.05.2026 ухвалою суду витребувано у відповідача докази у справі.

20.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких наведено аналогічні в позові та відповіді на відзив обґрунтування своїх заперечень проти позиції відповідача.

22.05.2026 на виконання ухвали суду відповідачем долучено витребувані докази.

25.05.2026 ухвалою суду витребувано у відповідача докази у справі.

03.06.2026 на виконання ухвали суду відповідачем долучено витребувані докази.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

22.08.2024 позивач звернувся до Запорізької міської ради із клопотанням про надання дозволу на викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 2310100000:07:045:0142, площею 8,2312 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовані належні позивачу об`єкти нерухомого майна: будинок-їдальня, інв. №42100044, літ. А; сенажесховище, інв. №42200034; замощення, літ. I та паркан №2.

До клопотання додано такі документи: майнові документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці: договір від 26.09.2023, витяг з Державного реєстру речових прав №348031914 від 26.09.2023, витяг з Державного реєстру речових прав №348034457 від 26.09.2023, технічний паспорт БТІ, складений за результатами технічної інвентаризації, паспорт громадянина України, реєстраційний номер ОКПП; документи минулих років на земельну ділянку: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9928045212023 від 15.09.2023, лист ОСОБА_2 з департаменту архітектури та містобудування від 27.03.2017 №М-0379, лист ОСОБА_2 з департаменту архітектури та містобудування від 15.05.2017 №М-0285, №М-0368, заява ОСОБА_2 про припинення права оренди від 12.10.2023, відповідь на заяву від 01.11.2023 №3263/01/01-07/М-331, витяг №НВ-2300104332023 від 23.11.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, письмова згода на укладання договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати земельної ділянки, клопотання до Департаменту архітектури та містобудування від 17.01.2024, лист Департаменту архітектури та містобудування від 23.02.2024 №03-08/А-0039, звернення до Департаменту архітектури та містобудування від 20.03.2024, лист Департаменту архітектури та містобудування від 08.04.2024 №03-08/А-0188.

Клопотання позивача зареєстровано за вх. №А-5904-Ш від 22.08.2024 Відділом по роботі із зверненнями громадян та з питань доступу до публічної інформації департаменту (апарату) виконавчого комітету ЗМР.

Департамент архітектури та містобудування листом від 20.09.2024 №04.03.01-07/А-0556 повідомив позивачу, що в матеріалах Генерального плану (креслення План існуючого використання території М 1:10000) вищезазначена земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна (будинок-їдальня та сінажесховище), визначена як території сільськогосподарського призначення. Таким чином, пропозиції надані попереднім власником майна - ОСОБА_2 , враховані. В пояснювальній записці до Генерального плану зазначено, що до внесення змін в Генеральний план житлова забудова складала 18,5% відсотків від території міста, тобто менше ніж відсоток земель сільськогосподарського призначення - 18,8%. Обсяги житлового будівництва, передбачені в Генеральному плані, визначені з урахуванням необхідності підвищення комфортності житлових умов населенням на основі детальної проробки територіальних ресурсів міста, придатних для його розміщення. Розміщення житлового будівництва передбачається на вільних від забудови територіях (на землях сільськогосподарського призначення) та територіях, що реконструюються (вивільнення виробничих територій та реконструкція кварталів непридатної для проживання житлової забудови). Враховуючи вищенаведене, містобудівною документацією не передбачається створення на території міста нових земельних ділянок сільськогосподарського призначення. В зв`язку з цим, в матеріалах Генерального плану (основне креслення) більша частина земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га по АДРЕСА_1 , визначена як перспективна садибна забудова. Частина земельної ділянки визначена як зелені насадження загального призначення. Земельну ділянку перетинає проектна вулиця. Також на частині земельної ділянки запроектовано розміщення дитячого садку. Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 №75 (далі - Зонінг), більша частина зазначеної земельної ділянки знаходиться в зоні Ж-1 - зона садибної забудови. Інші частини земельної ділянки знаходяться в зонах С-6-ІІ - зона зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах та ТР-3 - зона вулиць в червоних лініях. Підсумовуючи вищевикладене, розташування пасовищного комплексу на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га по АДРЕСА_1 не відповідає положенням містобудівної документації. Однак, відповідно до книги 1 додатку до плазу зонування, розділу 2 ч.6 відведені земельні ділянки та інші існуючі на момент набуття чинності зонінгу об`єкти нерухомого майна, що за видом або способом використання, техніко-інженерними показниками не відповідають вимогам зонінгу, можуть використовуватися без визначення терміну приведення їх у відповідність до зонінгу, якщо не створюють загрози для життя, здоров`я людини, для оточуючого середовища, об`єктів культурної спадщини. В зв`язку з цим, можливе оформлення вищезазначеної земельної ділянки в оренду. Згідно з ч.2 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони. Крім того, додатково повідомляє, що з оглядом на місцевості, об`єкт нерухомого майна займає менше 1% загальної площі земельної ділянки.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині не розгляду та не прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача від 22.08.2024, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №280/969/25, що набрало законної сили 31.05.2025, позов задоволено та, зокрема, зобов`язано Запорізьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.08.2024 про надання дозволу на викуп земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га за адресою: АДРЕСА_1 для розташування пасовищного комплексу та прийняти вмотивоване рішення, відповідно до частини 3 статті 128 Земельного кодексу України.

На тридцять другій сесії восьмого скликання 08 жовтня 2025 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 54 «Про відмову у продажі гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу» (далі Рішення №54).

Відповідно до тексту Рішення №54, розглянувши подані матеріали, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», частинами 3, 5 ст.128 Земельного кодексу України, враховуючи лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/969/25 від 30.04.2025, Запорізька міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 , у продажі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 8,2312 га (кадастровий номер 2310100000:07:045:0142) для розташування пасовищного комплексу.

Згідно змісту пояснювальної записки до Рішення №54 вбачаються наступні підстави для відмови.

У відомостях Державного реєстру речових прав відсутня інформація щодо припинення права користування (права оренди) земельною ділянкою. Окрім цього, згідно з інформацією Державного земельного кадастру орендарем зазначений гр. ОСОБА_2 .

Листом від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362 Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради повідомлено про невідповідність положенням містобудівної документації м. Запоріжжя розташування пасовищного комплексу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га. Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75 частина земельної ділянки знаходиться, зокрема, в зоні ТР-3 зона вулиць в червоних лініях.

На ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать гр. ОСОБА_1 , та їх площа займає менше 1% загальної площі земельної ділянки. Однак можливо оформлення зазначеної земельної ділянки в оренду.

Згода на авансування у формі проекту договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки гр. ОСОБА_1 не було надано та, відповідно, авансовий внесок не сплачувався.

В поданих гр. ОСОБА_1 документах були виявлені недостовірні відомості (надані дані нормативної грошової оцінки не відповідають технічній документації нормативної грошової оцінки м. Запоріжжя, а саме, розмір нормативної грошової оцінки розраховано без врахування земель, які знаходяться під забудовою), що згідно вимог частини 5 статті 128 Земельного кодексу України є підставою для відмови в продажі земельної ділянки.

Зі змісту листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362 вбачається, що в матеріалах Генерального плану (основне креслення) більша частина земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га по АДРЕСА_1 , визначена як перспективна садибна забудова. Частина земельної ділянки визначена як зелені насадження загального призначення. Земельну ділянку перетинає проектна вулиця. Також на частині земельної ділянки запроектовано розміщення дитячого садку.

Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75 (далі - Зонінг), більша частина зазначеної земельної ділянки знаходиться в зоні Ж-1 - зона садибної забудови. Інші частини земельної ділянки знаходяться в зонах С-6-ІІ - зона зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах та ТР-3 - зона вулиць в червоних лініях.

В пояснювальній записці до Генерального плану зазначено, що до внесення змін в Генеральний план житлова забудова складала 18,5% відсотків від території міста, тобто менше ніж відсоток земель сільськогосподарського призначення - 18,8%. Обсяги житлового будівництва, передбачені в Генеральному плані, визначені з урахуванням необхідності підвищення комфортності житлових умов населенням на основі детальної проробки територіальних ресурсів міста, придатних для його розміщення. Розміщення житлового будівництва передбачається на вільних від забудови територіях (на землях сільськогосподарського призначення) та територіях, що реконструюються (вивільнення виробничих територій та реконструкція кварталів непридатної для проживання житлової забудови).

Враховуючи вищенаведене, містобудівною документацією не передбачається створення на території міста нових земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Підсумовуючи вищевикладене, розташування пасовищного комплексу на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:07:045:0142 площею 8,2312 га по АДРЕСА_1 не відповідає положенням містобудівної документації.

Однак, відповідно до книги 1 додатку до плану зонування, розділу 2 ч. 6 відведені земельні ділянки та інші існуючі на момент набуття чинності зонінгу об`єкти нерухомого майна, що за видом або способом використання, технікоінженерними показниками не відповідають вимогам зонінгу, можуть використовуватися без визначення терміну приведення їх у відповідність до зонінгу, якщо не створюють загрози для життя, здоров`я людини, для оточуючого середовища, об`єктів культурної спадщини. В зв`язку з цим, можливе оформлення вищезазначеної земельної ділянки в оренду

Зауважено, що згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Додатково повідомлено про те, що за оглядом на місцевості, об`єкт нерухомого майна займає менше 1% загальної площі земельної ділянки.

Вважаючи прийняте відповідачем Рішення №54 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про продаж земельної ділянки, та прийняти вмотивоване рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам регламентовано статтею 128 ЗК України.

Так, за змістом вказаної статті ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються, зокрема: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Отже, положеннями ЗУ України регламентовані загальні правила та умови продажу земельних ділянок, а також визначений вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у такому продажі.

За змістом оскаржуваного рішення про відмову у продажі позивачу земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, вбачається декілька підстав, а саме:

1) віднесення земельної ділянки до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

3) відсутність згоди на авансування у формі проєкту договору про оплату авансового внеску;

4) наявність оформленого договору про надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_2 ;

5) на земельній ділянці розташоване нерухоме майно позивача, площа якого займає менше 1% загальної площі земельної ділянки.

З приводу першої підстави судом враховується наступне.

Зі змісту частини 4 статті 83 ЗК України вбачається, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів;

є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

У свою чергу, за правилами статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до статей 28, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

За змістом частин першої, третьої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

План зонування території розробляється у складі генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон (частина перша статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» детальний план території розробляється згідно з Генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об`єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Аналіз наведених положень свідчить, що план зонування території є обов`язковою та невід`ємною складовою генерального плану населеного пункту, яка конкретизує його положення в частині функціонального призначення територій, встановлення умов та обмежень їх використання і забудови. Саме план зонування деталізує генеральний план в частині визначення просторової організації території населеного пункту, визначаючи межі функціональних зон, допустимі та переважні види використання земель, параметри забудови, а також вимоги щодо охорони природних і культурних ресурсів.

Відповідно до інформації з листа Департамента архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.07.2025 №04.03.01-07/А-0362, який було враховано у пояснювальній записці до оскаржуваного рішення, в матеріалах основного креслення генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 № 4, зі змінами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради № 31 від 27.09.2017 (далі - Генеральний план) більша частина земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 визначена як перспективна садибна забудова. Частина земельної ділянки визначена як зелені насадження загального призначення. Земельну ділянку перетинає проектна вулиця. Також на частині земельної ділянки запроектовано розміщення дитячого садку.

Зазначені обставини підтверджено наданим відповідачем під час розгляду справи витягом з Генерального плану щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142.

Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75 (далі План №75), більша частина зазначеної земельної ділянки знаходиться в зоні Ж-1 - зона садибної забудови. Інші частини земельної ділянки знаходяться в зонах С-6-ІІ - зона зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах та ТР-3 - зона вулиць в червоних лініях.

Відповідно до підрозділу «2.5. ПЕРЕЛІК ДОЗВОЛЕНИХ ВИДІВ ЗАБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В РІЗНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЗОНАХ» розділу «2. РЕЖИМ ЗАБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТ» Плану №75, книги 1 пояснювальної записки плану зонування території м. Запоріжжя визначено перелік дозволених видів забудови та використання земельних ділянок в різних територіальних зонах.

Відповідно до даного переліку, «ЖИТЛОВІ ЗОНИ» Ж-1 - зона садибної забудови призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до 4-х поверхів із земельними ділянками.

Зона формується, в основному, на території існуючої сельбищної зони міста та в районах в межах сельбищних територій міста, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови.

До зони відноситься квартали сформованої та перспективної садибної забудови.

Згідно до «ЗОНИ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ», до ТР-3 - зони вулиць в червоних лініях входять території, які за містобудівною документацією знаходяться в межах червоних ліній магістральних та основних житлових вулиць.

Відповідно до «СПЕЦІАЛЬНІ ЗОНИ» С-6-ІІ - зона зелених насаджень в санітарно-захисних та охоронних зонах формується в межах територій, на яких за містобудівною документацією передбачається організація санітарно-захисних зон.

До зони входять озеленені території (зелені насадження спеціального призначення) з метою організації СЗЗ та покращення екологічної ситуації, створення «захисних бар`єрів» сельбищних територій від виробничих та комунальних об`єктів. Території зелених насаджень спеціального призначення формуються навколо промислових підприємств, кладовищ, магістральних інженерних комунікацій тощо.

Відповідачем стверджується, а позивачем не заперечується, що згідно з Генеральним планом більша частина земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 знаходиться в зоні садибної забудови, зони зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах та зони вулиць в червоних лініях.

Водночас суд відхиляє посилання позивача на те, що фактично в зоні земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 таких об`єктів не знаходиться, оскільки до дискреційних повноважень відповідача відноситься перспективна містобудівна діяльність, в тому числі виділення земель комунальної власності під забудову шляхом їх визначення в генеральному плані міста.

Щодо посилання позивача на те, що земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 є за видом цільового призначення «для сінокосіння та випасання худоби», тобто сільськогосподарського призначення, а не землями загального користування населених пунктів, судом враховується наступне.

У силу частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Отже, законодавство розмежовує поняття «функціональне призначення територій» та «цільове призначення земельної ділянки».

Визначення поняття «цільового призначення земельної ділянки» наведено у ст.1 Закону України «Про землеустрій» як використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відомості про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, відповідно до ч.1 ст.193 ЗК України відображаються у державному земельному кадастрі.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», функціональна зона території - це визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9928045212023 від 15.09.2023 земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення за видом цільового призначення для сінокосіння і випасання худоби.

При цьому, згідно Генерального плану земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 за функціональним призначенням визначена як зона садибної забудови, зона вулиць в червоних лініях, зона зелених насаджень в захисних та санітарно-охоронних зонах.

Питання щодо правильного застосування частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2019 у справі №392/1004/17(2-а/392/96/17), де наведено висновок про те, що місце розташування земельних ділянок повинно відповідати генеральному плану населеного пункту. На його основі розробляється план зонування території. Зазначена документація розробляється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У разі невідповідності місця розташування об`єкта (земельної ділянки) генеральному плану, не безпідставним буде стверджувати, що йдеться про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, відповідач під час розгляду питання про передачу у приватну власність позивачу земельної ділянки має керуватись чинними містобудівними документами, у даному випадку Генеральним планом, за яким земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 відноситься до земель загального користування населених пунктів, та не може передаватись у приватну власність.

За таких обставин, відхиляє позицію позивача щодо безпідставності визначення відповідачем земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 до категорії земель загального користування населених пунктів, яка не може передаватись у приватну власність, оскільки такі факти підтверджуються чинними містобудівними документами.

Судом враховується, що зазначена підстава є ґрунтовною для відмови позивачу у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142.

Водночас, для всебічного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити інші підстави, які стали основою для прийняття спірного рішення.

Щодо другої підстави для відмови позивачу у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 судом встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі по тексту Методика №1147). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики №1147).

Відповідно до п. 20 Методики №1147 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області на адвокатський запит представника позивача листом від 23.03.2026 №29-8-0.37.1-1275/2-26 повідомило, що нормативна грошова оцінка виконана для земель всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовані в адміністративних межах міста Запоріжжя та складена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя. Вказана технічна документація затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016 та на момент підготовки відповіді на запит є чинною.

Згідно витягу № НВ-2300104332023 від 23.11.2023 з Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 складає 55086,75 грн. Зазначений документ було подано позивачем разом із заявою про продаж земельної ділянки, є чинним, відомостей щодо оскарження матеріали справи не містять.

Також суд звертає увагу, що затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, на момент виникнення спірних правовідносин була чинною.

За таких обставин, посилання відповідача на подання позивачем недостовірних відомостей в частині наданих даних нормативної грошової оцінки є безпідставними.

Щодо третьої підстави для відмови позивачу у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 судом встановлено наступне.

Частиною 2 статті 128 ЗК України визначено, що в заяві про придбання земельної ділянки у власність зазначається про згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідач в якості підстави для відмови зазначає про відсутність такої згоди у формі проєкту договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

В свою чергу, заява позивача містила згоду на укладення договору авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, що повністю відповідає визначеним вимогам частини 2 статті 128 ЗК України.

Щодо четвертої підстави для відмови позивачу у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 судом встановлено наступне.

Частиною 5 статті 116 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (статті 125, 126 ЗК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV).

Між ОСОБА_2 (Орендарем, РНОКПП НОМЕР_1 ) та Запорізькою міською радою (Орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 від 31.05.2011 строком до 31.05.2021 (далі Договір) для розташування пасовищного комплексу. Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2011 за №231010004000040.

За умовами Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

До обов`язків Орендаря за умовами Договору входило, зокрема, після закінчення строку договору оренди землі, договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному стані.

Матеріали справи містять лист ОСОБА_2 від 17.02.2021, яким він повідомив Запорізьку міську раду про намір поновити строк оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142, відповіді на який надано не було.

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору) передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Таким чином, строк дії Договору було продовжено на десятирічний строк з 31.05.2021.

В подальшому ОСОБА_2 листом від 23.10.2023 повідомив Запорізьку міську раду про припинення оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно.

Листом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 23.10.2023 року № 03-08/М-0766 ОСОБА_2 був повідомлений, що зазначена інформація прийнята до відома.

За визначеними умовами припинення Договору вбачається, що він може бути припинений, зокрема, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей, які свідчать про факт розірвання Договору за взаємною згодою сторін, а також будь-яких документів, які б підтвердили факт повернення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 у належному стані, яке це вимагають умови Договору.

Також згідно відповіді № 2804630 від 28.05.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо припинення права користування (права оренди) ОСОБА_2 земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142.

Крім того, згідно наданої відповідачем інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 вбачається, що ОСОБА_2 є суб`єктом речового права на земельну ділянку на підставі права оренди землі.

За таких обставин, станом на подачу заяви позивача про придбання земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 вона перебувала у користуванні на праві оренди ОСОБА_2 .

Суд враховує, що правомірність дій відповідача в рамках договірних відносин з надання земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 в оренду та припинення дії договірних відносин не входить до предмету розгляду даної справи, та не оскаржується позивачем. Позивач вважає, що право оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 було припинено, що в ході розгляду даної справи було спростовано.

Щодо п`ятої підстави для відмови позивачу у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142 судом враховується, що чинним законодавством не передбачено врахування під час продажу земельної ділянки комунальної власності співвідношення розмірів об`єктів нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності на такій земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб`єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені ч.2 ст. 2 КАС України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб`єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У свою чергу, суди не повинні допускати надмірного формалізму при наданні правової оцінки правомірності прийнятих рішень або вчинених дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень.

Перевіряючи підставність для відмови позивачу у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142, судом враховано, що згідно чинних на момент виникнення спірних правовідносин містобудівних документів, зокрема, Генерального плану, вона за функціональним призначенням розташована в зоні земель загального користування, та в силу положень пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України не може бути переданою у приватну власність, а також станом на подачу заяви перебувала в оренді на підставі чинного договору, який з урахуванням діючих норм законодавства припинено (розірвано) не було.

Вищезазначені обставини підтверджують законність та вмотивованість спірного рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у продажі земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142.

Інші підстави для відмови були досліджені судом у сукупності та визначено, що їх врахування на висновок спірного рішення не впливає.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено факт протиправності спірного рішення, а тому підстави його для скасування відсутні.

Також, не підлягає задоволенню вимога стосовно зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про продаж земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:045:0142, оскільки за результатом його розгляду було прийнято законне та вмотивоване рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 04053915) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 05.06.2026.

Суддя М.С. Лазаренко